1. Сторони, здійснюючи своє право на заборону імпорту небезпечних або інших відходів з метою знищення, інформують інші Сторони про своє рішення;

2. Сторони, при здійсненні свого права на заборону імпорту небезпечних або інших відходів з метою знищення, не зобов’язані інформувати іншу строну про своє рішення;

3. по відношенні до держав імпорту, які не ввели заборони на імпорт небезпечних або інших відходів, Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних або інших відходів, якщо держава імпорту не дає згоди в усній формі на конкретне імпортне відвантаження;

4. Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних та інших відходів до Сторін, які ввели заборону на імпорт таких відходів, якщо вони отримали про це повідомлення;

5. по відношенні до держав імпорту, які не ввели заборони на імпорт небезпечних або інших відходів, Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних або інших відходів, якщо держава імпорту не дає згоди в письмовій формі на конкретне імпортне відвантаження;

6. Сторона дозволяє експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною;

7. Сторона дозволяє імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

8. Сторони не вважають незаконний оборот небезпечних або інших відходів злочинним діянням;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., Сторони приймають відповідні заходи для забезпечення того, щоб транскордонне перевезення небезпечних а інших відходів дозволялися, якщо:

1. Держава експорту не має технічних можливостей та необхідних об’єктів, засобів та місця для знищення таких відходів екологічно обґрунтованим і ефективним способом;

2. Такі відходи необхідні державі імпорту в якості сировини для підприємства по рециркуляції або рекуперації;

3. перевезення таких відходів через кордон України не суперечить внутрішньому законодавству;

4. Сторона дозволяє експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною,

5. Сторони не вважають незаконний оборот небезпечних або інших відходів злочинним діянням;

6. Сторона дозволяє імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

7. держава експорту має технічні можливості та необхідні об’єкти, засоби та місця для знищення таких відходів екологічно обґрунтованим і ефективним способом;

8. Таке транскордонне перевезення відповідає іншим критеріям, які будуть визначені Сторонами, за умови, що такі критерії не суперечать цілям даної Конвенції;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., кожна Сторона приймає належні заходи з метою, щоб:

1. дозволяти експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною;

2. не дозволяти експорт небезпечних та інших відходів в держави або групи держав, які відносяться до організації по економічній і політичній інтеграції, які є Сторонами, зокрема держави, які розвиваються;

3. дозволяти імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

4. забезпечити наявність відповідних об’єктів по знищенні для економічно обґрунтованого використання небезпечних і інших відходів незалежно від місця їх знищення;

5. забезпечити зведення до мінімуму виробництва небезпечних та інших відходів з урахуванням соціальних, технічних і економічних аспектів;

6. дозволяти експорт небезпечних та інших відходів в держави або групи держав, які відносяться до організації по економічній і політичній інтеграції, які є Сторонами, зокрема держави, які розвиваються;

7. забезпечити, щоб особи, які беруть участь у використанні небезпечних та інших відходів, приймали заходи, які необхідні для попередження забруднення небезпечними та іншими відходами в результаті такого використання і якщо таке забруднення все ж відбувається, для зведення до мінімуму його наслідків для здоров’я людини і навколишнього середовища;

8. не допускати імпорту небезпечних та інших відходів, якщо є підстави вважати, що використання даних відходів не буде здійснюватися екологічно обґрунтованим способом;

9. відсутня правильна відповідь.

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 року передбачає наступні положення:

1. претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі дипломатичним каналами;

2. претензії щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі не пізніше, ніж через один рік з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність а запуск;

3. не допускати імпорту небезпечних та інших відходів, якщо є підстави вважати, що використання даних відходів не буде здійснюватися екологічно обґрунтованим способом.

4. претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі органами місцевого самоврядування;

5. забезпечити зведення до мінімуму виробництва небезпечних та інших відходів з урахуванням соціальних, технічних і економічних аспектів;

6. якщо врегулювання претензії не досягнуто шляхом дипломатичних переговорів, протягом одного року з дати, коли держава-позивач повідомляє державу, що вона подала документацію по своїй претензії, заінтересовані сторони створюють на вимогу будь-якої з сторін комісію по розгляду претензій;

7. претензії щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі не пізніше, ніж через два роки з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність а запуск;

8. якщо врегулювання претензії не досягнуто шляхом дипломатичних переговорів, протягом двох років з дати, коли держава-позивач повідомляє державу, що вона подала документацію по своїй претензії, заінтересовані сторони створюють на вимогу будь-якої з сторін комісію по розгляду претензій;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р.. ядерна шкода означає:

1. ядерний інцидент;

2. смерть або тілесне ушкодження;

3. втрату майна або шкода майну;

4. затрати на превентивні заходи і вартість подальших втрат або шкоди, спричиненої такими заходами, в межах, встановлених законом компетентного суду,

5. ядерна аварія;

6. економічні втрати, викликані погіршенням стану навколишнього середовища, якщо це допускається загальним законом про цивільну відповідальність компетентного суду;

7. затрати на заходи по відновленні навколишнього середовища, за умови незначного його погіршення;

8. економічні втрати, які виникають в результаті втрат або шкоди, в межах, встановлених законом компетентного суду;

9. відсутня правильна відповідь.

Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року застосовується до будь-якого міжнародного перевезення, якщо:

1. договір перевезення укладено в державі, яка не є стороною цієї Конвенції

2. місце відправлення не знаходиться в державі, яка є стороною цієї Конвенції

3. відповідно до договору перевезення місце призначення знаходиться в державі, яка є стороною цієї Конвенції

4. 4) відповідно до договору перевезення місце відправлення знаходиться в державі, яка є стороною цієї Конвенції

5. договір перевезення укладено в державі, яка є стороною цієї Конвенції

6. судно плаває під прапором держави, яка є стороною цієї Конвенції

7. судно плаває під прапором держави, яка не є стороною цієї Конвенції

8. судно зареєстроване в державі, яка є стороною цієї Конвенції

9. судно зареєстроване в державі, яка не є стороною цієї Конвенції

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. перевізник відповідає за шкоду, завдану в результаті смерті пасажира або заподіяння йому тілесного ушкодження, якщо подія, внаслідок якої було завдано шкоду:

1. сталася через необережність пасажира

2. сталася через умисел пасажира

3. була наслідком недбалості службовців перевізника

4. була наслідком недбалості перевізника

5. сталася під час перевезення

6. була наслідком вини перевізника

7. сталася через погодні умови

8. була наслідком вини службовців перевізника

9. сталася не під час перевезення

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. пасажир повинен надіслати письмове повідомлення перевізникові чи його агентові про втрату чи пошкодження багажу:

1. в разі незначного пошкодження багажу

2. в разі злочинного пошкодження багажу

3. в разі явного пошкодження багажу

4. щодо каютного багажу - в момент висадки пасажира

5. щодо каютного багажу - до моменту висадки пасажира

6. щодо іншого багажу - в момент його видачі

7. щодо каютного багажу – після заходу судна в порт

8. щодо іншого багажу - до моменту його видачі

9. щодо іншого багажу – в момент виявлення пошкодження

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. пасажир повинен надіслати письмове повідомлення перевізникові чи його агентові про втрату чи пошкодження багажу:

1. в разі незначного пошкодження багажу

2. в разі злочинного пошкодження багажу

3. в разі втрати багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки

4. щодо каютного багажу - в момент висадки пасажира

5. в разі пошкодження багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки

6. щодо іншого багажу - в момент його видачі

7. щодо каютного багажу – після заходу судна в порт

8. щодо іншого багажу - до моменту його видачі

9. щодо іншого багажу – в момент виявлення пошкодження

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. пасажир повинен надіслати письмове повідомлення перевізникові чи його агентові про втрату чи пошкодження багажу:

1. в разі незначного пошкодження багажу

2. в разі злочинного пошкодження багажу

3. в разі втрати багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки

4. щодо каютного багажу - в момент висадки пасажира

5. в разі пошкодження багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки

6. в разі втрати багажу чи пошкодження багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти з дня видачі багажу

7. щодо каютного багажу – після заходу судна в порт

8. в разі втрати багажу, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з того моменту, коли він мав бути виданий

9. щодо іншого багажу – в момент виявлення пошкодження

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. позов на підставі цієї Конвенції може бути пред'явлено на вибір позивача в одному з зазначених нижче судів, при умові, що він знаходиться в державі, яка є стороною цієї Конвенції

1. в суді будь-якої європейської держави

2. в місцевому суді України

3. в суді постійного місця перебування головної контори відповідача

4. в суді постійного місця знаходження головної контори відповідача

5. в суді місця відправлення згідно з договором перевезення

6. в суді місця призначення згідно з договором перевезення

7. в будь-якому суді за домовленістю сторін

8. в суді держави доміцилію або постійного місця проживання позивача, якщо відповідач має свою контору в цій Державі і підпадає під її юрисдикцію

