2. Відповідно до пуэ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:

- без підвищеної небезпеки;

- з підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать:

- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С;

- відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

- струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

- струмопровідний пил;

- можливість одночасного доторкання людини до неструмовід-них частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

- відносна вологість близька до насичення (до 100%);

- агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

Із наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

3. Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.  Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.  Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.  Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.  Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.  Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".  Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. 

Білет-20

1.

Інструкція щодо визначення показників умов і безпеки праці 1. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці поширюється на всі підприємства, установи і організації (надалі - підприємства) незалежно від форм власності та видів їх діяльності і враховує весь персонал підприємства, включаючи робітників, спеціалістів, керівників та інших службовців. Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. Показники рядків 05-07, 10, 11, 16-20, 36-52 включаються до форми державної статистичної звітності N 1-ПВ (умови праці) (додаток N 1). Інші показники включаються до відомчої форми звітності (додаток N 2). Примітка. Єдина державна система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, загальної та професійної захворюваності, медичних оглядів, бо вони викладаються в окремому документі. Розділ 1. Стан умов праці 2. В рядках 05-15 дані наводяться за станом на кінець року або на дату останнього заміру рівня факторів виробничого середовища. 3. В рядку 05 наводяться останні дані з санітарно-технічних паспортів цехів (дільниць, виробництв). В ньому наводяться дані про працівників, зайнятих на робочих місцях, де хоча б один виробничий фактор перевищує гранично допустимий рівень елементу (ГДР) або гранично допустиму концентрацію хімічної чи біологічної речовини, або промислового пилу (ГДК), установлених санітарно-гігієнічними нормами. В цьому рядку кожен працюючий ураховується тільки один раз, незалежно від кількості діючих на нього небезпечних та шкідливих виробничих факторів. В рядку 21 показуються працівники, на яких діють два і більше виробничих факторів. 4. В рядку 06-17 показуються працівники, на яких діє вказаний у рядку фактор незалежно від дії інших факторів. 5. Оцінка стану умов праці проводиться на основі даних атестації робочих місць, за умовами праці, спеціальних вимірів факторів виробничого середовища, котрі відображаються у картах умов праці на робочих місцях, або санітарно-технічного паспорту цеху (дільниці, виробництва). 6. Визначення чисельності працівників, які працюють з перевищенням встановлених нормативів по важкості та напруженості праці, здійснюється відповідно до "Гігієнічної класифікації праці" від 12.08.86 року N 4137-86. 7. Дані про працівників включаються у рядки 06-21 незалежно від того, одержують ці працівники пільги за несприятливі умови праці чи ні.

