Основні вимоги до написання есе
Есе студента - це самостійна письмова робота на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована і студентом, але обов’язково повинна бути узгоджена з викладачем). Мета есе полягає в розвитку навиків самостійного творчого мислення і письмового викладу власних думок. Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє авторові навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв’язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої виводи; оволодіти науковим стилем мови.
Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій і аналітичного інструментарію, що розглядається в рамках дисципліни, виводи, узагальнюючу авторську позицію з поставленої проблеми. Залежно від специфіки дисципліни форми есе можуть значно диференціюватися. В деяких випадках це може бути аналіз наявних статистичних даних з проблеми, що вивчається, аналіз матеріалів із засобів масової інформації і використанням моделей, що вивчаються, докладний розбір запропонованого завдання з розгорненими думками, підбір і детальний аналіз прикладів, що ілюструють проблему і так далі.
Робота спрямована на закріплення навчального матеріалу з певної дисципліни, показує рівень засвоєння навчального матеріалу. Являє собою студентську науково-дослідну роботу. Дає змогу показати рівень засвоєння теоретичного матеріалу, сприяє його практичному опрацюванню, виробленню у студентів аналітичних вмінь та навичок науково-дослідної роботи на конкретному емпіричному матеріалі, поглибленню знань за спеціальністю, підвищенню професійної майстерності. Готуючи контрольну модульну роботу студенти ознайомлюються з необхідними джерелами, науковою літературою, вчаться працювати з ними, аналізувати їх, робити обґрунтовані висновки.
За умови рукописного способу виконання пояснювальна записка оформлюється розбірливим почерком без виправлень чорним чорнилом.
Текст пояснювальної записки слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менш 20 мм, правий – не менш 10 мм.
Обсяг пояснювальної записки, виконаної за умови машинописного або машинного способу, становить – 25-30 сторінок.
Методичні рекомендації по написанню есе:
Есе від французького «essai», англ. «essay», «assay» - спроба, проба, нарис. Творцем жанру есе вважається М.Монтень («Досліди», 1580 р.). Це прозаїчний твір - міркування невеликого об’єму з вільною композицією. Жанр критики і публіцистики, вільне трактування якої-небудь проблеми. Есе виражає індивідуальні враження і міркування по конкретному приводу або питанню і свідомо не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмету.
Як підготувати і написати есе?
Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозв’язаних складових, таких як:
-
початковий матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми);
-
якість обробки наявного початкового матеріалу (його організація, аргументація і доводи);
-
аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).
Процес написання есе можна розбити на декілька стадій:
-
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ
-
ОБДУМУВАННЯ
-
ПЛАНУВАННЯ
-
НАПИСАННЯ
-
ПЕРЕВІРКА
-
ВДОСКОНАЛЕННЯ НАПИСАНОГО
1. Підготовка до написання
1.1. Якість будь-якого есе (нарису) залежить від трьох взаємозв’язаних складових, таких, як:
-
початковий матеріал, який ви збираєтеся використовувати (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, ваші власні міркування і накопичений досвід з даної проблеми);
-
якість обробки наявного початкового матеріалу (його організація, аргументація і доводи);
-
аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими у вашому есе проблемами).
1.2. Конспектування, особливо при читанні, є стратегічним інтелектуальним умінням і дисципліною (а не механічним процесом складання короткого викладу). Чому? При конспектуванні ви звертаєте увагу (після ухвалення відповідного рішення) на ті моменти, які є ключовими (як теоретичний або загальний аргумент, так і емпіричний аргумент або тематичне дослідження конкретного питання).
Конспектуючи, ви відбираєте відповідний матеріал і розвиваєте ваше розуміння теоретичних положень і/або емпіричних аргументів (тобто факти якого роду або підтверджують певне положення, або спростовують його).
Слід відмітити, що при прочитанні одних текстів ви робите більше заміток в порівнянні з іншими внаслідок того, що вони будуть корисні вам в подальшій роботі або мають більше відношення до проблеми, що цікавить вас, і/або є більш цікавими, і/або змістовнішими з теоретичної або емпіричної точок зору. Потім прочитаний матеріал ділиться вами на той, який представляє для вас більший і менший інтерес через приведені вище причини.
Пропонуємо вашій увазі наступний метод конспектування: розділіть ваш блокнот на дві колонки. У лівій ви робите конспект того матеріалу, який читаєте, а в правій (в той же час або пізніше) ви здійснюєте порівняльний аналіз змісту даного конспекту з іншими фактами, про які ви раніше читали, чули (на лекціях), які обговорювали (на заняттях — tutorials — або в неформальній обстановці), а також з вашими власними коментарями і критичними зауваженнями по тексту, який ви читаєте. Іншими словами, ви використовуєте ваші замітки для побудови перехресного зсипання, виходячи з власних міркувань, формулювань, даних, а також включаючи свої власні коментарі щодо висловів інших.
1.3. Що читати? Скільки читати?
Загалом, краще читати менше, але краще, ніж читати більше і гірше. Бо останнє приводить до нерозуміння, неправильної оцінки і руйнування зв’язку між аргументацією і фактами.
Це означає, що дуже важливим моментом є вибір матеріалу для читання: по кожній конкретній темі вам слід спочатку прочитати дві або три ключові статті або розділи книг, 8 яких, наприклад, даються ясні концептуальні рамки або теоретична аргументація, і/або в них наводяться всесторонні емпіричні дані (і, наскільки це можливо, найостанніші дані), і/або розглядається і оцінюється широкий круг літератури по даній темі. Таке стратегічне читання покладе початок формуванню деяких ключових орієнтирів по темі (включаючи різні інтерпретації і обговорення), які послужать деяким фундаментом для напряму і розвитку вашого подальшого читання. [План учбових курсів і консультації викладачів допоможуть вам в пошуку матеріалу для наочного читання].
Залежно від тематики дуже важливо включити в список для читання одне або два тематичні дослідження (case studies), що мають протилежну точку зору. Ефективне використання тематичних матеріалів і даних допоможуть вам уникнути типової помилки, що полягає в надмірному узагальненні матеріалу у вашому есе (див. нижчий).
1.4. Підготовка до написання есе
Зазвичай питання і завдання, що ставляться перед вами в процесі написання есе, вимагають аналітичних відповідей, тобто пошуку пояснення: чому щось відбувається (з якої причини) і як це відбувається (процеси, механізми), причому відповідь вимагає не простого опису фактів або узагальнення того, що сказане іншими. Природно, факти разом з наявними точками зору з даної проблеми представляють надзвичайно важливе значення. Проте все це лише частина початкового матюкала, який використовується вами при відповіді, але не є відповіддю на саме поставлене питання
При виборі вами питання з якої-небудь тематики, перш ніж складати план вашої відповіді, переконаєтеся в тому, що ви уважно прочитали і правильно зрозуміли його, оскільки він може бути інтерпретований по-різному, а щоб його освітити існує декілька підходів: отже, вам необхідно буде вибрати варіант інтерпретації або підходу, якому ви слідуватимете, а також мати можливість обґрунтувати ваш варіант (див. нижчий). При цьому зміст питання може охоплювати широкий спектр проблем, що вимагають залучення великого об’єму літератури. В цьому випадку ви можете ухвалити рішення, згідно якому освітлюватимете і ілюструватимете тільки певні аспекти цього питання. У вас не виникне жодних проблем, якщо ви не виходитимете за рамки обкресленого круга, а ваш вибір буде цілком обґрунтований і ви зможете підкріпити його відповідними доказами.
Виходячи з вашого рішення про те, як ви відповідатимете на питання, ви повинні скласти план/структуру вашої відповіді.