Варіант №1

1) Соц.партнерство – взаэмодія органів держ.влади, об’єднань роботодавців і профспілок у визначенні і проведенні в життя узгодженої соц-екон.політики, політ.в галузі труд.відносин, а також двосторонні відносиниміж роботодавцямии і профспілками, спрямовані на забезпечення узгодження їхніх інтересів. Соц.діалог – процесс визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами спільного діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

2) Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки ). Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому. До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок , представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок . Розслідування триває протягом трьох діб. скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок , пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок , не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

3)Акт Н1(якщо нещасний випадок пов язаний з виробництвом), акт Н5 та акт НТВ (якщо не пов язаний з виробництвом)

Ситуация

Тести.

1.а)

2.-

3.а)

Білет№2

1) Соціальне партнерство з охороні праці - це система пошуку взаємно-прийнятних шляхів рішення загальних проблем охорони праці в організаціях, система взаємних домовленостей між всіма суб'єктами охорони праці. Ці взаємні домовленості закріплюються таким чином: - У прийнятті колективних договорів, обов'язковою і невід'ємною складовою частиною яких є угоди про охорону праці; - У створенні спільних структур (комісій), покликаних вирішувати проблеми охорони праці; - У формуванні системи управління охороною праці, яка сприяє зацікавленості роботодавця і працівників в ефективній роботі з охорони праці, у тому числі через економічні важелі. Участь роботодавця в системі управління охороною праці в організації - це в першу чергу служба охорони праці. Участь працівників у системі управління охороною праці - це створення спільних з роботодавцем комісій з питань охорони праці, формування органів громадського контролю за додержанням законодавства з охорони праці, вибори уповноважених осіб з питань охорони праці. Участь держави в системі управління охороною праці - це прийняття законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та контроль за його дотриманням суб'єктами охорони праці на всіх рівнях. Ідея соціального партнерства, зокрема в галузі охорони праці, є основоположною в діяльності міжнародних організацій. Міжнародна організація праці (МОП) загалом має унікальну тристоронню структуру, визнану компетенцію і багатий досвід у соціальній сфері, тому вона відіграє важливу роль у розробці принципів, якими керуються уряди, організації роботодавців і організації працівників. В Європейському Союзі соціальна політика також побудована на принципах соціального партнерства.

2) Головною метою цієї Національної програми є реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності (далі - підприємства) шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно-правового забезпечення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці.Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці - це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності. Національна програма передбачає комплексне розв'язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці ґрунтуються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у: створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці;створенні належних, безпечних і здорових умов праці;розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів;концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці;забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розробок та їх відповідності світовому рівню;максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного співробітництва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази.Основними завданнями Національної програми є:усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колективного захисту працівників;здійснення заходів із захисту людей від ураження електричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень;удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці;розв'язання проблем медицини праці;інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці.Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. 3) Будівлі належать до категорії А, якщо в них задіяні горючі гази, ЛЗР з температурою спалахування до 28?С, а також такі, що здатні до вибуху і горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в таких кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа. Сюди відносяться склади балонів з стисненим горючим газом, бензосклади, ацетиленові станції, малярні цехи та ін. До категорії Б відносяться приміщення, де знаходяться горючий пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху понад 28?С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні сіміші при займанні яких виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5кПа. Сюди належать насоси станцій, малярні цехи де є рідини з температурою спалаху від 28 до 120?С (газ, нафта, скипидар, смола та ін.).Приміщення, будівлі належать до категорії В, якщо в них є горючі гази, горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі речовини та матеріали,здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою, за умови, що вони не належать до категорії А і Б. Сюди належать паливно-мастильні склади, автогаражі, лісопильні, деревообробні, смолопереробні заводи, склади горючих матеріалів і т.ін.Приміщення і будівлі належать до категорії Г, якщо в них знаходяться негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані з виділенням променистого тепла, іскор, полум'я, а також горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо (газогенераторні станції, котельні, ливарні, термічні цехи, автомобільні гаражі, депо і ін.).Будівлі належать до категорії Д, якщо в них знаходяться негорючі матеріали у холодному стані. Сюди належать всі будівлі, якщо їх не віднесено до категорії А, Б, В, Г (механоскладальні заводи, цехи холодної обробки металу, компресорні станції, склади металу і т.ін.).

