- •Основи охорони праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці 35
- •Глава 3. Виробничий травматизм 53
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системипромислових
- •Глава 14. Основи електробезпеки 230
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботіз шкідливими та
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування
- •Глава 20. Надання першої долі карськоїдопомоги при
- •Глава 21. Основні поняття про горіннята пожежну безпеку
- •Розділ 1 правові та організаційні питання охорони праці
- •Глава 1. Правові основи охорони праці
- •1.1 Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II "Колективний договір".
- •1.2.1. Праця жінок та молоді
- •1.2.2. Державне соціальне страхування
- •1.3. Державні нормативні акти з охорони праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •Класифікація для харчової та деяких інших промисловостей
- •1.4 Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці
- •Глава 2. Організація робіт з охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.1.1. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.1.2. Служба охорони праці міністерств, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим, принципом
- •2.1.3.Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.1.4. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.2. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників з питань охорони праці
- •2.2.1. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •2.2.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.3. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •2.3. Оцінка стану охорони праці
- •2.4. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.5. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Глава 3. Виробничий травматизм
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Дослідження виробничого травматизму
- •3.3. Основні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням
- •Глава 4. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •4.1. Соціальне значення охорони праці
- •4.2. Економічне значення охорони праці
- •4.3. Економічна оцінка значення охорони праці
- •4.4. Пільги та компенсації за нещасні випадки та ненормовані умови праці
- •Розділ 2
- •5.2. Медико - санітарне обслуговування працівників
- •5.3. Шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах
- •5.4. Професійні захворювання та запобігання їх виникненню
- •Глава 6. Санітарно - гігієнічні вимоги до території підприємства та виробничих приміщень
- •6.1. Вимоги до території підприємства
- •6.2. Санітарні вимоги до виробничих будівель і приміщень
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •6.2.1. Санітарні вимоги до допоміжних приміщень
- •Глава 7. Мікроклімат виробничих приміщень
- •7.1. Загальні положення
- •7.2.Гігієнічне нормування мікроклімату
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
- •7.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Глава 8. Нормування та визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень
- •8.1. Поняття "чисте повітря"
- •8.2. Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості
- •8.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •8.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •8.4.1. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •8.5. Пилове забруднення повітря
- •8.5.1. Методи визначення запиленості повітря
- •8.6. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Глава 9. Вентиляційні та аспіраційні системи промислових підприємств
- •9.1. Види та призначення вентиляційних систем
- •Розрідження 20...30 мм рт.Ст
- •9.2. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •9.3. Обладнання для очищення повітря від пилу та газів
- •9.4. Аспіраційні системи, їх призначення та основи розрахунку
- •Продуктивність потоку ежекційного повітря
- •Глава 10. Освітлення виробничих приміщень
- •10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •10.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •10.3.Класифікація типів освітлення
- •10.4.Природне освітлення, нормування та розрахунок
- •Норми природного освітлення
- •Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •10.5. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Нормована освітленість на робочих поверхнях При штучному освітленні за зоровими параметрами (газорозрядні лампи)
- •Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Значення коефіцієнта Кз
- •Глава 11. Захист від шуму та вібрації
- •11.1. Основні поняття та визначення
- •11.2. Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації
- •Допустимі рівні шуму
- •11.3. Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях
- •11.4. Індивідуальні засоби захисту
- •Режим праці та відпочинку при локальній вібрації
- •Глава 12. Застосування високих та низьких температур на підприємствах харчової промисловості
- •12.1. Дія високих та низьких температур на організм людини. Види теплового випромінювання
- •12.2. Нормування теплового випромінювання
- •12.3. Методи захисту людини від температурних впливів та теплового випромінювання. Вимоги до влаштування приміщень
- •12.4. Розрахунок товщини теплоізоляції
- •Теплофізичні характеристики сухого повітря при тиску 735 мм рт. Ст.
