- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
Якщо людина торкається одночасно двох точок електричної частини електроустановки, між якими існує напруга, то при цьому утворюється замкнуте електричне коло, через тіло людини проходить струм. Величина цього струму залежить від схеми дотику людини, напруги кола, схеми самого електричного кола, режиму нейтралі електричного кола, опору тіла людини, якості ізолювання струмоведучих частин від землі, ємності струмоведучих частин відносно землі тощо.
В промисловості, в основному, використовуються трифазні мережі (трипровідні) з ізольованою нейтраллю та чотирипровідні з глухо заземленою нейтраллю.
Нейтраль, або нейтральна точка обмотки джерела електричного живлення, - це точка, напруга якої відносно всіх зовнішніх виводів обмотки однакова за абсолютним значенням. Мережі з ізольованою нейтраллю застосовуються в тих випадках, коли є можливість підтримувати високий рівень ізоляції проводів, а ємність мережі відносно землі незначна. До них відносяться малорозгалужені мережі, які не підлягають впливу агресивного середовища та знаходяться під постійним наглядом персоналу. Мережу із заземленою нейтраллю застосовують там, де неможливо забезпечити якісну ізоляцію проводів (через високу вологість, агресивне середовище та ін.), коли не можна швидко знайти або усунути пошкодження ізоляції або коли ємнісні струми електричного кола через значну розгалуженість мережі досягають великих значень, небезпечних для людини.
Найбільшу небезпеку для людини становить двофазний (двополюсний) дотик до електричного кола, тому що в цьому випадку людина опиняється під лінійною напругою мережі. На рис.14.1 наведено одночасний дотик людини до двох полюсів електричного кола постійного струму або однофазного кола і дотик до двох фаз трифазного електричного кола.
Рис. 14,1. Двофазний (двополюсний) дотик до струмоведучих частин:
а) а мережі постійного струму або однофазного кола;
б) у трифазній мережі
При цьому людина опиняється під робочою напругою мережі і струм, що проходить крізь неї, обчислюється, А:
в мережі постійного струму або однофазному електричному колі:
, (14.3)
де UР- робоча напруга мережі, В;RЛ- опір людини; у трифазному електричному колі:
, (14.4)
де UЛІН - лінійна напруга, В;UФ- фазна напруга, В.
У другому випадку значення струму, що проходить через тіло людини, залежить від лінійної напруги мережі та опору людини. Статистика електротравм свідчить, що такі випадки трапляються рідко.
Найбільша кількість електротравм пов'язана з однофазним (однополюсним) дотиком людини де струмоведучих частин, при цьому напруга, під якою опиняється людина, не перевищує фазної напруги. Якщо людина, що стоїть на землі, торкається одного з полюсів або однієї з фаз електричного кола в мережі з ізольованою нейтраллю то струм замикається через тіло людини, землю і далі через опір ізоляції і ємності фаз (рис. 14.2).
На цьому рисунку опір ra,rb,rc, ємностіСа, Сb, Сс- це розподілені в електричному колі параметри, що зумовлені активною, проводимістю ізоляції та ємністю фаз відносно землі.
Рис. 14.2. Однофазний дотик до струмоведучих частин в мережі з ізольованою нейтраллю
В такій мережі напругою до 1000 В за умови її малої довжини ємнісним опором ізоляції можна знехтувати, і тоді і струм, що проходить крізь людину, дорівнює:
, (14.5)
де rІЗ- опір ізоляції фаз мережі відносно землі.
Мережа із заземленою нейтраллю (рис. 14.3) характеризується тим, що нейтральна точка джерела живлення з'єднана і землею через малий опір Rо:
Рис. 14,3. Однофазний дотик до струмоведучих частин в мережі із заземленою нейтраллю
В мережі із заземленою нейтраллю струм проходить через тіло людини в землю і далі через заземлення нейтралі - вмережу. Практично він не залежить від стану ізоляції і визначається за виразом, А:
, (14.6)
Оскільки Rо- невелике, його можна не брати до уваги. Тоді
, (14.7)
Ми розглянули нормальну роботу мережі. При аварійних режимах (замикання на корпус або замикання на землю) умови змінюються.
Наприклад, якщо одна із фаз замкнена на землю через відносно малий активний опір r3, величина струму, що проходить через людину при однофазному включенні в мережу із ізольованою нейтраллю (рис. 14.4), буде дорівнювати, А:
, (14.8)
Рис. 14.4. Однофазне включення людини в мережу з ізольованою нейтраллю
Рис. 14.5. Однофазне включення людини в мережу з заземленою нейтраллю
, (14.9)
де UЛІН- напруга, під якою опиняється людина, що підключається до працюючого фазного проводу аварійної трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю (рис. 14.5). Як правило,>UЛІН > UР , тому що фактичний опір завжди більше 0. Таким чином, включення людини в аварійну мережу більш небезпечно, ніж в працюючу на нормальному режимі.
В мережах напругою понад 1000 В небезпека однофазного і двофазного дотиків практично однакова. Кожен із цих дотиків дуже небезпечний.
Дія напруги кроку на людину. При замиканні струмоведучих частин безпосередньо на землю чи на корпуси електрообладнання, що мають зв'язок із землею і струмопровідні основи", електричний струм розтікається від місця замикання рівномірно по всіх напрямках напівсфери об'єму землі. По мірі віддалення від місця розтікання густина струму землі зменшується, оскільки збільшується об'єм землі, по якому проходить струм. На відстані від місця замкнення 20 м і більше густина струму стає настільки малою, що практично приймається рівною 0. Такий саме характер має і розподіл потенціалів навкруг місця замикання на землю (рис.14.6).
Рис. 14.6. Розподіл потенціалу на поверхні землі в зоні розтікання струму півсферичного заземлювача
Людина, що стоїть ногами (у взутті, що проводить струм) в зоні розтікання струму на точках з різними потенціалами, знаходиться під впливом різниці потенціалів або, інакше кажучи, під впливом напруги кроку опиняється включеною в електричне коло, внаслідок чого через тіло людини проходить струм напрямком нога - нога.
Крокова напруга - це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму, що знаходяться на відстані кроку, яка дорівнює 0,8 м.
Незважаючи на те, що шлях струму нога-нога відноситься до порівняно небезпечних, існує реальна загроза життю людини. Вона полягає в тому, що людина, яка перебуває під кроковою напругою, падає через судоми ніг і це призводить не тільки до збільшення діючої на неї напруги, але й до появи струму, що проходить по одному із самих небезпечних шляхів: рука-нога. Величина крокової напруги залежить від ширини кроку і відстані до місця замкнення на землю.
При виявленні замикань на землю забороняється наближатися до них на відстань менше 4,0 м в закритих приміщеннях і ближче 3,0 м на відкритій місцевості. Наближення на меншу відстань припускається тільки з метою виконання робіт по усуненню замикання на землю та при необхідності надання допомоги потерпілим. В цих випадках слід користуватися електрозахисними засобами (діелектричними калошами, ботами, рукавицями та ін.),
У разі необхідності виходу із небезпечної зони або входу до неї для надання допомоги слід віддалятися від місця замикання чи наближатися до нього стрибками на одній нозі, або на двох, або мілкими кроками, що не перебільшують довжину ступні. Це зменшує потенціал крокової напруги практично до 0.