Ситуація. На Северодонецькому ОАО»Імпульс»-утворено шість малих дочірніх підприємств (ДП) з првом юридичної особи , кожне з них за своїми рахунками в банку і печатями , та зі своїми директорами. ДП «Імпульс» входить в структуру ОАО «Імпульс» . Як повинна бути організована служба охорони праці в ОАО «Імпульс « і в ДП «Імпульс» ( чисельність працюючих в ДП різна:до 50 , від 50-500 чол.). Розв’язування : Рекомендаціями по структурі і чисельності служби охорони праці до 50 працюючих - обов’зки полягають на одного з інженерно-технічних робітників ; від 51 до 500 – один спеціаліст по охороні праці ; більше 500 працюючих – розрахунок чисельності по відповідній формі ( Законодавство України про охорону праці . Збірник нормативних документів , т 1 К , 1997 р)У відповідності з Типовим положенням про службу охорони праці , затвердженим наказом Держнаглядпраці від 3 серпня 1993 р . № 73 якщо ОАО здійснює виробничий процес , повинна бути відповідна служба охорони праці , якщо виробництва немає , тоді наявність служби встановлюється уставом . На дочірніх підприємствах утворюється своя служба охорони праці

Тести:1.б.в)2.а)

Білет№3

1) . Соціальний діалог на рівні секторів відіграв істотну роль у проведенні реструктуризації багатьох галузей економіки, які зіткнулись із серйозними викликами нових технологій та сильним конкурентним тиском внаслідок глобалізації.

Основою тристороннього діалогу стало створення Постійного комітету у справах зайнятості (проблематика зайнятості й досі слугує своєрідним скелетом загального процесу соціального діалогу).

У країнах Європейського Союзу соціальна політика та участь соціальних партнерів у її формуванні зазнали не тільки значної трансформації, а й виник принципово новий наднаціональний і наддержавний курс соціального захисту і добробуту громадян. Своєрідним лідером цього великомасштабного процесу стала Швеція. Починаючи з 1930-х років, вона першою в Європі інституціоналізувала соціальний діалог у формі тристороннього органу (уряд – конфедерація роботодавців – профспілки), який погоджував основні параметри економічної і соціальної політики, умови праці та рівень її оплати. Кожний проект публічної політики (насамперед – проекти бюджетів) ще до офіційного схвалення (урядом, а згодом, як того вимагає законодавство, парламентом) обговорювали в якомога ширших колах, зокрема структури адміністрації, політичні партії та органи самоврядування. З тих часів тристоронній орган в цій країні був і залишився основою соціально-економічного устрою.

2) Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цього необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причини. Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на організаційні, технічні, психофізіологічні та санітарно-гігієнічні.Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ергономічному та психофізіологічному методам.Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7ТНВ. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати по статі, віку, професії, стажу роботи потерпілих, часу, місцю, типу нещасних випадків, характеру отриманих травм, виду обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприємствам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.При топографічному методі всі нещасні випадки систематично наносять умовними знаками на плані розташування обладнання у цеху або на ділянці. Накопичення таких знаків на позначці робочого місця або обладнання характеризує його підвищену небезпечність і потребує відповідних профілактичних заходів. Монографічний метод являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим методом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження та випробування. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або обладнання, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці. 3) Показники пожежо- і вибухонебезпечності речовин

Пожежо- і вибухонебезпечність речовин, тобто порівняльна імовірність їхнього горіння в рівних умовах, визначається їхніми властивостями: горючості і температури спалаху, запалення і самозапалювання.

По горючості всі речовини підрозділяються на:

- негорючі,

- важкогорючі,

- горючі.

Непальні речовини - це ті, котрі не здатні горіти в повітрі нормального складу при температурі до 200оС.

Важкогорючі речовини можуть загорятися під дією джерела запалювання в повітрі нормального складу, але не здатні горіти самостійно. Непальні і важкогорючі речовини становлять небезпеку лише як джерела токсичних і горючих газів. Деякі з них при розкладанні можуть виділяти велику кількість теплоти.

Горючі речовини здатні загорятися від джерела запалювання в повітрі нормального складу і продовжувати горіти після його видалення. Вони, у свою чергу, підрозділяються на:

- легкозаймисті - здатні займатися від короткочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією (полум'я сірника, іскри і т.п.),

- середньої займистості - від тривалого впливу джерела запалювання з низькою енергією,

- важкозаймисті - тільки під дією могутнього джерела запалювання.

Горючі рідини звичайно більш пожежонебезпечні, ніж тверді горючі речовини, тому що вони легше займаются, інтенсивніше горять, утворять вибухонебезпечні пароповітряні суміші і погано піддаються гасінню водою.

Температурою спалаху називається найменша температура, при якій пари, що утворяться над поверхнею горючої речовини, і гази спалахують на повітрі від джерела запалювання, але не утворять стійкого горіння через малу швидкість їхнього утворення.

