5. Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення

Автомобільні дороги на зрошуваних землях поділяють на: міжгосподарські; внутрішньогосподарські; польові; експлуатаційні.

На зрошуваному масиві в курсовому проекті необхідно запроектувати тільки польові і експлуатаційні дороги.

Польові дороги забезпечують під’їзд до кожного поля сівозміни і до найближчих міжгосподарських доріг.

Експлуатаційні дороги призначені для обслуговування, утримання і ремонту трубопроводів та споруд на меліоративній мережі.

Дороги проектують вздовж постійних каналів, розподільних та польових трубопроводів, а також вздовж поливних ділянок. Польові дороги можуть бути постійними або тимчасовими. Поперечний профіль їх роблять одно- або двоскатними з нахилом 3–5 %. Ширину земляного полотна польових та експлуатаційних доріг приймають 5,0 м. Для відводу поверхневих вод з дорожнього полотна і запобігання затоплення доріг водами, що стікають із прилеглої території, влаштовують кювети. Кювети проектують трапецеподібного або трикутного перерізу з глибиною 0,3–0,6 м на супіщаних ґрунтах і 0,5–0,6 м – на глинистих та пилуватих.

Поздовжній похил доріг повинен бути, як правило, не більше 9–10 %, але не менше 0,3 % (для забезпечення стоку води із кюветів). Перевищення земляного полотна над розрахунковим рівнем підгрунтових вод для слабозасолених ґрунтів повинне бути не менше 0,8–1,2 м, а для середньо- та сильнозасолених – не менше 1,0–1,7 м.

У місцях перетину доріг з розподільними та магістральними каналами будують мости або трубчасті переїзди з шириною проїзної частини 5 м.

На зрошуваних системах передбачають такі захисні лісні насадження: полезахисні, водоохоронні, ґрунтозахисні, озеленення.

Полезахисні лісосмуги розміщують у двох перпендикулярних між собою напрямках:

• поздовжні (основні) – поперек вітрів, які превалюють в даній місцевості (що викликають суховії, пилові бурі, заметілі);

• поперечні (допоміжні) – розміщують перпендикулярно поздовжнім.

При організації території зрошуваних земель намагаються, щоб поля сівозміни і окремі поливні ділянки довшим боком розташовувались поперек напрямку привалюючих вітрів або з відхиленням від нього не більше 30 .

Площа полезахисних лісосмуг повинна складати не менше 4 % площі зрошення. Відстань між основними лісосмугами приймають з врахуванням дальності дії смуги, яка дорівнює 20–30-кратній висоті дерев, і вимог механізації поливу та обробітку ґрунту. Як правило, ця відстань становить 500–900 м. Відстань між поперечними лісосмугамистановить 2000 м, а на піщаних ґрунтах– 1000 м.

Вздовж степових зрошуваних ділянок висаджують 7–10 рядів дерев. Відстань між рослинами в ряду 0,7–1,0 м, а між рядами – 2,5–3,0 м. При посадці лісосмуг вздовж закритої зрошувальної мережі, їх передбачають на відстані 2 м від трубопроводів.

6. Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи

При проектуванні меліоративних систем ступінь використання меліорованих земель визначається коефіцієнтом земельного використання

(6.1)

де F_нт та F_бр – посівна площа сівозміни, відповідно нетто і брутто, га.

Посівну площу нетто визначають проектом в залежності від способу і техніки поливу сільськогосподарських культур. До площі нетто відносять площу зайняту продуктивними посадками, посівами і природними луками та пасовищами, тобто та площа на якій безпосередньо вирощуються сільськогосподарські культури. В межах посівної площі нетто, частина її може не зрошуватись.

Площа брутто включає посівну площу нетто і площу всіх відчужень під дороги, лісосмуги, зрошувану мережу і гідротехнічні споруди на ній.

В курсовому проекті посівна площа нетто одного поля задана, в даному прикладі вона складає 80 га. При умові, що задана шестипільна сівозміна – F_бр=480 га.

Площа відчужень під дороги і лісосмуги залежить від їх довжини і ширини. Загальна довжина полезахисних лісосмуг з дорогами в даному прикладі складає 14984м, ширина 19 м, отже площа відчужень – 1498419/10000=28,5 га.

Площа нетто складає F_нт=480–28,5=451,5 га.

Коефіцієнт земельного використання при визначених площах нетто і брутто складає КЗВ = 451,8/480 = 0,94.

Зрошувана площа складає F_зрош=64,66=387,6 га

При експлуатації зрошувальних систем визначають коефіцієнт використання посівних земель під полив, який показує частку зрошення

. (6.2)

Отже для даного прикладу КЗЗ=387,6/451,8 = 0,85.