11. Облік зобов’язань

 

Зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Класифікація зобов’язань: 1) за способом погашення – монетарні (відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам), немонетарні (зобовязання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості); 2) за часом виникнення – теперішні, майбутні; 3) за терміном погашення – довгострокові, короткострокові; 4) за можливістю оцінки – фактичні, оціночні, умовні (неіснуючі, потенційні).

Погашення зобов’язання можливе: сплатою грошових коштів в готівковій або безготівковій формі; розрахунками в кредит; передачею інших активів; наданням послуг; заміною зобов’язання іншим; перетворення зобов’язання на капітал; відмовою кредитора від своїх прав або позбавлення їх.

Класифікація зобов’язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” наступна:

o поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Включають: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов’язання;

o довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями. Включають: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання;

o забезпечення – зобов’язання із невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію; виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо;

o непередбачені зобов’язання – це: 1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або 2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити. Відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою;

o доходи майбутніх періодів – доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів.

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Кредити класифікують за різними ознаками: 1) за призначенням: виробничий,  невиробничий, лізинговий; 2) за об’єктами: товарний, комерційний, банківський, консорціумний, споживчий; 3) за строками: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий, прострочений, відстрочений.

Кредитні взаємовідносини встановлюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі. Для отримання кредиту підприємство повинне надати наступні документи: 1) заява на одержання кредиту; 2) анкета клієнта; 3) договір, рахунок-фактура чи бізнес-план, під які  береться кредит; 4) розпорядчі документи; 5) документи, що характеризують фінансовий стан клієнта; 6) документи, пов’язані із забезпеченням кредиту.  Відображення отримання та погашення довгострокових позик в обліку документально оформлюється виписками банку, ВКО, платіжними дорученнями, розрахунками та довідками бухгалтерії тощо. Облік розрахунків за довгостроковими залученими позиками банків та іншими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями, ведеться   на  рахунку 50 "Довгострокові позики". За кредитом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображаються суми одержаних довгострокових позик а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом  – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями. Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

Приклади господарських операцій:

1.  Отримано довгострокову позику: Дт 31 Кт 50

2.  Погашено за рахунок довгострокових позик довгострокові векселі видані, довгострокові  зобов'язання за облігаціями: Дт 51, 52 Кт 50

3.  Переведено короткострокові позики у розряд довгострокових у зв'язку зі зміною умов кредитування: Дт 60 Кт 50

На рахунку 60 “Короткострокові позики” ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом – сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик). Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

При обліку кредитів банку слід розрізняти основну суму боргу, що відображається на рахунку 60, та відсотки, що на нього нараховані, які відображаються за кредитом 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” в кореспонденції з дебетом рахунку 951 “Відсотки за кредит”. Неустойка (штраф, пеня) – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штраф – неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Приклади господарських операцій:

1.     Отримано на поточний рахунок підприємства короткостроковий кредит банку

Дт 311 Кт 601

2.     Нараховано відсотки за використання кредиту Дт 951 Кт 684

3.     Відображено відсотки за використання кредиту у складі фінансових результатів підприємства Дт 792 Кт 951

4.     Сплачено відсотки за використання позики Дт 684 Кт 311

5.     Погашено короткостроковий кредит банку Дт 601 Кт 311

6.     Нарахування пені за прострочення платежів за відсотками за кредит

Дт 948 Кт 685

7.     Короткострокові кредити, термін погашення яких минув (але який менше строку позовної давності), відображаються у складі простроченої заборгованості Дт 601 Кт 605

8.     Переведення короткострокового кредиту банку до складу короткострокових кредитів Дт 603 Кт 501

Облік довгострокових векселів виданих. На рахунку 51 “Довгострокові векселі видані” ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням. За кредитом відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом – погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

Приклади господарських операцій:

1.     Видано довгостроковий вексель в погашення заборгованості перед постачальниками: Дт 63 Кт 51

2.     Погашено вексель після закінчення терміну грошовими коштами, внеском до статутного капіталу: Дт 51 Кт 30, 31, 46

3.     Нараховано відсотки по векселю за місяць: Дт 952 Кт 684

Облік довгострокових зобов’язань по облігаціях. Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачено умовами випуску. Облігації можуть продаватись: за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації); з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової); з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову). Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу призначено рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями", типову кореспонденцію за яким представлено в таблиці 1. За дебетом субрахунку 523 “Дисконт за випущеними облігаціями” ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом — списання нарахованих сум. Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

Приклади господарських операцій:

1. Випущено облігації з премією на строк більше одного року:

- номінальна вартість: Дт 31 Кт 521

- премія за облігаціями: Дт 31 Кт 522

2.  Нараховано відсотки за обліга­ціями, випущеними з премією:

