- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
Забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами сприяє додатковому зовнішньому та внутрішньому опроміненню населення дозами, які перевищують опромінення від природного радіаційного фону. Додаткове зовнішнє опромінення можливе внаслідок накопичення радіоактивних речовин (РР) на поверхні грунту, будівель, приміщень тощо. Додаткове внутрішнє опромінення можливе при надходженні радіоактивних речовин до організму з повітрям та вживанні забруднених води і харчових продуктів.
Харчові продукти можуть бути забруднені поверхневим та біологічним (структурним) шляхами.
Поверхневе забруднення може бути аерозольним та контактним. Поверхневого забруднення можуть зазнати продукти, сировина, вода та інші об'єкти, на які потрапляють радіоактивні речовини. Аерозольним шляхом може заражатися вода у відкритих ємностях, забійні тварини, птахи при утриманні та транспортуванні їх відкритим способом. Таким само чином забруднюється також харчова продукція на складах, у приміщеннях цехів у процесі переробки, якщо склади, приміщення, обладнання не герметичні, а система вентиляції не обладнана надійними фільтрами повітря, що надходить. Забруднення продуктів та сировини може відбуватися під час транспортування у відкритому вигляді, при обробці-на зараженому обладнанні та у випадку пакування готової продукції в заражену тару. Особливо сильному забрудненню можуть піддаватися продовольчі товари при зберіганні їх у відкритих пошкоджених сховищах та при зберіганні без тари.
Радіоактивні речовини, які потрапили на поверхню твердих матеріалів, заражають їхні поверхневі шари.
Щільні пористі продукти заражаються на глибину зовнішнього шару пор (хліб, сухарі, макаронні вироби). До сипучих продуктів радіоактивні речовин проникають тим глибше, чим крупніші частинки продукту та більший повітряний прошарок між ними.
Незахищене зерно (пшениця, ячмінь, жито, рис), при вільному осіданні радіоактивних речовин на нього, заражається на глибину 4...6 см, під час вітру - глибше, на 6...8 см. Таким чином, до 95% радіоактивних речовин концентрується на поверхні насипу шаром 6...8 см.
Зернопродукти, запаковані в тканинні мішки, забруднюються у шарі, який прилягає до тканини, на глибину: для борошна - 1...2 см, для зерна - 3...5 см. Заражаються тільки ті мішки, які лежать у верхньому ряду штабеля або контуру. Борошно, вироблене із зараженого РР зерна, буде забруднене по всій масі.
Глибина проникнення РР у незахищені продукти може бути орієнтовно такою: для борошна - до 1 см, цукру-піску - до 2 см, солі (екстра) - до 3 см, солі дробленої - до 2 см.
М'ясо, риба, овочі та фрукти заражаються радіоактивним пилом із поверхні, а радіоактивні частки прилипають до них досить міцно.
Цукровий буряк у кагатах заражається також у верхніх шарах. Якщо кагати вентилюються, то буряк буде забруднений і в глибших шарах. У закритих полімерною плівкою, солом'яними матами та іншими покривалами кагатах забруднення буряків значно менше.
Жири, масло вершкове, сири заражаються на глибину до 1 см від поверхні.
У рідинах - сметані, мелясі, молоці та інших - великі частинки РР поступово осідають на дно посудини, в якій вони знаходяться, внаслідок чого відбувається забруднення всієї маси рідини.
Відкриті сховища води, які знаходяться на забрудненій території, заражаються на всю глибину. РР осідають на дно і стають джерелом іонізації протягом значного часу, який залежить від періоду піврозпаду радіонуклідів, що випали.
Надійно захищеними від забруднення РР можуть вважатися артезіанські свердловини, підземні джерела води та герметичні ємності із запасами води.
Слід відзначити, що поверхневе забруднення різних предметів (обладнання, тари, транспорту та ін.), а також різних видів продуктів поділяється на те, що вилучається, і на те, що не вилучається. Забруднення, що не вилучається, це те, що не виділяється засобами дезактивації, які застосовуються. В залежності від виду продуктів, їх упаковки та ступеня забруднення дезактивація проводиться одним із способів: вилучення зараженого зовнішнього тару продуктів; заміна зараженої тари на чисту; обмивання окремих видів продуктів водою; обмивання зовнішнього боку тари водою, водними розчинами миючих засобів із одночасним витиранням ганчіркою.
Біологічне (структурне) забруднення продуктів тваринного та рослинного походження відбувається при попаданні РР до організму тварин та птахів із харчами, водою та повітрям, яке вдихається (для продуктів тваринного походження) та при засвоєнні радіоактивних речовин рослинами з грунту й атмосфери.
Рослини можуть забруднюватися РР, які осідають на листя, стебло, плоди, та засвоювати частину радіоактивних ізотопів із зараженого грунту кореневою системою.
При вживанні домашніми тваринами та птахами забруднених кормів у м'ясі будуть відкладатися РР. Молоко від корів, які випасаються на забруднених пасовиськах або вживають забруднений радіонуклідами корм, буде також забруднене радіоактивними речовинами. При вживанні забрудненого м'яса, молока, овочів, ягід, зелені виникатиме внутрішнє опромінення - потужне дозоутворююче джерело для людини. Це пояснюється такими причинами. По-перше, відбувається контактне забруднення, під час якого енергія α- іβ-частинок майже повністю поглинається клітинами тканини;α-частинки, небезпечні при зовнішньому опроміненні, стають найнебезпечнішими. По-друге, більшість радіоактивних речовин концентрується в окремих органах, через що відбувається їх посилене опромінення. Процес виведення РР із організму проходить досить повільно, деякі із них, що потрапляють до організму, можуть залишатися в ньому на все життя.
Найбільш небезпечними є радіонукліди із значним періодом піврозпаду - 90Sr, 37Cs.
Отже, для того, щоб уникнути зараження від продуктів рослинного та тваринного походження, заражених біологічним шляхом, необхідно вести контроль за радіоактивним забрудненням води, грунту, фуражу, рослин та тварин, призначених для виготовлення продуктів харчування.
Заходи щодо захисту підприємств від радіаційного забруднення можна об'єднати у такі групи: організаційні, інженерно-технічні, захисту продуктів за допомогою тари, упаковки і покрівельних матеріалів та санітарно-профілактичні.
До організаційних заходів слід віднести створення і підготовку лабораторій для проведення аналізів продуктів і сировини на зараженість РР; навчання об'єктових формувань, робітників та службовців підприємств засобам захисту сировини, продуктів та працюючих; організацію контролю за проведенням усього комплексу заходів щодо захисту.
Інженерно-технічні заходи включають герметизацію виробничих та складських приміщень, холодильників, встановлення фільтрів поглиначів на вентиляційних системах, протипилових фільтрів, кондиціонерів, герметизацію технологічного обладнання.
Найбільш ефективною для захисту продуктів від РР (а також і від отруйних речовин та бактеріологічних засобів) є герметична тара (упаковка), виготовлена із спеціальних матеріалів.
За своїми захисними властивостями тара поділяється на три категорії: вищу, І та II. Тара усіх цих категорій захищає продукти від зараження РР.
До тари вищої категорії відносяться жерстяні та скляні консервні банки, скляні пляшки із кронен-корками, металеві ємності за умови їх герметичного пакування, пакети тетра-пак-асептик, фляги, цистерни молочні, які повинні мати справжнє ущільнення кришок харчовою гумою; крім, того, чохли із прогумованої тканини на штуцери заповнення та звільнення відсіків, горлові кришки та повітряний клапан.
Тара І категорії - це ящики картонні із вкладними з пергаменту та обклеєними швами, ящики дерев'яні із вкладнями з пергаменту, пакети з покриттям типу тетра-пак, фін-пак, туби алюмінієві та поліетиленові, комбіновані жерстяно-картонні банки, крафт-мішки багатошарові із поліетиленовими вкладнями і заклеєною горловиною та ін.
До тари II категорії відносяться пляшки скляні широко-горлові, які закупорені ковпачками з фольги, щільні ящики, барабани фанерні та ін.
Інші види тари (у тому числі покриття із фольги та обгорткового паперу, ящики дерев'яні, фанери, мішки тканинні, діжі з кришками) не захищають від РР.
Таким чином, майже всі види тари та упаковки значною мірою захищають продукти й сировину від зараження РР, проте зовнішня поверхня тари легко знезаражується (дезактивується). ■
Захист продуктів та сировини при транспортуванні забезпечується шляхом використання спеціалізованого транспорту. При перевезенні продуктів транспортом загального користування їх необхідно вкривати. Заражений транспорт, перед тим, як його поставити до приймальної рампи заводу, підлягає дезактивації на пункті спеціальної обробки.
Санітарно-гігієнічні та профілактичні заходи передбачають дотримання належного санітарного стану підприємства і дотримання персоналом особистої та громадської гігієни.