Розділ 2. Стан безпеки праці 8. Визначення показника по рядку 23 (графа I) здійснюється на відповідність діючим нормативним актам про охорону праці. 9. Визначення показника по рядку 27 (графа I) здійснюється з урахуванням вимог ГОСТ 3.11.20 "Загальні правила відображення та оформлення вимог безпеки праці у технологічній документації" та додержання вимог технологічних документів при виконанні технологічного процесу на робочому місці. 10. Визначення показника по рядку 24 (графа I) здійснюється для тих машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, на які у паспортах встановлені відповідні ресурси роботи. 11. В рядках 26, 28 (графа I) показується кількість сертифікатів на механізми, устаткування, транспорті засоби, технологічні процеси, виданих відповідно до чинної системи сертифікації продукції та процесів. 12. По рядку 30 (графа I) кількість споруд та будівель, котрі не піддавались капітальному ремонту, визначаються відповідно до діючого Положення про проведення планово-попереджувального ремонту виробничих будівель та споруд. 13. Визначення показника по рядку 33 здійснюється відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібне спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці.
Розділ 3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах 15. Працівники, яким встановлені пільги, пов'язані з аварією на Чорнобильській АЕС, при заповненні розділу 2 не враховуються. 16. В рядках 36, 37 для визначення витрат на додаткові відпустки (графа 3) необхідно: чисельність працівників по графі 1 помножити на середньоденний заробіток (одного дня відпустки) та на середнє число днів додаткової відпустки за роботу із шкідливими умовами праці. 17. Для підрахунку витрат на скорочений робочий день (рядок 38, графа 3) необхідно: чисельність працівників по рядку 38 (графа 1) помножити на середньорічну тарифну ставку та на кількість годин відхилення від нормальної тривалості робочого тижня 40 год.). Наприклад: Робочий день скорочено на одну годину. Робочий тиждень складає 35 годин. 40 - 35 = 5 годин, тобто 5 необхідно помножити на кількість тижнів (52 тижня). 18. В рядку 39 показується чисельність працівників, які одержують безкоштовне лікувально-профілактичне харчування відповідно до "Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці".
19. В рядку 40 показується чисельність працівників, які безкоштовно одержують молоко або інші рівноцінні харчові продукти у зв'язку з шкідливими умовами праці на основі переліків робіт та професій, які встановлені адміністрацією підприємства за узгодженням з місцевою профспілковою організацією. 20. В рядках 41, 42 (графа 3) показується загальна сума доплат працівникам за рік. Суму доплат можна обчислити розрахунково. Для цього середню годинну тарифну ставку, встановлену для нормальних умов праці, необхідно помножити на чисельність працівників, які одержують доплати (4; 8; 12; 16; 24 %), відповідно на 0,04, 0,08, 0,12, 0,16, 0,24, а також помножити на середню фактичну тривалість робочого дня та на кількість робочих днів у році.21. В рядках 44 та 47 (графа 3) показуються суми, що перераховані підприємством у Пенсійний фонд на виплату дострокових пенсій за шкідливі умови праці пенсіонерам (працюючим та непрацюючим) до досягнення ними пенсійного віку.22. В рядку 49 незалежно від того, користується працівник одним або кількома видами пільг та компенсацій, він ураховується тільки один раз23. В рядку 51 для визначення витрат на компенсацію за час вимушеного простою (графа 3) необхідно: чисельність працівників по графі 1 помножити на середньоденний заробіток (одного робочого дня) та на число днів простою через небезпечність виконання робіт.
Розділ 4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці 24. В рядках 53-55 показуються гроші, що перераховані підприємством до фондів охорони праці та до фонду соціального страхування відповідно до діючих інструкцій.Розділ 5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту 25. В рядках 56-66 (графа 1) показується чисельність працюючих, які відповідно до Типових галузевих норм безкоштовно забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.Розділ 6. Санітарно-побутове забезпечення 26. В рядках 67-73 (графа 1) показується через риску площа санітарно-побутових приміщень та кількість санітарно-технічних приладів (шафи, крани, душові сітки, унітази і т.п.) відповідно до СНіП 2.09.04-87 "Адміністративні та побутові будинки", а в графі 2 - їх фактична наявність. 2. У разі обриву проводів повітряних ліній електропередач і їх контакту з землею, пробою кабельних ліній на землю, замикання на неструмовідні елементи електроустановок, що мають контакт з землею, доторкання людини, яка стоїть на землі, до струмовідних частин, що перебувають під напругою тощо, земля стає елементом електричної мережі замикання на землю. Структурні елементи можливої мережі замикання на землю та послідовність включення цих елементів у мережу залежать від конструктивних особливостей мережі і будуть розглянуті нижче (див. 18.9). Але в усіх перерахованих випадках у мережах замикання на землю обов'язковим є структурний елемент "земля". Земля є специфічним провідником електричного струму -неоднорідним і нелінійним - зі змінною площею поперечного перерізу. Тому, при проходженні струму в землі, на її поверхні виникає специфічне поле потенціалів, характер якого визначається конструкцією заземлювача, параметрами електричної мережі, властивостями ґрунту тощо. Більш детально зупинимось на явищі протікання