4. Правовi гарантiї працiвникiвпри прийняттi на роботу

Гарантiї трудових прав працiвникiв — це система встановлених законодавством заходiв щодо врегулювання питань, що пов’язанi з порушенням трудового законодавства й вирiшенням трудових спорiв робiтникiв i службовцiв, спрямованих на захист їхнiх трудових прав.

Так, державою створена система органiв, що уповноваженi розглядати трудовi спори, будь-якому працiвниковi надано право оскаржувати порушення своїх прав, процедура вирiшення спорiв чiтко визначена законодавством.

До виникнення трудових правовiдносин:

— досудове врегулювання конфлiкту сторонами;

— судовий розгляд спору.

Пiсля виникнення трудових правовiдносин:

— досудовий розгляд трудових спорiв — дiяльнiсть комiсiй по трудових спорах

— судовий розгляд — дiяльнiсть судiв по розгляду та вирiшенню трудових спорiв;

— позасудовий розгляд — дiяльнiсть вищих адмiнiстративно-господарських органiв, що розглядають трудовi спори в порядку пiдлеглостi.

Юридичнi гарантiї для працiвника встановлюються певними обмеженнями для роботодавця: забороною для адмiнiстрацiї погiршувати умови працi порiвняно з чинним законодавством, в односторонньому порядку змiнювати трудову функцiю, iстотнi умови працi, мiсце роботи (за деяким винятками, тимчасово), припиняти трудовi правовiдносини без законних пiдстав, встановлювати випробувальний строк для окремих категорiй працiвникiв та iн.

Стаття 22 КЗпП України закрiплює правовi гарантiї при укладеннi, змiнi та припиненнi трудового договору.

Забороняється необґрунтована вiдмова у прийняттi на роботу.

Роботодавець може вiдмовити вприйняттi на роботу лише у таких випадках, як:

— вiдсутнiсть вакантних мiсць;

— недостатнiсть або вiдсутнiсть належної квалiфiкацiї у працiвника, який поступає на роботу;

— обмеження, встановленi законодавством щодо прийомунароботу (вiк, важкi та шкiдливi умови працi (неповнолiтнi,жiнки), заборона в судовому порядку займати певнi посади, робота близьких родичiв (крiмпедагогiчної, медичної дiяльностiтощо), стан здоров’я та iн.);

— обмеження за медичними показниками (коли за станомздоров’я працiвник не може виконувати певну роботу).

Вiдповiдно до Конституцiї України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладеннi, змiнi та припиненнi трудового договору залежно вiд походження, соцiального й майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, членства у професiйнiй спiлцi чи iншомуоб’єднаннi громадян, роду i характеру занять, мiсця проживанняне допускається. Вимоги щодо вiку, рiвня освiти, стану здоров’я працiвника можуть встановлюватися законодавством України.

Забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу iзнижувати їмзаробiтну плату змотивiв, пов’язаних з вагiтнiстю чи наявнiстю дiтей вiкомдо 3 рокiв, а одиноким матерям — до14 рокiв або дитини-iнвалiда. Необґрунтована вiдмова у прийняттi на роботу (причини вiдмови повиннi бути поясненi письмово) оскаржується в судовому порядку.