- •Методичні вказівки
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Графічна частина проекту
- •Завдання на курсовий проект
- •Природні умови району проектування
- •Географічне положення й рельєф
- •Кліматичні умови
- •Ґрунти і їх характеристика
- •Джерело зрошення
- •Обгрунтування меліоративних заходів
- •Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха
- •Режим зрошення і техніка поливу сільськогосподарських культур
- •Вибір року заданої забезпеченості
- •Статистичний ряд спостережень за метеорологічними факторами та метеорологічними комплексами за багаторічний період спостережень (мс Губиниха)
- •Статистична обробка основних метеорологічних факторів та розрахованих на їх основі комплексів
- •Комплексний кліматичний показник (ккп) та статистична його обробка
- •Розподіл метеорологічних даних за декадами вегетаційного періоду по вибраному року-моделі 75 %-ної забезпеченості
- •Визначення норм і строків поливу
- •Орієнтовні достокові поливні норми для важких (суглинкових та глинистих) ґрунтів
- •Розрахунок поливних норм сільськогосподарських культур
- •Внутрішньосезонна зміна мікрокліматичного коефіцієнта kм в різних природних зонах
- •Обґрунтування способу і техніки поливу
- •Водопроникність ґрунту
- •Підбір техніки поливу при дощуванні
- •Максимальна висота сільськогосподарських культур при зрошені дощувальними машинами
- •Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин
- •Розрахунок коефіцієнта, що враховує втрати води на випаровування під час поливу () за даними метеостанції Губиниха
- •Розрахунок і побудова графіку поливу
- •Відомість неукомплектованого графіка поливів
- •Проектування і розрахунок зрошувальної мережі
- •Визначення конструкції зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок закритої тупикової зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (перше наближення)
- •Гідравлічний коефіцієнт тертя , розрахований за формулою м.М.Павловського
- •Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (друге наближення)
- •Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів
- •Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб
- •Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі
- •Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення
- •Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи
- •Висновок
- •Техніко-економічні показники проекту
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Пружність насиченого пару la, мб
- •Глибина активного шару ґрунту та нижня допустима границя зволоженості за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур [7]
- •Поправочний коефіцієнт для приведення температури повітря до 12-годинної тривалості дня
- •Значення коефіцієнтів біокліматичної кривої kб
- •Зрошувальні норми сільськогосподарських культур
- •При водозберігаючих режимах зрошення (за кліматичними зонами України)
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Фрегат»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини дф-120 «Дніпро»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Волжанка»
- •Коефіцієнти використання робочого часу доби βдоб дощувальних машин кругової дії
- •Коефіцієнти βзмін та βдоб для дощувальних машин «Волжанка» та «Дніпро»
- •Основні розміри (мм) стальних труб
- •Основні розміри (мм) азбестоцементних труб
- •Основні розміри розтрубних залізобетонних труб
Розрахунок і побудова графіку поливу
Режим зрошення сівозміни в цілому розрахований в п.3.2. необхідно представити в вигляді графіка поливів, на якому показано строки та кількість поливів за вегетацію. Спочатку складають неукомплектований графік поливу (табл. 3.13), а потім його необхідно укомплектовувати під витрати дощувальних машин, які розміщені на полях зрошуваного масиву.
Таблиця 3.13
Відомість неукомплектованого графіка поливів
№ поля |
Сільськогосподарська культура |
Зрошувана площа поля, га |
Зрошувальна норма, м3/га |
№ поливу |
Поливна норма, м3/га |
Строки поливів |
Тривалість поливу, днів |
Поливна витрата, л/с | ||||||||||||
нетто |
|
брутто |
початок |
кінець |
|
| ||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
| ||||||||
1 |
Ячмінь ярий |
59,1 |
3300 |
1 2 3 4 |
400 400 400 400 |
0,928 0,920 0,920 0,912 |
431 435 435 439 |
16.05 30.05 11.06 29.06 |
20.05 3.06 15.06 3.07 |
5 5 5 5 |
70 |
| ||||||||
2 |
Люцерна 2-го року |
59,1 |
4500 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
450 450 450 450 450 450 450 450 450 450 |
0,928 0,928 0,920 0,912 0,912 0,912 0,913 0,913 0,946 0,946 |
485 485 489 493 493 493 492 492 476 476 |
23.05 30.05 22.06 05.07 14.07 17.07 14.08 26.08 03.09 18.09 |
28.05 04.06 27.06 10.07 19.07 22.07 19.08 31.08 08.09 23.09 |
6 6 6 6 6 6 6 6 6 6 |
70 |
| ||||||||
3 |
Люцерна 3-го року |
59,1 |
3300 |
1 2 3 4 5 6 0 |
450 450 450 450 450 450 600 |
0,928 0,928 0,920 0,912 0,912 0,912 0,946 |
485 485 489 493 493 493 634 |
23.05 30.05 22.06 05.07 14.07 17.07 25.08 |
28.05 04.06 27.06 10.07 19.07 22.07 01.09 |
6 6 6 6 6 6 8 |
70 |
| ||||||||
4 |
Пшениця озима |
59,1 |
1200 |
1 2 3 4 |
300 300 300 300 |
0,928 0,928 0,928 0,920 |
323 323 323 326 |
29.04 10.05 20.05 11.06 |
02.05 13.05 23.05 14.06 |
4 4 4 4 |
70 |
| ||||||||
... |
|
Для побудови неукомплектованого графіка поливів складають відомість.
