5.3.2. Параметри-значення

Параметр-значення описується в заголовку методу таким чином:

тип ім’я

Приклад заголовка методу, що має один параметр-значення цілого типу:

void Р( int х )

Ім'я параметра може бути довільним. Параметр х є локальною змінною, яка набуває свого значення із функції при виклику методу. У метод передається копія значення аргументу.

Механізм передачі наступний: з елементу пам'яті, в якій зберігається змінна, береться її значення і копіюється в спеціальну область пам'яті ( область параметрів). Метод працює з цією копією, отже, доступу до осередку, де зберігається сама змінна, не має. Після закінчення роботи методу область параметрів звільняється. Таким чином, для параметрів-значень використовується, як ви здогадалися, передача за значенням. Зрозуміло, що цей спосіб годиться тільки для величин, які не повинні змінитися після виконання методу, тобто для його початкових даних.

При виклику методу на місці параметра, переданого за значенням, може знаходитися вираз, а також, звичайно, його окремі випадки - змінна або константа. Повинне існувати неявне перетворення типу виразу до типу параметра.

Наприклад, нехай в функції описані змінні і їм до виклику методу привласнені значення:

int x = 1;

sbyte с = 1;

ushort у = 1;

Тоді наступні виклики методу Р будуть синтаксично правильними:

Р( х ); Р( c ); Р( у ); Р( 200 ); Р( х / 4 + 1 );

5.3.3. Параметри-посилання

Якщо метод повинен повертати більш за одну величину потрібно змінити значення яких-небудь переданих в нього величин. У цих випадках використовуються параметри-посилання.

Ознакою параметра-посилання є ключове слово ref :

ref тип ім'я

Приклад заголовка методу, що має один параметр-посилання цілого типу:

void Р( ref int х )

При виклику методу в область параметрів копіюється не значення аргументу, а його адреса, і метод через нього має доступ до осередку, в якому зберігається аргумент. Таким чином, параметри-посилання передаються за адресою (частіше вживається термін «передача по посиланню»). Метод працює безпосередньо із змінною функції і, отже, може її змінити, тому якщо в методі потрібно змінити значення параметрів, вони повинні передаватися тільки по посиланню.

Проілюструємо передачу параметрів-значень і параметрів-посилань на прикладі лістингу 5.4.

Лістинг 5.4. Параметри - значення і параметри - посилання

using System;

namespace ConsoleApplicationl

{

class Class1

{

static void P( int a, ref int b )

{

a = 44; b = 33;

Console.WriteLine( "усередині методу {0} {1}", a, b );

}

static void Main( )

{

int a = 2, b = 4;

Console.WriteLine( "до виклику {0} {1}", a, b );

P( a, ref b );

Console.WriteLine( "після виклику {0} {1}", a, b );

}

}

}

Результат роботи цієї програми:

до виклику 2 4

усередині методу 44 33

після виклику 2 33

Як бачите, значення змінної а у функції Main не змінилося, оскільки змінна передавалася за значенням, а значення змінної b змінилося тому, що вона була передана по посиланню. Декілька інша картина вийде, якщо передавати в метод не величини значущих типів, а екземпляри класів, тобто величини посилальних типів. Як ви пам'ятаєте, змінна-об'єкт насправді зберігає посилання на дані, розташовані в динамічній пам'яті, і саме це посилання передається в метод або за адресою, або за значенням. У обох випадках метод отримує в своє розпорядження фактичну адресу даних і, отже, може їх змінити.

Для простоти можна вважати, що об'єкти завжди передаються по посиланню. Різниця між передачею об'єктів за значенням і по посиланню полягає в тому, що в останньому випадку можна змінити саме посилання, тобто після виклику методу воно може указувати на інший об'єкт.