- •I. Актуальність теми:
- •III. Основні етапи заняття
- •IV. Методичне забезпечення
- •VIII. Зміст навчального матеріалу:
- •Встановити підозру на сффт
- •Встановити наявність сффт
- •Патологічні доплерометричні показники кровоплину в судинах пуповини:
- •3. Визначити ступінь тяжкості сффт
- •Візуалізація сечового міхура - відсутність візуалізації сечового міхура у плода - "донора"
- •Генералізовані набряки (асцит, гідроторакс, гідроперикард) або/та ознаки серцевої недостатності у плода-"реципієнта".
- •Розробити тактику подальшого ведення вагітної з сффт
- •Амніоредукція
- •Взаємодія між рівнями надання спеціалізованої медичної допомоги населенню при підозрі на сффт
- •Провести діагностику бв
- •Забезпечити антенатальний догляд вагітної з бв
- •Визначити оптимальний термін розродження
- •Провести пологи та розродження
- •Допомога новонародженим на етапі операційної (необхідні умови)
- •Ведення пологів при багатоплідді
- •Лікування вагітних з істміко-цервікальною недостатністю.
- •Передчасний розрив плодових оболонок
- •1. Ведення вагітних з підозрою на прпо.
- •2. Діагностика (підтвердження) прпо
- •3. Ведення вагітних із передчасним розривом плодових оболонок
- •3.1. Термін вагітності 22 - 25 тижнів:
- •3.2. Термін вагітності 26 - 34 тижні:
- •3.3. Термін вагітності 35 - 36 тижнів:
- •4. Тактика ведення вагітних при наявності інфекційних ускладнень.
- •Шкала Сільвермана-Андерсена
- •Переношена вагітність
- •3.7. Методи індукції пологів:
- •Недоцільно використовувати в/венні форми простагландинів для індукції пологів.
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Ситуаційні задачі
Провести діагностику бв
Забезпечити антенатальний догляд вагітної з бв
На цьому етапі лікар жіночої консультації проводить такі дії:
Визначити план ведення вагітності та поінформовано узгодити його з жінкою
Здійснити ведення БВ згідно базових підходів (незалежно від хоріальності)
Провести навчання жінки щодо розпізнавання небезпечних симптомів
Здійснити моніторинг перебігу вагітності у жіночій консультації
Призначити медикаментозну профілактику прееклампсії та анемії
Провести профілактику передчасних пологів
Здійснити ведення БВ згідно специфічних підходів (в залежності від хоріальності)
Крім того антенатальне ведення багатоплідної вагітності передбачає такі заходи:
призначення адекватного харчування (збалансована дієта зі збільшеним вмістом білка, мультивітамінів, мікроелементів);
регулярний контроль за величиною тиску, показниками загального клінічного дослідження сечі (частота пізнього гестозу вагітних підвищується в 4 рази, найбільш тяжкі форми спостерігаються в разі дизиготної двійні);
постійний контроль за рівнем гемоглобіну, гематокрит ним числом, проведення ранньої профілактики анемії і запобігання підвищеній крововтраті під час пологів (додаткове вживання препаратів заліза);
обмеження фізичної активності, постільний режим після 24-26 тижня вагітності для запобігання передчасним пологам;
спостереження за тонусом і скороченням матки (біль у крижах, посилення піхвових виділень) для вчасного попередження загрози передчасних пологів; контроль за станом шийки матки (згладжування, розкриття), який проводять кожні 1-2 тижні;
проведення токолітичної, спазмолітичної терапії, накладання шва на шийку матки по показанням;
впровадження планової госпіталізації вагітних у періоди 18-22 і 31-34 тижні, які є критичними термінами щодо передчасного переривання вагітності у випадках багатопліддя, за наявності ускладнень – негайна госпіталізація.
Наприкінці вагітності здійснюють монітор не спостереження за діяльністю серця плодів (нестресовий, стресовий тести, біофізичний профіль, допплерометричне визначення кровообігу – допплеросонографія).
Визначити оптимальний термін розродження
для різних форм багатоплодової вагітності (дихоріальна, монохоріальна діамніотична, монохоріальна моноамніотична) з огляду на показники мертвонароджуваності та неонатальної смертності.
Розродження двоїн в терміні ≥34 тижня супроводжується зниженням рівня мертвонародження та малюкової смертності.
Пролонгування БВ до термінів 39-40 тижнів та більше супроводжується значним підвищенням ризику мертвонароджуваності.
Оптимальним терміном розродження є такий, в якому показник неонатальної смертності дорівнює показнику проспективного ризику загибелі плода. Розродження у цей термін буде сприяти зниженню одночасно мертвонароджуваності та неонатальної смертності .
Спосіб розродження та тактика ведення пологів залежить від хоріальності.
Хоріальність |
Обговорення способу розродження та тактики ведення пологів |
Оптимальний гестаційний вік для розродження двоїн |
Монохоріальна діамніотична Ризик внутрішньоутробної загибелі плода(ів) при монохоріальній двійні після 32 тижнів вагітності у 8 разів вище ніж у дихоріальної. |
В 32-34 тижнів: Навіть при неускладненій МД існує ризик антенатальної загибелі плода/плодів, незважаючи на інтенсивність спостереження! |
В 36-37 тижнів Якщо немає показів для більш раннього розродження. |
Монохориальна моноамніотична Наразі рекомендованим терміном розродження ММД є 32 тижні вагітності після проведення курсу кортикостероїдів |
|
В 32 тижні Після 32 тижнів перинатальні втрати значно збільшуються и сягають 11-22% |
Дихоріальна діамніотична |
В 34-36 тижнів |
В 37-38 тижнів Найменший ризик перинатальної смертності й захворюваності для дихоріальній двійні у 36-38 тижнів. |
Розродження двійні в терміні до 36 тижнів вагітності здійснюється за наявності таких станів, коли пролонгування вагітності є більш небезпечним для матері/плодів, ніж розродження:
Ускладнення вагітності
Екстрагенітальна патологія
Прогресуюче погіршення стану плода/плодів
Внаслідок зростання кількості плодів тривалість вагітності зменшується. Так, за наявності двійні розродження відбувається, якщо немає ускладнень, близько 37-го тижня вагітності; з кожним додатковим плодом тривалість вагітності зменшується в середньому на 4 тижні. Зрілість легень плодів у випадку багатоплідної вагітності досягається раніше, ніж при вагітності одним плодом, якщо потрібно, досліджують амніотичну рідину шляхом амніоцентезу.
