Тема 17. З’єднання хребтового стовпа з ребрами. З’єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.

Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання цього розділу анатомії людини край важливе для фахівців, особливо педіатрів, травматологів, ортопедів, торакальних хірургів, кардіохірургів, терапевтів-пульманологів, кардіологів, лікарів спортивної медицини.

2. Навчальні цілі. Знати види з’єднань хребтового стовпа, грудної клітки. Знати вигини хребтового стовпа, час їх формування. Знати форми грудної клітки в залежності від конституції людини. Знати аномалії розвитку і патологію хребтового стовпа, грудної клітки.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи філогенез кісткової системи та системи з’єднань;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету хребта;

Зміст теми заняття. З'єднання ребер з грудиною:

- І ребро з грудиною з'єднується неперервно (синхондроз).

- II-VII ребра з грудиною з'єднуються перервно, утворюючи суглоби:

Грудинно-реберний суглоб (articulatio sternocostalis). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є реберна вирізка і реберний хрящ. Допоміжні елементи: внутрішньосуглобова грудинно-реберна зв'язка (ligamentum sternocostale intraarticulare); променисті грудинно-реберні зв'язки (ligamenta sternocostalia radiata). Ці зв'язки формують мембрану грудини (membrana sterni). Тип суглоба - комбінований. Форма суглоба - плоский. Функція - суглоб триосьовий, але рухи обмежені.

III. З'єднання ребер між собою: ребра з'єднуються між собою неперервно зовнішньою та внутрішньою міжреберними мембранами (membranae inter-costales externa et interna).

IV. З'єднання ребер з хребтом: з'єднання ребер з хребтом (articulatio costovertebralis) перервне, складається з 2-х суглобів:

- Суглоб головки ребра (articulаtio capitis costae). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є головка ребра та реберні ямки на тілі хребця. Допоміжні елементи: промениста зв'язка головки ребра (ligamentum capitis costae radiаtum); внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра (ligamentum capitis costae intraarticulare). Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб плоский. Функцію виконує з наступним суглобом.

- Ребернопоперечний суглоб (articulаtio costotransversаria). Особливості основних елементів: суглобовими поверхнями є горбок ребра та реберна ямка поперечного відростка.Допоміжні елементи: -ребернопоперечна зв'язка (ligamentum costotransversаrіит). Тип суглоба - комбінований. За формою суглоб плоский. Функцію виконує з попереднім суглобом, а саме відбувається обертання (підіймання та опускання) ребер навколо осі, проведеної через шийку ребра.

Форми грудної клітки. Загальний план будови: форма зрізаного конуса, верхня та нижня апертури, міжреброві простори, співвідношення передньо-заднього розмірів складає 2:3. Має стінки: передню, бічні, задню.

Умовні лінії зовнішньої поверхні:

- передня серединна;

- пригруднинна;

- груднинна;

- середньоключична;

- передня пахвова;

- середня пахвова;

- задня пахвова;

- лопаткова;

- прихребтова;

- задня серединна.

Умовні лінії використовуються при визначенні границь серця, легенів.

Відрізняють наступні види грудної клітки:

• астенічний (доліхоморфний тип) – грудна клітка плоска, довга, підребровий кут гострий, експіраторна;

• нормостенічний (мезоморфний тип) – грудна клітка циліндрична, підребровий кут до 90 градусів;

• гіперстенічний (брахіоморфний тип) – грудна клітка бочкоподібна, коротка, кут більше 90 градусів, інспіраторна.

Форми грудної клітки впливають на нормальне розміщення та границі легень, серця.

Аномалії кісток тулуба.

1. Гібус (горб) – патологічний кіфоз (частіше туберкульозного походження).

2. Сколіози – бокові вигини, частіше всього набуті.

3. Асиміляція атланта, люмбалізація, сакралізація, спіна біфіда.

4. Класифікація аномалій грудної клітки:

• вроджені аномалії – чіткої класифікації не мають;

• внаслідок захворювань: рахіт – «реброві крила», «куряча грудь», «грудь чоботаря»; бронхіальна астма, емфізема – бочкоподібна грудь;

• професійні порушення: бочкоподібна грудь у склодувів, оперних співаків.

З’єднання кісток плечового поясу.

1. Неперервні: - між ключична зв’язка;

- дзьобо-надплечева зв’язка;

- верхня поперечна зв’язка лопатки (лопатка втримується м’язовою петлею, яка утворена передніми зубчатими м’язами та ромбоподібними м’язами).

2. Перервні з’єднання: - груднинно-ключичний суглоб (простий, сідлоподібний, трьохосьовий, малорухомий, комплексний, за рахунок диску);

- надплечево-ключичний суглоб (простий, плоский, багато осьовий, малорухомий).

Біомеханика рухів: в груднино-ключичному – піднімання і опускання ключиці; вперед – назад, обертання ключиці, в даному випадку утворює комбінований суглоб з надплечево-ключичним.

З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки з кістками плечового поясу.

1. Плечовий суглоб – простий, кулястий, багато осьовий, комплексний.

Особливості: через порожнину суглоба проходить сухожилок двоголового м’яза плеча; поверхні інконгруентні; суглобова сумка об’ємна, слабка, укріплена однією зв’язкою (тому мають місце часті вивихи, які легко вправляються). Біомеханіка рухів: згинання і розгинання; відведення і приведення; обертання і колові рухи.

Особливості дитячого віку. У новонародженого грудна клітка колоколообразной форми, підгрудинний кут 90-95°. Унаслідок майже горизонтального розташування ребер верхня апертура грудної клітки знаходиться в горизонтальній площині, а яремна вирізка грудини проектується на рівні 1 грудного хребця. У грудному віці міжреберні проміжки стають ширшими унаслідок опускання ребер. Величина підгрудинного кута зменшується до 85-90°. До кінця періоду раннього дитинства переднезадний і поперечний розміри грудної клітки стають однаковими, збільшується кут нахилу ребер. Підгрудинний кут зменшується до 60-70°. До кінця періоду першого дитинства поперечний розмір грудної клітки переважає над переднезадним. У підлітковому віці відбувається остаточне формування грудної клітки, рівень яремної вирізки відповідає III грудному хребцю.