Температурою запалення називається температура горючої речовини, при якій воно виділяє горючі гази і пари з такою швидкістю, що після запалення їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Температурою самозапалювання називається найменша температура, при якій різко збільшується швидкість екзотермічних реакцій, що закінчуються полум'яним горінням.

Тести1.а.2.все)

Білет№4

1) Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 «Настанова по соціальній відповідальності» (опублікований 28 жовтня 2010 р.) допомагає організаціям упорядкувати свою діяльність в галузі соціальної відповідальності. Ця настанова дає єдине розуміння соціальної відповідальності і детальну інструкцію для всіх організацій. В ISO 26000 враховані всі ті принципи, які названі в Глобальному договорі OOH (п. 1.2.2). Важливо відзначити, що стандарт ISO 26000 розроблений не тільки для бізнес-структур, але також і для профспілок, громадських організацій і державних органів. Він визначає зони відповідальності для кожної організації у її взаєминах із зацікавленими сторонами. Питання, що становлять сутність соціальної відповідальності, відбирають очікування суспільства в конкретний момент часу і, отже, постійно змінюються разом із проблемами суспільства і його очікуваннями.

2) Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування підприємством, установою. При автоматизованих системах управління управління охороною праці є її складовою частиною, або підсистемою. Управління охороною праці передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначається Положенням про службу охорони праці. Об'єктом управління є діяльність структурних підрозділів, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці. Управління охороною праці підприємства або установи в цілому здійснює роботодавець, а в підрозділах (цехах, відділах, службах) керівники або головні фахівці. Координує всю цю діяльність служба охорони праці. Завдання служби охорони праці та її функції викладені в Типовому положенні про службу охорони праці.

3) Згідно СНБ 2.02.01-98 "Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій та матеріалів" п. 4.7. встановлюються такі види протипожежних перешкод: - Протипожежні стіни; - Протипожежні перегородки; - Протипожежні перекриття; - Протипожежні пояса Заповнення прорізів у протипожежних перешкодах здійснюється за допомогою протипожежних тамбур-шлюзів, протипожежних дверей, вікон, воріт, люків, протипожежних клапанів, протипожежних завіс, кабельних проходок і герметичних кабельних вводів.

Тести1 .а.2а

Варіант №5

1. Принципи соціальної відповідальності:

1. Підзвітність – необхідність для організації бути підзвітною за вплив її діяльності на суспільство та оточуюче середовище.

2. Прозорість - розкриває для зацікавлених сторін в доступній формі принципи прийняття нею рішень, які можуть впливати на них (зацікавлених сторін).

3.Етична поведінка – поведінка в основу якої покладені принципи, які засновані на чесності, рівності, розумному керівництві

4.Зацікавлені сторони – принцип зацікавлених сторін говорить про те, що організація має поважати та враховувати інтереси зацікавлених сторін.

5.Правові норми – принцип, який полягає необхідності поваги до правових норм.

6. Міжнародні норми – принцип, який визначає, що організації варто поважати принципи міжнародного права, у тих випадках, коли вони є більш сприятливими для сталого розвитку та добробуту суспільства

7. Права людини – принцип, який передбачає визнання організацією важливість і все загальність прав людини.

2. овніший аналіз умов та безпеки праці можна здійснити, враховуючи такі фактори (ГОСТ 12.0.003-74):

• рухомі машини та механізми;

• незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

• вироби, заготовки, матеріали, що переміщуються;

• підвищення запиленості та загазованість повітря робочої зони;

• підвищення або зниження температури поверхні обладнання, матеріалів, повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місці, інфразвукових та ультразвукових коливань, вібрації;

• підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різка зміна;

• підвищену або понижену відносну вологість, рухомість та іонізація повітря;

• небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

• підвищений рівень статичної електрифікації та електромагнітних коливань;

• підвищена напруженість електричного чи магнітного поля;

• відсутність або нестача природного світла;

• понижена контрастність;

• прямий або відбитий блиск;

• підвищена пульсація світлового потоку;

• підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

• нервово-психічні навантаження.

3.

4.

5.1 б, в

5.2

Білет№6

1) В галузі охорони праці встановлюються такі критерії соціальної відповідальності SA8000.