Колонки 1 і 2 заповнюють у відповідності з завданням. Зрошувану площу поля (колонка 3) визначають в залежності від прийнятої техніки поливу. Для дощувальної машини “Фрегат” зрошувана площа дорівнює площі кола, що поливається машиною (з урахуванням поливу кутів кінцевим дощувальним апаратом), для дощувальних машин “Дніпро” і “Волжанка” – площа контуру поливу. Для даного прикладу за формулою (3.13) зрошувана площа становить 59,1 га.
Колонки 4, 5, 6 заповнюють за результатами розрахунку строків і норм поливу (п. 3.2.). Колонку 7 заповнюють у відповідності з табл. 3.12 в залежності від дати поливу (колонка 10).
Поливну норму брутто (колонка 8) визначають за формулою
. (3.25)
Тривалість поливу (колонка 11) визначають за формулою
, (3.26)
де F – зрошувана площа поля, га (колонка 3); mбр – поливна норма брутто, м3/га; Qм – витрата, прийнятої, дощувальної машини, л/с (колонка 12); - тривалість поливу на протязі доби, год. (при цілодобовій роботі машини = 24 год.); доб – коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на протязі доби (додаток 7).
Отриману тривалість поливу округлюють до цілої кількості діб чи змін. Маючи середню дату поливу (рис. 3.1) і тривалість поливу розраховують дату початку і кінця поливу (колонки 9 і 10).
За даними відомості неукомплектованого графіка поливів будують неукомплектований графік поливу (рис. 3.2). Для цього на аркуші міліметрового паперу, стандартного розміру, наносять осі координат. На осі ординат (У) відкладають витрати (Q, л/с), а на лінії абсцис (Х) – календар на весь вегетаційний період. Перед тим як будувати графік поливів, кожній сільськогосподарській культурі назначають відповідне позначення (штриховкою або кольором).
Побудову графіка поливів проводять в такій послідовності:
З дня початку поливу (строки беруть із відомості неукомплектованого графіка) проводять вертикаль, висота якої дорівнює величині розрахункової витрати поливу (графа 12, табл.3.13); теж саме роблять і в день закінчення поливу. Відкладені ординати зверху з’єднують і отримують графічне зображення поливу у вигляді прямокутника (площа цього прямокутника показує об’єм води, що необхідно подати на поле під час поливу). Аналогічно будують всі поливи першої у відомості культури, після чого переходять до наступної.
Рис. 3.2. Не укомплектований графік поливів шестипільної польової сівозміни
Якщо, строки поливів наступної культури не збігаються зі строками вже відкладеної на графіку культури, то побудову ординат проводять таким же чином як описано раніше. Якщо строки поливів наступної сільськогосподарської культури повністю або частково збігаються з тими, які вже нанесені на графік, необхідно:
у випадку повного збігання строків величину поливної витрати відкладають від верхнього кінця попередніх ординат;
коли строки поливів збігаються не повністю, величини поливних витрат відкладають від верхнього кінця попередньої ординати тільки для тих днів, що збігаються, а для всіх інших – величина поливної витрати відкладається від осі абсцис;
При аналізі неукомплектованого графіка поливів можна помітити, що він не може бути прийнятий для практичного використання, так як він характеризується різкими коливаннями загальних поливних витрат, має періоди з великою завантаженістю поливами і перерви в подачі води.
В зв’язку з тим, що зрошувальні канали, трубопроводи, гідротехнічні споруди та насосні станції необхідно розраховувати на максимальну поливну витрату, реалізація неукомплектованого графіка у виробництві привела б до значних затрат на будівництво зрошувальної мережі та її експлуатацію.
Для того, щоб виключити недоліки такого графіка, його необхідно перебудувати (укомплектувати) таким чином, щоб величини сумарних витрат на протязі всього поливного періоду були б однаковими, або близькі. При цьому гідромодуль повинен бути не більше 0,7 л/(сга), а максимальні витрати повинні спостерігатись не менше як 10 діб.
Гідромодулем називають витрату, що необхідно подати на 1 га зрошуваного поля і визначають за формулою
. (3.27)
Для даного випадку максимальна витрата, що необхідно подати на сівозміну складає 420 л/с (6 машин по 70 л/с кожна), отже максимальний гідромодуль складає q=420/354,6=1,18 л/(сга) і він буде спостерігатись 5 днів (див. рис. 3.2.).
Укомплектування проводять за рахунок зміщення дат поливу (як правило, на 2–5 діб). В разі, якщо не вдається укомплектувати графік поливів (наприклад, виходить дуже довга тривалість поливів або короткий між поливний період), тоді його укомплектовують із розрахунку, що на одному полі стоїть декілька машин або взагалі міняють дощувальну машину чи модифікацію. Приклад укомплектованого графіка поливу наведений на рис. 3.3. За даними укомплектованого графіка поливів заповнюють відомість укомплектованого графіка поливів, аналогічно відомості не укомплектованого графіка.
Рис. 3.3. Укомплектований графік поливів шестипільної польової сівозміни
По укомплектовану графіку поливів визначають найбільшу кількість одночасно працюючих машин і максимальні витрати, які необхідно подавати на сівозміну, тобто витрати по яких виконують гідравлічні розрахунки зрошувальної мережі і визначають параметри насосної станції.
Після укомплектування графіка поливів максимальна кількість одночасно працюючих машин зменшилась з 6 до 3, максимальна витрата, що необхідно подати на сівозміну складає 210 л/с. При цьому гідромодуль дорівнює 0,59 л/с і він спостерігається на протязі 40 діб.