Вихідний рівень знань-вмінь: знати будову білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, води,
мінеральних речовин; будову, властивості і біологічну роль ферментів.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1.Метаболічні шляхи. Ви- |
1.1. Катаболізм як сукупність процесів розщеплення |
значити поняття катабо- |
біомолекул (глюкоза, амінокислоти, жирні кислоти до |
лічні, анаболічні та амфі- |
кінцевих продуктів. |
болічні шляхи метаболіз- |
1.2. Анаболізм як синтез біомолекул, необхідних для |
му. |
побудови клітинних стуктур. |
2.Екзергонічні та |
2.1. Зв’язок катаболізму і анаболізму з енергетичним |
ендергонічні реакції. |
обміном. |
|
2.2. Роль АТФ та інших макроергів у катаболічних та |
|
анаболічних шляхах метаболізму. |
3.Три спільні стадії ката- |
3.1. Стадія 1 - розпад складних макромолекул до прос- |
болізму біомолекул. |
тих компонентів. |
|
3.2. Стадія 2 - внутрішньоклітинний катаболізм вугле- |
|
водів, ліпідів та амінокислот. |
|
3.3. Ацетил-КоА – загальний кінцевий продукт другої |
|
стадії внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів, |
|
ліпідів та амінокислот. |
|
3.4. Стадія 3 – окиснення ацетил-КоА до кінцевих ме- |
|
таболітів – СО2 і Н2О. |
|
3.5. Загальна характеристика ЦТК та системи транспо- |
|
рту електронів в мембранах мітохондрій (тканинне ди- |
|
хання) та спряження з окисним фосфорилюванням. |
4.Методи вивчення обмі- |
4.1.Метод хроматографії, види, значення. |
ну речовин. |
4.2.Метод електрофорезу, принцип. |
|
4.3.Метод диференційованого центрифугування. |
|
4.4.Метод спектроскопії ( ЕПР, ЯМР, рентгенострукту- |
|
рний аналіз). |
Практичні навики: |
|
1.Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.
2.Пояснити механізми перебігу ферментативних реакцій (ферменти і кофермен-
ти) на прикладах взаємозв’язку:
обмін вуглеводів ↔ обмін білків
↕↕
обмін ліпідів Індивідуальна самостійна робота студентів.
Огляд наукової літератури з теми: „Стадії катаболізму біомолекул”.
ТЕМА 10. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИКЛУ ТРИКАРБОНОВИХ КИСЛОТ
Актуальність теми.
Цикл трикарбонових кислот є загальним шляхом катаболізму органічних речовин і важливим етапом біологічного окислення органічних речовин. Порушення функціонування циклу трикарбонових кислот призводить, перш за все, до гіпоенергетичних етапів та збільшення альтернативних шляхів використання ацетил-КоА, зо-
крема кетогенезу.
22
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Вивчити біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбонових кислот
та його регуляцію.
Конкретні цілі:
1.Трактувати біохімічні закономірності протікання обміну речовин.
2.Трактувати біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбонових кислот, його анаплеротичні реакції та амфіболічну сутність.
3.Пояснювати біохімічні механізми регуляції процесів анаболізму та катаболізму. Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот та його
ключову роль в обміні речовин та енергії.
Вихідний рівень знань-вмінь: знати будову органічних кислот (дита трикарбонових
кислот
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Практичне вивчення ме- |
1.1. Записати в зошит протоколів-дослідів алгоритм |
тоду кількісного визначен- |
лабораторної роботи. |
ня лимонної кислоти. |
|
2. Загальна характеристи- |
2.1.Біохімічні значення циклу трикарбонових кислот. |
ка циклу трикарбонових |
2.2.Схема функціонування, послідовність реакцій. |
кислот. |
Ферментативні реакції циклу трикарбонових кислот: |
|
характеристика ферментів. |
|
2.3. Особливості функціонування α- |
|
кетоглутаратдегідрогеназного мультиензимного ком- |
|
плексу . |
|
2.4. Реакції субстратного фосфорилювання в циклі |
|
трикарбонових кислот. |
|
2.5.Сумарний баланс молекул АТФ, що утворюються |
|
при функціонуванні циклу. |
|
2.6.Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу три- |
|
карбонових кислот. |
3. Регуляція циклу трикар- 3.1. Поясніть біохімічні механізми регуляції циклу три-
бонових кислот карбонових кислот та його ключову роль в обміні речовин та енергії.
Алгоритм лабораторної роботи.
Кількісне визначення лимонної кислоти.
Пpинцип методу: метод гpунтується на pеакцiї взаємодiї лимонної кислоти з с о- лями мiдi i залiза пpи їх одночаснiй пpисутностi. Пpодукти, якi утвоpюються в pеакцiї,
мають жовто-зелений колip; iнтенсивнiсть забаpвлення пpопоpцiйна кiлькостi лимонної кислоти.
Хiд визначення: В пpобipку вiдмipяють 1 мл дослiджуваної сироватки, додають
7,5 мл води, а потiм 1мл 10% pозчину сульфату мiдi та 0,5 мл 15% pозчину залiзоамонiйних квасцiв у 5% азотнiй кислотi. Паралельно ставлять стандарт: ті ж реактиви
і в тій же послідовності, але замість сироватки беремо 1 мл розчину лимонної кислоти відомої концентрації. Вміст пробірок (окремо) перемішують та через 5 хвилин визначають оптичну густину розчинів на ФЕК при синьому світлофільтрі у 5 мм кюветах.
За найденими величинами оптичної густини стандарту та сироватки складаємо
пропорцію та розраховуємо вміст лимонної кислоти в сироватці.
В ноpмi концентpацiя лимонної кислоти в кpовi 88 - 156 мкмоль/л.
23