Задача № 16

Введення троакара лапароскопа здійснюється як і при лапароцентезі. Після введення троакара виймають стилет і вводять оптичну трубку, з’єднану зі світловодом і освітлювачем. Пневмоперитонеум накладають шприцом Жане через спеціальний кран на троакарі або за допомогою додаткової пункції черевної порожнини в лівій здухвинній ділянці спеціальною голкою, що мається в наборі лапароскоп.

При необхідності, одночасно з оглядом черевної порожнини, можна провести прицільну біопсію, фотографування, діафаноскопію.

Задача № 17

Дивись відповідь на задачу №3

Задача № 18

Показання: сечокислий діатез, ниркова коліка, гострий епідідіміт, орхіт, фунікуліт.

Техніка: Між калиткою і зовнішнім кільцем пахового каналу пальпаторно знаходять сім’яний канатик і фіксують його вказівним і великим пальцем лівої руки, а правою рукою за допомогою тонкої голки роблять жовно шкіри розчином анестетика. Через нього проколюють шкіру і рухаючись у проксимальному напрямку, вводять 40-60 мл 0,5% розчином новокаїну в сім’яний канатик . Під час введення новокаїну напрям голки міняється декілька раз.

Протипоказання: невправима пахова грижа з відповідної сторони.

Ускладнення: поранення судин сім’яного канатика

Задача № 19

Для закриття проникаючих ран грудної клітки можна ввести в рану ватно-марлевий тампон, накласти масивну вологу або мазеву ватно-марлеву пов’язку, заклеїти рану лейкопластиром, приклеїти клейонку від індивідуального пакету. Проте жоден з цих засобів не створює надійної тимчасової герметизації відкритого пневмотораксу.

Найбільш ефективним є аплікаційний засіб закриття відкритого пневмотораксу. Для цього шкіру навколо рани необхідно обробити антисептиком (йодонат, етиловий спирт). Після цього прикладають до рани листки індивідуального пакету, приклеєні до ватно-марлевої подушечки. Верхню половину подушечки фіксують бинтом, як добре працюючий вихлопний клапан, сприяючий на протязі цього часу максимальному звільненню плевральної порожнини від повітря. По закінченні 30 хв. Нижню частину подушечки також фіксують бинтом.

Задача № 20

Дивись відповідь на задачу №11

Задача № 21

Перед проведенням маніпуляції обов’язково перевіряють прохідність верхніх дихальних шляхів, виконують туалет порожнини роту, носоглотки. Для цього голову і плечі хворого повертають в сторону (можна підвести під плечі коліно) і носовою хусткою, краєм сорочки або рушником очищають ротову порожнину і носоглотку. Розстібають комірець, пояс та ін. При цьому слід пам’ятати, що в перший момент клінічної смерті запалий корінь язику перекриває вхід в верхні дихальні шляхи. Для того, щоб відкрити повітрю доступ в легені постраждалого, необхідно максимально закинути його голову назад. Потерпілого кладуть на спину на жорстку поверхню, під лопатки підкладають валик, зроблений з одягу або іншого підручного матеріалу, голову закидають назад. Однією рукою охоплюють шию ззаду, іншу кладуть на лоб, закриваючи ніс. Рот відкривають. Необхідно висунути вперед нижню щелепу постраждалого. Для цього двома руками, захоплюючи щелепи у основи висувають її наперед, при цьому зуби нижньої щелепи повинні розташовуватися спереду зубів верхньої щелепи. Рятівник стає на коліна у голови постраждалого, накриває його рот носовою хусткою або марлею, робить глибокий вдих і, притиснувшись ротом до роту постраждалого, вдуває в нього повітря, виконуючи енергійний видих. В результаті такого вдування повітря надходить в легені потерпілого. Видих відбувається завдяки еластичності легеневої тканини.

Вдувати повітря потрібно ритмічно з однаковими інтервалами, 15-20 раз в 1 хв.

У випадку пошкодження губ, нижньої або верхньої щелепи вдування повітря слід виконувати в ніс, заздалегідь закривши рот постраждалого.

Штучну вентиляцію легень проводять до появи самостійного ритмічного дихання, яке з’являється через 1-2 хв. після правильно проведеної штучної вентиляції. Інколи його потрібно проводити 1 год. і більше до тих пір, доки не прибуде медична допомога або доки постраждалий не буде доставлений в найближчу лікувальну установу.

Штучна вентиляція легенів потребує значних зусиль. Якщо рятівник енергійно проводить вдування, то у нього може настати непритомний стан. Тому особи, що виконують допомогу, повинні мінятися через 1-2 хв.