- •3.Поясніть співвідношення собівартості продукції і ціни.
- •11. Функціональний, організаційний та мотиваційний аспекти системи управління витратами.
- •12. Необхідність планування витрат та його види
- •13. Класифікація витрат для потреб планування.
- •17. Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення
- •19. Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів
- •20. Економічна сутність собівартості продукції ( робіт, послуг ), її роль і значення в управлінні виробничими процесами.
- •21. Методи планування собівартості продукції.
- •22. Методика аналізу собівартості продукції та особливості його проведення у підрозділах підприємства.
- •23. Сутність калькулювання собівартості продукції.
- •24. Методи здійснення калькулювання продукції.
- •25. Основні системи обліку витрат, які діють в сучасних стандартах.
- •26. Особливості бухгалтерського та управлінського обліків в діяльності підприємств.
- •27. Формування механізму управління за відхиленнями.
- •28. Стимулювання зниження витрат у виробництві.
- •29. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
- •30. Порівняння фактичних витрат з плановими.
- •41. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •43. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності.
- •44. Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності у натуральному і грошовому вимірі.
- •45. Обчислення рівня економічної безпеки підприємства.
- •46. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •42. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.
- •50. Визначення рівня операційної активності, що забезпечує цільовий прибуток.
- •51. Поясніть, що є об’єктами калькулювання на підприємстві.
- •53. Що таке калькуляційна одиниця і як вона визначається?
- •54. Які види калькуляцій розробляються на підприємстві та яке їх призначення?
- •54 (1/2)
- •54 (2/2)
- •IV) за місцем виникнення витрат
- •V) за характером виробництва
- •55. Який склад витрат кошторису цеху?
- •55 (1/3)
- •55 (2/3)
- •Кошторис цеху на рік (тис. Грн.)
- •1 Прямі матеріальні витрати, у т.Ч.
- •2 Прямі витрати на оплату праці, у т.Ч.
- •3 Інші прямі витрати, у т.Ч.
- •55 (2/3)
- •55 (3/3)
- •5 Разом
- •56. Методика управління змінними витратами.
- •1) Управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ресурсів:
- •2) Управління матеріальними витратами на стадії їх фактичного використання:
- •56 (1/2)
- •56 (2/2)
- •Витратами
- •57 (1/2)
- •57 (2/2)
- •58. Методика управління витратами на збут продукції.
- •58 (1/2)
- •58 (2/2)
- •59. Методика управління фінансовими та іншими витратами.
- •59 (1/2)
- •59 (2/2)
- •60 (1/2)
- •60 (2/2)
56 (1/2)
56 (2/2)
3) контроль за дотриманням встановлених розцінок (в умовах відрядної форми оплати праці), а також за кількістю фактично відпрацьованого часу (в умовах використання погодинної форми оплати праці);
4) ліквідація або недопущення втрат робочого часу з вини адміністрації та витрат, пов'язаних з виправленням браку, допущеного не з вини робітників;
5) підвищення продуктивності праці;
6) регулярний оперативний контроль за правильністю нарахування загальної суми заробітку бригади (в умовах бригадної організації праці) та достовірним розподілом його між членами бригади.
Лише комплексне використання цих складників може забезпечити ефективність управлінського процесу.
Важливе значення в процесі упр. тр. витр. посідає стимулювання (мотивація).
УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ, ПОВ'ЯЗАНИМИ З
♦♦♦ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ВИРОБНИЧОГО ♦♦♦
УСТАТКУВАННЯ, МАШИН І МЕХАНІЗМІВ
Даний вид витрат належить до комплексних, тобто складається із цілого ряду різнорідних елементів витрат, що ускладнює процес управління витратами. Управляти необхідно кожним із складових елементів, які включаються до витрат на утримання і експлуатацію виробничого устаткування, машин і механізмів.
З цих витрат апарат управління може мати вплив на величину матеріальних витрат, трудових, а на такі, як знос основних засобів, відрахування на соціальні заходи безпосереднього впливу мати не може.
Це зумовлено тим, що норми зносу (амортизації) встановлюються на державному рівні і залежать лише від групи, до якої відноситься об'єкт основних засобів. Адміністрація на конкретний звітний період (календарний рік) може вибрати будь-який із рекомендованих методів нарахування амортизації (зносу) і, таким чином, впливати на величину (рівень) цих витрат.
Не може адміністрація втручатись й у нормативи відрахувань на соціальні заходи, так як і це є прерогативою держави. Єдине, що можна зробити, так це здійснювати ефективне управління витратами на оплату праці, домагатися зниження вказаних витрат і на цій основі – зниження абсолютного розміру відрахувань на соціальні заходи (за умови незмінності відсотків нарахувань).
Значна частка у витратах припадає на ремонтні роботи й технічні обслуговування.
З метою забезпечення раціонального управління вказаними витратами необхідно запровадити на кожному підприємстві та в організації систему планово-попереджувальних ремонтів (ППР). При цьому функціональним обов'язком працівників апарату управління стане регулярний контроль за відхиленнями від попередньо складених кошторисів витрат на технічні обслуговування та ремонтні роботи.
57. Методика управління постійними витратами.
ДО ПОСТІЙНИХ НАЛЕЖАТЬ загальновиробничі та адміністративні витрати або накладні витрати – витрати, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням окремого виробництва або всього підприємства чи організації.
ОСОБЛИВІСТЬ постійних виробничих витрат – вони не можуть різко змінюватися і коливатися залежно від видів продукції, що виробляється, її обсягів і періодів виробництва.
У структурі складу статей загальновиробничих та адміністративних витрат переважають витрати, які залишаються абсолютно незмінними при зміні обсягів виробництва продукції чи виконання робіт. ОДНИМ З ТАКИХ ВИДІВ ВИТРАТ Є ЗНОС (амортизація) будівель, споруд та інших об'єктів загальновиробничого та адміністративного призначення.
◄АМОРТИЗАЦІЙНІ ВІДРАХУВАННЯ Є ОДНІЄЮ З НАЙВАЖЛИВІШИХ СТАТЕЙ постійних виробничих витрат. Тому від методів нарахування амортизації значною мірою залежить рівень собівартості продукції. АМОРТИЗАЦІЮ ВИЗНАЧАЮТЬ шляхом розподілу початкової вартості основного капіталу пропорційно терміну його використання.
◄ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ІНШИХ ВИДІВ ПОСТІЙНИХ ВИТРАТ МАЄ ГОТІВКОВУ ФОРМУ СВОГО ФОРМУВАННЯ. Класифікація та поділ виробничих витрат на готівкові та безготівкові, які, у свою чергу, поділяються на змінні й постійні, необхідні для планування потреби в готівці й здійснення контролю за її витрачанням.
♦УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИМИ♦
ВИТРАТАМИ
Загальновиробничі витрати належать до комплексного виду витрат. ДО НИХ НАЛЕЖАТЬ витрати, які пов'язані з організацією та управлінням певного виробничого підрозділу (цеху, дільниці, бригади тощо). Дана обставина накладає певну особливість і специфіку щодо управління загальновиробничими витратами.
У ЗВ'ЯЗКУ З різнохарактерністю витрат, які належать до складу загальновиробничих, та їх значною кількістю процес управління даними витратами практично НЕРЕАЛЬНО ЗДІЙСНЮВАТИ БЕЗ попередньо складеного їх кошторису.
ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ЦИМИ ВИТРАТАМИ ЗАЛЕЖИТЬ від стану контролю за дотриманням кошторису загальновиробничих витрат. Такі кошториси витрат доцільно складати за якнайкоротші відрізки часу. Окремі промислові підприємства складають їх на квартал з помісячною розбивкою.
У СКЛАДІ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ МОЖУТЬ МАТИ МІСЦЕ як витрати продуктивного, так і непродуктивного характеру.
З ЦІЄЇ ПРИЧИНИ вищеописана методика управління матиме відношення лише до витрат продуктивного характеру. Щодо витрат непродуктивного характеру, то виходячи з їх складу, позбутись їх нереально, а тому зусилля працівників апарату управління повинні бути направлені в першу чергу на їх значне зменшення.
♦♦УПРАВЛІННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ♦♦