1. Компанія з урахуванням специфіки своєї галузі промисловості і певних чинників небезпеки, забезпечує безпечні умови праці та вживає відповідні заходи для запобігання нещасних випадків і шкоди здоров'ю, що є наслідком роботи або відбуваються в її процесі, шляхом скорочення, у можливих межах, чинників небезпеки, характерних для виробничого середовища. 2. Компанія призначає представника вищого керівництва, який відповідає за охорону праці персоналу і виконання положень даного стандарту, що стосується охорони праці. 3. Компанія надає персоналу, включаючи нових працівників, регулярне і таке, що документується, навчання з охорони праці та техніки безпеки. 4. Компанія організує систему управління, яка дозволяє виявляти і запобігати потенційним загрозам здоров'ю і безпеці персоналу. 5. Компанія надає персоналу для використання чисті туалетні кімнати, доступ До питної води, а також, 'при необхідності, умови для зберігання продуктів харчування. 6. Компанія забезпечує чистоту і безпеку місць відпочинку персоналу, а також їхню відповідність основним потребам працівників.

2) Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість (тяжкість) праці; критерієм навантаження на нервову систему є напруженість праці. Важкість (тяжкість) праці - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Фізична важкість для працівника визначається, як правило, робочим положенням, характером робочих рухів, ступенем напруження фізіологічних функцій, процесом зниження витривалості, завантаженістю робочого дня. Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на нервову систему. Напруженість праці визначається ступенем складності завдання; характером виконуваної роботи; сенсорним навантаженням (зорові, слухові аналізатори); емоційним навантаженням, монотонністю навантаження; щільністю робочого дня. Для того, щоб дати оцінку відповідності праці біологічним можливостям організму людини та оцінити ступінь потенційної небезпеки психофізіологічних чинників для працівника, необхідно мати кількісну характеристику небезпечних чинників на робочому місці і еталон порівнянь, визначений як безпечний рівень чинників. Такими еталонами є гігієнічні нормативи, які являють собою кількісні показники, що характеризують оптимальні чи допустимі рівні важкості та напруженості праці.

3) В системі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).

Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.

Органи Держпожнагляду відповідно до покладених на них обов’язків мають:

• розробляти загальнодержавні правила пожежної безпеки;

• погоджувати проекти державних і галузевих стандартів, нормативно-технічних документів про пожежну безпеку і ін.;

• здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки;

• брати участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію об’єктів і давати дозвіл на введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів;

• проводити експертизу проектів на забудову об’єктів щодо відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки;

• проводити випробовування нових зразків пожежонебезпечного обладнання і т. ін.

Посадові особи та інспектори органів пожежного нагляду мають право:

• проводити пожежне обстеження підприємства, установ, організацій незалежно від форм власності;

• одержувати необхідні пояснювальні матеріали;

• надсилати керівникам та громадянам обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень та недоліків щодо пожежної безпеки;

• застосовувати штрафні санкції у разі порушення законодавчих вимог пожежної безпеки;

• припиняти або забороняти роботу у разі виявлення порушень правил пожежної безпе

4.Ситуація. Робоча неділя у працівників підприємства скорочена до 4-х діб , а п’ятниці на підставі поданої заяви робітником рахувалися днями відпустки без збереження заробітної плати . Як в такому випадку повинна виплачуватися допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю , викликаною хворобою робітника ? Розв’язування : При праці в умовах неповного робочого часу ( неповний робочий день або неповна робоча неділя ) допомога у зв’зку з тимчасовою непрацездатністю виплачується за робочі дні ( години ) по графіку роботи підприємства , його структурного підрозділу або робітника ( якщо йому встановлений окремий графік виходу на роботу ) , які приходяться на період тимчасової непрацездатності

Білет-7

1. Основні положення з охорони праці викладені в наступних документах1. Конституція України.2 Закон України "Про охорону праці".3. Кодекс законів про працю (КЗпП).4. Гірничий Закон України.5.Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.6. Укази Президента, постанови Кабміну, що регламентують роботи з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.7. Правила безпеки у вугільних шахтах (ПБ).8. Єдині правила безпеки при вибухових роботах (ЄПБ).9. Правила технічної експлуатації вугільних шахт (ПТЕ).10. Правила улаштування електроустановок споживачів (ПУЕ).11. Система стандартів безпеки праці (ССБТ) і система стандартів підприємства (СТП).12. Санітарні норми (СН), будівельні норми і правила (БНіП).13. Накази, інструкції, розпорядження з охорони праці, що видаються міністерствами тавідомствами по окремих галузях виробництва.14. Система управління охороною праці у вугільній промисловості України (СУОП). Типове положення.15. Правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ і організацій.16.Устав про дисципліну працівників, зайнятих на роботах в особливо небезпечних підземних умовах.

