1. виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

2. іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або перебуває під слідством;

3. роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;

4. це передбачено правом держави, громадянином якої є іноземець;

5. це передбачено трудовим договором;

6. дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);

7. виявлено факти подання працівником свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

8. є скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

9. Внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

Правильними положеннями про право іноземців та осіб без громадянства на трудову діяльність згідно ЗУ «Про правовий статус іноземців а осіб без громадянства» є:

1. Іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України;

2. іноземці та особи без громадянства можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, не зважаючи на те, що відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України;

3. іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах;

4. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю без одержання у встановленому порядку дозволу на працевлаштування;

5. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування;

6. працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами, визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється за умови отримання дозволу на працевлаштування;

7. працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами, визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування;

8. іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України;

9. не зазначено правильної відповіді.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», до вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), на вибір потерпілого застосовується:

1. право держави суду;

2. право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого;

3. місце діяльності потерпілого;

4. право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу;

5. право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга;

6. право держави. де зареєстрований суб’єкт, що продав товар чи надав послугу;

7. особистий закон виробника або особи, яка надала послугу;

8. особистий закон заподіювача шкоди;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», правильними положеннями про право, яке застосовується до зобов’язань про відшкодування шкоди, є:

1. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди;

2. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави;

3. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються особистим законом потерпілого;

4. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право, яким будуть регулюватися їх відносини;

5. право іноземної держави застосовується в Україні, незважаючи на те, що дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною;

6. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;

7. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави суду;

8. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, не можуть обрати право, яким будуть регулюватися їх відносини;

9. право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною.

Міжнародними документами, які регулюють деліктні відносини, є:

1. Міжнародна Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою, 1969 р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України;

3. ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

4. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, 1989 р.;

5. ЗУ «Про міжнародне приватне право»;

6. Конституція України;

7. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, 1980 р.;

8. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р.;

9. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, 1963 р.

Відповідно до Зведеного тексту Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року, власник судна не несе відповідальності за шкоду від забруднення, якщо доведе:

1. що шкода є результатом воєнних дій, громадської війни, повстання або виключного, неминучого та непереборного за своїм характером стихійного явища;

2. якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення є повністю або частково результатом дії або бездіяльності особи, що зазнала шкоди, і така дія або бездіяльність вчинена з наміром завдати шкоду, або якщо шкода виникла внаслідок грубої недбалості такої особи, він не може бути повністю або частково звільнений від відповідальності перед такою особою;

3. що шкода була частково спричинена дією або бездіяльністю третіх осіб з наміром завдати шкоду;

4. що шкода була повністю спричинена дією або бездіяльністю третіх осіб з наміром завдати шкоду;

5. що шкода була повністю спричинена недбалістю або іншою неправомірною дією уряду або іншого органу влади, відповідального за утримання в порядку вогнів та інших навігаційних засобів при виконанні цієї функції;

6. що шкода була спричинена дією третіх осіб з неоьережним завданням шкоди;

7. що шкода була частково спричинена недбалістю або іншою неправомірною дією уряду або іншого органу влади, відповідального за утримання в порядку вогнів та інших навігаційних засобів при виконанні цієї функції;

8. якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення є повністю або частково результатом дії або бездіяльності особи, що зазнала шкоди, і така дія або бездіяльність вчинена з наміром завдати шкоду, або якщо шкода виникла внаслідок грубої недбалості такої особи, він може бути повністю або частково звільнений від відповідальності перед такою особою;

9. відсутня правильна відповідь.

Положеннями Зведеного тексту Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року є:

1. Конвенція не передбачає права власника судна на регрес ний позов до третіх осіб;

2. права на відшкодування, передбачені цією Конвенцією, втрачаються, якщо позов не буде подано відповідно до її положень протягом трьох років з дня заподіяння шкоди;

3. для того, щоб скористатися правом на обмеження своєї відповідальності за цією Конвенцією, власник повинен утворити фонд на загальну суму, яка дорівнює межі його відповідальності в суді;

4. права на відшкодування, передбачені цією Конвенцією, втрачаються, якщо позов не буде подано відповідно до її положень протягом десяти років з дня заподіяння шкоди;

5. власник судна, яке зареєстроване в Договірній державі, для покриття своєї відповідальності за шкоду від забруднення на підставі цієї Конвенції повинен здійснити страхування або надати інше фінансове забезпечення;

6. для того, щоб скористатися правом на обмеження своєї відповідальності за цією Конвенцією, власник повинен утворити фонд, що за своїм розміром має удвічі перевищувати межу його відповідальності в суді;

7. власник судна, яке зареєстроване в Договірній державі і перевозить понад 2000 тонн нафти наливом як вантаж, для покриття своєї відповідальності за шкоду від забруднення на підставі цієї Конвенції повинен здійснити страхування або надати інше фінансове забезпечення;

8. якщо інцидент стався з двома або більше суднами із завданням шкоди від забруднення, власники всіх причетних до нього суден, якщо вони не звільняються від відповідальності, несуть солідарну відповідальність за всю сукупність збитків, які не можуть бути розумно поділені;

9. відсутня правильна відповідь..

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., загальними зобов’язаннями Сторін є: