Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
облік і аудит.docx
Скачиваний:
149
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
316.53 Кб
Скачать

6. Внутрішній контроль та його характеристика

 

Система внутрішнього контролю – це політика і процедури (заходи внутрішнього контролю), запроваджені керівництвом суб’єкта для сприяння досягненню поставленої мети – упорядкованого та ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, включаючи суворе дотримання політики компанії, забезпечення зберігання активів, точності та повноти бухгалтерських записів і своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації, а також запобігання та виявлення фактів шахрайства і помилок.

Елементи системи внутрішнього контролю.

Контрольна сфера – це набір характеристик, визначених службо­вими взаємовідносинами, спрямованими на контроль у підприємстві (політика і методи управління; організаційна структура підприємства; діяльність апарату управління; методи розподілу функцій управління та відповідальності; управлінські методи контролю, в тому числі внутріш­ній аудит; кадрова політика; вплив зовнішнього контролю). Стан контрольної сфери залежить від стилю роботи керівництва підприємства, його філософії та ефективної системи роз'яснення мети контролю і нагляду за діяльністю працівників.

У структурі внутрішнього контролю чільне місце посідає система бухгалтерського обліку. На працівників бухгалтерії покладається не тільки функція обліку, а й функція контролю за здійсненими гос­подарськими операціями.

Процедури контролю  це спеціальні перевірки, які викону­ють працівники окремих служб підприємства, спрямовані на попе­редження, виявлення та виправлення помилок у системі бухгалтер­ського обліку.

При оцінці системи внутрішнього контролю аудитор може вико­ристовувати різні методи і спеціальні прийоми аудиту, в тому числі найпоширеніші з них – анкетування та тестування цієї системи.

Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє анкети для оцінки системи внутрішнього контролю. Анкета повинна охоплюва­ти питання, які б дали змогу попередньо оцінити надійність усіх елементів системи внутрішнього контролю: сферу, систему обліку, процедури контролю.

Наприклад, до анкети оцінки сфери контролю доцільно ввести такі питання:

-        стиль, основні принципи управління суб'єктом аудиторської перевірки;

-        розподіл обов'язків і повноважень;

-        кадрова політика;

-        відповідність господарської діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та ін.

До анкети оцінки системи бухгалтерського обліку доцільно вве­сти такі питання:

-        дотримання основних принципів бухгалтерського обліку;

-        ведення обліку відповідно до національних П(С)БО;

-        дотримання, згідно з П(С)БО, облікової політики на суб'єкті аудиту;

-        кваліфікація облікового персоналу;

-        наявність укладених договорів з матеріально відповідальни­ми особами;

-        контроль головного бухгалтера за звітністю матеріально від­повідальних осіб;

-        наявність на підприємстві графіка документообороту та ін.

Зовнішній аудитор, вивчаючи й оцінюючи процедури внутріш­нього контролю, звертає особливу увагу на санкціонування прове­дення господарських операцій, розподіл обов'язків, документуван­ня і запис, проведення контрольних процедур.

Окрім анкетування аудитор може проводити тестування, що дає змогу отримати аудиторські докази про ефективність і надійність функціонування системи обліку і внутрішнього контролю і впевни­тися, наскільки ця система попереджує, виявляє і своєчасно виправ­ляє істотні помилки.

При оцінці ефективності та надійності загалом можуть викори­стовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока; середня; низька. За високої оцінки діяльності системи внутрішнього контро­лю аудитор дотримується цієї системи і планує ширше використан­ня вибіркових методів контролю, що зменшує витрати і час на аудиторську перевірку.

Якщо в процесі вивчення системи внутрішнього контролю ауди­тор оцінить її надійність як «низьку», то в цьому випадку потрібно планувати додаткові аудиторські процедури для збору доказів про достовірну фінансову звітність.

Оцінка надійності системи внутрішнього контролю здійснюється на основі методів і прийомів, які аудиторські організації розробля­ють самостійно.

У процесі оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги, що:

-        на надійність потрібно перевіряти засоби контролю, бухгал­терську і господарську документацію клієнта за весь звітний період, а не тільки за окремі періоди часу;

-        при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам, діяльність в яких мала особливості чи відмінності порівняно з дія­льністю, типовою для всього періоду загалом;

-        оцінка надійності всієї системи внутрішнього контролю і окре­мих засобів контролю як  «низької» не дає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як «середньої» чи «високої».

За підсумками процедур первинної оцінки аудитор може оцінити надійність всієї системи внутрішнього контролю й окремих засобів контролю як «середню» чи «високу». В такому випадку аудитор повинен планувати аудиторські процедури, беручи до уваги цю оцінку, але не повинен довіряти даній системі абсолютно.