- сума відсотків: Дт 952 Кт 684

- сума амортизації премії: Дт 522 Кт 952

3.  Випущено облігації з дисконтом на строк більше одного року:

- отримано кошти: Дт 31 Кт 521

- відображено дисконт за облігаціями: Дт 523 Кт 521

4.  Нараховано відсотки за обліга­ціями, випущеними з дисконтом:

- сума відсотків: Дт 952 Кт 684

- сума амортизації дисконту: Дт 952 Кт 523

5.  Переведено суму облігаційної позики до складу поточної заборгованості:

Дт 521 Кт 61

Облік довгострокових зобов'язань з оренди. Оренда – угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди. Первинними документами з обліку довгострокових зобов'язань з оренди є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку, акти приймання-передачі основних засобів, ВКО тощо. Рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, типову кореспонденції по якому представлено в таблиці3. За кредитом рахунку 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди, за дебетом — її погашення, переведення до короткострокових зобов’язань, списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Приклади господарських операцій:

1.        Отримано основні засоби на умовах фінансової оренди: Дт 10 Кт 531

2.        Нараховано заборгованість перед орендодавцем за цілісний майновий комплекс, отриманий в оренду: Дт 15 Кт 532

3.        Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, нарахованого на вартість об'єкта, переданого у фінансову оренду: Дт 641 Кт 531

4.        Погашено заборгованість з фінансової оренди: Дт 53 Кт 30, 31

5.        Відображено частину поточної заборгованості з оренди: Дт 53 Кт 61

6.        Нараховано відсотки за користування об'єктом фінансової оренди:

Дт 952 Кт 684

Облік відстрочених податкових зобов’язань. Відстрочені податкові зобов'язання – це тимчасова різниця у сумі податку на прибуток, яка виникає внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.

На рахунку 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування. За кредитом рахунку 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом — зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань. Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Облік інших довгострокових зобов'язань. Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням та облік яких не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання", призначено рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання". Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо. За кредитом рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання” відображається збільшення довгострокових зобов’язань, за дебетом — їх погашення, переведення до короткострокових, списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів. Первинними документами з обліку інших довгострокових зобов'язань можуть бути ПКО, виписки банку, платіжні доручення, довідки та розрахунки бухгалтерії.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками. На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками ведеться облік поточних зобов'язань з розрахунків з постачальниками, підрядниками та між учасниками ПФГ за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги. За кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Основними джерелами даних для контролю розрахункових відносин з товарних операцій є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу. Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних; рахунків-фактур; рахунків; актів приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг; податкових накладних; товарно-транспортних накладних.

Рахунок і рахунок-фактура є розрахунковими документами, які повинні бути акцептовані. Акцепт розрахункових документів – це надпис уповноваженої особи (акцептанта) на рахунку, який засвідчує згоду оплатити рахунок. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару та отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюється видатковий касовий ордер (ВКО) на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком реєстратора розрахункових операцій (РРО), копією розрахункової квитанції з відміткою "сплачено").

Оприбуткування товару від постачальника залежить від наявності розбіжностей між фактичними даними, та даними, зазначеними в документах постачальника, і оформлюється: прибутковою накладною чи проставленням штампу "оприбутковано" на документі постачальника (якщо розбіжності відсутні), або актом приймання (якщо є розбіжності).

Приклади господарських операцій:

1.        Оприбутковано від постачаль­ника необоротні активи, які потребують додаткових витрат зі встановлення, виробничі запаси, МШП, товари від постачальників: Дт 15, 20, 22, 28 Кт 63

2.        Акцептовано рахунок постачаль­ника за виконані роботи, надані послуги виробничого характеру: Дт 23 Кт 63

3.        Виставлено претензію постачальнику за невиконання умов договору:

Дт 374 Кт 63

4.        Відображено суму податкового кредиту з ПДВ на одержані ТМЦ, роботи, послуги: Дт 64 Кт 63

5.        Відображено послуги, надані підрядниками, пов'язані з організацією виробництва, управління підприємства, з ліквідацією наслідків надзвичайних подій: Дт 91, 92, 99 Кт 63

6.        Нараховано постачальникам фінансові санкції за невиконання договорів:

Дт 948 Кт 63

7.        Оплачено рахунки постачальників готівкою, грошовими коштами з поточного рахунку, акредитивами або чеками лімітованих чекових книжок, з підзвітних сум, довгостроковими позиками, за рахунок векселя:

Дт 63 Кт 30, 311, 312,  313, 314, 372, 50, 60, 51, 62

8.        Нараховано штрафи, пені, неустойки за порушення з боку  постачальників господарських договорів: Дт 63 Кт 715

