Міністерство охорони здоров’я україни

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини

Завідувач кафедри

____________ проф. Мостовий Ю.М.

«______»_______________ 200 ___ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	Пропедевтика внутрішньої медицини
Модуль №	1
Змістовий модуль №	4
Тема заняття	Аускультація серця в нормі.
Курс	3
Факультет	Медичний № 1

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Вінниця - 2007

1. Актуальність теми

Аускультація серця є основним фізикальним методом обстеження хворого, що входить до загальних обов’язкових методів обстеженні і проводяться незалежно від наявної патології та під час профілактичних оглядів. Вона впроваджена в медичну практику на початку ХІХ століття, і залишається незамінним діагностичним методом дослідження серцево-судинної системи. Аускультація серця дає можливість отримати уявлення про ті процеси, що в ньому відбуваються. Використання аускультації серця в комплексі з основними та додатковими методами обстеження, що застосовуються в кардіологічній практиці, дає змогу встановити ведучий синдром ураження серцево-судинної системи, на підставі чого визначається нозологічний діагноз та призначається план лікування відповідно до державних та міжнародних стандартів надання медичної допомоги хворим терапевтичного (зокрема, кардіологічного) профілю.

На занятті студенти вирішують конкретну проблему: вчаться методиці аускультації серця. Синтезуючи отримані під час аускультації серця дані та користуючись знаннями про морфофункціональні зміни серця в патології, враховуючи дані опитування, огляду, пальпації та перкусії серця, студенти вчаться диференціювати причини, що призводять до зміни нормальної аускультативної картини серця.

Захворювання серцево-судинної системи значною мірою обумовлюють захворюваність, смертність, втрату працездатності у більшості економічно розвинутих країнах. Успіх діагностики захворювань в більшості випадків залежить від уміння лікаря розібратися у складних сплетіннях різноманітних симптомів та синдромів. Немалу роль у цьому грає метод аускультації серця, що пройшов перевірку часом, який підтвердив його достатню інформативність та надійність. Слід підкреслити шкідливий вплив на серцево-судинну систему нікотину та алкоголю.

2. Конкретні цілі:

• Навчити студентів правилам аускультації серця.

• Навчити студентів послідовності проведення аускультації.

• Навчити студентів розпізнавати тони серця за відповідними характеристиками (І та ІІ тони).

• Навчити студентів відрізняти основні тони серця між собою відповідно до специфічних характеристик І та ІІ тону.

2. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни	Отримані навики
Медична фізика	Застосовувати фізичні основи аускультації серця Володіти технікою аускультації
Нормальна фізіологія	Фізіологічні механізми утворення нормальних тонів серця (І, ІІ, ІІІ, IV тонів)
Патологічна фізіологія	Патофізіологічні механізми утворення нормальних тонів серця (І, ІІ, ІІІ, IV тонів).

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Назвіть основні правила проведення аускультації серця.

2. Назвіть проекції клапанів на передню грудну клітку.

3. Назвіть послідовність проведення аускультації серця.

4. Назвіть аускультативні точки при проведенні аускультації серця.

5. Назвіть фізіологічні механізми утворення та компоненти І тону.

6. Назвіть фізіологічні механізми та компоненти утворення ІІ тону.

7. Назвіть відмінні ознаки І та ІІ ноів серця.

8. Назвіть фізіологічні механізми утворення ІІІ та IV тонів.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Оволодіння методикою та технікою аускультації серця.

2. Визначення характеристик І тону в нормі.

3. Визначення характеристик ІІ тону в нормі.

4. Обстеження хворих тематичного профілю з виявленням ймовірних симптомів ураження за допомогою збору анамнезу, огляду, пальпації та перкусії серця (закріплення попередньо вивчених практичних навичок)

5. Зміст теми

Аускультація (Auscultatio) – один з провідних об'єктивних методів обстеження людини. Метод базується на вислуховуванні звукових явищ зумовлених коливаннями, що виникають внаслідок діяльності того чи іншого органа:

• Рух повітря по бронхам, альвеолам.

• Рух крові по судинам.

• Скорочення серця і проходження крові через серце.

• Рух кишківника

Аускультація серця поділяється на безпосередню та опосередковану (за допомогою стетоскопа або фонендоскопа).

Правила аускультації легень:

• Грудна клітка оголена. Приміщення тепле. В приміщенні тиша.

• Положення хворого в залежності від стану. Стоячи. Сидячи. Лежачи

• Аускультацію серця проводять без затримки дихання, при спокійному диханні (за необхідності уточнення ряду моментів вислуховують при затримці дихання на висоті вдиху (збільшується притік крові до правих камер серця), чи видиху (збільшується притік крові до лівих камер серця));

• Необхідно дотримуватись певної послідовності в аускультації серця: клапани потрібно вислуховувати в порядку зменшення частоти їх ураження.

Місця вислуховування не завжди збігаються з місцями проекції клапанів на передню грудну стінку.