- •1. Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Стадії кримінального провадження України.
- •3. Джерела кримінально-процесуального права.
- •4. Поняття, ознаки та значення засад кримінального провадження.
- •5. Верховенство права як засада кримінального провадження.
- •6. Забезпечення права на захист як засада кримінального провадження.
- •7. Презумпція невинуватості як засада кримінального провадження.
- •8. Змагальність як засада кримінального провадження.
- •9. Засада диспозитивності у кримінальному провадженні.
- •10. Розумність строків кримінального провадження як його засада.
- •11. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами як засада кримінального провадження.
- •12. Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •13. Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.
- •14. Процесуальний статус слідчого судді у кримінальному провадженні.
- •15. Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадженні.
- •16. Керівник органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •17. Слідчий органу досудового розслідування та його процесуальний статус.
- •18. Підозрюваний та обвинувачений як суб'єкти кримінального провадження.
- •19. Захисник як суб’єкт кримінального провадження. Обов'язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
- •20. Потерпілий як суб'єкт кримінального провадження.
- •21. Цивільний позивач та цивільний відповідач як суб’єкти кримінального провадження.
- •22. Законні представники підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та цивільного позивача. Їх процесуальний статус.
- •23. Права, обов’язки та відповідальність свідка у кримінальному провадженні. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.
- •24. Цивільний позов у кримінальному провадженні: загальна характеристика.
- •25. Поняття предмету доказування у кримінальному процесі та його структура. Межі доказування.
- •26. Суб'єкти доказування, їх класифікація. Обов'язок доказування.
- •27. Поняття доказу в кримінальному провадженні. Джерела доказів. Властивості доказів.
- •28.Показання як джерело доказів у кримінальному провадженні.
- •29. Речові докази у кримінальному провадженні: поняття, види. Зберігання речових доказів та вирішення їх долі.
- •31.Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному провадженні: поняття, значення, структура та особливості оцінки.
- •32.Поняття, ознаки та класифікація заходів забезпечення кримінального провадження.
- •33.Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик як заходи забезпечення кримінального провадження.
- •34.Привід та порядок його застосування.
- •35. Відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження.
- •36. Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
- •37.Поняття, мета, підстави застосування і види запобіжних заходів.
- •38.Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
- •39.Домашній арешт як запобіжний захід.
- •40.Застава як запобіжний захід.
- •41.Тримання під вартою як запобіжний захід. Продовження строку тримання під вартою.
- •42.Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід.
- •43.Початок досудового розслідування. Підслідність.
- •44.Строки досудового розслідування та порядок їх продовження.
- •45.Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
- •46.Система слідчих дій. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
- •47.Поняття, види та порядок проведення допиту.
- •48.Поняття, види та порядок проведення пред’явлення для впізнання.
- •49. Поняття, види та порядок проведення обшуку.
- •50.Поняття, види та порядок проведення огляду.
- •51.Поняття, види та порядок проведення слідчого експерименту.
- •52.Поняття, види та порядок проведення освідування.
- •53.Поняття, підстави та порядок проведення експертизи.
- •54. Загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •55. Негласні слідчі (розшукові) дії, пов’язані із втручанням у приватне спілкування
- •56. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
- •57. Повідомлення про підозру: значення, форма, процесуальний порядок повідомлення
- •58. Поняття зупинення досудового розслідування та підстави, що його зумовлюють.
- •59. Форми закінчення досудового розслідування
- •60. Підстави для звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •61. Порядок звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •62. Закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення кримінального розслідування
- •63. Звернення до суду з обвинувальним актом як одна із форм закінчення досудового розслідування
- •64. Відкриття матеріалів іншій стороні
- •65.Поняття, структура і значення обвинувального акта. Додатки до нього.
- •66.Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру як одна із форм закінчення досудового розслідування.
- •67.Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
- •68.Види підсудності. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •69.Суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження.
- •70.Строки та порядок підготовчого судового засідання
- •71.Рішення за результатами підготовчого судового засідання
- •72.Суть, завдання і значення стадії судового розгляду.
- •73.Незмінність складу суду
- •74.Об’єднання і виділення матеріалів кримінального провадження. Зупинення судового провадження
- •75.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
- •76. Проведення процесуальних дій у режимі відео конференції під час судового провадження.
- •77. Межі судового розгляду.
- •78. Підготовча частина судового розгляду та її завдання.
- •79. Зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами: завдання та особливості.
- •80. Порядок зясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами у суді.
- •81. Поняття, значення, види та порядок ухвалення судових рішень. Окрема думка судді.
- •82. Властивості судових рішень.
- •83. Поняття, види та зміст вироку суду першої інстанції.
- •84. Поняття, види та зміст ухвали суду першої інстанції.
- •85. Спрощене судове провадження щодо кримінальних проступків.
- •86. Провадження в суді присяжних.
- •87. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
- •88. Апеляційне оскарження: суб’єкти, строки, порядок.
- •89. Зміст і форма апеляційної скарги.
- •90. Підготовка до апеляційного розгляду.
- •91. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження. Межі перегляду.
- •92. Рішення апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду.
- •93. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному порядку.
- •94. Судові рішення, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •95. Суб’єкти права на касаційне оскарження.
- •96. Порядок і строки касаційного оскарження.
- •97. Порядок касаційного розгляду. Письмове касаційне провадження.
- •98. Рішення касаційної інстанції за результатами касаційного розгляду.
- •99. Підстави для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку.
- •100. Недопустимість погіршення становища засудженого, виправданого в апеляційному та касаційному порядку.
- •102. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. Порядок розгляду справи Верховним Судом України та його рішення за результатами розгляду. Ухвала Верховного Суду України.
- •103. Підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
- •104. Суб'єкти права подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Строки і порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
- •105. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Строки та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
- •106. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання судових рішень.
- •107. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних з виконанням судових рішень.
- •108. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •109. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •110. Особливості здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •111. Особливості здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •112. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •113. Міжнародна правова допомога під час проведення процесуальних дій.
- •114. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
- •115. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.
67.Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
Слідчий зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження;
2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
Прокурор зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
68.Види підсудності. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
Територіальна підсудність
Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
Інстанційна підсудність
Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві (районні, міські, районні у містах, міськрайонні) суди.
Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя.
Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.
Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
Спори про підсудність між судами не допускаються.
Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Залежно від перелічених ознак (властивостей) закон встановлює такі види підсудності:
родову (предметну);
спеціальну;
територіальну (місцеву);
за зв'язком справ.