2. Основними вимогами бепеки безпека здоровя і життя людини надійність та зручність експлуатації.Загальні вимоги до безпеки виробничого обладнання встановлені ГОСТ 12.2.003-74.Їх виконання робить машини і механізми безпечними

3. Усі будівлі, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатись від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватись в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.У всіх приміщеннях всі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, сходи, підступи до виробничого обладнання і машин, до матеріалів, засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної сигналізації завжди повинні бути вільними. Двері на евакуаційних шляхах повинні вільно відчинятись у напрямку виходу з будинку.. Пристрої, що забезпечують щільне закривання дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, вестибюлів та холів (доводчики, ущільнення притворів і т.ін.), та засклення повинні постійно утримуватись у справному стані.. Зовнішні пожежні драбини і огородження на дахах (покрівлях) будинків повинні утримуватись у справному стані.У всіх виробничих, адміністративних, складських та допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички з зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, інструкції про заходи пожежної безпеки і номери телефонів виклику пожежної охорони.Біля входів до цих будівель і приміщень, а також всередині приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76, а також таблички з зазначенням категорії приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки і класу зони по ПУЕ.На дверях входу до підвалу повинен бути вивішений план підвальних приміщень.Забороняється у сходових клітках будинків влаштовувати робочі, складські та іншого призначення приміщення, а також встановлювати обладнання, що перешкоджає вільному пересуванню людей.. На кожному підприємстві (підрозділі, виробничій ділянці і т.ін.) повинен бути встановлений порядок зміни промасленого спецодягу на чистий.Встановлювати у виробничих і складських приміщеннях шафи для одягу не допускається.У приміщеннях паління дозволяється згідно з вимогами п.6.2.8 цих Правил, тільки у спеціально відведених місцях.. У будівлях на помітних місцях повинні бути вивішені схематичні плани евакуації з відповідного поверху з позначенням приміщень, евакуаційних виходів і шляхів руху до них, місць розміщення засобів пожежогасіння і сигналізації. Ці плани повинні мати необхідні пояснювальні тексти.. В місцях перетинання стін, перекриттів і огороджувальних конструкцій різними інженерними комунікаціями прозори між ними повинні замазуватись щільно будівельним розчином або іншими негорючими матеріалами.Нещільності у протипожежних перешкодах і в місцях їх пересікання різними комунікаціями необхідно негайно усувати.Виявлені порушення суцільності вогнезахисних покриттів (фарб і обмазок) будівельних конструкцій повинні негайно усуватись.. Перепланування приміщень, зміна технології або інженерних систем допускається тільки з узгодження з проектною організацією і при наявності проекту, який пройшов експертизу щодо пожежної безпеки.

Ситуація : Територія підприємства розташована по обидві сторони вулиці в місті . Робітник підприємства з виробничих справ , переходив вулицу по встановленому пішохідному переході , упав на його слизькій поверхні і отримав травму.

Чи має право державний інспектор по надзору за охороною праці доручити відповідальність за технічний стан цього вуличного перехіду на підприємстві і вимагати сплатити штраф за нещасний випадок ?

Розв’язування :

В доному випадку вимога державного інспектора з надзору за охороною праці про сплату підприємством штрафу за нещасний випадок , який трапився з робітником на пішохідному переході через вулицу , буде правомогним , якщо органами місцевості власті на підприємство покладена відповідальність за належний стан цього перехіду .\

Білет-8

1. виробничого середовища підприємств ПЕК на 2007-2011 роки (далі - Галузева програма) розроблена відповідно до ст. 33 Закону України „Про охорону праці”.Головною метою Галузевої програми є реалізація заходів галузевого значення щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, в установах та організаціях паливно-енергетичного комплексу (далі-підприємства) шляхом виконання конкретних завдань організаційного, матеріально-технічного, наукового та правового забезпечення діяльності у сфері охорони праці, подальшого удосконалення  управління охороною праці.Для забезпечення приведення нормативно-правової бази у відповідність до сучасних вимог та законодавства ЄС передбачається переглянути чинні і розробити нові нормативно-правові акти з охорони праці за видами робіт з урахуванням елементів технічного регулювання та управління професійними ризиками.

Основними завданнями Галузевої програми є:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки праці;

• вирішення пріоритетних медичних проблем охорони праці;

• інформаційне забезпечення підприємств галузі з питань охорони праці;

• усунення шкідливих і небезпечних чинників на робочих місцях;

• створення засобів діагностики обладнання та запобігання аваріям і дорожньо-транспортним пригодам, засобів і систем колективного захисту працівників;

• здійснення цільових заходів до захисту працівників від ураження електричним струмом при обслуговуванні електроустановок, ліній електропередач та контактної мережі.

2. Загальні вимоги до виробничого обладнання.