9. в суді держави, підданим якої є пасажир

Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. позов на підставі цієї Конвенції може бути пред'явлено на вибір позивача в одному з зазначених нижче судів, при умові, що він знаходиться в державі, яка є стороною цієї Конвенції

1. в суді будь-якої європейської держави

2. в місцевому суді України

3. в суді держави, де було укладено договір перевезення, якщо відповідач має свою контору в цій Державі і підпадає під її юрисдикцію

4. в суді постійного місця знаходження головної контори відповідача

5. в суді місця відправлення згідно з договором перевезення

6. в суді місця призначення згідно з договором перевезення

7. в будь-якому суді за домовленістю сторін

8. в суді держави доміцилію або постійного місця проживання позивача, якщо відповідач має свою контору в цій Державі і підпадає під її юрисдикцію

9. в суді держави, підданим якої є пасажир

Які частини містить Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.?

1. Завершальний розділ

2. Прикінцеві положення

3. Організація польотів

4. Організація повітряних сполучень між державами

5. Міжнародна організація цивільної авіації

6. Аеродинаміка

7. Аеронавігація

8. Преамбула

9. Міжнародний повітряний транспорт

Які частини містить Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.?

1. Завершальний розділ

2. Аеронавігація

3. Організація польотів

4. Організація повітряних сполучень між державами

5. Преамбула

6. Аеродинаміка

7. Прикінцеві положення

8. Міжнародна організація цивільної авіації

9. Міжнародний повітряний транспорт

Міжнародне перевезення, що здійснюється повітряним транспортом,

регулюється такими нормативно-правовими актами:

1. Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978

2. Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.

3. Міжнародною конвенцією про обмеження відповідальності власників морських суден 1924 р

4. Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів і їх багажу 1974р

5. Повітряним Кодексом України

6. Угодою про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р.

7. Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень 1929 р.

8. Цивільним Кодексом України

9. Паризькою угодою 1956 р. про комерційні права при нерегулярних повітряних сполученнях у Європі

Міжнародне перевезення, що здійснюється повітряним транспортом, регулюється такими нормативно-правовими актами:

1. Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978

2. Чиказькими угодами 1944 р. про міжнародний повітряний транзит та про міжнародний повітряний транспорт

3. Міжнародною конвенцією про обмеження відповідальності власників морських суден 1924 р

4. Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів і їх багажу 1974р

5. Повітряним Кодексом України

6. Угодою про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р.

7. Токійською конвенцією про правопорушення та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного судна, 1963 р.

8. Цивільним Кодексом України

9. Монреальською конвенцією про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, 1971 р.;

Міжнародне перевезення, що здійснюється повітряним транспортом, регулюється такими нормативно-правовими актами:

1. Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978

2. Монреальським протоколом про боротьбу із незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародні польоти, 1988 р. (Доповнює Монреальську конвенцію, 1971 р.)

3. Міжнародною конвенцією про обмеження відповідальності власників морських суден 1924 р

4. Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів і їх багажу 1974р

5. Чиказькими угодами 1944 р. про міжнародний повітряний транзит та про міжнародний повітряний транспорт

6. Угодою про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р.

7. Токійською конвенцією про правопорушення та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного судна, 1963 р.

8. Женевською конвенцією про визнання прав на повітряне судно, 1948 р

9. Монреальською конвенцією про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, 1971 р.

Чиказька угода 1944 р. про міжнародне транзитне повітряне сполучення та Чиказька угода 1944 р. про міжнародний повітряний транспорт передбачають ряд транзитно-комерційних прав, що їх держави можуть надавати одна одній і що мають умовну назву "п'яти свобод повітря", а саме:

1. право затримувати судно при порушенні ним правил польотів

2. право транзитного перельоту через повітряний простір договірних держав і здійснення при цьому посадок з некомерційною метою у певних пунктах їх територій

3. право держави обмежувати іноземні повітряні судна у можливості користування аеропортами цієї держави

4. право вимагати відшкодування за порушення судном правил польтів

5. право транзитного безпосадочного перельоту через повітряний простір договірних держав

6. право привозити на територію договірної держави будь-які вантажі

7. право вивозити з території певної договірної держави пасажирів, багаж, пошту та вантажі на територію тієї договірної держави, національність якої має повітряне судно, що здійснює перевезення

8. право привозити на територію певної договірної держави, а також вивозити з неї пасажирів, багаж, пошту та вантажі з будь-яких інших договірних держав

9. право привозити на територію певної договірної держави пасажирів, багаж, пошту та вантажі з території тієї договірної держави, національність якої має повітряне судно, що здійснює перевезення

