Припинення трудового договору

1. Загальні підстави припинення трудового договору.

2. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

3. Загальнi та додатковi пiдстави розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.

4. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи третiх осiб.

5. Вiдсторонення вiд роботи.

6. Оформлення звiльнення з роботи та проведення розрахунку.

7. Вихiдна допомога та пiдстави її виплати.

1. Загальнi пiдстави припинення трудового договору.

Розiрвання трудового договору — це вольове iнiцiативнеприпинення договору у визначеному законодавством порядку однiєю iз сторiн трудових вiдносин чи третьою особою.

Iнiцiаторами можуть виступати: працiвник, власник або уповноважений ним орган (роботодавець), третi особи (суд, профспiлки, вiйськкомат тощо).

Вiдповiдно до ст. 36 КЗпП України загальними пiдставами припинення трудового договору є:

1) угода сторiн;

2) закiнчення строку (пункти 2 i 3 ст. 23 КЗпП України), крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна iз сторiн не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працiвника на вiйськову службу, направлення на альтернативну (невiйськову) службу;

4) розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КЗпП), з iнiцiативи власника або уповноваженого ниморгану (статтi 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП);

5) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або перехiд на виборну посаду;

6) вiдмова працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмова вiд продовження роботи у зв’язку зi змiною iстотних умов працi;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працiвника засуджено (крiм випадкiв умовного засудження i вiдстрочки виконання вироку) до позбавлення волi, виправних робiт не за мiсцем роботи або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження даної роботи;

8) пiдстави, передбаченi контрактом.

2. Розiрвання трудового договору з працівника працівника.

Працiвник має право розiрвати трудовий договiр, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижнi (ст. 38 КЗпП України).

У разi, коли заява працiвника про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжувати роботу (переїзд на нове мiсце проживання; переведення чоловiка або дружини на роботу в iншу мiсцевiсть; вступ до навчального закладу; неможливiсть проживання у данiй мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком; вагiтнiсть; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирiчного вiку або за дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм’ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдомI групи; вихiд на пенсiю; прийняття на роботу за конкурсом; з iнших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розiрвати трудовий договiр у строк, про який просить працiвник.

Працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Вiдповiдно до ст. 39 КЗпП строковий трудовий договiр пiдлягає розiрванню достроково на вимогу працiвника в разi: а) його хвороби чи iнвалiдностi, якi перешкоджають виконанню роботи за договором; б) порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору; в) у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України.