- •Віктор Леонтійович Петрушенко Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії.
- •1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
- •1.4 Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії.
- •2.1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •3.1.Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
- •3.2. Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції
- •3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- •3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- •4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- •1. Політеїзм (багатобожжя).
- •4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя
- •4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •5.1.Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
- •5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування:
- •5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •6.1. Панорама соціо-культурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •6.2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •6.3. Теорія пізнання т.Г.Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм п.Бейля та д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
- •6.4. Б.Спіноза та г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
- •6.5. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- •7.2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •7.3. Філософські ідеї й.Г.Фіхте та ф.В.Й.Шеллінґа
- •7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •7.5. Антропологічний принцип філософії л.Фейєрбаха
- •8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
- •8.2. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера та с.К'єркегора
- •8.3. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії хХст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •9.5. Релігійна філософія хх ст.
- •9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Тема 11
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 12
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 13
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 14
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 15
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософ/у
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 16
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії 381
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії'
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології' в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 17
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 18
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії'
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 19
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 20
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
Тема 15. Проблема пізнання у філософії
Й Й
І І
Окреслена багатоаспектність пізнання знаходить своє виявлення у різних видах пізнання:
Ф життєво-досвідне пізнання постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської життєдіяльності; воно є дуже різноманітним за проявами, але не-розчленованим ні за змістом, ні за формами існування; тут емоції пере-j^ релігійно-містичне плетені зі знанням, бажанням тощо;
Ф мистецьке пізнання окреслює ре-jzz^ екстрасенсивне альність не відсторонено, а через переживання. Воно більше передає не предметні окреслення дійсності, а людське ставлення до неї. За змістом воно умовне, тобто надає простір проявам уяви, фантазії, су б 'єктивним схильностям людини. Завдяки цьому художнє пізнання інколи випереджає хід подій, окреслює їх більш багатогранно, багатобарвно та життєво, ніж: наука;
Ф наукове пізнання культивується спеціально через усвідомлення ролі знання; воно є спеціалізованим та спеціально організованим, контролює свій хід, намагаючись досягти максимального ступеня достовірності знання;
Ф релігійно-містичне пізнання часто окреслює джерела своїх відомостей як божественне об'явлення, особливе просвітлення, і хоча ці джерела залишаються для нас багато в чому таємничими та недосяжними ні для контролю, ні для свідомого використання, немає сенсу заперечувати особливу значущість для людини того, що викладено у священних текстах і релігійних настановах; історія людства переконливо це доводить;
Ф екстрасенсивне пізнання, інтерес до якого особливо зріс наприкінці XXст., також; залишається для нас багато в чому незрозумілим; ми можемо констатувати, що так звані екстрасенси, контактери мають можливість отримувати інформацію з якихось незвичайних джерел. Цей вид пізнання використовують у суспільстві, але природа його для науки поки що незрозуміла. *frОтже, молена зробити висновок, що пізнання у своїй дійсності постає як багатогранний та складний процес, в якому знаходять своє виявлення як духовні здібності людини, так і її найважливіші життєві зацікавлення.
15.2. Рівні і форми пізнання
За давньою усталеною традицією філософія виділяє два основні джерела знання та пізнавального процесу (див. попередні розділи): =$відчуття (або чуття) та =$мислення. Але їх взаємодія у процесі пізнання виявляється досить складною. Зокрема, визнано, що людські чуття ніколи не бувають "чистим чуттям", бо їх неодмінно певним чином "завантажують" розум, мислення, міркування, тобто у людини не існує простого біопсихічного чуття, воно визначено предметно, ціннісно, інтелектуально.
За влучним висловом часів німецької класичної філософії, людські почуття є "чуттями-теоретиками", бо, дивлячись на речі, ми відразу вбачаємо в них значно більше від того, що може дати нам фізіологія відчуття. Співвідношення мислення і чуття розглядають у гносеології через учення про рівні та форми пізнання.
http://law.biz.ua/books/0019/0178.htm
Рівні та форми пізнання
Рівень пізнання
Об'єкт пізнання (завдання)
Форми пізнання
Результат пізнання
Чуттєвий
Окремі властивості та ознаки речей
Відчуття
Сприйняття
Уявлення
Створення образу реальності
Раціонально-логічний
Зв'язки, функції, відношення речей
Поняття
Судження
Умовиводи
Створення понять, учень, теорій, концепцій
Синтезу-вальний
Синтез абстрактного мислення та наочного даного
Експеримент
Досвід
Практика
Підвищення рівня достовірності знання. Вихід на нові обрії пізнання та діячьності
356