Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка. Анатомія.doc
Скачиваний:
176
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
1.03 Mб
Скачать

Тема 9. Кістки черепа: клиноподібна та ґратчаста

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Знання будови кісток мозкового черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Знати будову кісток черепа. Уміти називати і показувати частини й елементи рельєфу клиноподібна та ґратчаста

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток черепа.

4. Зміст теми заняття. Клиноподібна кістка (оs sphenoidale)

Орієнтування кістки у просторі: малі крила розмістити спереду, крилоподібні відростки спрямувати вертикально вниз. Клиноподібна кістка складається з тіла, малих і великих крил та крилоподібних відростків; має повітряну пазуху. Основні анатомічні утвори клиноподібної кістки: тіло – corpus; турецьке сідло - sella turcica; гіпофізіальна ямка - fossa hypophysiаlis; спинка сідла - dorsum sеllae; передперехресна борозна - sulcus praechiasmаtis; сонна борозна - sulcus caroticus; клиноподібний гребінь - crista sphenoidаlis; клиноподібна раковина - concha sphenoidаlis; клиноподібна пазуха - sinus sphenoidаlis; мале крило - аla minor; зоровий канал - canаlis opticus; верхня орбітальна щілина - fissura orbitаlis superior; велике крило - аla major; мозкова поверхня - faсіes cerebrаlis; вискова поверхня - faсіes temporalis; орбітальна поверхня - faсіes orbitаlis; верхньощелепна поверхня - faсіes maxillаris; підвисковий гребінь - crista infratemporаlis; круглий отвір -: foramen rotundum; Овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; крилоподібний відросток - processus pterygoideus; латеральна пластинка - lamina lateralis; медіальна пластинка - lamina mediаlis; крилоподібна ямка - fossa pterygoidea; човноподібна ямка - fossa scaphoidea; крилоподібний канал - canаlis pterygoideus; крилоподібна вирізка - incisura pterygoidea.

Решітчаста кістка (оs ethmoidаle). Орієнтування кістки у просторі: решітчаста пластинка (пластинка з отворами) знаходиться у горизонтальній площині, півнячий гребінь спрямувати вперед і вверх. Решітчаста кістка складається з горизонтальної решітчастої пластинки і перпендикулярної пластинки, до яких приєднується комплекс повітряних решітчастих комірок, що утворюють решітчастий лабіринт. Основні анатомічні утвори решітчастої кістки: решітчаста пластинка - lamina cribrosa; півнячий гребінь - crista gаlli; перпендикулярна пластинка - lamina perpendiculаris; решітчастий лабіринт - labyrinthus ethmoidаlis; решітчасті комірки - cellulae ethmoidаles; орбітальна пластинка - lamina orbitаlis; решітчасті отвори - foramina ethmoidаlia; верхня носова раковина - concha nasаlis superior; середня носова раковина - concha nasаlis media.

Особливості дитячого віку: Ґратчаста кістка розвивається за типом хрящової носової капсули. Ядра окостеніння виникають на 4-му - 5-м місяцях внутріутробного життя послідовно в області носових раковин, ґратчастої пластинки, потім в інших частинах. Перпендикулярна пластинка при народженні хрящова і костеніє до 6 - 8 років. Ґратчасті осередки виявляються сформованими до 3-м рокам.

Основна кістка розвивається на хрящовій основі з окремих ядер окостеніння. Спочатку утворюється з двох частин (підстави і передньої частини основної кістки), в кожній їх яких є свої ядра окостеніння, що з'являються в різні терміни до 3-4-го місяця внутріутробного розвитку. Окремі структури кістки зростаються між собою і з тілом кістки протягом четвертого-шестого місяців внутріутробного життя. Окостеніння продовжується і в постнатальному періоді до остаточного формування черепа. Пазуха основної кістки також формується в основному після народження: у новонароджених вона представлена незначними випинаннями слизистої оболонки в області формування пазух, які досягають тіла кістки до 8 - 10 років, а в цілому формування пазух протікає до 12 - 15 років.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Будова клиноподібної кістки?

2. Будова турецького сідла, функціональне значення цього утворення?

3. Будова решітчастої кістки?

4. Чому клиноподібна та решітчаста кістки є повітроносними?

5. Назвіть клінічні терміни запалення пазух клиноподібної та решітчастої кісток?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хвора 45 років після падіння на лід потрапила в нейрохірургічне відділення. Після обстеження був встановлений діагноз «перелом основи черепа». На R-граммі лінія перелому пройшла через foramen rotundum, sulcus chiasmaticus. Яка кістка пошкоджена?

А. os occipitale.

В. os parietale.

С. os frontale.

D. *os sphenoidale.

E. os ethmoidale.

2. У клініку потрапив чоловік 36 років після автокатастрофи. На R-граммі видно перелом носової перетинки у верхньої треті. Яка кістка, вірогідніше, ушкоджена?

A. потилична кістка.

B. скронева кістка.

C. тім’яна кістка.

D. верхня щелепа.

E. *решітчаста кістка.

3. Внаслідок пухлини гіпофіза при рентгенографії виявлено руйнування і збільшення ямки турецького сідла. Яка кісткова порожнина при цьому вражена?

A *Пазуха клиновидної кістки

B Сонний канал.

C Зоровий канал.

D Барабанна порожнина.

E . Лицевий канал.

4. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшення порожнини турецького сідла витончення передніх нахилених відростків, руйнування різних ділянок турецького сідла. Пухлина якої ендокринної залози може спричинити таке руйнування кісток?

A *Гіпофіз

B Вилочкова залоза

C Епіфіз

D Щитовидної залози

E Наднирники

5. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшення турецького сідла і деструкція окремих його ділянок. Пухлинне розростання якого анатомічного утвору може спричинити таке руйнування кістки?

A *Гіпофізу

B Епіфізу

C Зорового горба

D Чотиригорбового тіла

E Колінчастих тіл

6. У хворого гнойне запалення клиноподібної пазухи. В яку частину носової порожнини витікає гній?

A *Meatus nasi superior

B Meatus nasi communis

C Meatus nasi medius

D Meatus nasi inferior

E -

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.