- •Значення емпіричних коефіцієнтів с, п в залежності від добутку Gr·Pr
- •Коефіцієнт теплопровідності матеріалів
- •Глава 13. Захист від іонізуючого та радіаційного випромінювання
- •13.1. Види випромінювання та їх джерела
- •13.2. Основні поняття, визначення та терміни
- •13.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •13.4. Допустимі рівні опромінення людини та інших біологічних об'єктів
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
- •Тимчасові допустимі рівні радіоактивного
- •13.5. Методи та прилади радіаційного контролю
- •13.6. Захист від радіаційного забруднення на підприємствах харчових виробництв
- •13.7. Організація безпечної роботи з джерелами випромінювання
- •Розділ 3
- •14.2. Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •14.3. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •14.4. Класифікація приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом та умовами виробничого середовища
- •14.5. Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом
- •14.6. Статична електрика та її небезпека
- •14.7. Захист підприємств від атмосферних розрядів
- •Глава 15. Техніка безпеки при роботі
- •15.2. Правила транспортування, зберігання та роботи із шкідливими речовинами
- •Глава 16. Техніка безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
- •16.1. Конвеєри в харчовій і переробній промисловості та вимоги до їх безпеки при монтажі та експлуатації
- •16.2. Підвісні шляхи, тельфери та інші транспортні стаціонарні машини. Вимоги безпеки
- •16.3. Автонавантажувачі; електрокари та електронавантажувачі. Техніка безпеки при їх застосуванні
- •16.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •Глава 17. Техніка безпеки при роботі з посудинами та апаратами, що працюють під тиском
- •17.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Класифікація посудин таапаратів і групи, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •17.2. Причини вибухів парових котлів та заходи до їх запобігання
- •17.3. Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •17.4. Заходи безпеки при експлуатації стаціонарних посудин, що працюють під тиском
- •17.5. Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •17.6. Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •17.7. Безпека при експлуатації газового господарства
- •Глава 18. Техніка безпеки при виконанні
- •18.2. Роботи на висоті та глибині
- •18.3. Роботи всередині резервуарів та в каналізаційних колекторах
- •18.4. Оформлення інструктажу з охорони праці
- •18.5.Загальні питання безпеки при виконанні будівельних робіт
- •Глава 19. Вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •19.1. Небезпечні зони обладнання, засоби і заходи захисту
- •19.2. Основні вимогибезпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання
- •Глава 20. Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках і в екстремальних ситуаціях
- •20.1. Загальні принципи надання першої долікарської медичної допомоги
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •20.2. Надання першої допомоги при втраті свідомості, зупинці серця
- •20.3. Долікарська допомога при термічних впливах
- •20.4. Допомога при особливих видах травм
- •20 5. Допомога при отруєннях
- •20.6. Долікарські лікувальні заходи при захворюваннях, пов'язаних із зміною барометричного тиску
- •Розділ 4
- •21.2. Причини виникнення пожежо-
- •І вибухонебезпечного середовища
- •Та характеристика джерел запалювання
- •На харчових підприємствах
- •21.3. Класифікація приміщень за вибухо- і пожежонебезпекою
- •21.4. Класифікація будівельних матеріалів, та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості
- •Глава 22. Загальні правила пожежної безпеки на харчових підприємствах
- •22.1. Поняття про пожежну безпеку
- •22.2. Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •22.3. Протипожежне водопостачання
- •22.4. Шляхи евакуації
- •22.5. Пожежна безпека технологічного обладнання
- •22.6. Пожежна безпека електричних установок
- •22.7. Пожежна безпека опалення та вентиляції
- •Глава 23. Засоби виявлення та гасіння пожеж
- •23.1. Засоби виявлення пожеж
- •23.2. Вогнегасні речовини та сполуки
- •23.3. Стаціонарні установки та пристрої пожежегасіння
- •23.4. Первинні засоби пожежегасіння
- •Глава 24. Організація пожежної охорони на підприємствах
- •24.1. Структура органів пожежної охорони
- •24.2. Організація пожежної безпеки на підприємствах харчової промисловості
- •24.3. Основні організаційно-технічні заходи протипожежного захисту підприємств
- •Список літератури
- •Основи охорони праці
- •03057, Київ, вул. Довженка, 3.
7.3. Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання
Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0,2оС. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра (рис. 7.1).
В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений - реагує на променисте і мало реагує на конвективне.
При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t °С, визначається за виразом:
t = tc - K(tч - tc), (7.1)
де tс - показання термометра з посрібленим термобалоном, °С;
К - константа приладу (наводиться у паспорті або інструкції до приладу);
tч - показання термометра з зачорненим термобалоном, °С.
Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими) (рис.7.2). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами (рис. 7.1). Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.
РИС. 7.1. Психрометри:
а) стаціонарний; б) аспіраційний;
1, 2 – сухий та вологий термометри; 3 – резервуар з водою; 4 – трубка для просмоктування повітря; 5 – вентилятор, що обертається від пружини.
Рис. 7.2. Анемометри:
а) чашковий; б) індукційний: в) крильчастий;
1 -крильчатка: 2 – перемикач
Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін. (рис. 7.3).
Рис 7.3. Прилади з само записом:
1) термограф; 2) гігрограф;
1 - стрічка - діаграма на барабані з годинниковим механізмом; 2) - перо;
3 - біметалева пластинка; 4- пучок волосся
Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря. Цю здатність має волосся людини і тварини, натуральна шкіра, деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний типу ГС-210, який вимірює відносну вологість в межах 15...100% і має похибку 3%.
Подібні прилади виробляють у деяких державах: гігрометр Yenway - в Англії; гігрометр Hygtotest - 6200 - у Німеччині.
При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром (від 0,02 до 1 м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35...38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65...75'С доти, доки спирт із термобалона заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від 38 до 35°С. З таблиці або графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість руху повітря.
В приміщеннях зі значним живленням тепла для визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, приладів, що опалюють та освітлюють, сонячного випромінювання, що проникає крізь віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони вимірюють поверхневу щільність потоку енергії, Вт/м2.
Для визначення температури нагрітих поверхонь використовують контактні термометри (ЗТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.
Відносна вологість φ на практиці найчастіше визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого tс і вологого tв термометрів, тобтоΔt = tс-tв, і на перетині показниківtвіΔtзнаходиться значення φ,%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою, %:
φ=, (7.2)
де Рр.насіРс.нас- парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра;А=0,000677- психрометричний коефіцієнт;Рб- барометричний тиск повітря, мм рт.ст.
Відносну вологість можна також легко визначити з діаграми стану вологого повітря ( I-d абоI– x діаграма).
Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.