1. якщо при перевезенні вантажу у відкритих вагонах відправник використовує брезент;

2. Неправильне, неточне або неповне найменування або нумерація вантажних місць;

3. Перевезення живих тварин;

4. перевезення, що згідно із застосовуваними положеннями або зазначеною в накладній домовленістю між відправником і перевізником повинне здійснюватись в супроводі провідника, якщо втрата або пошкодження виникли внаслідок небезпеки, якій повинен був запобігти провідник;

5. пошкодження вантажу, що перевозиться інтермодальними транспортними одиницями і закритими одиницями, які переводяться на вагонах, здійснюється з причин атмосферних умов;

6. настання непередбачуваних обставин, наприклад стихійного лиха;

7. завантаження вантажу перевізником;

8. відсутній або незадовільний стан упаковки багажу, що за своїми властивостями при відсутності або незадовільному сані упаковки піддаються зменшенню і пошкодженню;

9. завантаження вантажів відправником або вивантаження одержувачем.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), судові позови, що ґрунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред’являтися:

1. судам держав-членів, вибраним за взаємною згодою сторін;

2. суду держави-члена, на території якого відповідач має своє постійне місце проживання або своє звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або філію, або установу, що уклала договір перевезення;

3. суду держави-члена, на території якого знаходиться місце прийняття вантажу до його перевезення;

4. до господарських судів;

5. до третейських судів;

6. суду держави-члена, на території якого позивач має своє постійне місце проживання або своє звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або філію, або установу, що уклала договір перевезення;

7. в інший суд;

8. суду держави-члена, на території якого знаходиться місце прийняття вантажу до його видачі;

9. відсутня правильна відповідь.

Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України в разі, якщо:

1. іноземці працюють в Україні у складі дипломатичних представництв іноземних держав;

2. це передбачено трудовим договором;

3. громадяни України працюють за кордоном;

4. громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України;

5. іноземці працюють у складі міжнародних організацій в Україні;

6. іноземці працюють в складі державних підприємств на території України;

7. громадяни України уклали з роботодавцями – фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота;

8. іноземці за межами України уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України;

9. це передбачено законом або міжнародним договором України.

2. Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю:

1. органами внутрішніх справ;

2. органами місцевого самоврядування;

3. Державним центром зайнятості;

4. Державним департаментом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб;

5. Регіональними об’єднаннями профспілок;

6. центром зайнятості Автономної Республіки Крим;

7. Міністерством праці;

8. обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості;

9. консульськими установами.

Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо:

1. трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;

2. достроково розірваний з роботодавцем трудовий договір (контракт);

3. є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;

4. є скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

5. внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця;

6. це передбачено правом держави, громадянином якої є іноземець;

7. це передбачено трудовим договором;

8. є істотні порушення з боку іноземного працівника;

9. виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо: