- •1. Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Стадії кримінального провадження України.
- •3. Джерела кримінально-процесуального права.
- •4. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження.
- •5. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •6. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •7. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження.
- •8. Змагальність як засада кримінального провадження.
- •9. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні.
- •10. Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •11. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •12. Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •13. Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •14. Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •15. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •16. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •17. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •18. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •19. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •20. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •21. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •22. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •23. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •24. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •25. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •26. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •27. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів. Властивості доказів.
- •28.Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •29. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •31.Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
- •32.Поняття, ознаки та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження.
- •33.Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик як заходи забезпечення кримінального провадження.
- •34.Привід та порядок його застосування.
- •35. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •36. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •37.Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •38.Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •39.Домашній арешт як запобіжний захід.
- •40.Застава як запобіжний захід.
- •41.Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •42.Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •43.Початок досудового розслідування. Підслідність.
- •44.Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •45.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •46.Система слідчих дій. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •47.Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •48.Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •49. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •50.Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •51.Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •52.Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •53.Поняття, підстави та порядок проведення експертизи.
- •54. Загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •55. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані із втручанням у приватне спілкування
- •56. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •57. Повідомлення про підозру: значення, форма, процесуальний порядок повідомлення
- •58. Поняття зупинення досудового розслідування та підстави, що його зумовлюють.
- •59. Форми закінчення досудового розслідування
- •60. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •61. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •62. Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення кримінального розслідування
- •63. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна із форм закінчення досудового розслідування
- •64. Відкриття матеріалів іншій стороні
- •65.Поняття, структура і значення обвинувального акта. Додатки до нього.
- •66.Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна із форм закінчення досудового розслідування.
- •67.Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •68.Види підсудності. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •69.Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •70.Строки та порядок підготовчого судового засідання
- •71.Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •72.Суть, завдання і значення стадії судового розгляду.
- •73.Незмінність складу суду
- •74.Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового провадження
- •75.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
- •76. Проведення процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового провадження.
- •77. Межі судового розгляду.
- •78. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •79. Зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами: завдання та особливості.
- •80. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами у суді.
- •81. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •82. Властивості судових рішень.
- •83. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •84. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •85. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків.
- •86. Провадження в суді присяжних.
- •87. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
- •88. Апеляційне оскарження: суб’єкти, строки, порядок.
- •89. Зміст і форма апеляційної скарги.
- •90. Підготовка до апеляційного розгляду.
- •91. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження. Межі перегляду.
- •92. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду.
- •93. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку.
- •94. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •95. Суб’єкти права на касаційне оскарження.
- •96. Порядок і строки касаційного оскарження.
- •97. Порядок касаційного розгляду. Письмове касаційне провадження.
- •98. Рішення касаційної інстанції за результатами касаційного розгляду.
- •99. Підстави для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •100. Недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого в апеляційному та касаційному порядку.
- •102. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України та його рішення за результатами розгляду. Ухвала Верховного Суду України.
- •103. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •104. Суб'єкти права подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Строки і порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •105. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Строки та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
- •106. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень.
- •107. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням судових рішень.
- •108. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •109. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •110. Особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •111. Особливості здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •112. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •113. Міжнародна правова допомога під час проведення процесуальних дій.
- •114. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
- •115. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.
109. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених в кку. Джуе розширено перлік таких спарв.
Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.
110. Особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Положення цього параграфу застосовуються у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми,також з’ясовуються:
1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров’я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з психічною хворобою, повинно бути також з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
3) умови життя та виховання неповнолітнього;
4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
У разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого-психіатрична експертиза.
При дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого належить з’ясувати:
1) склад сім’ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім’ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім’ї;
2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього;
3) зв’язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.
Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря.
За наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених статтею 176 цього Кодексу, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи.
Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, повинна бути з’ясована можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування.
Якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.