Згідно з Токійською конвенцією 1963 р. про правопорушення та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного судна держава може перервати політ іноземного судна для здійснення своєї юрисдикції у випадках, коли:

1. правопорушення мало наслідки не на її території

2. правопорушення мало наслідки на її території

3. правопорушення було вчинено іноземцем

4. правопорушення було вчинено особою без громадянства

5. правопорушення було вчинене громадянином або супроти громадянина цієї держави

6. правопорушення було вчинено проти безпеки цієї держави

7. правопорушення вчинене проти безпеки цієї держави

8. правопорушення полягає у нехтуванні норм і правил польотів та маневруванні у повітряному просторі цієї держави

9. здійснення юрисдикції необхідне для того, щоб забезпечити додержання зобов'язань цієї держави відповідно до багатосторонньої міжнародної угоди

Згідно з Токійською конвенцією 1963 р. про правопорушення та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного судна держава може перервати політ іноземного судна для здійснення своєї юрисдикції у випадках, коли:

1. правопорушення мало наслідки не на її території

2. правопорушення було вчинене громадянином або супроти громадянина цієї держави

3. правопорушення було вчинено іноземцем

4. правопорушення було вчинено особою без громадянства

5. правопорушення мало наслідки на її території

6. правопорушення було вчинено проти безпеки цієї держави

7. правопорушення вчинене проти безпеки цієї держави

8. здійснення юрисдикції необхідне для того, щоб забезпечити додержання зобов'язань цієї держави відповідно до багатосторонньої міжнародної угоди

9. правопорушення полягає у нехтуванні норм і правил польотів та маневруванні у повітряному просторі цієї держави

У разі відсутності згоди сторін щодо застосування права, відносини сторін за договорами морського перевезення і морського круїзу регулюються законодавством тієї держави, де _________________ сторона, що є____________

1. заснована;

2. перевізником;

3. вантажовідправником;

4. вантажоодержувачем;

5. судновласником;

6. має місце постійного перебування;

7. має основне місце діяльності;

8. страховиком;

9. має місце розміщення філія чи представництво.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні, належать:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили

2. організація та здійснення діяльності в галузі проведення симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів

3. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України

4. орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

5. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна діяльність

6. операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку

7. інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України

8. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау

9. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні, належать:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили

2. організація та здійснення діяльності в галузі проведення симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів

3. товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

4. орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

5. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна діяльність

6. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами

7. інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України

8. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау

9. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:

1. законів України

2. рішень органів виконавчої влади

3. передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції

4. економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

5. підзаконних нормативно-правових актів

6. рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України

7. угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України

8. міжнародно-правових договорів

9. актів органів місцевого самоврядування

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні, належать:

1. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

2. організація та здійснення діяльності в галузі проведення симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів

3. товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

4. орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

5. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна діяльність

6. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами

7. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України;

8. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау

9. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні, належать:

1. організація та здійснення діяльності в галузі проведення симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів

2. організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна діяльність

4. орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

5. товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності

6. організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів

7. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау

8. створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України

9. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами

Принципами зовнішньоекономічної діяльності є:

1. принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

2. принцип вільного розвитку ринків зовнішньоекономічної діяльності

3. принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва

4. принцип юридичної рівності і недискримінації

5. принцип невтручання держави в зовнішньоекономічну діяльність

6. принцип верховенства закону

7. принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

8. принцип рівності сторін у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

9. принцип вільного експорту та імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Принципами зовнішньоекономічної діяльності є:

1. принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

2. принцип вільного розвитку ринків зовнішньоекономічної діяльності

3. принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва

4. принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів

5. принцип невтручання держави в зовнішньоекономічну діяльність

6. принцип верховенства закону

7. принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

8. принцип рівності сторін у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

9. принцип вільного експорту та імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

1. фізичні особи - громадяни України, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

2. всі громадяни України

3. фізичні особи - іноземні громадяни, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

4. фізичні особи - особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

5. всі іноземці

6. об'єднання фізичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність

7. об'єднання фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність

8. особи без громадянства

9. біженці

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

1. фізичні особи - громадяни України, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

2. всі громадяни України

3. структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України

4. фізичні особи - особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

5. всі іноземці

6. спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України

7. об'єднання фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність

8. особи без громадянства

9. біженці

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

1. фізичні особи - громадяни України, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

