- •Розділ 1. Основи платформи .Net
- •1.1. Основи платформи .Net
- •1.2. Загальні відомості об'єктно-орієнтованого програмування
- •1.3. Середовище Visual Studio .Net
- •1.4 Консольні додатки
- •Розділ 2. Основні поняття мови
- •2.1. Склад мови
- •2.1.1 Алфавіт і лексеми
- •2.1.2. Ідентифікатори і ключові слова
- •2.1.3. Знаки операцій і роздільники
- •2.1.4. Літерали
- •Константи в с#
- •Суфікси цілих і дійсних констант
- •Управляючі послідовності у с#
- •2.1.5. Коментарі
- •2.2. Типи даних
- •2.2.1. Класифікація типів
- •2.2.2. Типи літералів
- •2.2.3. Типи-значення і посилальні типи
- •2.2.4. Упаковка і розпаковування
- •2.3. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 3. Змінні, іменовані константи, операції і вирази
- •3.1. Змінні і іменовані константи
- •3.2. Операції і вирази
- •3.2.1. Перетворення вбудованих арифметичних типів-значень
- •3.2.2. Введення у виключення
- •3.2.3. Основні операції с#
- •Операнд_1 ? операнд_2 : операнд_3.
- •3.3. Лінійні програми (програмування лінійних обчислювальних процесів)
- •3.3.1. Просте введення-виведення даних
- •3.3.2. Математичні функції - клас Math
- •Розділ 4. Оператори
- •4.1. Вирази, блоки
- •4.2. Оператори розгалуження
- •4.2.1. Умовний оператор if
- •4.2.1. Умовний оператор switch
- •4.3. Оператори циклу
- •4.3.1. Цикл з передумовою while
- •4.3.2. Цикл з постумовою do
- •4.3.3. Цикл з параметром for
- •For ( ініціалізація; вираз; модифікації ) оператор;
- •4.3.4. Цикл перебору foreach
- •4.3.5. Рекомендації по вибору оператора циклу
- •4.4. Обробка виняткових ситуацій
- •4.4.1. Оператор try
- •Try блок [ блоки catch ] [ блок finally ]
- •4.4.2. Оператор throw
- •Throw [ вираз ];
- •4.4.3. Клас Exception
- •4.4.4. Оператори checked и unchecked
- •4.5. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 5. Класи: основні поняття
- •5.1. Привласнення і порівняння об'єктів
- •5.2. Дані: поля і константи
- •5.3. Методи
- •5.3.1. Параметри методів
- •5.3.2. Параметри-значення
- •5.3.3. Параметри-посилання
- •5.3.4. Вихідні параметри
- •5.4. Ключове слово this
- •5.5. Конструктори
- •5.6. Властивості
- •[ Атрибути ] [ специфікатори ] тип ім’я_властивості
- •[ Get код_доступа ] [ set код_доступа ]
- •5.7. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 6. Масиви і рядки
- •6.1. Одновимірні масиви
- •6.2. Прямокутні масиви
- •6.3. Ступінчасті масиви
- •6.4. Клас System.Array
- •6.5. Клас Random
- •6.6. Оператор foreach
- •6.7. Масиви об’єктів
- •6.8. Символи і рядки
- •6.8.1. Символи
- •6.8.2. Масиви символів
- •6.8.3. Рядки типу string
- •6.8.4. Форматування рядків
- •6.8.5. Рядки типу StringBuilder
- •6.9. Рекомендації з програмування
- •Розділ 7. Класи: подробиці
- •7.1. Перевантаження методів
- •7.2. Рекурсивні методи
- •7.3. Методи із змінною кількістю аргументів
- •7.4. Метод Main
- •7.5. Індексатори
- •7.6. Операції класу
- •7.6.1. Унарні операції
- •7.6.2. Бінарні операції
- •7.6.3. Операції перетворення типу
- •7.7. Деструктор
- •7.8. Вкладені типи
- •7.9. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 8. Ієрархії класів
- •8.1. Спадкоємство
- •8.2. Віртуальні методи
- •8.3. Абстрактні класи
- •8.4. Безплідні класи
- •8.5. Клас object
- •8.6. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 9. Інтерфейси і структурні типи
- •9.1. Синтаксис інтерфейсу
- •9.2. Реалізація інтерфейсу
- •9.3. Робота з об'єктами через інтерфейси. Операції is і as
- •9.4. Інтерфейси і спадкоємство
- •9.5. Стандартні інтерфейси .Net
- •9.5.1. Порівняння об'єктів (інтерфейс iComparable)
- •9.5.2 Сортування по різних критеріях (інтерфейс iComparer)
- •9.5.3 Перевантаження операцій відношення
- •9.5.4. Клонування об'єктів (інтерфейс iСloneable)
- •9.5.5. Перебір об'єктів (інтерфейс iEnumerable) і ітератори
- •9.6. Структури
- •9.7. Перелічення
- •9.7.1 Операції з переліченнями
- •9.7.2. Базовий клас System.Enum
- •9.8. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 10. Делегати, події і потоки виконання
- •10.1. Делегати
- •10.1.1. Опис делегатів
- •10.1.2. Використання делегатів
- •10.1.3. Патерн “спостерігач”
- •10.1.4. Операції
- •10.1.5. Передача делегатів в методи
- •10.1.6. Обробка виключень при виклику делегатів
- •10.3. Багатопотокові додатки
- •10.3.1. Клас Thread
- •Lock ( вираз ) блок_операторів
- •10.3.2. Асинхронні делегати
- •10.4. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Потоки байтів
- •11.2. Асинхронне уведення-виведення
- •11.3. Потоки символів
- •11.4. Двійкові потоки
- •11.5. Консольне уведення-виведення
- •11.6. Робота з каталогами і файлами
- •11.7. Збереження об'єктів (серіалізація)
- •11.8. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 12. Збірки, бібліотеки, атрибути, директиви
- •12.2. Створення бібліотеки