.1. Усі верстати та обладнання необхідно міцно

закріплювати на своїх підмурках..2. Кінці валів, махові колеса, які виступають, відкриті передачі ( шківи, ремені тощо) закриваються суцільним кожухом.Елементи верстатів, швейних машин, що виступають та обертаються, обладнуються гладкими круглими укриттями або

наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими

кожухами, каретками, що міцно прикріплені до станини або доіншої нерухомої частини машини..3. Чищення, змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється.

Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих місць.

.1. Розміщення технологічного обладнання та виробничого реманенту повинне відповідати прийнятим на підприємстві схемам розподілення праці, забезпечувати безпеку та зручність їх експлуатації..2. Норми розміщення технологічного обладнання і реманенту, граничні відстані між ними та певними елементами конструкції будівель приведено у додатку 2 до Правил.3. Організація робочих місць виробничих підрозділів підприємств індпошиву і ремонту одягу повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам, ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования..4. Робочих, що працюють ручною голкою та ножицями, необхідно забезпечувати наперстками з обідками та прокладками і ножицями, розмір кілець яких відповідає розміру пальців рук робочого..5. Робочі місця забезпечуються гвинтовими стільцями з поперечною опорою..6. Для зволоження тканини при прасуванні та пресуванні потрібно використовувати механічні розпилювачі-пульверизатори. Розбризкування води ротом не допускається.7. На робочих місцях, де виконується підрізка деталей (місця для спеціальних швейних та обметувальних машин, столи для підрізки виробів тощо) необхідно мати тару для збирання обрізків.

3. До первинних засобів пожежогасіння належать:вогнегасники;пожежні крани-комплекти, ручні насосилопати, ломи, сокири, гаки, пили, багри;ящики з піском, бочки з водою;азбестові полотнища, повстяні мати та ін.

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на території об’єкта з розрахунку один щит на 5000м2. Вони мають бути пофарбовані у червоний колір, а пожежний інструмент у чорний.Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові.

Білет-9

1. Наказом Мінпраці від 22.10. 2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.Відповідно до ст. 13 Закону "Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві

СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції:

організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи);облік, аналіз та оцінка ризиків;планування показників стану умов та безпеки праці;контроль планових показників та аудит всієї системи;коригування, запобігання та можливість адаптації до обставин, які змінюються;заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань:

професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників;навчання та пропаганда з охорони праці;безпека обладнання;безпека виробничих процесів;безпека будівель та споруд;забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;наявність засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);оптимальні режими праці та відпочинку;лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;санітарно-побутове обслуговування.

Щоб ця система діяла, необхідно запровадити відповідний нормативно-правовий акт, який би регулював усі питання, пов'язані з підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень. При цьому треба пам'ятати, що СУОП є складовою загальної системи управління виробництвом (якістю продукції, що виробляється) і спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на використання резервів виробництва, підвищення продуктивності праці та значне покращання якості продукції.

