- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Арифметичні основи обчислювальних машин
- •1.1. Позиційні системи числення. Переведення числа з однієї системи числення в іншу
- •1.2. Форма представлення чисел. Кодування чисел
- •1.3. Арифметичні операції над двійковими числами. Машинні одиниці інформації
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 2. Основи алгоритмізації обчислювальних процесів
- •2.1. Поняття і властивості алгоритму
- •2.2. Засоби представлення алгоритмів
- •2.3. Типи алгоритмічних процесів. Приклади
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •3.1. Загальна характеристика програми
- •3.3. Кроки для створення та виконання програми
- •3.4. Змінні та константи
- •3.5. Директиви препроцесора
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Введення-виведення даних
- •4.1. Об’єкт виведення даних cout
- •4.2. Функція виведення даних printf
- •4.3. Об’єкт введення даних cin
- •4.4. Функція введення даних scanf
- •Контрольні питання
- •5.2. Операції відношення
- •5.3. Логічні операції
- •5.4. Додаткові операції
- •5.5. Порозрядні операції
- •Контрольні питання
- •Завдання Лінійний обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •2. Геометричні завдання
- •Розгалужений обчислювальний процес
- •1. Визначити значення функції y
- •3. Перевірити, чи міститься точка з заданими координатами усередині заштрихованої області.
- •Розділ 6. Організація циклів
- •6.1. Організація арифметичних циклів з використанням оператору for
- •6.2. Організація ітераційних циклів з передумовою while та післяумовою do...While
- •6.3. Оператори switch та goto
- •Контрольні питання
- •Завдання Арифметичний цикл
- •Вкладені цикли
- •Ітераційний цикл
- •Суміщення розгалуженого та циклічного процесів
- •Розділ 7. Зовнішні пристрої та символьне введення/виведення. Рядкові, числові функції та функції роботи з датою та часом
- •7.1. Загальна концепція та функції символьного введення-виведення
- •7.2. Символьні функції
- •7.3. Рядкові функції
- •7.4. Числові функції
- •7.5. Функції роботи з датою та часом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 8. Вказівки, посилання та масиви
- •8.1. Вказівки
- •8.2. Посилання
- •8.3. Одновимірні масиви
- •8.4. Багатовимірні масиви
- •8.5. Символьні масиви
- •Контрольні питання
- •Завдання Одновимірні масиви
- •Двовимірні масиви
- •Розділ 9. Робота з функціями
- •9.1. Засоби створення функцій
- •9.2. Видимість змінних
- •9.3. Параметри функції та передача значень
- •9.4. Передача масивів в якості параметрів функцій
- •9.5. Функції та вказівки
- •9.6. Перевантаження та шаблони функцій
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 10. Рекурсивне програмування
- •10.1. Основні поняття рекурсії. Визначення факторіалу числа
- •10.2. Приклади рекурсій
- •Контрольні питання
- •Розділ 11. Робота з файлами
- •11.1. Робота з текстовими та бінарними файлами
- •Можливі режими доступу
- •11.2. Довільний доступ у файлах
- •11.3. Файли потокового введення/виведення з використанням структури file.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 12. Структури
- •12.1. Загальна характеристика структури
- •12.2. Масиви структур
- •12.3. Використання масивів, як елементів структур
- •3. Робота зі структурами є універсальною, передбачено додавання записів до файлу (флаг ios:app). Для підрахунку кількості структур на диску приведемо наступні рядки програми:
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 13. Об’єднання та інші типи даних. Обробка виключних ситуацій
- •13.1. Об’єднання
- •13.2. Перелічені типи даних (enum)
- •13.3. Бітові поля
- •13.4. Обробка виключних ситуацій
- •Контрольні питання
- •Розділ 14. Динамічні структури даних
- •14.1. Стек
- •14.2. Черга
- •14.3. Лінійний список
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 15. Типові методи сортування масивів
- •15.1. Бульбашкове сортування (bubble sort)
- •15.2. Сортування за допомогою вибору (choice sort)
- •15.3. Сортування вставками (insert sort)
- •15.4. Сортування Шелла
- •15.5. Швидке сортування (quick sort)
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 16. Чисельне диференціювання та інтегрування
- •16.1. Методи правих та центральних різниць чисельного диференціювання
- •16.2. Методи прямокутників, трапецій, Сімпсона (парабол) чисельного інтегрування
- •Контрольні питання
- •Завдання Чисельне диференціювання
- •Чисельне інтегрування
- •Розділ 17. Чисельні методи розв’язання алгебраїчних рівнянь
- •17.1. Метод половинного ділення (дихотомія)
- •17.2. Метод Ньютона (метод дотичних)
- •17.3. Метод Рибакова
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ 18. Чисельні методи розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •18.1. Визначник. Дії над матрицями. Обчислення оберненої матриці
- •18.2. Метод оберненої матриці.