струму в землі для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні землі  Для такого заземлювача, за умови однорідності й електричної ізотропності ґрунту, можна вважати, що струм у всіх напрямках буде розтікатись рівномірно - як показано стрілками на рисунку, а його величина в будь-якому поперечному перетині провідника "земля" буде дорівнювати І33. • При цьому площа поперечного перерізу провідника "земля" S; за зроблених допущень (однорідність ґрунту) буде визначатися площею поверхні півкулі радіусом Г;. Зі збільшенням (зменшенням) Г; площа поперечного перерізу провідника "земля" буде збільшуватись (зменшуватись) пропорційно квадрату Г; (S=2nr^), а опір проходженню струму буде, відповідно, зменшуватись або збільшуватись. Падіння напруги на будь-якій ділянці електричної мережі AU, в тому числі і при проходженні струму в землі, залежить від величини струму і від електричного опору R. Тому на поверхні землі в зоні розтікання струму між рівновід-даленими в радіальному напрямку точками (за однакових 1) AU буде тим більше, чим ближче ці точки будуть до місця замикання на землю. Із цієї причини, відповідно до наведеного, на поверхні землі в зоні розтікання струму виникає локальне поле підвищених потенціалів радіусом близько 20 м, розподіл потенціалів (фг.) у якому відносно нульового потенціалу землі (ф0)  При переміщенні людини в зоні розтікання струму в землі (рис. 18.1) її ноги будуть торкатися ділянок землі з різними потенціалами, а на людину буде діяти напруга, яка визначається різницею цих потенціалів і відома під назвою напруга кроку (UK) - різниця потенціалів між двома точками на поверхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться на відстані кроку (0,8 м) одна від одної. З наближенням до місця замикання на землю величина напруги кроку буде зростати, і вона може досягти небезпечних для людини значень вже при напрузі електроустановок 0,4 кВ, а в сиру погоду та за зволоженого ґрунту і при меншій напрузі. Тому Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів за наявності замикання на землю забороняють наближатися до місця замикання ближче 8 м поза приміщенням і 4 м в приміщенні без застосування засобів захисту - діелектричні боти, галоші, суха дошка, сухе гумове взуття тощо. У цілому, заходи захисту людини від дії напруги кроку зводяться до розірвання мережі струму через людину по петлі "нога-нога" або різкого збільшення опору в цій петлі за рахунок використання різних підручних засобів. За необхідності невідкладного входу в зону небезпечних напруг кроку для надання допомоги потерпілим і т. ін. і відсутності під рукою засобів захисту, доцільно переміщуватися в цій зоні обережно, пересуваючи ступні по землі так, щоб вони постійно торкались одна одної. 3. Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.  Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.  Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.  Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.  Стаття 16. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.  Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.  Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: - держави; - застрахованих осіб; - роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно. Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк. Строк повноважень членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків закінчується в день першого засідання новоствореного його правління. За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків: 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті; 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо; 4) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків; 5) визначає кадрову політику; 6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та його заступників; 7) затверджує: - статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього; - регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; - річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; - Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків; - структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики); - річні програми робіт та звіти про їх виконання; - Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; - Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням; - Положення про подання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємствам для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці; - Положення про навчально-інформаційні центри; - Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; - Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду; 8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону; 10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків; 11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду. Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також фактично втрачений у зв'язку із виконанням цих обов'язків заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне страхування. Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини складу кожної представницької сторони. Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є вирішальним. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.  Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.  Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду.  Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.  Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.  Керівників управлінь і відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