2.. Контрольновимірювальні прилади і автоматика

9.2.1 Забезпечення надійної експлуатації технічних засобів контролю, захисту і автоматичного управління об'єктів ГТС покладається на службу (групу) КВП і А виробничого підрозділу (ЛВУ МГ, ВУ ПЗГ тощо). Організаційно-технічне і методичне керівництво службами (дільницями і групами) здійснюється виробничим відділом газотранспортного підприємства (УМГ тощо). 9.2.2 Служба (група) КВП і А забезпечує: - безперебійну і надійну експлуатацію приладів контролю, захисту, автоматичного управління на всіх об'єктах КС, ПСГ, ГРС і лінійної частини МГ;- технічне обслуговування КВПіА; - поточний ремонт для відновлення справності і дієздатності КВПіА; - розробку графіків виводу приладів і систем на планове технічне обслуговування і плановий ремонт; - контроль за діяльністю підрядних організацій, що виконують ремонт і обслуговування технічних засобів;- контроль за виконанням монтажних і налагоджувальних робіт, проведення випробувань, приймання в експлуатацію засобів ав-томатизації, контролю, захисту, автоматичного управління; - участь у розслідуванні відмов, розроблення заходів їх попередження; - виконання графіків повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки. Якщо у підрозділі є окрема служба (група) метрології і газовимірювань, то в частині експлуатації КВПіА вона забезпечує: - технічне обслуговування засобів вимірювання витрати кількості газу та зразкових засобів вимірювання: - контроль за діяльністю підрядних організацій, що виконують монтаж, наладку та технічне обслуговування засобів вимірювання витрати та кількості газу, зразкових засобів вимірювання; - повірку та калібрування всіх засобів вимірювання та метрологічне забезпечення всіх видів виробничої діяльності підрозділу. 9.2.3 Конструктивне виконання засобів захисту, автоматики і контролю, які встановлюються у вибухонебезпечних зонах, повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок". 9.2.4 Відповідальність за цілість і чистоту зовнішніх частин приладів автоматики, захисту і засобів вимірювань несе експлуатаційний персонал відповідних цехів і служб, в яких встановлені ці прилади.9.2.5 Персонал, що обслуговує засоби КВПіА, прирівнюється до електротехнічного персоналу і повинен мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки. 9.2.6 Реле і засоби захисту, влаштування технологічної автоматики, а також прилади, по яких ведеться контроль за роботою обладнання (за винятком приладів, параметри яких підлягають зміні оперативним персоналом залежно від режиму роботи обладнання), повинні бути опломбовані. 9.2.7 Заміна або ремонт контрольно-вимірювальних приладів на працюючому обладнанні, якщо подібні роботи допускаються інструкціями з техніки безпеки і умовами технологічного процесу, повинні виконуватись тільки з дозволу диспетчера (змінного інженера). На період заміни (ремонту) контроль за роботою обладнання здійснюється за іншими, взаємопов'язаними із ним параметрами. 9.2.8 Допускається ремонт тільки тих засобів вимірювань, на які є реєстраційне посвідчення, видане підприємству територіальним органом Держстандарту України. 9.2.9 На стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути паспорти, в яких відзначаються проведені перевірки і ремонти. До паспортів додаються розрахунки і схеми установки дросельних вимірювальних приладів. 9.2.10 Вимірювальні електричні прилади, встановлені в щитах і шафах, повинні бути заземлені самостійним провідником. 9.2.11 Вимірювальні перетворювачі в системах контролю за загазованістю встановлюються в призначених проектом місцях, зумовлених імовірним і найбільшим скупченням газу. У разі необхідності, перенесення первинних перетворювачів погоджується з проектною організацією. Періодичність перевірок роботи системи встановлюється згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів, але не рідше 1 разу на квартал. Приміщення управління діючої піччю має бути обладнано телефонним зв'язком, прямий і зворотній світло-звуковою сигналізацією з воздуходувной станцією, а також прямим телефонним зв'язком з центральним диспетчерським пунктом газового господарства (ЦДП) і газорятувальної службою Приміщення управління, що будуються і реконструюються доменних печей, крім того, повинні бути обладнані двостороннім гучномовним зв'язком з наступними пунктами: - Пультами управління електропушкамі, а також з диспетчером доменного цеху; - Робочими площадками повітронагрівачів; - Ливарні двором доменної печі; - Постом в шихтоподачі - Пультом управління скиповой лебі - Пультом управління конвеєрами шихтоподачі, а також пошукової гучномовним зв'язком з усіма ділянками доменного цеху з включенням через телефон. 19.2. У галереях і приміщеннях арматури барабанів-сепараторів системи випарного охолодження повинні бути встановлені АТС і апарат прямого зв'язку з приміщенням управління пі 19.З. Мікроклімат в приміщенні управління доменної ечью повинен оответствовать вимогам санітарних Правил для підприємств чорної металургії. 19.4. Газовимірювальні прилади повинні застосовуватися з електричними датчиками. 19.5. Електричні датчики повинні міститися у спеціальних приміщеннях або ущільнених шафах. Приміщення датчиків можуть бути як окремо стоять, так і вбудованими в будівлі поддоменніков, ливарних дворів, повітронагрівачів і т.п. 19.6. Приміщення управління піччю повинні мати не менше двох виходів. 19.7. Відбір проб газу з шихти доменної печі, як правило, повинен здійснюватися автоматично або дистанційно. 19.8. Диспетчерські пункти доменних цехів повинні бути обладнані промисловим телебаченням, сигналізацією і сучасними засобами зв'язку з об'єктами доменних печей. 19.9. Доменні печі, повітронагрівачі, газоочистки та інші споруди доменного комплексу повинні бути обладнані справними контрольно-вимірювальними приладами, блокуваннями і сигналізацією відповідно до проекту, що забезпечують безпечне ведення технологічних процесів. Експлуатація доменних печей, повітронагрівачів та іншого обладнання без регламентованих покладених блокувань, сигналізації і КВП забороняється. 19.10.Блокіровкі, контрольно-вимірювальні рібори і сигналізація повинні перевірятися і ремонтуватися за графіком, затврдженим головним фахівцем. 18.11. На підприємстві наказом повинні бути розподілені обов'язки та межі відповідальності з технічного обслуговування і планово-попереджувальних ремонтів засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації. 19.12. На підприємстві обов'язково письмове погодження (дозвіл) планових або позапланових відключень засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмови яких можуть привести до зупинки виробничого процесу з важкими економічними наслідками, шлюбу, що випускається, до шкідливого впливу на навколишнє середовище, до погіршення безпеки праці. Порядок узгодження, дозволи, а також переліки засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, що відносяться до третьої групи відповідальності, повинні затверджуватися головним інженером підприємства. 19.13. Засоби вимірювання, системи і засоби автоматизації, дистанційне керування та пристрої захисних блокувань повинні перебувати під постійним наглядом, що забезпечує їх справну роботу. 19.14. На всіх засобах вимірювання червоною смугою повинні бути відзначені гранично допустимі значення вимірюваного параметра, при досягненні яких на пульт управління повинен подаватися світловий і звуковий сигнал.

3.На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців.При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює: Контроль за станом пожежної бепеки. Розробляє і погоджує протипожежні норми і праила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об'єктах народного господарстваПроводить розслідування і облік пожеж Організовує протипожежну профілактику.Протипожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Відповідальним керівником робіт по ліквідації пожеж і аварій на підприємстві є головний інженер. Начальник структурного підрозділу, в якому виникла пожежа, є відповідальним виконавцем робіт по її ліквідації.

Ситуація :

В наслідок нещасного випадку на виробницві робітник отримав перелом великого пальця на нозі і 4-і місяця находився на лікуванні , після чого лікарня налучила його на медико – соціальну експертичну комісію ( МСЕК ), яка винесла рішення о продовженні лікування потерпілого ще на 4 місяці . Після закінчення цього строку лікарня повторно направила його на МСЕК , але МСЕК відмовилась дати заключення без направління підприємства . З’ясуйте , ким і в яких випадках робітник , отримавший травму , направляється на обстеження МСЕК ?

Розв’язування :

МСЕК може приймати рішення о продовженні лікування хворого по листу тимчасової непрацездатності на строк ще до 4 – х місяців . Після закінчення лікування робітник повертається до праці , а у випадку погіршення стану здоров’я і потреби в тривалому лікуванні – проходе огляд МСЕК для переводу на інвалідність на підставі акту про нещасний випадок і направління власника підприємства або рішення суду . При відсутності направління МСЕК не має підстав для установлення ступеня втрати професійної працездатності в відсотках .

Білет-10

1.Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці (далі – Рекомендації) розроблені з метою сприяння суб’єкту господарювання щодо досягнення рівня охорони праці на виробництві, що відповідає мінімальних вимогам до забезпечення безпечних та здорових умов праці найманих працівників, які встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці. Ці Рекомендації поширюються на всі підприємства, установи, організації (далі – організація) на яких використовується наймана праця, незалежно від форми власності та виду діяльності. .2. Система управління охороною праці (далі – СУОП) створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.3. З використанням цих Рекомендацій суб’єкт господарювання має можливість розробити відповідне положення з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва, яке встановлює засади функціонування системи управління охороною праці, що може бути складовою частиною загальної системи управління організацією. Вимоги положення мають бути обов’язковими для виконання всіма найманими працівниками.4. Суб’єкт господарювання, який реалізує у своїй діяльності систему управління якістю, в основу якої покладено процесний підхід, при побудові СУОП може використати основні принципи цього підходу, викладені у додатку 1.5. При створенні СУОП та її впровадженні потрібно керуватися законодавством України та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці..6. Підготовку управлінських рішень щодо функціонування СУОП на виробництві забезпечує служба охорони праці або особа, що в порядку сумісництва виконує функції служби охорони праці.

Порядок розробки і впровадження СУОП

СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.

У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості), а також у посадових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються загальні й конкретні обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.

В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП, необхідно передбачити можливість впливу громадських об’єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповноважених найманими працівниками, профспілок тощо).

СУОП має містити документально оформлену методику управління конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв’язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

Для розробки і впровадження СУОП бажано створити координаційну раду за участі вищого керівництва, представників служби охорони праці, профспілок або осіб, уповноважених найманими працівниками.

При створенні СУОП необхідно:

o визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

o виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

o визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

o визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

o розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням, або в Настанові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.

СУОП повинна передбачати:

o планування заходів з охорони праці;

o контроль виконання поточного та оперативних планів;

o можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

o можливість адаптації до обставин, що змінилися;

o можливість інтеграції в загальну систему управління.

Структура положення про СУОП визначається з урахуванням викладеної у п. 4 примірної структури та конкретних умов праці в організації.

Розділи, що мають ознаки окремих процесів, можуть бути викладені як система документів (наприклад, стандартів організації), оформлена додатком до основного положення.

Впровадження СУОП здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва.