Тема 25. М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію мімічних та жувальних м’язів, їх функціональне значення. Вивчити клітковинні простори голови, закцентувати увагу на місця формування гнійних абсцессів та флегмон.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи голови (musculi capitis).

М'язи голови поділяються на жувальні та мімічні.

Жувальні м'язи:

1. Власне жувальний м'яз (musculus masseter) - починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги; прикріплюється до жувальної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

2. Висковий м'яз (musculus temporalis) - починається від вискової ямки (лежить у висковій ямці); прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот), задні волокна при двосторонньому скороченні зміщують щелепу назад.

3. Медіальний крилоподібний м'яз (muscu­lus pterygoideus mediаlis) починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки; прикріплюється до крило­подібної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

4. Латеральний крилоподібний м'яз (muscu­lus pterygoideus lateralis) - починається від крилоподібного відростка і великого крила клиноподібної кістки; при­кріплюється до шийки нижньої щелепи. Функція: при двосторонньому скороченні зміщує нижню щелепу вперед, при односторонньому - вбік.

Мімічні м'язи. Особливості мімічних м'язів: прикріплюються до шкіри; виконують рухи шкіри; не покриті фасціями.

1. Надчерепний м'яз (musculus epicrаnius) - має широку сухожилкову частину або сухожилковий шолом (galea aponeurotica) і м'язові черевця: переднє, або лобове {venter frontalis)j і заднє, або потиличне {venter occipitalis). Функція: підіймає брови, зміщує шкіру чола вверх і назад, утворюючи складки шкіри на чолі ("м'яз здивування").

2.Вушні м'язи (musculi auriculаres anterior, posterior et superior) - розвинуті у людей, які вміють рухати вухами.

3. М'яз гордіїв (musculus procerus) - утворює поперечні складки на переніссі.

4. Коловий м'яз ока {musculus orbicularis oculi) - складається з 3 частин: орбітальна частина (pars orbitаlis) - звужує очну щілину; повікова частина (pars palpebrаlis) - опускає повіку; сльозова частина (pars lacrimаlis) - витискає сльозу зіслізного мішочка.

5. М'яз-зморщувач брови (musculus corrugаtor supercilii) - зводить брови ("сердитий м'яз").

6. М' я з-п ідіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

7. Малий виличний м'яз (musculus zygomаticus minor) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилицях.

8. Великий виличний м'яз (musculus zygomаticus major) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилиці.

9. М'яз сміху (musculus risorius) - утворює ямки на щоках при усмішці.

10. Коловий м'яз рота (musculus orbicularis oris) - зміщує червону кайму губ ("м'яз поцілунку").

11. М'яз-підіймач кута рота (musculus levator аnguli oris) - м'яз доброго (веселого) настрою ("маска комедії").

12 М'яз-опускач кута рота (musculus depressor аnguli oris) - м'яз смутку ("маска трагедії").

13. М’яз-опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris).

14. Підборідний м'яз (musculus mentаlis) – зміщує шкіру підборіддя вверх, нижню губу - вверх і вперед ("м'яз образи").

15. Щічний м'яз (musculus buccinator) - "м'яз трубачів".

16. Носовий м'яз (musculus nasаlis) - має дві частини: поперечну (pars transversa), яка звужує ніздрі, і крилову {pars aldris), яка розширює ніздрі.

Фасції голови: жувальні м'язи вкриті власними одноіменними фасціями (fascia temporalis, fascia masseterica). Мімічні м'язи фасціями не покриті, лише щічний мяз з внутрішньої сторони вистелений щічно-горловою фасцією (fascia buccopharyngea).

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.

Особливості дитячого віку. М'язи голови, у тому числі і мімічні, у новонароджених тонкі і слабкі. Лобове і потиличні брюшки потилично-лобового м'яза виражені відносно добре. Надчерепний м'яз добре розвинений. У новонародженого зв'язок між сухожильним шоломом і шкірою рихлий, що веде до більшої рухливості шкіри, а так само сприяє утворенню гематом при родових травмах. Волокна жувального м'яза у дитини майже паралельні, а у дорослого розташовані у вигляді віяла. Скроневі м'язи мало розвинені, більше розвинена її передня частина. М'яз розвивається одночасно з прорезыванием молочних і постійних зубів.

Фасція скроневого м'яза дитини має між своїми двома листками більшу кількість жирової тканини, завтовшки 5-8 мм.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке міміка?

2. Особливості будови мімічних м’язів?

3. Назвати м’язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

4. Будова та функція жувального м’яза?

5. Будова та функція скроневого м’яза?

6. Будова та функція медіального крилоподібного м’яза?

7. Будова та функція латерального крилоподібного м’яза?

8. Фасції голови?

9. Місця формування гнійних абсцесів?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м’язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. М’яз підіймач верхньої губи, м’яз сміху, м’яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м’язів порушена?

A *M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major

4. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м’язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

5. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м’язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м’яз?

A. Бічний крилоподібний.*

В. Передні пучки скроневого.

С.Середні пучки скроневого.

D. Жувальний.

E. Присередній крилоподібний.

6. При обстеженні пацієнта виявлено, що після перенесеної щелепно-лицьової травми він не може висунути нижню щелепу допереду і змістити її в праву сторону. Параліч якого м’язу є причиною вказаної патології?

A. Правого жувального.

В. Лівого жувального.

С.Правого скроневого.

D. Лівого скроневого.

E. Присереднього крилоподібного правого.*

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.