- •1. Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Стадії кримінального провадження України.
- •3. Джерела кримінально-процесуального права.
- •4. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження.
- •5. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •6. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •7. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження.
- •8. Змагальність як засада кримінального провадження.
- •9. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні.
- •10. Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •11. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •12. Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •13. Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •14. Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •15. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •16. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •17. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •18. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •19. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •20. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •21. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •22. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •23. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •24. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •25. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •26. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •27. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів. Властивості доказів.
- •28.Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •29. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •31.Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
- •32.Поняття, ознаки та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження.
- •33.Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик як заходи забезпечення кримінального провадження.
- •34.Привід та порядок його застосування.
- •35. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •36. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •37.Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •38.Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •39.Домашній арешт як запобіжний захід.
- •40.Застава як запобіжний захід.
- •41.Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •42.Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •43.Початок досудового розслідування. Підслідність.
- •44.Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •45.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •46.Система слідчих дій. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •47.Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •48.Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •49. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •50.Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •51.Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •52.Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •53.Поняття, підстави та порядок проведення експертизи.
- •54. Загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •55. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані із втручанням у приватне спілкування
- •56. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •57. Повідомлення про підозру: значення, форма, процесуальний порядок повідомлення
- •58. Поняття зупинення досудового розслідування та підстави, що його зумовлюють.
- •59. Форми закінчення досудового розслідування
- •60. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •61. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •62. Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення кримінального розслідування
- •63. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна із форм закінчення досудового розслідування
- •64. Відкриття матеріалів іншій стороні
- •65.Поняття, структура і значення обвинувального акта. Додатки до нього.
- •66.Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна із форм закінчення досудового розслідування.
- •67.Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •68.Види підсудності. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •69.Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •70.Строки та порядок підготовчого судового засідання
- •71.Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •72.Суть, завдання і значення стадії судового розгляду.
- •73.Незмінність складу суду
- •74.Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового провадження
- •75.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
- •76. Проведення процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового провадження.
- •77. Межі судового розгляду.
- •78. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •79. Зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами: завдання та особливості.
- •80. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами у суді.
- •81. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •82. Властивості судових рішень.
- •83. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •84. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •85. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків.
- •86. Провадження в суді присяжних.
- •87. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
- •88. Апеляційне оскарження: суб’єкти, строки, порядок.
- •89. Зміст і форма апеляційної скарги.
- •90. Підготовка до апеляційного розгляду.
- •91. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження. Межі перегляду.
- •92. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду.
- •93. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку.
- •94. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •95. Суб’єкти права на касаційне оскарження.
- •96. Порядок і строки касаційного оскарження.
- •97. Порядок касаційного розгляду. Письмове касаційне провадження.
- •98. Рішення касаційної інстанції за результатами касаційного розгляду.
- •99. Підстави для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •100. Недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого в апеляційному та касаційному порядку.
- •102. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України та його рішення за результатами розгляду. Ухвала Верховного Суду України.
- •103. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •104. Суб'єкти права подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Строки і порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •105. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Строки та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
- •106. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень.
- •107. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням судових рішень.
- •108. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •109. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •110. Особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •111. Особливості здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •112. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •113. Міжнародна правова допомога під час проведення процесуальних дій.
- •114. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
- •115. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.
36. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
37.Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
Запобіжні заходи - це частина заходів процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.
ВИДИ - Запобіжними заходами є:
1) особисте зобов’язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.