- •1. Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Стадії кримінального провадження України.
- •3. Джерела кримінально-процесуального права.
- •4. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження.
- •5. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •6. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •7. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження.
- •8. Змагальність як засада кримінального провадження.
- •9. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні.
- •10. Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •11. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •12. Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •13. Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •14. Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •15. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •16. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •17. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •18. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •19. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •20. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •21. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •22. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •23. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •24. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •25. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •26. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •27. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів. Властивості доказів.
- •28.Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •29. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •31.Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
- •32.Поняття, ознаки та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження.
- •33.Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик як заходи забезпечення кримінального провадження.
- •34.Привід та порядок його застосування.
- •35. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •36. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •37.Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •38.Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •39.Домашній арешт як запобіжний захід.
- •40.Застава як запобіжний захід.
- •41.Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •42.Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •43.Початок досудового розслідування. Підслідність.
- •44.Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •45.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •46.Система слідчих дій. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •47.Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •48.Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •49. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •50.Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •51.Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •52.Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •53.Поняття, підстави та порядок проведення експертизи.
- •54. Загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •55. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані із втручанням у приватне спілкування
- •56. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •57. Повідомлення про підозру: значення, форма, процесуальний порядок повідомлення
- •58. Поняття зупинення досудового розслідування та підстави, що його зумовлюють.
- •59. Форми закінчення досудового розслідування
- •60. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •61. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •62. Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення кримінального розслідування
- •63. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна із форм закінчення досудового розслідування
- •64. Відкриття матеріалів іншій стороні
- •65.Поняття, структура і значення обвинувального акта. Додатки до нього.
- •66.Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна із форм закінчення досудового розслідування.
- •67.Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •68.Види підсудності. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •69.Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •70.Строки та порядок підготовчого судового засідання
- •71.Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •72.Суть, завдання і значення стадії судового розгляду.
- •73.Незмінність складу суду
- •74.Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового провадження
- •75.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
- •76. Проведення процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового провадження.
- •77. Межі судового розгляду.
- •78. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •79. Зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами: завдання та особливості.
- •80. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами у суді.
- •81. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •82. Властивості судових рішень.
- •83. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •84. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •85. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків.
- •86. Провадження в суді присяжних.
- •87. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
- •88. Апеляційне оскарження: суб’єкти, строки, порядок.
- •89. Зміст і форма апеляційної скарги.
- •90. Підготовка до апеляційного розгляду.
- •91. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження. Межі перегляду.
- •92. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду.
- •93. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку.
- •94. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •95. Суб’єкти права на касаційне оскарження.
- •96. Порядок і строки касаційного оскарження.
- •97. Порядок касаційного розгляду. Письмове касаційне провадження.
- •98. Рішення касаційної інстанції за результатами касаційного розгляду.
- •99. Підстави для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •100. Недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого в апеляційному та касаційному порядку.
- •102. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України та його рішення за результатами розгляду. Ухвала Верховного Суду України.
- •103. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •104. Суб'єкти права подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Строки і порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •105. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Строки та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
- •106. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень.
- •107. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням судових рішень.
- •108. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •109. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •110. Особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •111. Особливості здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •112. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •113. Міжнародна правова допомога під час проведення процесуальних дій.
- •114. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
- •115. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.
48.Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
Пред'явлення для впізнання, в широкому розумінні,- це слідча дія ідентифікаційного характеру, що полягає в пред'явленні учасникові криміналістичної діяльності об'єктів - живих людей, трупів, предметів,- усіх можливих матеріальних утворень (запах одеколону, газу тощо), тварин, місцевості, що їх вони спостерігали (відчували органами чуття - зору, слуху, нюху, смаку, дотику) раніше з метою встановлення їх тотожності або групової належності.
Види
Залежно від вибраних підстав виділяються різні класифікаційні групи. По характері об'єктів, що пізнаються, розрізняють пред'явлення для впізнання людей, трупів, предметів, тварин. Залежно від того, чи пред'являється сам об'єкт у натурі або його зображення, виділяють упізнання безпосереднє або опосередковане. Можуть бути запропоновані й іншої підстави для класифікації (наприклад, залежно від виділюваних ознак можна говорити про впізнання людини по статичним або по динамічних ознаках).
Порядок
1. Перед тим, як пред’явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з’ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються.
З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред’являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням.
За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явленні особи для впізнання.
Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох.
Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред’явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Перед тим, як пред’явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.
Річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох.
Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог.
Про проведення пред’явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.