М’язи нижньої кiнцiвки (musculi membri іnferioris)

До м’язів сідничної ділянки належать: великий сiдничний м’яз , середнiй сiдничний м’яз, малий сiдничний м’яз, м’яз – натягувач широкої фасцiї, квадратний м’яз стегна, близнюковi м’язи (верхнiй та нижнiй), зовнiшнiй затульний м’яз.

Великий сiдничний м’яз (m. gluteus maximus). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки, клубовий гребiнь, задня сiднична лiнiя, грудо-поперекова фасцiя, задня поверхня крижової та куприкової кісток, крижово-горбова зв’язка. Прикрiплення: сiднична горбистiсть стегнової кiстки, м'яз переходить у клубово-гомiлкове пасмо (tractus iliotibialis), яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, зовнішня ротація стегна; якщо нижня кiнцiвка зафіксована, розгинає тулуб, пiдтримує рiвновагу тiла, не даючи тулубовi нахилятися вперед; утримує тулуб у вертикальному положеннi; напружуючи клубово-гомiлкове пасмо утримує колiннi суглоби в розiгнутому положеннi (мал. 112, 113).

Середнiй сiдничний м’яз (m. gluteus medius). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки (мiж передньою i задньою сiдничними лiнiями). Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдведення стегна; його медіальна ротація (якщо скорочується передня частина м’яза); обертає стегно назовнi (якщо скорочується задня частина м’яза). За умови фiксованої нижньої кiнцiвки нахиляє таз у свiй бiк.

Малий сiдничний м’яз (m. gluteus minimus). Початок: зовнiшня поверхня крила клубової кiстки. Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдводить стегно; внутрішня ротація стегна (якщо скорочується передня частина м’яза); зовнішня ротація стегна (якщо скорочується задня частина м’яза).

М'яз – натягач широкої фасцiї (m. tensor fasciae latae). Початок: верхня передня клубова ость. Прикрiплення: вплiтається в широку фасцiю стегна, переходячи в клубово-гомiлкове пасмо. Функцiя: натягує широку фасцiю стегна, згиння в кульшовому суглобі та вiдведення. Згинання в колінному суглобі та обертання кінцівки назовнi.

Квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris). Початок: сiдничий горб тазової кiстки. Прикрiплення: мiжвертлюговий гребiнь стегнової кiстки. Функцiя: зовнішня ротація стегна (мал. 115).

Зовнiшнiй затульний м’яз (m. obturatorius externus). Початок: зовнiшня поверхня тазової кiстки навколо затульного отвору, затульна пертинка. Прикрiплення: вертлюгова ямка, капсула кульшового суглоба. Функцiя: зовнішня ротація стегна.

Мал. 113. М’язи правої нижньої кінцівки:

а - вигляд збоку, б - вигляд ззаду:

1. m. gluteus maximus; 2. m. tensor fasciae latae; 3. m. vastus lateralis (m. quadriceps femoris); 4. m. biceps femoris; 5. m. gastrocnemius; 6. m. peroneus longus; 7. m. peroneus brevis; 8. m. tibialis anterior;

9. m. extensor digitorum longus; 10. m. extensor hallucis longus; 11. m. gluteus maximus; 12. m. semitendinosus; 13. m. semimembranosus; 14. m. biceps femoris; 15. m. vastus lateralis (m. quadriceps femoris); 16. m. gastrocnemius.

Верхнiй близнюковий м’яз (m. gemellus superior). Початок: сiднича ость. Прикрiплення: вертлюгова ямка стегнової кiстки.

Нижнiй близнюковий м’яз (m. gemellus inferior). Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: вертлюгова ямка. Функцiя: обидва близнюкові м’язи здійснюють зовнішню ротацію стегна.

М’язи таза, які розташовані в тазовій порожнині, - клубово-поперековий м’яз, малий поперековий м’яз, грушоподiбний м’яз, внутрiшнiй затульний м’яз.

Клубово-поперековий м’яз (m. iliopsoas) має двi головки: одна головка – це великий поперековий м’яз, друга головка – клубовий м’яз (мал. 114 а).

Великий поперековий м’яз (m. psoas major). Початок: тiла ХII грудного та чотирьох верхнiх поперекових хребцiв, поперечнi вiдростки поперекових хребцiв.

Мал. 113. М’язи таза. Вигляд ззаду.

1. m. gluteus medius;

2. m. piriformis;

3. m. gemellus superior.

4. m. obturatorius internus;

5. m. gemellus inferior;

6. m. quadratus femoris.

Мал. 114. Внутрішні м’язи таза: а - вигляд спереду, права половина; б - вигляд з порожнини таза, права половина:

1. m. quadratus lumborum;

2. m. psoas minor;

3. m. psoas major;

4. m. iliacus;

5. m. iliopsoas;

6. m. piriformis;

7. m. obturatorius internus;

8. lig. sacrospinale;

9. lig. sacrotuberale;

10. foramen ischiadicum minus;

11. foramen suprapiriforme;

12. foramen infrapiriforme.

Клубовий м’яз (m. iliacus). Початок: клубова ямка тазової кiстки, верхня передня та нижня передня клубовi остi, внутрiшня губа клубового гребеня. Прикрiплення: клубовий і великий поперековий м’язи спліним сухожилком, який проходить через м’язову затоку прикрiплюються до малого вертлюга стегнової кiстки. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі та зовнішня ротація стегна. Якщо нижня кiнцiвка зафіксована нахиляє поперекову частину хребта в бiк скорочуваного м’яза, в разі двобічного скорочення нахиляє таз i тулуб уперед.

Малий поперековий м’яз (m. psoas minor). Початок: ХII грудний та I поперековий хребцi. Прикрiплення: сухожилок переходить у клубову фасцiю, закiнчуючись у дiлянцi клубово-лобкового пiдвищення. Функцiя: напружує клубову фасцiю.

Грушоподiбний м’яз (m. piriformis). Початок: тазова поверхня крижової кістки назовні вiд тазових крижових отворiв. Виходить з таза через великий сiдничий отвiр. Прикрiплення: великий вертлюг. Функцiя: вiдведення та зовнішня ротація стегна. Якщо нижня кiнцiвка зафіксована нахиляє таз у свiй бiк, в разі двобічного скорочення нахиляє таз уперед (див. мал. 114).

Внутрiшнiй затульний м’яз (m. obturatorius internus). Початок: внутрiшня поверхня тазової кiстки навколо затульного отвору, внутрiшня поверхня затульної перетинки. Виходить з таза через малий сiдничий отвiр. Прикрiплення: вертлюгова ямка стегнової кiстки. Функцiя: зовнішня ротація стегна.

М’язи стегна поділяються на м’язи переднього, медіального та заднього відділів стегна.

М’язи преднього відділу стегна.

Чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps femoris) має чотири головки: прямий м’яз стегна, присередній широкий м’яз, бічний широкий м’яз, промiжний широкий м’яз (мал. 115, 116).

Прямий м’яз стегна (m. rectus femoris). Початок: нижня передня клубова ость.

Присередній широкий м’яз (m. vastus medialis). Початок: присередня губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки.

Бічний широкий м’яз (m. vastus lateralis). Початок: мiжвертлюгова лiнiя, великий вертлюг, бічна губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки.

Промiжний широкий м’яз (m. vastus intermedius). Початок: передня поверхня стегнової кiстки аж до мiжвертлюгової лiнiї. Прикрiплення: наколiнок, сухожилок продовжується у зв’язку наколiнка, яка прикрiплюється до горбистостi великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі та розгинання в колiнному суглобi.

Кравецький м’яз (m. sartorius). Початок: верхня передня клубова ость. Прикрiплення: фасцiя гомілки, горбистiсть великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в кульшовому суглобі, зовнішня ротація стегна, згинання в колінному суглобі, внутрішня ротація гомілки.

М’язи медіального відділу стегна.

Гребiнний м’яз (m. peсtineus). Початок: верхня гiлка лобкової кiстки та лобковий гребiнь. Прикрiплення: гребiнна лiнiя стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Мал. 115. М’язи правої нижньої кінцівки, вигляд спереду:

1. M. pectineus.

2. M. adductor longus.

3. M. gracilis.

4. M. sartorius.

5. M. rectus femoris (m. quadriceps femoris).

6. M. vastus lateralis (m. quadriceps femoris).

7. M. vastus medialis (m. quadriceps femoris).

8. M. tibialis anterior.

9. M. extensor digitorum longus.

10. M. extensor hallucis longus.

Довгий привiдний м’яз (m. adductor longus). Початок: верхня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: середня третина присередньої губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Короткий привiдний м’яз (m. adductor brevis). Початок: нижня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: верхня частина присередньої губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Великий привiдний м’яз (m. adductor magnus). Початок: гiлки лобкової та сiдничої кiсток, сiдничий горб. Прикрiплення: присередня губа шорсткої лiнiї стегнової кiстки на всьому її протязi. Функцiя: згинає та приведення в кульшовому суглобі.

Тонкий м’яз (m. gracilis). Початок: нижня гiлка лобкової кiстки. Прикрiплення: фасцiя гомілки, горбистiсть великогомiлкової кiстки. Функцiя: приведення стегна, згинання в колінному суглобі з медіальною ротацією гомілки.

Мал. 116. М’язи правого стегна, вигляд спереду:

1. m. tensor fasciae latae;

2. m. vastus lateralis;

3. m. rectus femoris;

4. m. vastus medialis;

5. m. iliopsoas.

6. m. pectineus;

7. m. adductor longus;

8. m. gracilis;

9. m. adductor magnus.

М’язи заднього відділу стегна.

Пiвсухожилковий м’яз (m. semitendinosus).

Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: горбистiсть великогомiлкової кiстки, фасцiя гомілки. Сухожилки півсухожилкового, кравецького та тонкого м'язів бiля мiсця прикрiплення утворюють сухожилковий розтяг. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі та медіальна ротація гомілки.

Пiвперетинчастий м’яз (m. semimembranosus). Початок: сiдничий горб. Прикрiплення: присередній виросток великогомiлкової кiстки, фасцiя пiдколiнного м’яза, коса пiдколiнна зв’язка. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі і обертає гомілку до середини.

Двоголовий м’яз стегна (m. biceps femoris). Має довгу та коротку головки:

а) довга головка (caput longum) починається від сiдничого горба;

б) коротка головка (caput breve) починається від середньої третини бічної губи шорсткої лiнiї стегнової кiстки, бічної мiжм’язової перегородки (septum intermusculare laterale).

Прикрiплення: головка малогомiлкової кiстки. Функцiя: розгинання в кульшовому суглобі, згинання в колінному суглобі, обертає гомілку назовнi (див. мал. 113).

Усi м’язи заднього відділу стегна, якщо гомілка фіксована, розгинають тулуб, вони є синергiстами великого сiдничного м’яза.

М’язи гомілки подiляються на м’язи переднього, бічного та заднього відділу.

М’язи переднього відділу гомілки (мал. 113 а, 115 ).

Переднiй великогомiлковий м’яз (m. tibialis anterior). Початок: бічний виросток, бічна поверхня великогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: присередня клиноподiбна кiстка, основа І плеснової кiстки. Функцiя: розгинає стопу в надп’ятково-гомілковостопному суглобі (пiднiмає її), пiднiмає її присередній край, приводить стопу. Якщо стопа зафiксована нахиляє гомiлку вперед.

Мал. 117. М’язи правої гомілки, задній відділ: а - поверхневий шар, б - глибокий шар:

1. m gastrocnemius;

2. m. soleus;

3. m. plantaris;

4. m. popliteus;

6. m. flexor digitorum longus;

7. m. tibialis posterior;

8. m. flexor hallucis longus;

9. m. peroneus longus.

Довгий м'яз-розгинач пальцiв (m. extensor digitorum lоngus). Початок: бічний виросток великогомiлкової кiстки, головка i переднiй край малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: чотирма сухожилками до II-V пальцiв, причому на кожному пальцi сухожилок подiляється на три нiжки, двi з яких прикрiплюються до кінцевої фаланги, а одна - до середньої фаланги II-V пальцiв. П'ятий сухожилок цього м'яза прикріплюється до основи V плеснової кістки. Пучок волокон м'яза, який тут утворює п'ятий сухожилок, називається третім малогомілковим м'язом (m. fibularis tertius). Функцiя: розгинає II-V пальцi стопи, розгинає стопу в надп’ятково-гомілковостопному суглобі (пiднiмає її), пiднiмає бічний край стопи, вiдводить стопу. Якщо стопа фiксована нахиляє гомілку вперед.

Довгий м'яз-розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus). Початок: присередня поверхня малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки. Прикрiплення: кінцева фаланга великого пальця стопи. Функцiя: розгинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, пiднiмає її присередній край, розгинає великий палець стопи. Якщо зафiксована стопа, нахиляє гомiлку вперед.

М’язи бічного відділу гомілки.

Довгий малогомiлковий м’яз (m. fibularis longus). Початок: головка i верхня третина бічної поверхнi малогомiлкової кiстки, передня та задня мiжм’язовi перегородки гомілки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: присередня клиноподiбна кiстка, основа І плеснової кiстки. Функцiя: опускає присередній край стопи, вiдводить та згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі (див. мал. 116 а).

Короткий малогомiлковий м’яз (m. fibularis brevis). Початок: середня третина бічної поверхнi малогомiлкової кiстки, передня та задня мiжм’язовi перегородки гомілки. Прикрiплення: горбистiсть V плеснової кiстки. Функцiя: пiднiмає бічний край стопи, вiдводить i згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі.

М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки.

Триголовий м’яз литки (m. triceps surae). Вiн складається з литкового м’яза, що розташований поверхнево, та розмiщеного пiд ним камбалоподiбного м’яза (мал. 113, 117).

Литковий м’яз (m. gastrocnemius) має двi головки: присередню та бічнну. Початок: присередня головка (caput mediale) – над присереднім виростком стегнової кiстки; бічна головка (caput laterale) – над бічним виростком стегнової кiстки. Прикрiплення: горб п’яткової кiстки.

Камбалоподiбний м’яз (m. soleus). Початок: головка, верхня третина задньої поверхнi малогомiлкової кiстки, лінія камбалоподібного м'яза на великогомiлковій кiстці, сухожилкова дуга камбалоподiбного м’яза. Прикрiплення: всi головки триголового м’яза переходять у п’ятковий сухожилок (tendo calcaneus), який прикрiплюється до горба п’яткової кiстки. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить стопу, обертає її назовнi. Згинання в колінному суглобі.

Пiдошовний м’яз (m. plantaris). Початок: над бічним виростком стегнової кiстки, капсула колiнного суглоба. Прикрiплення: зростається з п’ятковим сухожилком. Функцiя: напружує капсулу колiнного суглоба.

М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки.

Пiдколiнний м’яз (m. popliteus). Початок: бічний виросток стегнової кістки, капсула колiнного суглоба. Прикрiплення: пiдколiнна лiнiя великогомiлкової кiстки. Функцiя: згинання в колінному суглобі, обертає гомілку медіально, якщо гомілка i стопа фiксована - згинання в колінному суглобі.

Довгий м'яз – згинач пальцiв (m. flexor digitorum lоngus). Початок: задня поверхня великогомiлкової кiстки, фасцiя гомілки. Прикрiплення: роздiляється на чотири сухожилки до II-V пальцiв, кожен iз сухожилкiв проходить мiж двома нiжками сухожилка короткого м'яза – згинача пальцiв, прикрiплюється до кінцевих фаланг II-V пальцiв. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, обертає її назовнi, згинає II-V пальцi. Сприяє зміцненню склепiнь стопи.

Довгий м'яз – згинач великого пальця (m. flexor hallucis longus). Початок: задня поверхня малогомiлкової кiстки, мiжкiсткова перетинка гомілки, задня мiжм’язова перегородка гомілки. Прикрiплення: кінцева фаланга великого пальця стопи. Функцiя: згинає великий палець стопи, згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить її та обертає назовнi. Фiксує присереднє поздовжнє склепiння стопи.

Заднiй великогомiлковий м’яз (m. tibialis posterior). Початок: великогомiлкова i малогомiлкова кiстки та мiжкiсткова перетинка гомілки. Прикрiплення: човноподiбна кiстка, три клиноподiбнi кiстки, основи II-V плеснових кiсток. Функцiя: згинає стопу в надп’ятково-гомілковому суглобі, приводить її, обертає стопу назовнi, зміцнює склепiння стопи.

М’язи стопи розташовані на тильнiй та пiдошвовiй поверхнях стопи.

М’язи, що розташовані на тильнiй поверхні стопи (мал. 118) є наступними.

Мал. 118. М’язи правої стопи, тильна поверхня:

1. m. extensor hallucis brevis;

2. m. extensor digitorum brevis;

3. mm. interossei dorsales.

Короткий м'яз – розгинач пальцiв (m. extensor digitorum brevis). Початок: п’яткова кiстка (бічна та верхня поверхнi переднього частини кістки). Прикрiплення: подiляється на чотири сухожилки до II-V пальцiв. Кожен сухожилок подiляється на двi нiжки, що прикрiплюються до середнiх фаланг II-V пальцiв, зростаючись із сухожилком довгого м'яза – розгинача пальцiв. Функцiя: розгинає II-V пальцi, вiдводить їх.

Короткий м'яз – розгинач великого пальця (m. extensor hallucis brevis). Початок: передньо-верхня поверхня п’яткової кiстки. Прикрiплення: проксимальна фаланга великого пальця стопи. Функцiя: розгинає великий палець стопи.

Тильнi мiжкiстковi м’язи (mm. interossei dorsales). Їх чотири. Початок: двома головками вiд сумiжних поверхонь двох сусiднiх плеснових кiсток. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги II-IV пальцiв (перший та другий м’язи, вiдповiдно, до присередньої та бічної поверхонь проксимальної фаланги II пальця; третiй та четвертий м’язи - до бічної поверхнi проксимальної фаланги, вiдповiдно, III та IV пальцiв), усi чотири сухожилки прикріплюються до кінцевих фаланг II-IV пальцiв. Функцiя: перший м’яз тягне II палець до середини; другий, третiй та четвертий м’язи тягнуть II-IV пальцi в бiк; усi чотири м’язи – згинання у плесново-фалангових суглобах та розгинання у між фалангових суглобах II-IV пальцiв.

М’язи, які розташовані на підошвовій поверхні стопи (мал. 119, 120).

Мал. 119. М’язи підошвової поверхні стопи: а - видалений підошвовий апоневроз, б - видалений короткий згинач пальців:

1. m. abductor hallucis (caput obliquum);

2. m. abductor digiti minimi;

3. m. flexor digitorum brevi;

4. m. flexor hallucis brevis;

5. m. flexor digiti minimi brevis;

6. m. quadratus plantae

7. m. adductor hallucis (caput transversum);

8. mm. lumbricales.

Вiдвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis). Початок: присередній вiдросток п’яткового горба, горбистiсть човноподiбної кiстки, тримач м'язів – згиначiв. Прикрiплення: присередня сесамоподiбна кiсточка, основа проксимальної фаланги великого пальця стопи. Функцiя: вiдводить великий палець стопи в присередньому напрямку.

Короткий м'яз – згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis). Має присередню та бічну головки (caput mediale et caput laterale). Початок: присередня клиноподiбна кiстка, човноподiбна кiстка, сухожилок заднього великогомілкового м'яза, довга підошвова зв'язка. Прикрiплення: присередня та бічна поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця стопи, присередня та бічна сесамоподiбнi кiсточки. Функцiя: згинання у плесново-фаланговому суглобі великого пальця стопи.

Мал. 120. М’язи підошвової поверхні стопи (сухожилки довгого м’яза – згинача та м’яза – згтнача великого пальця видалені):

1. m. abductor hallucis;

2. m. adductor hallucis (caput obliquum);

3. m. adductor hallucis (caput transversum);

4. m. flexor digiti minimi brevis;

5. mm. interossei plantares;

6. m. flexor hallucis brevis.

Привідний м’яз великого пальця (m. adductor hallucis). Цей м’яз має косу та поперечну головки. Початок: коса головка (caput obliquum) – бічна клиноподiбна кiстка, основа II-V плеснових кiсток, довга підошвова зв'язка; поперечна головка (сaput transversum) – капсули II-V плесно-фалангових суглобiв, дистальнi кiнцi II-V плеснових кiсток, пiдошвовий апоневроз, глибокi поперечнi плесновi зв’язки. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги великого пальця стопи, бічна сесамоподiбна кiсточка. Функцiя: приводить великий палець стопи, згинає його, звужує стопу (поперечна головка), вкорочує стопу (коса головка).

Вiдвідний м’яз мiзинця (m. abductor digiti minimi). Початок: бічний та присередній вiдростки горба п’яткової кiстки, горбистiсть V плеснової кiстки, пiдошвовий апоневроз. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: вiдводить мiзинець, згинання у у плесново-фаланговому суглобі.

Короткий м'яз-згинач мiзинця (m. flexor digiti minimi brevis). Початок: основа V плеснової кiстки, довга зв'язка підошви, пiхва сухожилка довгого малогомiлкового м’яза. Прикрiплення: основа проксимальної фаланги мiзинця. Функцiя: згинання у плесново-фаланговому суглобі мiзинця.

Короткий м'яз – згинач пальцiв (m. flexor digitorum brevis). Початок: горб п’яткової кiстки, пiдошвовий апоневроз. Прикрiплення: має чотири сухожилки, кожен з яких подiляється на двi нiжки, що прикрiплюються з обох бокiв до середнiх фаланг II-V пальцiв. Функцiя: згинання у проксимальних між фалангових суглобах II-V пальцiв, змiцнює поздовжнi склепiння стопи, вкорочуючи стопу.

Квадратний м’яз пiдошви (m. quadratus plantae). Початок: п’яткова кiстка, довга пiдошвова зв’язка. Прикрiплення: бічний край сухожилка довгого м'яза – згинача пальцiв. Функцiя: регулює дiю довгого м'яза – згинача пальцiв, вiдтягуючи його сухожилок у бiк, бере участь у згинаннi дистальних між фалангових суглобах II-V пальцiв.

Червоподiбнi м’язи (mm. lumbricales) в кiлькостi чотирьох. Початок: чотири сухожилки довгого м'яза – згинача пальцiв, перший м’яз – однiєю головкою вiд присереднього краю сухожилка ІІ пальця, а решта м’язiв - двома головками вiд сумiжних двох сухожилкiв. Прикрiплення: присередній край проксимальної фаланги II-V пальцiв. Функцiя: згинання у плеснево-фалангових суглобах II-V пальцiв, розгинання у міжфалангових суглобах, приведення II-V пальцiв в бiк великого пальця.

Пiдошвовi мiжкiстковi м’язи (mm. interossei plantares). Їх три в II, III, IV мiжплеснових промiжках. Початок: присередня поверхня III, IV, V плеснових кiсток. Прикрiплення: основа проксимальних фаланг III-V пальцiв. Функцiя: приводять III, IV, V пальцi до II пальця, згинання у плесново-фалангових суглобах проксимальнi та розгинання у міжфалангових суглобах III-V пальцiв.

Топографія нижньої кінцівки

На переднiй поверхнi стегна пiд пахвинною зв’язкою розмiщена м’язова затока (lacuna musculorum). Вона обмежована: спереду i зверху - пахвинною зв’язкою; знизу i ззаду – клубовою кiсткою; присередньо – клубово-гребiнчастою дугою. Через м'язову затоку на стегно виходять клубово-поперековий та стегновий нерви (мал. 121).

Судинна затока (lacuna vasorum). Вона розташована присередньо вiдносно м'язової затоки, на передній поверхні стегна пiд пахвинною зв’язкою. Судинна затока обмежована: спереду i зверху – пахвинною зв’язкою; знизу і ззаду – верхньою гілкою лобкової кістки; зовні – клубово-гребiнчастою дугою; присередньо – затоковою зв’язкою (lig. lacunare).

Через судинну затоку проходять: стегнова артерiя, та стегнова вена.

Мал. 121. М’язова та судинна затоки, вигляд справа:

1. lig. inguinale;

2. arcus iliopectineus;

3. lig. lacunare;

4. ramus superior ossis pubis;

5. a. femoralis;

6. v. femoralis;

7. n. femoralis;

8. m. iliopsoas;

9. lacuna vasorum;

10. lacuna musculorum.

Стегновий трикутник (trigonum femorale) обмежований: зверху – пахвинною зв’язкою, кравецьким м’язом, присердньо – довгим привiдним м’язом.

Привiдний канал (canalis adductorius) має три стiнки: бічна – присередній широкий м’яз, присередня – великий привiдний м’яз; передня – стегнова перегородка.

У привідному каналі проходять стегнові артерія та вена, підшкірний нерв.

Пiдколiнна ямка (fossa poplitea). Її обмежовують: зверху i зовні – двоголовий м’яз стегна; зверху i присередньо – пiвсухожилковий та півперетинчастий м’язи; знизу i зовні – бічна головка литкового м’яза; знизу i присередньо – присередня головка литкового м’яза. Дно ямки утворено пiдколiнною поверхнею стегнової кiстки та капсулою колiнного суглоба.

В ямцi розташований судинно-нервовий пучок, який утворюють великогомiлковий нерв, пiдколiнна вена, пiдколiнна артерiя, вони розташовуються у напрямку ззаду наперед та з боку до середини.