Режим праці та відпочинку при локальній вібрації

Види робіт чи відпочинку	Перевищення допустимих значень коливальної швидкості в октавних смугах частот відносно санітарних норм
	0дБ	до 3дБ (в 1,41 рази)	до 6дБ (в 2,0 рази)	до 9дБ (в 2,8 рази)	до 12дБ (в 4 рази)	понад 12 дБ (більше ніж в 4 рази)
Праця, пов'язана з дією вібрації	320	160	80	40	20	Праця, пов’язана з дією вібрації. заборонена
Праця, не пов'язана з дією вібрації	84	245	325	365	385
Підготовчо-завершальні операції	25	25	25	25	25
Регламентовані перерви: у 1-й половині зміни	20	20	20	20	20
у 2-й половині зміни	30	30	30	30	30
Разом за зміну	480	480	480	480	480

Примітка.Відлік приведений у хвилинах.

Ультрафіолетове опромінення дає збільшення реактивності організму і проводиться у спеціально обладнаному приміщенні (фотарії). Для проведення групових опромінень рекомендують користуватися ртутно-кварцевими лампами ПРК-2 чи ПРК-7 (1000 Вт). До курсу входять 20 опромінень, які приймаються кожен день у робочі дні. Наступне опромінення проводиться через 6 місяців.

Тривалий контакт людини з поверхнями, що коливаються з ультразвуковою частотою, може викликати місцеві захворювання тканин, головний біль, швидку втому, роздратуванню та безсоння. Тому важливо знати засоби захисту від ультразвукового впливу.

Для захисту рук від дії ультразвуку в зоні контакту з твердим (рідким) середовищем необхідно використовувати спеціальні рукавиці чи захоплювачі-маніпулятори. Для захисту інших ділянок тіла - спеціальний одяг з багатошарової тканини, що поєднує хлопок та гуму.

До роботи з ультразвуковим обладнанням допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження.

Тривалий вплив інфразвуку на людину негативно впливає на самопочуття, викликає головний біль, відчуття вібрації внутрішніх органів (особливо на частотах 5.,.10 Гц), зниження працездатності, з'являється почуття страху, порушуються функції вестибулярного апарату.

Основні заходи до боротьби з інфразвуком - це знешкодження низькочастотної вібрації за рахунок підвищення жорсткості конструкцій і збільшення частоти обертання машин та механізмів.

Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості

Багато приміщень на харчових підприємствах характери характеризуються значними тепловиділеннями (котельні; приміщення печей, сушарок, випарних станцій; варильні відділення тощо). Джерелами теплоти (інфрачервоного випромінювання) є переважна більшість виробничих процесів, поверхні обладнання, паропроводи, газоходи, відкрите полум'я. Теплота виділяється при нагріванні матеріалів, переході електричної енергії у теплову, при терті рухомих частин машин тощо. В теплий період року додається ще й теплота сонячного випромінювання. Проте й саме інфрачервоне випромінювання застосовують в установках для обробки молока, сушіння цукру та сиру, виготовлення ковбасних виробів, стерилізації та обігрівання.

Існують також виробництва, де використовують знижені температури повітря (наприклад, на багатьох стадіях технологічного циклу в м'ясній і молочній галузях харчової промисловості повинна підтримуватися температура 277...285 К) та низькі температури (холодильні приміщення, камери з температурами нижче 273 К для зберігання продуктів, які швидко псуються). Холод використовують для цілорічного зберігання м'яса, м’ясо та рибопродуктів; охолодження та заморожування плодоовочевої сировини; приготування солоду і сусла, регулювання температури бродіння, витримки та фільтрації у пивоварстві; прискорення фізико-хімічних процесів застигання та кристалізації у кондитерській промисловості, тощо.