2. всі громадяни України

3. спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України

4. фізичні особи - особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України

5. всі іноземці

6. об'єднання фізичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність

7. інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України

8. особи без громадянства

9. біженці

Органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:

1. Верховна Рада України

2. Міністерство внутрішніх справ України

3. Кабінет Міністрів України

4. Національний банк України

5. Служба безпеки України

6. Державна митна служба України

7. Антимонопольний комітет України

8. Верховний Суд України

9. Міністерство освіти і науки України

Органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:

1. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі

2. Міністерство внутрішніх справ України

3. Кабінет Міністрів України

4. Антимонопольний комітет України

5. Служба безпеки України

6. Державна митна служба України

7. Національний банк України

8. Верховний Суд України

9. Міністерство освіти і науки України

Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів не є випуском у світ

1. видання автором своєї книги

2. представлення драматичного твору

3. представлення музично-драматичного твору

4. видання альбому гравюр

5. видання музичного збірника

6. видання автором збірки віршів

7. представлення кінематографічного твору

8. виконання музичного твору

9. публічне читання літературного твору

Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів не є випуском у світ

1. видання автором своєї книги

2. повідомлення по проводах художніх творів

3. представлення музично-драматичного твору

4. видання альбому гравюр

5. видання музичного збірника

6. видання автором збірки віршів

7. представлення кінематографічного твору

8. передача в ефір літературних творів

9. показ твору мистецтва

Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів не є випуском у світ

1. видання автором своєї книги

2. публічне читання літературного твору

3. передача в ефір художніх творів

4. видання альбому гравюр

5. видання музичного збірника

6. видання автором збірки віршів

7. спорудження твору архітектури

8. передача в ефір літературних творів

9. показ твору мистецтва

Згідно з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів не є випуском у світ

1. видання автором своєї книги

2. спорудження твору архітектури

3. представлення музично-драматичного твору

4. видання альбому гравюр

5. видання музичного збірника

6. видання автором збірки віршів

7. передача в ефір художніх творів

8. виконання музичного твору

9. публічне читання літературного твору

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. драматичні і музично-драматичні твори

3. пантоміми

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. книги

8. брошури та інші письмові твори

9. звертання

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. проповіді та інші подібного роду твори

3. драматичні твори

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. хореографічні твори

8. брошури та інші письмові твори

9. пантоміми

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. музичні твори з текстом

3. музичні твори без тексту

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. кінематографічні твори

8. малюнки

9. твори живопису

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. фотографічні твори

3. твори скульптури

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. твори живопису

8. малюнки

9. твори архітектури

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. твори прикладного мистецтва

3. твори скульптури

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. географічні карти

8. ілюстрації

9. твори архітектури

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. пластичні твори, що відносяться до географії

3. пластичні твори, що відносяться до топографії

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. географічні карти

8. ілюстрації

9. географічні плани

Згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів термін "літературні і художні твори" охоплює

1. винаходи

2. твори живопису

3. пантоміми

4. корисні моделі

5. торговельні марки

6. промислові зразки

7. проповіді та інші подібного роду твори

8. ілюстрації

9. географічні ескізи

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження є:

1. літературні твори

2. музичні твори

3. аудіовізуальні твори

4. виконання хореографічних творів

5. твори образотворчого мистецтва

6. фонограми

7. відеограми

8. передачі (програми) організацій мовлення

9. виконання літературних творів

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження є:

1. літературні твори

2. музичні твори

3. аудіовізуальні твори

4. виконання хореографічних творів

5. твори образотворчого мистецтва

6. виконання музично-драматичних творів

7. виконання інших творів

8. передачі (програми) організацій мовлення

9. виконання літературних творів

Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження є:

1. літературні твори

2. музичні твори

3. аудіовізуальні твори

4. виконання фольклорних творів

5. твори образотворчого мистецтва

6. виконання музично-драматичних творів

7. виконання драматичних творів

8. передачі (програми) організацій мовлення

9. виконання музичних творів

Кожна Договірна Держава може у своєму національному законодавстві і своїх підзаконних актах передбачати виключення з гарантованої Міжнародною конвенцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення охорони щодо

1. продажу з метою одержання прибутку

2. продажу з метою популяризації твору

3. продажу передачі за кордон

4. використання в особистих цілях

5. здійснення міжнародної трансляції

6. використання коротких уривків з метою повідомлення про поточні події

7. короткочасного звукового запису, здійснюваного організацією мовлення на своєму власному обладнанні і для своїх власних передач

8. використання виключно в учбових цілях

9. використання виключно в науково-дослідних цілях

Згідно із Міжнародною конвенцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року під "виконавцями" маються на увазі

1. автор пісні

2. особа, якій автор передав свої авторські майнові права

3. близький родич автора твору

4. співак

5. спадкоємець автора твору

6. актор

7. музикант

8. танцюрист

9. інші особи, які виконують роль або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

Згідно із Міжнародною конвенцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року під "виконавцями" маються на увазі

1. автор пісні

2. особа, якій автор передав свої авторські майнові права

3. близький родич автора твору

4. музикант

5. спадкоємець автора твору

6. актор

7. співак

8. інші особи, які співають або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

9. інші особи, які виконують роль або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

Згідно із Міжнародною конвенцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року під "виконавцями" маються на увазі

1. автор пісні

2. особа, якій автор передав свої авторські майнові права

3. близький родич автора твору

4. інші особи, які читають або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

5. спадкоємець автора твору

6. інші особи, які декламують або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

7. співак

8. інші особи, які співають або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

9. інші особи, які виконують роль або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

Згідно із Міжнародною конвенцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 року під "виконавцями" маються на увазі

1. автор пісні

2. особа, якій автор передав свої авторські майнові права

3. близький родич автора твору

4. інші особи, які співають або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

5. спадкоємець автора твору

6. актор

7. інші особи, які виконують або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

8. музикант

9. інші особи, які виконують роль або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва

Заявка на винахід повинна містити:

1. заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід

2. опис винаходу

3. формулу винаходу

4. реєстраційну картку заявника

5. висновки про випробування винаходу (корисної моделі)

6. креслення (якщо на них є посилання в описі)

7. реферат

8. висновки про безпечність використання винаходу (корисної моделі)

9. автобіографію винахідника

Заявка на корисну модель повинна містити:

1. заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на корисну модель

2. реферат

3. формулу корисної моделі

4. реєстраційну картку заявника

5. висновки про випробування винаходу (корисної моделі)

6. креслення (якщо на них є посилання в описі)

7. опис корисної моделі

8. висновки про безпечність використання винаходу (корисної моделі)

9. автобіографію винахідника

Згідно з Договором про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року посилання на "патент" повинні розумітися як посилання на

1. патенти

2. авторські свідоцтва

3. свідоцтва про корисність

4. свідоцтва про власність

5. акти про корисність

6. корисні моделі

7. додаткові патенти

8. повторні патенти

9. раціональні моделі

Згідно з Договором про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року посилання на "патент" повинні розумітися як посилання на

1. додаткові свідоцтва

2. авторські свідоцтва

3. свідоцтва про корисність

4. свідоцтва про власність

5. акти про корисність

6. додаткові авторські свідоцтва

7. додаткові свідоцтва про корисність

8. повторні патенти

9. раціональні моделі

Згідно з Договором про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року посилання на "патент" повинні розумітися як посилання на

1. додаткові свідоцтва

2. патенти

3. авторські свідоцтва

4. свідоцтва про власність

5. акти про корисність

6. корисні моделі

7. додаткові свідоцтва про корисність

8. повторні патенти

9. раціональні моделі

Різновидами патенту згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі » є

1. патент на винахід

2. деклараційний патент на винахід

3. деклараційний патент на корисну модель

4. патент на механічний винахід

5. патент на електричний винахід

6. патент (деклараційний патент) на секретний винахід

7. деклараційний патент на секретну корисну модель

8. повторний патент

9. подвійний патент

Правова охорона згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не поширюється на такі об'єкти технології

1. сорти рослин

2. породи тварин

3. топографії інтегральних мікросхем

4. штам мікроорганізму

5. корисні моделі

6. результати художнього конструювання

7. біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів

8. процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу

9. культура клітин рослини і тварини

Правильними положеннями про арбітражну угоду відповідно до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» є :

1. арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди;

2. арбітражна угода укладається в письмовій формі;

3. посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це послання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди;

4. арбітражна угода може бути укладена в усній або письмовій формі;

5. посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, не є арбітражною угодою;

6. арбітражна угода може бути укладена лише у вигляді окремої угоди;

7. посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі, незалежно від посилання про те, що застереження є частиною угоди.

8. посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в усній формі, незалежно від посилання про те, що застереження є частиною угоди.

9. посилання в угоді на документ, що містить застереження є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в усній формі з нотаріальним посвідченням

Правильними положеннями про порядок призначення арбітрів відповідно до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» є: