Бронхо-легеневі сегменти правої легені:

верхня частка (lobus superior):

1. верхівковий сегмент, (segmentum apicale, [S_I]);

2. задній сегмент, (segmentum posterius, [S_II]);

3. передній сегмент, (segmentum anterius, [S_III]);

середня частка (lobus medius):

4. бічний сегмент, (segmentum laterale, [S_IV]);

5. присередній сегмент, (segmentum mediale, [S_V]);

нижня частка (lobus inferior):

6. верхній сегмент, (segmentum superius, [S_VI]);

7. присередній основний (серцевий) сегмент, (segmentum basale mediale, [S_VII]);

8. передній основний сегмент, (segmentum basale anterius, [S_VIII]);

9. бічний основний сегмент, (segmentum basale laterale, [S_IX]);

10. задній основний сегмент, (segmentum basale posterius, [S_x]).

Бронхо-легеневі сегменти лівої легені:

верхня частка (lobus superior):

1-2. верхівково-задній сегмент, (segmentum apicoposterius, [S_I+II]);

3. передній сегмент, (segmentum anterius, [S_III]);

4. верхній язичковий сегмент, (segmentum lingulare superius, [S_IV]);

5. нижній язичковий сегмент, (segmentum lingulare inferius, [S_V]);

нижня частка (lobus inferior):

6. верхній сегмент, (segmentum superius, [S_VI]);

7. присередній (серцевий) основний сегмент, (segmentum basale mediale (cardiale), [S_VII]);

8. передній основний сегмент, (segmentum basale anterius, [S_VIII]);

9. бічний основний сегмент, (segmentum basale laterale, [S_IX]);

10. задній основний сегмент, (segmentum basale posterius, [S_X]).

Мал. 194. Бронхолегеневі сегменти правої легені: 1. верхівковий сегмент — С_I;

2. задній сегмент — С_II;

3. передній сегмент — С_III;

4. бічний сегмент — С_IV;

5. присередній сегмент — С_V;

6. верхівковий (верхній) сегмент — С_VI;

7. присередній (серцевий) сегмент — С_VII;

8. передній основний сегмент — С_VIII;

9. бічний основний сегмент — С_IX;

10. задній основний сегмент — С_X;

Мал. 195. Бронхолегеневі сегменти лівої легені: 1—2. верхівково-задній сегмент — С_I—II;

3. передній сегмент — С_III;

4. верхній язичковий сегмент — С_IV;

5. нижній язичковий сегмент — С_V;

6. верхній сегмент — С_VI.

7. присередній основний сегмент — С_VII;

8. передній основний сегмент — С_VIII;

9. бічний основний сегмент — С_IX.

10. задній основний сегмент — С_X.

Сегменти легені складаються з часточок легені (lobuli pulmonales). Це невеликі (0,5-1 см в основі), частинки легені у формі пірамід, відділені одна від одної сполучнотканинними перетинками. Кожна часточка легені вентилюється часточковим бронхом (bronchus lobularis).

Поділ бронхів у легенях. Правий головний бронх поділяється на верхній, середній та нижній часткові бронхи. Від верхнього часткового бронха відходять верхівковий, задній та передній сегментні бронхи. Від середнього часткового бронха відходять бічний та присередній сегментні бронхи. Від нижнього часткового бронха відходять верхній, присередній основний, передній основний, бічний основний, задній основний сегментні бронхи.

Лівий головний бронх поділяється на верхній та нижній часткові бронхи. Від верхнього часткового бронха відходять верхівково-задній, передній, верхній язичковий та нижній язичковий сегментні бронхи. Від нижнього часткового бронха відходять: верхівковий, присередній основний, передній основний, бічний основний та задній основний сегментні бронхи.

Кожний сегментний бронх поділяється на два бронхи (діхотомічно), далі кожен із них поділяється на бронхові гілки сегментів (rr. bronchiales segmentorum). Таких гілок близько 9-10 порядків. Бронх, що має в діаметрі 1 мм і входить в часточку легені (lobulus pulmonis), називається часточковим бронхом (bronchus lobularis). Розгляньте на схемах, як далі поділяється часточковий бронх. Від нього відходять 18-20 кінцевих бронхіол (bronchioli terminales). Кожна кінцева бронхіола поділяється ще на дві дихальні бронхіоли (bronchioli respiratorii) (мал. 196). Від кожної дихальної бронхіоли відходять від 2 до 9 коміркових ходів (ductuli alveolares). Вони закінчуються комірковими мішечками (sacculi alveolares). Стінки цих мішечків складаються з легеневих комірок (alveoli pulmonis). Зверніть увагу на те, що дихальні бронхіоли та коміркові ходи є I, II та III порядків.

Особливістю кінцевих бронхіол є те, що в їх стінках відсутні хрящі і залози. Слизова оболонка кінцевих бронхіол покрита дворядним (або й однорядним) циліндричним війчастим епітелієм. В обох легенях кінцевих бронхіол близько 20 000. У гістології існують такі поняття, як бронхове дерево та коміркове дерево.

Бронхове дерево – це розгалуження бронхів, починаючи від головного бронха і закінчуючи кінцевими бронхіолами. Функціональне значення бронхового дерева - проведення повітря, що вдихується та видихається, тобто транспорт повітря.

Коміркове дерево – це розгалуження бронхів, починаючи від дихальних бронхіол і закінчуючи комірками (тобто дихальні бронхіоли трьох порядків, коміркові ходи трьох порядків, коміркові мішечки та комірки). Коміркове дерево виконує функцію газообміну.

Усвідомте, що структурно-функціональною одиницею легенів є легеневий ацинус (acinus pulmonalis), який за формою нагадує гроно винограду. Це система розгалужень бронхіол, коміркових мішечків та комірок, які належать до однієї кінцевої бронхіоли або до двох дихальних бронхіол. Кількість легеневих ацинусів в одній легені досягає 15 000, кількість комірок дорівнює 300-350 млн. Площа поверхні всіх комірок становить 80 м².

Легеневі комірки вистеляє зсередини дихальний епітелій, клітини якого мають плоску форму. Вони фіксовані на сіткоподібній сполучнотканинній основі, багатій на еластичні волокна, що обплітають комірки. Уразі руйнування паренхіми легенів (туберкульозний процес, абсцес легені) еластичні волокна виявляються в мокротинні.

Мал. 196. Ацинус:

1. bronchiolus terminalis;

2. bronchiolus respiratorius І порядка;

3. bronchiolus respiratorius ІІ порядка;

4. bronchiolus respiratorius ІІІ порядка;

5. ductulus alveolaris І порядка;

6. ductulus alveolaris ІІ порядка;

7. ductulus alveolaris ІІІ порядка;

8. sacculi alveolares.

Стінку легеневої комірки обплітає густа сітка кровоносних капілярів. Плоскі клітини, що є стінкою цих капілярів (ендотелій), безпосередньо прилягають до основної перетинки плоскої клітини дихального епітелію стінки комірки. Таким чином, газообмін відбувається через дві клітини, що прилягають одна до одної, клітина дихального епітелію стінки комірки та ендотелій стінки капіляра.

Скелет головних бронхів утворюють хрящові півкільця. Біля воріт легені між цими півкільцями виникають хрящові зв’язки, таким чином кільцева структура змінюється на дірчасту. В сегментних бронхах немає хрящових півкілець, а виражені окремі хрящові пластинки, тоді як в кінцевих бронхіолах хрящ зовсім відсутній. У стінці дихальних бронхіол залишаються тільки епітелій та окремі м’язові пучки. У дихальних бронхіолах зберігається війчастий епітелій. В комірках і коміркових ходах міститься дихальний, епітелій, клітини якого мають плоску форму.

Зсередини хрящі бронхів покриті непосмугованими м’язовими волокнами. У тому місці, де бронх поділяється на гілки, розвинені колові м’язові волокна, що під час свого скорочення звужують або повністю закривають вхід до бронхів. У скелеті трахеї та бронхів чергуються рухомі та нерухомі елементи, що і забезпечує їх рухомість. Слизова оболонка бронхів покрита війчастим епітелієм.

Головна функція легенів – дихальна, тобто здійснення газообміну: збагачення крові киснем і виведення з крові вуглекислого газу. Крім того, з крові виводяться легкі летючі речовини (ацетон, етанол, ефір, закис азоту, метилмеркаптан та інші). Легені виконують функцію депо крові, в них міститься 8-10% об’єму всієї циркулюючої крові. У спокійному стані в газообміні з повітрям бере участь не більше, ніж 60 мл крові.

До кожної легені притікає венозна кров з правого шлуночка серця по легеневій артерії, а від неї – до капілярної сітки легеневого ацинуса по правій та лівій легеневій артерії. Парціальний тиск вуглекислотного газу у венозній крові, принесеній до легені по легеневій артерії, вищий, ніж у повітрі, яке під час вдиху надійшло до комірки, тому вуглекислий газ переходить з венозної крові у просвіт комірки і виводиться з організму з видихуваним повітрям.

Парціальний тиск кисню в повітрі вищий, ніж у венозній крові, принесеній в легеню, а в комірці кисень з повітря переходить в капіляри - кров стає артеріальною. Капіляри формують посткапіляри, венули, вени. Від кожної легені двома легеневими венами артеріальна кров надходить у ліве передсердя.

У легенях відбуваються інтенсивні енергетичні процеси, завдяки яким засвоюється 4% кисню та багато жирних кислот. Легені беруть активну участь в імунних реакціях, в них відбувається синтез значної кількості антитіл. Легені багаті на клітини, яким властиві фагоцитарні якості.

Тканинні базофіли виробляють важливі фізіологічні речовини: гепарин, гістамін, серотонін.

Легені беруть участь у водно-сольовому обміні, в регуляції хлорного балансу та підтримці кислотно-основного стану організму людини.