- •18.3. Метод Крамера
- •18.4. Метод Гауса
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Розв’язати систему алгебраїчних рівнянь.
- •2. Обчислити добуток матриць.
- •3. Розв’язати матричні рівняння.
- •Список літератури
9.4. Передача масивів в якості параметрів функцій
При використанні в якості параметру масиву у функцію передається вказівка на його перший елемент, іншими словами, масив завжди передається за адресою. При цьому інформація про кількість елементів масиву втрачається, і слід передавати його розмірність через окремий параметр.
Приведемо приклад обчислення добутку елементів масиву з використанням функції.
#include <iostream>
using namespace std;
double proizv(int* mas,int n);
//double proizv(int mas[],int n);
void main()
{
int mas[4] = {1,2,3,4};
cout<<proizv(mas,4); //24
}
double proizv(int* mas,int n)
//double proizv(int mas[],int n)
{
double p = 1;
for(int i=0;i<n;i++)
p*=mas[i];
return p;
}
Запис int* mas при передачі масиву у функцію еквівалентний запису int mas[] та означає вказівку на перший елемент масиву.
При передачі багатовимірних масивів всі розмірності, якщо вони не відомі на етапі компіляції, повинні передаватися в якості параметрів.
Наступний приклад показує роботу з двовимірним масивом як з вказівкою int (*mas)[3].
#include <iostream>
using namespace std;
void vivod(int (*mas)[3], int m, int n)
//void vivod(int mas[][3], int m, int n)
{
int i,j;
for(i=0;i<m;i++)
{
for(j=0;j<n;j++)
cout<<mas[i][j]<<" ";
cout<<"\n";
}
}
void main()
{
int mas[3][3]=
{
{11,12,13},
{21,22,23},
{31,32,33}
};
int(*m)[3]= mas;
vivod(++m, 2, 3);
}
По суті, двовимірний масив є вказівкою int(*m)[3]. Це означає, що при арифметичних операціях з вказівкою, вона збільшується або зменшується на кількість байтів трьох елементів типу даних int до першого розмикання. Після першого розмикання адреса збільшується на кількість байтів одного елементу int, як у разі звичайної вказівки. У даному прикладі вказівці int(*m)[3] привласнюється значення вказівки двовимірного масиву mas. Потім, у функцію vivod передається вказівка m збільшена на одиницю. Функція vivod набуває значення вказівки та виводить другий і третій рядки масиву:
21 22 23
31 32 33
При передачі у функцію записи int (*mas)[3] та int mas[][3] еквівалентні. Другий параметр у дужках вказувати обов’язково, саме він говорить на скільки елементів масиву треба зміщуватись при виконанні арифметичних операцій.
Можна передати двовимірний масив у функцію як подвійну вказівку ("**").
Приклад.
#include <iostream>
using namespace std;
void vivod(int **mas, int m, int n)
{
int i,j;
for(i=0;i<m;i++)
{
for(j=0;j<n;j++)
cout<<mas[i][j]<<" ";
cout<<"\n";
}
}
void main()
{
//m, n - відповідно кількість рядків
// і стовпців масиву
int i, j, m, n;
cin>>m>>n;
//Ініціалізація динамічного масиву
int **mas = new int*[m];
for (i=0;i<m;i++)
mas[i]= new int[n];
//Введення даних
for(i=0;i<m;i++)
for(j=0;j<n;j++)
cin>>mas[i][j];
//Виведення даних
vivod(mas, m, n);
//Видалення динамічного масиву
for (i=0;i<m;i++)
delete[] mas[i];
delete [] mas;
}
Спочатку оголошується змінна типу «вказівка на вказівку на int» і виділяється пам'ять під масив вказівок на рядки масиву (кількість рядків – m). Потім організовується цикл для виділення пам'яті під кожен рядок масиву. Кожному елементу масиву вказівок на рядки привласнюється адреса початку ділянки пам'яті, виділеної під рядок двовимірного масиву. Кожен рядок складається з n елементів типу int. Звільнення пам'яті двовимірного масиву також відбувається в два етапи. Спочатку в циклі видаляються m динамічних рядків, кожен з яких є вказівкою на одновимірний масив. Потім видаляється сам масив вказівок на рядки.