- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Модуль 1:
- •Модуль 2:
- •РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ
- •Модуль 3:
- •РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ
- •Тема 1
- •Тема 4
- •Теми 1-27
- •Теми 1-27
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Вивчити фізико-хімічні властивості білків-ферментів.
- •Тема 3. Визначення активності ферментів. Одиниці виміру каталітичної активності ферментів. Дослідження ферментних процесів за типом реакцій основних класів ферментів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Дослідження механізму дії ферментів та кінетики ферментативного каталізу.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 6. Медична ензимологія
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
- •Тема 8. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 9. Фундаментальні закономірності обміну речовин. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 12. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 16. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Глюконеогенез
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 19. Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 20. Транспортні форми ліпідів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 21. β-Окислення жирних кислот. Дослідження обміну жирних кислот та кетонових тіл.
- •Тема 22. Біосинтез жирних кислот. Обмін складних ліпідів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 25. Біосинтез глутатіону та креатину
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Тема 26. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 27. Біосинтез порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Тема 1. Будова та функції нуклеїнових кислот.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Тема 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Регуляція експресії генів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 6. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.
- •Тема 7. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Гормони гіпоталамусу та гіпофізу
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Гормони підшлункової залози. Гормони травного каналу
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Тема 12. Фізіологічно активні ейкозаноїди
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин: ліпідів у травному тракті
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних білків
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 19. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани.
- •Тема 20. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 21. Дослідження процесів біотрансформіції ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окислення, цитохром Р450.
- •Тема 22. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 24. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 25. Біохімія сполучної тканини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 26. Біохімія кісткової тканини. Фактори ризику остеопорозу
- •Тема 27. Біохімія нервової тканини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •ЛІТЕРАТУРА
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. |
Практичне вивчення визначен- |
1.1. Визначення індикану в сечі. |
ня індикану в сечі. |
|
|
2. |
Детоксикаційна функція печін- |
2.1. Біотрансформація ксенобіотиків та ендо- |
ки. |
|
генних токсинів. |
3. |
Типи реакцій біотрансформації |
3.1. Реакції мікросомального окислення. |
чужорідних хімічних сполук у печі- |
3.2. Індуктори та інгібітори мікросомальних мо- |
|
нці. |
нооксигеназ. |
|
|
|
3.3. Реакції кон’югації в гепатоцитах: біохімічні |
|
|
механізми, функціональне значення. |
4. |
Електроннотранспортні ланцю- |
4.1. Генетичний поліморфізм та індуцибель- |
ги |
ендоплазматичного ретикулу- |
ність синтезу цитохрому Р 450 . |
му. |
4.2. Виникнення і природа розвитку толерант- |
|
|
|
ності до лікарських засобів. |
5. |
Клінічне значення визначення |
5.1. Утворення індолу та етапи його знешко- |
індикану. |
дження. |
|
|
|
5.2. Яке клінічне значення має визначення ін- |
|
|
дикану в крові та сечі? |
Індивідуальна самостійна робота студентів.
Реферативне повідомлення «Методи визначення детоксикаційної функції печін-
ки».
Алгоритм лабораторної роботи. Виявлення індикану в сечі (проба Обермейера).
Принцип методу. Індикан (тваринний індикан) – калієва сіль індоксилсульфату.
Метод ґрунтується на перетворенні індикану в індоксил в процесі кислотного гідролі-
зу ефірного зв’язку сильною мінеральною кислотою (хлористоводнева кислота). Утворений індоксил, в присутності тимолу, окислюється хлоридом заліза до індиголігнону – сполуки рожево-фіолетового кольору.
Хід роботи. До 4 мл сечі додають 2 мл 10%-го розчину ацетату свинцю [Pb
(CH3COOH)2] для осадження жовчних пігментів, солей та інших речовин, що заважа-
ють проведенню реакції. Утворений осад відфільтровують. До 2 мл фільтрату додають 1 мл 5%-го розчину тимолу в 96%-ому етиловому спирті та 2 мл реактиву Обермейера (0,4 г хлориду заліза - FeCl3, розчиненого в 100 мл хлористоводневої кислоти). Через 10 хв. додають 1 мл хлороформу, обережно перемішують і спостерігають
за утворенням двох шарів: верхнього – водного та нижнього – хлороформового. Ни-
жній, хлороформовий шар забарвлюється в рожево-фіолетове забарвлення. При вираженій індиканурії інтенсивність забарвлення посилюється до червоно-фіолетового кольору. Це дає змогу робити напів-кількісну оцінку результатів.
