Зовнішні чоловічі статеві органи

До зовнішніх чоловічих статевих органів належать: статевий член, чоловічий сечівник, калитка (див.мал. 221, 225).

Калитка (scrotum), являє собою мішкоподібне випинання передньої стінки черевної порожнини, в якій розміщуються яєчка. Шари калитки та оболонки яєчка відповідають шарам м’яких тканин передньої стінки живота (мал. 226).

1. Шкіра калитки відрізняється від шкіри передньої стінки живота тим, що не має підшкірно-жирової клітковини, вона тонка, еластична, покрита волосками, має сальні та потові залози, може збиратися в дрібні складочки. У ній багато еластичних волокон, тому шкіра калитки може розтягуватися. Калитка поділена швом калитки (raphe scroti) на дві половини.

2. М’ясиста оболонка (tunica dartos), відповідає підшкірній жировій клітковині передньої стінки живота. Ця оболонка має в своєму складі непосмуговані м’язові волокна, під час скорочення яких шкіра калитки збирається в складочки. По середній лінії калитки м’ясиста оболонка утворює перегородку калитки (septum scroti).

Наступні шари тканин є оболонками яєчка.

3. Зовнішня сім’яна фасція (fascia spermatica externa) - аналог обгортальної фасції живота.

4. Фасція м’яза - підіймача яєчка (fascia cremasterica) утворена поверхневою обгортальною фасцією живота.

5. М’яз – підіймач яєчка (m. cremaster) утворюється волокнами, які відщепилися від внутрішнього косого та поперечного м’язів живота. Він утворений окремими м’язовими волокнами, між якими є проміжки. Ці волокна виходять із поверхневого пахвинного кільця й охоплюють яєчко у вигляді петель. М’яз складається із посмугованих волокон, але скорочується довільно.

6. Внутрішня сім’яна фасція (fascia spermatica interna), утворена за рахунок поперечної фасції живота. Ця фасція покриває яєчко, над’яєчко та сім’яний канатик.

7. Піхвова оболонка яєчка (tunica vaginalis testis) утворена очеревиною. Вона поділяється на дві пластинки: пристінкову (lamina parietalis) та нутрощеву (lamina visceralis). Пристінкова пластинка вистилає зсередини внутрішню сім’яну фасцію. Нутрощева пластинка покриває зовні яєчко та над’яєчко, вона позбавлена підсерозного прошарку, чим відрізняється від решти серозних оболонок. Нутрощева пластинка складається тільки з одного шару плоского мезотелію, який безпосередньо покриває білкову оболонку яєчка з усіх боків, окрім заднього краю, де до нього прилягає над’яєчко. У місці переходу нутрощевої пластинки з яєчка на над’яєчко утворюється пазуха над’яєчка (sinus epididymidis). Угорі і внизу вона обмежована двома серозними зв’язками: верхня зв’язка над’яєчка (lig. epididymidis superius) з’єднує яєчко з головкою над’яєчка; нижня зв’язка над’яєчка (lig. epididymidis inferius) з’єднує яєчко з над’яєчком у місці переходу його тіла у хвіст. Нутрощева пластинка переходить у пристінкову пластинку піхвової оболонки вздовж заднього краю яєчка. Між пристінковою та нутрощевою пластинками утворюється замкнена серозна порожнина з невеликою кількістю серозної рідини. У випадках, коли рідини продукується багато, виникає водянка яєчка, що потребує хірургічного лікування.

Мал. 215. Оболонки правого яєчка. Вигляд з боку.

1. Testis.

2. Epididymis.

3. Cutis.

4. Tunica dartos.

5. Fascia spermatica externa.

6. M. cremaster et fascia cremasterica.

7. Fascia spermatica interna.

8. Lamina parietalis (tunica vaginalis).

9. Lamina visceralis (tunica vaginalis).

Статевий член (penis) має корінь (radix penis), якій фіксується на лобкових кістках. Спереду від кореня є тіло (corpus penis), яке закінчується спереду головкою статевого члена (glans penis). На головці статевого члена є щілина - зовнішнє вічко сечівника (ostium urethrae externum). Зовнішнє вічко обмежоване з боків правою та лівою губами.

Статевий член складається з двох (правого та лівого) печеристих тіл (corpora cavernosa penis), які зрослися між собою (див. мал. 225). Їх верхньопередня поверхня називається спинкою статевого члена (dorsum penis). До нижньозадньої поверхні цих парних печеристих тіл статевого члена прилягає третє тіло, яке називають губчастим тілом статевого члена (corpus spongiosum penis). У ньому проходить сечівник. Поверхня парних печеристих тіл, до якої знизу прилягає непарне губчасте тіло, називається сечівниковою поверхнею (facies urethralis).

Будова парних печеристих тіл. На задньому кінці кожного печеристого тіла є ніжка статевого члена (crus penis). Правою та лівою ніжками обидва печеристі тіла приростають до окістя нижніх гілок лобкової та сідничої кісток. Кожна ніжка печеристого тіла звідси йде вперед і присередньо, зростаючись знизу від лобкового симфізу з таким самим печеристим тілом протилежного боку. Передні кінці кожного печеристого тіла загострені. Одне від одного печеристі тіла відділяє відросток білкової оболонки – перегородка статевого члена (septum penis).

В губчастому тілі статевого члена проходить губчаста частина сечівника. Задній кінець губчастого тіла розширений, утворює цибулину статевого члена (bulbus penis), розташовану в товщі м’язів промежини. На передньому кінці печеристого тіла розміщена головка статевого члена, вільний край її називається вінцем головки (corona glandis). У ввігнутість головки статевого члена входять передні загострені кінці парних печеристих тіл. Кожне з печеристих тіл та губчасте тіло покриті білковою оболонкою (tunica albuginea corporum cavernosum et tunica albuginea corporis spongiosi). У печеристих тілах є перекладки печеристих тіл (trabeculae corporum cavernosorum), що відділяють одну від одної печери печеристих тіл (cavernae corporum cavernosorum). У губчастому тілі також є перекладки і печери губчастого тіла (trabeculae corporis spongiosi et cavernae corporis spongiosi).

Усі три тіла (два печеристих і губчасте) покриті фасцією статевого члена (fascia penis). Зовні від фасції, під шкірою розміщений шар пухкої сполучної тканини без підшкірної жирової клітковини. Завдяки цьому шкіра статевого члена рухома, розтяжна. У ділянці головки статевого члена зовсім немає підшкірної жирової клітковини. У місці переходу на головку шкіра утворює два шари, які закривають всю головку, - це передня шкірочка статевого члена (preputium penis). У передній частині її є отвір.

Шкіра на головці статевого члена тонка, волога, ніжна, вона не має слизових залоз, тому її не можна розглядати як слизову оболонку.

Передня шкірочка статевого члена прикріплюється до шийки головки, з’єднується по середній лінії з вирізкою головки статевого члена за допомогою вуздечки передньої шкірочки (frenulum preputii). Між головкою статевого члена та внутрішнім шаром передньої шкірочки утворюється щілиноподібний простір, в якому міститься смегма – секрет залоз передньої шкірочки. Характерно, що шкіра головки, шийки та внутрішнього шару передньої шкірочки не має сальних і потових залоз, тоді як на решті шкіри статевого члена вони є.

Фіксуючий апарат статевого члена. До нього належить підвішувальна зв’язка статевого члена (lig. suspensorium penis) та подібна зв’язка статевого члена (lig. fungiforte penis). Пращеподібна зв’язка – це волокна поверхневої обгортальної фасції живота, які у вигляді петель охоплюють корі статевого члена. Підвішувальна зв’язка починається від поверхневої обгортальної фасції в ділянці білої лінії живота над лобковим симфізом, вплітається в фасцію статевого члена і закінчується в білковій оболонці тильної поверхні парних печеристих тіл статевого члена.

Чоловічий сечівник (urethra masculina) починається внутрішнім вічком сечівника (ostium urethrae internum) на дні сечового міхура і закінчується зовнішнім вічком сечівника (ostium urethrae externum) на головці статевого члена. Чоловічий сечівник поділяється на чотири частини: внутрішньостінкову (pars intramuralis), передміхурову (pars prostatica), перетинчасту (pars membranacea) і губчасту (pars spongiosa).

Сечівник має розширення та звуження. Розширення є в передміхуровій частині і в ділянці цибулини статевого члена (bulbus penis). Окрім того, в ділянці головки статевого члена є човноподібна ямка (fossa navicularis urethrae). Звуження є в перетинчастій частині та в ділянці зовнішнього вічка сечівника. Діаметр сечівника 5-7мм (при введенні в нього медичних інструментів може розтягуватися до 10мм), довжина – 16-22см.

Частини сечівника.

Внутрішньостінкова частина починається від внутрішнього вічка сечівника і закінчується в ділянці виходу із сечового міхура. Передміхурова частина сечівника - це найбільш захищена зовні частина сечівника, оскільки вона розташована в товщі передміхурової залози. На препараті розрізу передньої частини передміхурової залози і передньої стінки сечівника, розгляньте і вивчіть утворення, що розміщені на задній стінці сечівника. Це, насамперед, сечівниковий гребінь (crista urethralis). У середній частині його розташований підвищений сім’яний горбок (colliculus seminalis), у центрі якого є передміхуровий мішечок (utriculus prostaticus). На бічній поверхні сім’яного горбка справа та зліва відкриваються відповідно права та ліва сім’явипорскувальна протоки. На задній стінці сечівника відкриваються численні (15-20) проточки передміхурової залози.

Перетинчаста частина розміщена в товщі поперечного глибокого м’яза промежини. Вона оточена зовнішнім мя’зом - замикачем сечівника (m. sphincter urethrae externus).

Губчаста частина сечівника проходить у товщі губчастого тіла статевого члена. Починається вона в межах цибулини статевого члена. Діаметр сечівника на межі перетинчастої та губчастої частин дорівнює 4 мм, в ділянці передміхурової частини - 11 мм, діаметр зовнішнього вічка сечівника ‑6 мм.

На слизовій оболонці сечівника відкриваються протоки численних сечівникових залоз (glandulae urethrales). Переважно у верхній стінці сечівника перед цибулиною є сечівникові затоки (lacunae urethrales).

Під слизовою оболонкою сечівника розташовується шар непосмугованих м’язових волокон, які складаються з двох шарів: внутрішнього (поздовжнього, зовнішнього) та колового.