- •Віктор Леонтійович Петрушенко Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії.
- •1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.
- •1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.
- •1.4 Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
- •1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні позиції у філософії.
- •2.1. Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування
- •2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •3.1.Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
- •3.2. Розвиток ідей у натурфілософських ("фізичних") школах Стародавньої Греції
- •3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- •3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- •4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя
- •1. Політеїзм (багатобожжя).
- •4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя
- •4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •5.1.Поняття "Відродження" та характерні риси духовного життя цієї доби
- •5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування:
- •5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
- •6.1. Панорама соціо-культурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.
- •6.2. Методологічні пошуки ф.Бекона та р.Декарта
- •6.3. Теорія пізнання т.Г.Гоббса та Дж.Локка. Скептицизм п.Бейля та д.Юма, сенсуалістські максими Дж.Берклі.
- •6.4. Б.Спіноза та г.Лейбніц – тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.
- •6.5. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- •7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- •7.2.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї і. Канта
- •7.3. Філософські ідеї й.Г.Фіхте та ф.В.Й.Шеллінґа
- •7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •7.5. Антропологічний принцип філософії л.Фейєрбаха
- •8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — на поч. XX ст.
- •8.2. Вихідні ідеї філософії а.Шопенгауера та с.К'єркегора
- •8.3. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї "філософії життя"
- •9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії хХст.
- •9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •9.5. Релігійна філософія хх ст.
- •9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Тема 11
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 11. Проблема буття у філософії
- •Тема 12
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 12. Свідомість як філософська проблема
- •Тема 13
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 13. Людина та її буття
- •Тема 14
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 14. Філософія особистості
- •Тема 15
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософ/у
- •Тема 15. Проблема пізнання у філософії
- •Тема 16
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії 381
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії'
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології' в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 16. Проблеми методології в сучасній філософії
- •Тема 17
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 17. Діалектика як загальна теорія розвитку і метод та її альтернативи
- •Тема 18
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії'
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 18. Філософія історії
- •Тема 19
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 19. Соціальна філософія
- •Тема 20
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
- •Тема 20. Культура та цивілізація
Тема 11. Проблема буття у філософії
Висновки
В сучасній філософій поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване. Воно дає нам вагомі орієнтири для пізнання та практичної діяльності. Водночас стає зрозумілою і причина складності цього поняття: воно охоплює самі підвалини суб'єктно-об'єктного відношення й одночасно вписує людину у структуру світобудови, роблячи її, а особливо її свідомість фундаментальною умовою виявлення форм буття. Отже, ми, люди, є завжди при бутті у відношенні до буття, а з іншого боку, буття ніби стоїть завжди за нами, за нашими спинами, воно апріорно надане нам як тотальна якість, котру ми знаходимо в усьому (тому що вона — у нас) і в яку ми вкладаємо все те, з чим маємо справу. Буття є наш універсальний масштаб для пізнання та діяльності, а наші пізнання та діяльність постають реальними мірами використання цього масштабу.
("?"") Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Зміст та функції поняття буття у філософії. Людські виміри проблеми буття.
2. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Класичне та некла-сичне розуміння буття.
3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.
4. Філософсько-світоглядні позиції, що виникають на ґрунті різних тлумачень буття.
Й Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Значення проблеми буття для філософії.
2. Основні функції поняття буття у фііософії.
3. Людські виміри проблеми буття.
4. Класичне та не класичне розуміння буття.
5. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.
6. Поняття буття та провідні фіаософсько-світоглядні позиції.
w
Завдання для самостійного опрацювання і закріплення
матеріалу з теми
Завдання 1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Завдання 2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.
Завдання 3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософіях.
Завдання 4. Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.
Завдання 5. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.
Завдання 6. Поясніть, яке місце в пізнанні світу належить "науковій картині світу".
Завдання 7. Окресліть, якими постають визначення буття у сучасній науці.
Завдання 8. Наведіть перелік основних філософських позицій, пов'язаних із розумінням вихідних підвалин буття.
Ш Додаткова література з теми
1. Введение в философию. Ч.2. М., 1989. Гл. V.
2. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.
3. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западно-европейской философии. М., 1986.
А.ДыитевыйП. С, ЯценкоЛ. В. Что такое научная картина мира. М., 1984.
5. Кримський С. В. Зміст та функції природничо-наукової картини світу/ / Філософська думка. 1972. № 2.
6. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен; Львів, 1995. Розд. 7.
7. Псевдо-Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. М., 1994. Гл.IV.
8. Сенека Л. А. Нравственные письма к Луцилию. Письмо LVIII, 16-22.
9. Філософія: Курс лекцій. К., 1993. Розд. III.
10. Філософія: Підручник для вузів. К., 1995. Розд. 5.
11. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. І. М., 1989.
12. Хайдеггер М. Что такое метафизика?// Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.
13. Целлер Е. Очерк истории греческой философии. М., 1995.
276