9. Особливості розвитку політичної думки України(кінець 19—п.20 ст: Липинський, Грушевський, Шаповал)

В к.19-п.20 ст соц-політ думка в Україні відображала перехід укр-нац визвольного руху від стадії культурного українофільства і просвітництва до організованого просвітництва народу і активізації визволення з-під гніту капіталістів. Своєрідним кредо уряду політ мислителів в Україні стала підтримка і розвиток нац. Руху за встановлення державності, за суверенність в союзі з Росією на автономних засадах. В історії науки та культури України к19-п20 ст у вивченні проблем державності і демократії в Укр визначне місце належить М. С. Грушевському. Пройшов творчу і політичну революцію, зокрема від історичної народницької концепції в бік державницької; від федералістської до самостійницької. Концепція Грушевського полягає в тому, що сусп.-політ прогрес однаково визначився біологічними, економічними та психологічними факторами. Сусп розвиток полягав у певному чергуванні двох політичних інстинктів – колективістського(солідарності) та індивідуалістського. Політ владу розуміє як природне, соц.-не явище. Характеризує різні типи і форми влади та її утримання політичною елітою, пропонує схему історичного процесу у Сх. Європі, що розробляв під кутом розвитку укр. державницької ідеї. На поч. 1918 перейшов до ідеї нац. Незалежності та суверенітету України,її самостійності. Виробив своє розуміння сусп. Процесу і політ розвитку. Суть історіософської концепції полягає у 3-х основних поняттях: народ, держава та герой в історії. Звертає на таку могутню силу, якою виступає нац. Почуття. В іст працях послідовно доводить, що не Україна вийшла з Київської Русі,а навпаки. Визначає 2 народності: українську та великоросійську. Автономно-федералістські погляди Грушевського ґрунтувалися на переконанні, що автономія Укр базується на чесній, справедливій федерації з Росією. Пізніше під натиском подій обґрунтує проголошення України суверенною держ.

В. Липинський вважав, що здобуття Україною незалежності можливе через попереднє спадкове монархічне правління. Гетьман є «нац. прапором», живим символом України, навколо групується все населення,а головним чинником державо будівництва є встановлення правової монархії в традиційній гетьманській формі. Ця монархія суттєво відрізняється від московської, що спиралася на насилля та обмежену владу царя, а також від польської, де король був маріонеткою шляхти. Його вважають одним із засновників укр. консерватизму, який поділяли окремі представники політ думки Найбільш придатною для Укр вввжав класократію. Пояснює це тим, що вибори до демократ республіки(парламенту) – це політична бутафорія. Вважав, що для укр. руху можуть стати фатальними гасла демократії й громад-го сусп., оскільки вони спричиняють штучне копіювання демократії за взірцями ін. країн, а політ культ однієї нації не може бути механічно перейнята іншою. Вважав, що основною умовою укр. державності є єдність.

Оригінальним є підхід В. Шаповала до творення укр. держави. Обстоюючи власну концепцію, вчений піддав критиці два модуси порозуміння з більшовиками. Один – модус «широкого порозуміння» Грушевського на основі прийняття українцями постулатів законності московської окупації, її соціалістичності, її корисності для трудящих. Другий модус порозуміння з більшовиками – «Тактичний» союз галицько-українського віденського уряду. Шаповал спочатку пропонував створити Західно-Українську республіку(ЗУР), яка б стала базою консолідації політичних і культурних сил всієї еміграції, а натомість і фундаментом майбутньої Великої І Соборної України.