- •12.3. Рефлексія
- •12.4. Атрибути
- •12.5. Простір імен
- •12.6. Директиви препроцесора
- •# Константний_вираз
- •[ #Elif константний_вираз
- •[ #Elif константний_вираз
- •Розділ 13. Структури даних, колекції і класи-прототипи
- •13.1. Абстрактні структури даних
- •13.2. Простір імен System.Collections
- •13.3. Клас ArrayList
- •13.4. Класи-прототипи
- •13.5. Створення класу-прототипу
- •13.6. Узагальнені методи
- •13.7. Часткові типи
- •13.8. Типи, що обнуляються
- •13.9. Рекомендації по програмуванню
- •Розділ 14. Додаткові засоби с#
- •14.1. Небезпечний код
- •Unsafe блок
- •14.1.1. Синтаксис вказівок
- •14.1.2. Перетворення та ініціалізація вказівок
- •14.1.3. Операції з вказівками
- •14.2. Регулярні вирази
- •14.2.1. Метасимволи
- •14.2.2. Класи бібліотеки .Net для роботи з регулярними виразами
- •14.3. Документування у форматі xml
- •Лабораторні роботи
- •Лабораторна робота 5. Одновимірні масиви
- •Лабораторна робота 6. Двовимірні масиви
- •Лабораторна робота 7. Рядки
- •Лабораторна робота 8. Класи і операції
- •Лабораторна робота 9. Спадкоємство
- •Лабораторна робота 10. Структури
- •Лабораторна робота 11. Інтерфейси і параметризовані колекції
- •Список літератури
- •Додатки Додаток 1. Специфікатори формату для рядків с#
7.2. Рекурсивні методи
Рекурсивним називається метод, який викликає сам себе. Така рекурсія називається прямою. Існує ще непряма рекурсія, коли два або більш за метод викликають один одного. Якщо метод викликає себе, в стеку створюється копія значень його параметрів, як і при виклику звичайного методу, після чого управління передається першому виконуваному операторові методу. При повторному виклику цей процес повторюється.
Ясно, що для завершення обчислень кожен рекурсивний метод повинен містити хоч би одну нерекурсивну гілку алгоритму, що закінчується оператором повернення. При завершенні методу відповідна частина стека звільняється і управління передається методу, виконання якого продовжується з точки, наступної за рекурсивним викликом.
Класичним прикладом рекурсивної функції є функція обчислення факторіалу (це не означає, що факторіал слід обчислювати саме так). Для того, щоб набути значення факторіалу числа n, потрібно помножити на n факторіал числа (n - 1). Відомо також, що 0 != 1 і 1 != 1:
long fact (long n )
{
if ( n = = 0 || n = = 1 ) return 1; // нерекурсивна гілка
return (n* fact(n -1)); // рекурсивна гілка
}
Tе ж саме можна записати коротше:
long fact (long n )
{
return ( n >1 ) ? n * fact(n -1):1;
}
Рекурсивні методи найчастіше застосовують для компактної реалізації рекурсивних алгоритмів. Будь-який рекурсивний метод можна реалізувати без застосування рекурсії, для цього програміст повинен забезпечити зберігання всіх необхідних даних самостійно. До переваг рекурсії можна віднести компактність запису, до недоліків - витрата часу і пам'яті на повторні виклики методу і передачу йому копій параметрів. Головний недолік - переповнення стека.
7.3. Методи із змінною кількістю аргументів
Іноді буває зручно створити метод, в який можна передавати різну кількість аргументів. Мова С# надає таку можливість за допомогою ключового слова params. Параметр, помічений цим ключовим словом, розміщується в списку параметрів останнім і позначає масив заданого типу невизначеної довжини, наприклад:
public int Calculate( int a, out int c, params int[] d)
...
У цей метод можна передати три і більше параметрів. Усередині методу до параметрів, починаючи з третього, звертаються як до звичайних елементів масиву. Кількість елементів масиву отримується за допомогою властивості Length. Як приклад розглянемо метод обчислення середнього значення елементів масиву (лістинг 7.1).
Лістинг 7.1. Методи із змінною кількістю аргументів
using System;
using System.Collections.Generic;
using System.Linq;
using System.Text;
namespace examp40
{
class Program
{
static long fact(long n)
{
if (n == 0 || n == 1) return 1;
return (n * fact(n - 1));
}
public static double Average(params int[] a)
{
if (a.Length == 0)
throw new Exception
("Недостатньо аргументів в методі");
double av = 0;
foreach (int elem in a) av += elem;
return av / a.Length;
}
static void Main(string[] args)
{
int[] a = { 10, 20, 30 };
int[] b = { -11, -4, 12, 14, 32, -1, 28 };
long d;
try
{
// ---------------------------------
Console.Write(" ВВедите N ");
d = Convert.ToInt32(Console.ReadLine());
Console.WriteLine(" " + fact(d));
// ---------------------------------
Console.WriteLine(Average(a));
Console.WriteLine(Average(b));
short z=1,e=12;
byte v=107;
Console.WriteLine(Average(z,e,v));
Console.WriteLine(Average());
}
catch(Exception e)
{
Console.WriteLine(e.Message);
return;
}
}
}
}
Результат роботи програми:
10
20
40
Недостатньо аргументів в методі