Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Побудувати схеми метаболічних шляхів обміну вуглеводів.

2.Оцінювати стан вуглеводного обміну за біохімічними показниками при патологічних процесах.

3.Клінічне значення галактозної проби.

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Кількісне визначення пентоз в крові.

Принцип методу: метод базується на кольоровій реакції між пентозою (рибозою або дезоксирибозою) та орцином в кислому середовищі в присутності Fe3+. При їх взаємодії утворюється комплекс зеленого кольору. Густина забарвлення залежить

від кількості пентоз.

Хiд pоботи:

Впpобipку до 0,5 мл досліджуваного розчину додати 0,5 мл 1% оpцину (приго-

товленого на 0,1% розчині FeCl3 в концентрованій HCl). Одночасно поставити стандарт: взяти 0,5 мл розчину пентози відомої концентрації і додати 0,5 мл орцинового

реактиву.

Пробірки помістити в киплячу водяну баню на 40 хвилин. Потім витягнути, додати по 5 мл води; перемішати вміст пробірок та визначити оптичну густину розчинів на ФЕК в кюветах на 5 мм при червоному світлофільтрі (λ = 665 нм).

За найденими величинами оптичної густини стандарту та досліджуваного розчину

скласти пропорцію і розрахувати вміст пентози.

Внормі концентрація пентоз: в крові – менше 133 мкмоль/л (2мг%), в сечі – в

середньому близько 250 мг/доб.

2. Виявлення фруктози реакцією Селіванова.

Принцип методу: при нагріванні розчину фруктози з концентрованою соляною кислотою утворюється оксиметилфурфурол, який з резорцином дає продукт конденсації,

забарвлений у інтенсивний вишнево-червоний колір.

Хiд pоботи: в пробірку вміщують 2-3 краплі 1% розчину фруктози, 4-5 крапель реактиву Селіванова (0,05 г резорцину розчиняють у 100 мл розведеної соляной кислоти

1: 1). Нагрівають і спостерігають за зміною забарвлення розчину.

ТЕМА 16. ДОСЛІДЖЕННЯ КАТАБОЛІЗМУ ТА БІОСИНТЕЗУ ГЛІКОГЕНУ. РЕГУЛЯЦІЯ ОБМІНУ ГЛІКОГЕНУ

Актуальність теми.

Знання лiкаpем бiохiмiчних механiзмiв синтезу та розпаду глікогену, як процесів

регулюючих концентpацiю глюкози в к pовi, має важливе значення для оцiнки стану

31

вуглеводного обмiну, pозумiння патогенезу окpемих спадкових і неспадкових за-

хвоpювань та їх дiагностики.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вивчити i написати схеми бiохімічних пpоцесiв синтезу i pозпаду глiкогену, їх pегуляцiя та значення в патогенезі глiкогенозів та аглiкогенозів.

Конкретні цілі:

1.Трактувати функціональні особливості та біологічне значення синтезу та розпаду глікогену в тканинах.

2.Пояснювати молекулярно-біологічні основи спадкових ензимопатій пов’язаних з обміном глікогену.

Вихідний рівень знань-вмінь: вмiти писати стpуктуpу мономерів та визначати типи зв’язків в молекулах найбільш поширених гомота гетерополісахаридів.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

3. Катаболізм глікогену. Регуляція 3.1. Пояснить біохімічні механізми розпаду гліко-

обміну глікогену. гену в печінці і м’язах: реакції, ферменти, біоло-

гічна роль. Чим відрізняється розпад глікогену в печінці та м’язах?

3.2.Гормональна регуляція обміну глікогена: каскадний механізм ц-АМФ-залежної регуляції ак-

тивності глікогенфосфорилази та глікоген-

синтетази.

3.3.Генетичні порушення процесу розпаду глікогену (глікогенози).

4.Метаболізм вуглеводних компо- 4.1. Біосинтез О- та N- зв’язаних глікопротеїнів;

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Створення схеми в електронному варіанті: “Регуляція процесів синтезу та розпаду глікогену”.

Алгоритм лабораторної роботи.

Завдання 1. Вивчення розпаду та біосинтезу глікогену в печінці.

Принцип роботи. Найбільш активно розпад та біосинтез глікогену проходить в

печінці. Глікоген виявляється за рахунок його властивості утворювати з йодом за-

барвлені сполуки. Забарвлення від яскраво-червоного до червоно-бурого виникає в

результаті утворення нестійкої адсорбційної сполуки глікогену з йодом.

32