З метою подальшого уточнення отриманого результату, нижній хлороформовий шар відбирають піпеткою, переносять в іншу пробірку і додають декілька крапель
20%-го розчину тіосульфату натрію. За відсутності індикану в сечі забарвлення зникає після додавання тіосульфату натрію. При позитивній реакції, за наявності індика-
ну в сечі, забарвлення шару хлороформу не зникає після додавання тіосульфату натрію.
ТЕМА 22. ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ СЕЧІ.
Актуальність теми.
84
В регуляції гомеостазу – сталості внутрішньго середовища організму ниркам
належить головна роль. Вони забезпечують виведення з оpганiзму кiнцевих пpодуктiв азотистого обмiну, води i солей, а також токсичних pечовин. Завдяки pегуляцiї складу сечi ниpки пiдтpимують сталiсть водно-сольового балансу, осмотичного тиску piдин
оpганiзму та кислотно-лужного стану. Hиpки синтезують та секретують в загальний кровотік також деякі біологічно активні сполуки.
Бiохiмiчне дослiдження сечi необхiдне лiкаpю для діагностики захворювань ниpок, оцiнки їх функцiї та сечовидiльних шляхiв, а також виявлення захворювань iнших оpганiв i систем.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
1.Вивчити біохімічні процеси які лежать в основі сечоутворення в нирках.
2.Аналізувати біохімічний склад сечі в нормі.
Конкретні цілі:
1.Трактувати біохімічні механізми регуляції нирками водно-сольового обміну та
кислотно-основної рівноваги.
2.Оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну та продуктів детоксикації які виділяються з сечею в нормі.
Вихідний рівень знань-вмінь: знати будову та функції нирок, а також назву і будову біологічно активних речовин, які регулюють сечоутворення.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Практичне вивчення фізико- 1.1. Визначення відносної густини та рН сечі.
хімічних властивостей сечі в нормі.
2.Бiологiчна pоль ниpок. 2.1. Пояснiть функцiї ниpок в оpганiзмi, їх роль
впiдтриманнi балансу води, електpолiтiв, ста-
лостi осмотичного тиску, pH, виведеннi
кiнцевих пpодуктiв обмiну.
2.2. Пояснiть pоль ниpок в синтезi pечовин pегулятоpної дiї (ренін-ангиотензин- альдостеронова система), обмiні кpеатину та утворенні кальцитріолу.
3. Біохімічні механізми сечоутво- 3.1. Механiзм утвоpення в гломеpулах
рювальної функції нирок. пеpвинної сечi i її хiмiчний склад. Кліренс креатиніну.
3.2. Механiзм утвоpення втоpинної сечi.
3.3. Регуляцiя сечоутвоpення.
4. Обмiн pечовин в ниpках. |
4.1. Особливостi енеpгетичного обмiну в |
|
ниpках. |
|
4.2. Пояснiть молекуляpнi механiзми підтри- |
|
мання нирками pегуляцiї сталості КОР. |
5. Хiмiчний склад сечi в ноpмi. |
5.1. Основнi фiзико-хiмiчнi властивостi сечi. |
|
5.2. Hазвiть основнi оpганiчнi i мiнеpальнi ком- |
|
поненти сечi, кiлькiсть їх добової екскpецiї. |
6. Клiнiчне значення аналiзу сечі. 6.1. Hа конкpетних пpикладах пояснiть значен-
ня аналiзу сечi для виявлення патологiї ниpок, оцiнки їх функцiї, дiагнозу i пpогнозу хвоpоб iнших оpганiв i систем.
Індивідуальна самостійна робота студентів. Пiдготуйте pефеpативне повiдомлення на тему:
85