Білет-21

1. На кожному підприємстві з бригадами АДС повинні проводитися тренувальні заняття з наступною оцінкою дії персоналу: з планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій по кожній темі для кожної бригади - не рідше 1 разу на 3 місяці; з планів взаємодії служб різного призначення підприємств і населеного пункту - не рідше 1 разу на 6 місяців. Тренувальні заняття повинні проводитися в умовах, максимально наближених до реальних.Нормативний акт встановлює порядок розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвердження й перегляду ПЛАС.Вимоги цього нормативного акта обов'язкові для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних і фізичних осіб незалежно від їхньої галузевої та/або відомчої належності й форми власності.Вимоги даного нормативного акта не поширюються на:ядерні установки та підприємства з переробки радіоактивних речовин, за винятком тих об'єктів на цих підприємствах, де є обіг нерадіоактивних речовин;військові об'єкти;підприємства гірничодобувної промисловості (шахти);на всі види транспорту, крім трубопровідного.

2. Приклади:заземлення, занулення, ізоляція,роздільна напруга,захисне заземлення. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:-система технічних засобів і заходів;- система електрозахисних засобів;- система організаційно-технічних заходів і засобів.

3. Страхові (головні страхові) експерти відділень, відділів і секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду:надають страхувальникам консультативну, методичну та інформаційну допомогу, сприяють у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці; проводять перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах відповідно до розділу VI цього Положення;інформують страхувальників про ефективність профілактичної роботи, результати перевірок стану умов та безпеки праці, а також про заходи, яких необхідно вжити для усунення виробничих небезпек і ризиків; беруть участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; у складі відповідних комісій беруть участь у перевірці знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників підприємств;вивчають і поширюють позитивний досвід створення безпечних і нешкідливих умов праці;здійснюють у межах компетенції контроль за виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, запропонованих комісіями з розслідування;

4.Поява працівника на роботі в нетверезому стані дає власникові або уповноваженому ним органу право розірвати трудовий договір за пунктом 7 статті 40 КЗпП. Автор розглядає порядок та умови звільнення працівника в разі його появи на роботі в нетверезому стані, наводить зразки інструкції про порядок відсторонення від роботи працівників у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, акта про появу на роботі в нетверезому стані, направлення на медичний огляд, наказу про звільнення з роботи за пунктом 7 статті 40 КЗпП та відповідного запису в трудовій книжці.Причиною значної частини порушень трудової дисципліни, а відтак нещасних випадків на виробництві, є вживання працівниками на роботі алкогольних напоїв, наркотичних або токсичних речовин.Поява на роботі в нетверезому стані означає появу працівника в такому вигляді на території підприємства в робочий час, що дає власникові або уповноваженому ним органові право розірвати трудовий договір за пунктом 7 статті 40 КЗпП України.Якщо працівник з’явився в нетверезому стані на робочому місці у вільний від роботи час, у вихідний день чи під час відпустки, це не може бути підставою для звільнення за вказаною підставою.Працівники з ненормованим робочим днем у разі їх перебування на роботі в нетверезому стані після закінчення робочого часу можуть бути звільнені за пунктом 7 статті 40 КЗпП.Факт появи на роботі в нетверезому стані має бути засвідчений актом, складеним у довільній формі і підписаним кількома свідками — чим більше, тим краще

5.1 б)

5.2а)

Варіант 22 (відповіді)

1. Інтегро́вана систе́ма ме́неджменту (ІСМ) — це сукупність кількох міжнародних стандартів у рамках однієї системи.За іншим визначенням, під інтегрованою системою менеджменту розуміється частина загальної системи менеджменту організації, що відповідає вимогам двох чи більше стандартів на системи менеджменту, яка функціонує як єдине ціле і спрямована на задоволення зацікавлених сторін.Приклади стандартів, що містять системні підходи до окремих аспектів діяльності організації.Основними з них є визнані у світі стандарти серій ISO 9000 (менеджменту якості), ISO 14000 (екологічного менеджменту) і OHSAS 18000 (менеджменту безпеки та охорони праці) та SA 8000 (соціальний захист). Саме така комбінація стандартів дозволяє керівникам невдовзі після впровадження ІСМ вибудувати роботу персоналу в найефективнішому напрямку, а компанії — вийти на новий рівень якості.Організаційною основою для створення інтегрованої системи менеджменту на підприємстві є стандарти серії ISO 9000. Це пояснюється тим, що принципи й вимоги міжнародного стандарту управління якістю багато в чому схожі із принципами загального менеджменту підприємства.Створення ІСМ організації дозволяє одержати ряд переваг: орієнтація організації на загальні цілі діяльності з урахуванням зацікавлених сторін;більш ефективне використання усіх видів ресурсів, спрямованих на досягнення намічених цілей;поєднання і взаємозв'язок процесів менеджменту;зменшення можливих протиріч між різними аспектами діяльності організації;зниження витрат на розроблення, функціонування і сертифікацію системи менеджменту організації;створення єдиної системи навчання і підвищення компетентності персоналу, спрямованої на досягнення намічених цілей;залучення більшої кількості співробітників до поліпшення діяльності організації;створення єдиної системи управління документацією і ведення записів;підвищення популярності та іміджу організації тощо.

2. Експлуатація автоматизованих аналізаторів вимагає створення приміщень з певними режимами і умовами, які б відповідали правилам ОЬР. Слід розділити приміщення на дві групи – приміщення загального призначення і «чисті» приміщення. До приміщень загального призначення пред’являються підвищені вимоги по обробці і прокладці інженерних мереж. «Чисті» приміщення вимагають спеціальних рішень по: герметичності, устрою внутрішніх конструкцій, що захищають, і підвісних стель, а також спеціальних підлог, опалюванню і підготовці повітря, водопостачанню, освітленості, підключенню устаткування до мереж і прокладки комунікацій. Для «чистих» приміщень повинні застосовуватися спеціальні конструкції і матеріали, які витримують обробку дезрозчинами. Для розміщення «чистих» приміщень в пристосовуваних будівлях мінімальна висота шуканих приміщень в чистоті має бути 3.5 м. Стіни приміщень мають бути закриті панелями із зварними швами і спеціальним полімерним покриттям, що не містить мікротріщин, призначеним для використання в чистих приміщеннях. Поверхня покриття має бути придатною для миття і дезінфекції загальноприйнятими дезінфектантами. Стіни повинні мати сполучення з підлогою і стелею для усунення важкодоступних місць.Підвісні стелі повинні мати таке ж покриття, як і стіни.Підлоги мають бути вирівняні дзеркальним стягуванням і покриті спеціальним лінолеумом із зварними швами, призначеним для використання в чистих приміщеннях.У приміщеннях слід встановлювати спеціальні металопластикові вікна і двері, призначені для експлуатації в чистих приміщеннях з підвищеним тиском. Підготовка персоналу до переходу з приміщень загального призначення в «чисту зону» повинна здійснюватися в спеціальних санпропускниках.

Загальні вимоги до виробничого обладнання:Усі верстати та обладнання необхідно міцно закріплювати на своїх підмурках. Кінці валів, махові колеса, які виступають, відкриті передачі ( шківи, ремені тощо) закриваються суцільним кожухом.Елементи верстатів, швейних машин, що виступають та обертаються, обладнуються гладкими круглими укриттями або наглухо огороджуються. Зубчасті шестерні необхідно повністю закривати глухими кожухами, каретками, що міцно прикріплені до станини або до іншої нерухомої частини машини. Чищення, змащення та огляд обладнання потрібно виконувати тільки після повного зупину машини та вимкнення її з мережі. Виконувати ремонт та наладку обладнання на ходу забороняється. Допускати робочих до роботи на несправному обладнанні забороняється.

3. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

4. закон «Про захист прав споживачі».

5.1 б)

5.2 в)

Варіант 23 (відповіді)

1. Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством /підрозділом/, які на під ставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з охорони праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети роботи об"єкта і органів управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання організаційно-методичної документації.Метою управління охороною праці є збереження здоров"я і працездатності людини в процесі праці, поліпшення виробничого побуту, попередження травматизму і профзахворювання.Об’єктом управління охороною праці є діяльність структурних підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства по забезпеченню здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і підприємстві в цілому.Управління охороною праці здійснюють: на підприємстві керівник, виробничих ділянках і в службах - керівники відповідних підрозділів і служб. Керівник забезпечує функціонування СУОП на підприємстві. Функції управління охороною праці.Процес управління виконанням завдань охорони праці на підприємстві і в кожному підрозділі здійснюється керівником підприємства /підрозділу/ шляхом послідовного виконання таких функцій управління :1) прогнозування і планування робіт з охорони праці;2) організація роботи;3) оперативне керівництво і координація;4) стимулювання;5) контроль, облік, аналіз роботи з охорони праці.

2. Напрями роботи і наук.дослід з охорони праці,науков-техн підприємства,науково-інформац.діяльніть,видавнича діяльність,розробка заходів з оп,консуль.робота,партнерство.При інститутах існує науково-досл.лабораторія аналізу вироб.травматизму,наглядн діяльності та розробки проф.заходів,лаборатор. Проводяться наук.дослід. за такими напрямками:1)етапи виріш.травматизму та умови безпеки праці на вироб.в Україні;2)етапи безпеки праці з охорони галуз.економ.діяльності,осередні вироб.травматизм у взаємо події,причини, профес. Причин,події-обладнання та устаткування, вік потерпілих профес.досвід роботи тощо нагляд.дільність органів держав. Та її вплив на стан порядничого травматизму та умов безпеки праці в галузі економ.діяльності,якість матер.розслід.нещасних випадків на виробництві.

3. Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів та за рахунок інших джерел фінансування визначених законодавством. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. Для підприємств що утримуються за рахунок бюджету витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

4. .постанова діє: Робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації (далі - підприємство) незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.Робочим місцем інваліда може бути:звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування;спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.Місцеві органи соціального захисту населення разом із громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і знань отують пропозиції щодо створення нових робочих місць, у тому числі для роботи з гнучкими формами зайнятості, і передають їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів і центрам зайнятості.Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.Центри зайнятості та відділення Фонду соціального захисту інвалідів ведуть облік призначених для працевлаштування інвалідів робочих місць, створюваних понад встановлений норматив, за термінами введення їх у дію, виробничим профілем, умовами і характером роботи.Підприємствам, які забезпечують норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів надається цільова позика на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України. Інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах (у тому числі на спеціалізованих), можуть займатися надомною формою праці відповідно до рекомендацій МСЕК та з урахуванням побутових умов. Місячні завдання інвалідів, які перебувають у трудових відносинах з підприємством і працюють вдома, мають індивідуальний характер і коригуються підприємством з урахуванням результатів праці.

5.1 в)

5.2 б)

Варіант 24 (відповіді)

1. Метою діяльності Профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових органах, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародних установах, у взаємовідносинах з роботодавцями та їх об’єднаннями щодо забезпечення здійснення права кожного члена Профспілки на працю, гідну оплату праці, підвищення життєвого рівня, забезпечення інших прав та інтересів.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і призвели до погіршення стану здоров'я (втрати працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком, а саме:раптові погіршення здоров'я, травми, у тому числі травми через нанесення тілесних пошкоджень, нанесених іншою особою, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки).

2. -технологічного устаткування, пристроїв, оснащення, інструментів, попереджувальних та інших технічних засобів безпеки, порушення технологічних процесів, незадовільного технічного догляду і ремонту обладнання та ін.;-організаційні, що є наслідком недосконалої організації охорони праці (незадовільні інструктаж і навчання робітників, відсутність таких Правил виконання робіт, що відповідають інструкції з охорони праці, відсутність або незадовільне проведення контролю й нагляду, неправильна організація робочого місця, відсутність індивідуальних засобів захисту і т. п.);-психофізичні, що є наслідком порушень або відхилень у життєдіяльності організму людини (алкогольне, наркотичне сп'яніння, низька нервово-психічна стійкість, незадовільні фізичні дані або стан здоров'я, незадовільний психологічний клімат у колективі, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб та ін.).

З метою аналізу стану охорони праці, прогнозування рівня травматизму, профзахворювань і їхньої профілактики застосовують різні методи. Вони базуються на статистичній звітності, актах розслідування нещасних випадків і профзахворювань та на матеріалах комплексних обстежень стану охорони праці.

Найбільш часто використовують такі методи досліджень:Статистичний – базується на вивченні причин нещасних випадків, що вже сталися. Для цього використовують дані актів за формою Н-1. Цей метод дає змогу визначити динаміку травматизму в окремих підрозділах, на підприємствах і в галузі в цілому.

Топографічний – полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Для цього всі нещасні випадки відзначають спеціальними позначками на плані цеху або ділянки виробництва, що дає можливість визначити небезпечні зони, розробити й застосувати необхідні заходи з охорони праці.

Монографічний – дає можливість детально простежити весь комплекс умов праці, при яких стався нещасний випадок (технологічний і трудовий процеси; основне й допоміжне устаткування; організація робочого місця;

Груповий – ґрунтується на аналізі повторень нещасних випадків, однакових за обставинами, видам подій, тих, що відбулися при однакових умовах і повторюються за характером ушкоджень здоров'я працюючих.

3. Застрахований має право: 1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків; 2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих; 3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи; 4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону; 5) на послуги медичної реабілітації; 6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; 7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; 8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; 9) отримувати безоплатно від Фонду соціального страхування від нещасних випадків роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку. У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.

Застрахований зобов'язаний: 1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства; 2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування; б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують; в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності; г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).

4. принята: від 11 лютого 1991 р. № 25, Київ. На часткову зміну пункту 8 статті 11 установити, що на 2005 рік резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, необхідний для виплати допомоги по безробіттю, встановлюються у розрахунку на 7 календарних днів згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 } Установити, що у 2006 році резерв коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, необхідний для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб, та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, необхідний для виплати допомоги по безробіттю, визначений пунктом 8 статті 11, встановлюється у розрахунку на 5 календарних днів згідно із Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду, правлінь і виконавчих дирекцій відділень Фонду; обирає голову правління Фонду та його заступників; розглядає кандидатури і затверджує на посадах директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а також приймає рішення про їх звільнення; затверджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики); ( Пункт 12 статті 11 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

5.1 а)

5.2 а)