Тема 23. М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м’язи живота, знати початок і прикріплення кожного м’яза, їхню функцію. Біла лінія.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи живота (musculi abdominis).Вони поділяються на 3 групи:

Передня група:

1. Прямий м'яз живота (musculus rectus abdominis) - починається від передньої поверхні хрящів V-VII ребер і мечоподібного відростка; прикріплюється до лобкової кістки.

Латеральна група:

2. Зовнішній косий м'яз живота (musculus obliquus extemus abdominis) починається від 8 нижніх ребер; прикріплюється до клубової кістки. Нижній край апоневроза м'яза перекидається між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбком, утворюючи пахвинну (Пупартову) зв'язку (ligamentum inguinale Powpаrti).

3. Внутрішній косий м'яз живота (musculus obliquus intemus abdominis) - лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю XII, XI, X ребер.

4. Поперечний м'яз живота {musculus transversus abdominis) - лежить під внутрішнім косим м'язом, починається від внутрішньої поверхні 6 нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м'яза зростається з апоневрозом такого ж м'яза протилежної сторони.

Задня група:

5. Квадратний м'яз попереку (musculus quadrаtus lumborum) - починається від клубової кістки; при­кріплюється до XII ребра і поперечних відростків попере­кових хребців.

Функції м'язів живота: беруть участь у рухах тулуба, виконуючи згинання, відведення, приведення, обертання; утворюючи черевний прес (prelum abdomindle) відповідають за внутрішньочеревний тиск, втримують нутрощі черевної порожнини; беруть участь у диханні (черевний і змішаний типи дихання).

Топографія живота.

І. Живіт поділяють двома умовними горизонтальними лінія­ми на три поверхи: верхній поверх - епігастріум (epigastrium) - розміщений між реберними дугами, мечоподібним відростком і міжреберною лінією (проходить між хрящами X ребер); середній поверх - мезогастріум (mesogаstrium) - розміщений між міжреберною лінією і міжостьовою лінією (проходить між верхніми передніми остями клубових кісток); нижній поверх - гіпогастріум (hypogаstrium) розміщений між міжостьовою лінією і лінією, проведеною умовно на рівні пахвинних складок від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка. Двома вертикальними лініями, проведеними умовно вздовж латеральних країв прямих м'язів живота від реберної дуги до лобкового горбка, кож­ний з поверхів розділяється на три окремі ділянки: верхній поверх ділиться на праву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca dextra), ліву підреберну ділянку (rеgіо hypochondriaca sinistra) та епігастральну ділянку (rеgіо epigfstrica), середній поверх - на праву латеральну ділянку (rеgіо lateralis dextra), ліву латеральну ділянку (rеgіо lateralis sinistra) і пупкову ділянку (rеgіо umbilicalis)$ нижній по­верх - на праву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis dextra), ліву пахвинну ділянку (rеgіо inguinalis sinistra) і лобкову ділянку (rеgіо рubіса).

2. Біла лінія живота (linea alba abdominis) – місце зрощення б апоневрозів (апоневрозів правих і лівих зовнішніх і внутрішніх косих і поперечних м'язів живота).

3.Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis) - утворена апоневрозами м'язів латеральної групи. Передня стінка піхви вище пупка утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота і переднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота; нижче пупка передня стінка піхви містить 3 апоневрози (апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м'язів живота). Задня стінка піхви вище пупка утворена заднім листком апоневроза внутрішнього косого м'яза живота і апоневрозом поперечного м'яза живота; нижче пупка задня стінка піхви утворена лише поперечною фасцією.

4. Пахвинний канал (canalis inguinalis) проходить зверху вниз, містить сім'яний канатик (у чоловіків) або круглу зв'язку матки (у жінок). Довжина пахвинного каналу приблизно 5 см.

Пахвинний канал має чотири стінки: передня - утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота; задня - поперечною фасцією; верхня - нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м'язів; нижня - пахвинною зв'язкою.

Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) утворене розходженням волокон апоневроза зовнішнього косого м'яза на дві ніжки: медіальну (crus medidle) і лате­ральну (crus laterale), міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) та поверненою зв'язкою (lig. reflexum). Медіаль­на ніжка прикріплюється до лобкового симфіза, латераль­на - до лобкового горбка.

Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) - це заглибина в задній стінці пахвинного каналу, розташована латеральніше від латеральної пупкової складки і називається латеральною пахвинною ямкою. V. Поперековий трикутник Пті {trigonum lumbale) - утворений краєм зовнішнього косого м'яза живота, краєм найширшого м'яза спини і гребенем клубової кістки.

Фасції живота: поверхнева фасція (fascia superficialis); власна фасція (fascia propria); внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis) - вистилає стінки порожнини живота, нижня її частина називається поперечна фасція (fascia transversalis).

Особливості дитячого віку. У новонародженого м'язи живота пропорційно довгі, оскільки органи живота більш об'ємні, натискають на його стінки, подовжуючи м'язові волокна. Біла лінія живота складається з з’єднувальнотканных волокон, що розповсюджуються від пупкового кільця до лобкового симфізу. Внаслідок пупкового канатика відстань між прямими м'язами живота велика. Тут можливий вихід пупкових гриж. Пупкове кільце заповнене пупковою фасцією (потовщена частина поперечної фасції). Краніально і каудально від кільця пупкова фасція закінчується загостреними кінцями, під якими можливі грижі у разі неповного покриття пупкового кільця фасціями.

Поверхневе пахове кільце має форму воронки, міжніжкові волокна відсутні. Глибоке пахове кільце добре обмежене волокнами, що проходять по його верхньому краю і утворюючими складку, яка закриває вхід в очеревинний вагінальний відросток. На рівні надчеревних судин видно міжямкова зв'язка. Довжина каналу варіює, але зазвичай він короткий і пахові отвори майже прилягають один до одного.

Задня стінка живота виглядає інакше, ніж у дорослого. Сечовий міхур заходить далеко за верхній край лобкового симфізу, тому не існує надміхурової ямки. Середня пупкова зв'язка дуже коротка і товста. Латеральна пупкова складка очеревини розвинена слабо, тому межа між медіальною і латеральною паховими ямками неясно виражена.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м’язів живота?

2. Топографія та функція передніх м’язів живота?

3. Топографія та функція бічних м’язів живота?

4. Що таке черевний прес, його функція?

5. Піхва прямого м’язу живота, особливості будови?

6. Пахвинний канал, топографія, стінки, вміст?

7. Фасції живота?

8. Слабкі місця черевних стінок, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У наслідок травми низу передньої стінки живота у хворої ушкоджена зв’язка, що знаходиться у пахвинному каналі. Яка це зв’язка?

А. Широка зв’язка матки.

В. Кругла.*

С. Власна зв’язка яєчника.

D. Лакунарна.

E. Пахвинна.

2. При втручанні на пахвинний канал у чоловіка 45 років, хірург пошкодив його вміст. Що в нормі знаходиться в каналі?

А. Семенний канатик.*

В. Сечоводи.

С. Кругла зв’язка матки.

D. Пахвинна зв’язка.

E. - .

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.