9.        Списано безнадійну кредиторську заборгованість: Дт 63 Кт 717

Облік операцій з короткостроковими векселями виданими. Короткостроковий вексель виданий – це вексель, який забезпечує заборгованість перед постачальниками, підрядниками й іншими кредиторами терміном менше 12 місяців.На рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі. За кредитом рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Приклади господарських операцій:

1.        Видано вексель в забезпечення заборгованості перед постачальниками:

Дт 63 Кт 62

2.        Погашено раніше виданий вексель шляхом надання банку платіжного доручення й анулювання раніше виданого векселя: Дт 62 Кт 311

3.        Зараховано заборгованість покупців в рахунок зустрічної вимоги за векселем: Дт 62 Кт 36

4.        Списано заборгованість за короткостроковими векселями виданими після закінчення терміну позовної давності: Дт 62 Кт 717

Облік розрахунків за податками і платежами. Податки – це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб до державного або місцевого бюджетів. Обов'язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків і відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи державних фондів.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями. За кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Первинними документами для нарахування податків є розрахунки бухгалтерії, з розрахунків з ПДВ – податкові накладні, а для нарахування митних платежів – вантажна митна декларація. Перерахування податків та обов'язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банку.

Відповідно до чинного податкового законодавства у складі розрахунків за податками відображаються розрахунки як за загальнодержавними податками, так і місцевими. У складі обов'язкових платежів відображаються розрахунки зі штрафів, пені, неустойок, за неправильне нарахування та несвоєчасну сплату податків, обов'язкових платежів тощо.

Особливим видом розрахунків є податкові зобов'язання та податковий кредит. Ці розрахунки призначені для забезпечення обліку податкових зобов'язань з ПДВ, що виникають при отриманні передплати, та податкового кредиту, право на який з'являється при оплаті без отримання товарів.

Приклади господарських операцій:

1.        Придбано виробничі запаси, товари з наступною оплатою: Дт 20, 28 Кт  631

2.        Відображено ПДВ, зазначений у податковій накладній: Дт 641 Кт 631

3.        Відображено витрати на проектні, будівельно-монтажні роботи за рахунками підрядників, проектних організацій з наступною оплатою: Дт 15 Кт 63

4.        Відображено суму ПДВ згідно з податковою накладною: Дт 641 Кт 63

5.        Відвантажено товар покупцю з наступною оплатою: Дт 36 Кт 70

6.        Нараховано податкові зобо­в'язання з ПДВ згідно з подат­ковою накладною:

7.        Дт 70 Кт 641

8.        Нараховано акцизний збір при реалізації підакцизних товарів: Дт 70 Кт 641

9.        Утримано податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати й інших доходів працівника: Дт 66 Кт 641

10.     Нараховано податок на прибуток: Дт 98 Кт 641

11.     Нараховано єдиний податок: Дт 84 Кт 641

12.     Погашено заборгованість за податками перед бюджетом: Дт 641 Кт 311

13.     Нараховано митні збори:

   при імпорті товарів: Дт 28 Кт 642 

   при експорті товарів: Дт 93 Кт 642

14.     Погашено заборгованість за обов'язковими платежами перед бюджетом:

Дт 642 Кт 311

15.     Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ при одержанні передоплати:

Дт 643 Кт 641

16.     Відображено суму ПДВ при відвантаженні раніше оплачених товарів:

Дт 70 Кт 643

17.     Відображено суму податкового кредиту з ПДВ при сплаті авансу під майбутню поставку товару: Дт 641 Кт 644

18.     Відображено суму ПДВ при одержанні товарів, за які вже була проведена оплата: Дт 644 Кт 631

Облік розрахунків з учасниками. Відносини підприємства з учасниками можна розглядати з двох сторін. З одного боку, учасники повинні повністю розрахуватися з підприємством за внесками до статутного капіталу. З іншого – підприємство зобов'язане сплачувати учасникам дивіденди. Дивіденди – це прибуток, одержаний платниками податку від реалізації корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутного капіталу, за винятком доходів, одержаних від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами. Розмір дивідендів встановлюється у відсотках або в сумі на одну акцію. Дивіденди нараховуються підприємством з чистого прибутку після розрахунків з бюджетом (авансового внеску з податку на прибуток); розподіляються відповідно до установчих документів і виплачуються учасникам після утримання з дивідендів за їх рахунок податку на доходи з фізичних осіб. При недостатньому обсязі отриманого прибутку виплата дивідендів проводиться за рахунок резервного капіталу. Нарахування дивідендів ведеться у відомості обліку дивідендів. Виплата дивідендів здійснюється готівкою, чеком, платіжним дорученням або поштовим переказом. Проте, вони можуть бути видані за рішенням АТ цінними паперами або товарно-матеріальними цінностями.

Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, які пов'язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо) призначено рахунок 67 "Розрахунки з учасниками", за яким відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, а також її зменшення (погашення), у тому числі реінвестування доходів тощо. За кредитом рахунку 67 “Розрахунки з учасниками” відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом — її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат.

Приклади господарських операцій:

1.        Нараховано дивіденди: Дт 443 Кт 671

2.        Нараховано авансовий внесок з податку на прибуток: Дт 98 Кт 64

3.        Нараховано податок з доходів фізичних осіб на дивіденди: Дт 671 Кт 641

4.        Виплачено дивіденди готівкою, грошовими коштами з по­точного рахунку товарно-матеріальними цінностями: Дт 671 Кт 30, 31, 20, 22

5.        Дивіденди спрямовано на поповнення статутного капіталу при збільшенні номінальної вартості акцій: Дт 671 Кт 40

6.        Використання коштів резервного капіталу на виплату дивідендів за привілейованими акціями: Дт 43 Кт 67

Виплата учасникам їх часток

1.        Відображено суму грошових коштів, що внесені учасником до статутного капіталу, які повертаються йому при виході з товариства: Дт 40 Кт 672 та одночасно Дт 672 Кт 30, 31

2.        Нараховано частину прибутку, що належить учаснику: Дт 443 Кт 672

3.        Здійснено виплату учаснику, належної йому частини прибутку (дивіденди):

Дт 672 Кт 30, 31

Облік розрахунків по інших операціях. На рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями” ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. На субрахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними” ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

Приклади господарських операцій:

1.        Отримано аванс від покупця на поточний рахунок: Дт 311 Кт 681 12000 грн.

2.        Відображено податкові зобов’язання з ПДВ: Дт 643 Кт 641 2000 грн.

3.        Відвантажено готову продукцію покупцю: Дт 361 Кт 701 12000 грн.

4.        Відображено суму ПДВ: Дт 701 Кт 643 2000 грн.

5.        Списано собівартість реалізованої продукції: Дт 901 Кт 26 7000 грн.

6.        Визначено фінансовий результат від реалізації: Дт 701 Кт 791 10000 грн.,

Дт 791 Кт 901 7000 грн.

7.        Закрито розрахунки з авансів: Дт 681 Кт 361 12000 грн.

На субрахунку 682 “Внутрішні розрахунки” ведеться облік всіх видів поточних розрахунків з дочірніми підприємствами. Дочірні підприємства – це самостійні підприємства, засновані на власності материнського підприємства-юридичної особи і діють на підставі власного статуту, який затверджується засновником. Між материнським і дочірнім підприємством можуть виникати господарські відносини з приводу формування статутного капіталу дочірнього підприємства за рахунок внесків материнського підприємства у грошовій або натуральній формі, а також відносини щодо відвантаження материнським підприємством дочірньому товарів та інших оборотних активів.

 Приклади господарських операцій:

1.  Одержано виробничі запаси від дочірніх підприємств: Дт 20 Кт 682

2.  Погашено дочірнім підприємст­вом короткострокову позику в рахунок поточних взаємо розрахунків: Дт 60 Кт 682

3.  Здійснено поточні розрахунки з дочірніми підприємствами: Дт 682 Кт 30,31

4.  Видано довгостроковий вексель в рахунок погашення заборгованос­ті перед дочірнім підприємством: Дт 682 Кт 51

На субрахунку 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загальноуправлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків.

На субрахунку 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” ведеться облік нарахованих відсотків за: використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;використання майна, отриманого в користування (орендні, лізингові операції тощо); іншими операціями.

На субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”, а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (навчальними та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

Приклади господарських операцій розрахунків з іншими кредиторами:

1.  Оплачено заборгованість перед кредиторами кош­тами з поточного рахунку:

Дт 685 Кт 311

2.  Утримано із заробітної плати працівників кошти за дитячий садок:

Дт 66 Кт 685

3.  Акцептовано рахунок транспортної організації за перевезення прид­баного основного засобу: Дт 152 Кт 685

4.  Відображено суму ПДВ за послуги із перевезення: Дт 641 Кт 685

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.

Облік розрахунків з оплати праці та розрахунків зі страхування

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), яка включена до штату підприємства, для виконання певної роботи (функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівнику гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації. Працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку тощо. За цивільно-правовим договором, зокрема, за трудовою угодою, оплачується не процес праці, а його результат. Він визначається після закінчення роботи й оформляється актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, в якій зазначаються необхідні анкетні дані про працівника та всі зміни, які відбуваються у його роботі. Всі працівники, які працюють на підприємстві, повинні мати трудові книжки. Трудова книжка зберігається на основному місці роботи.

На кожному підприємстві (організації) незалежно від режиму роботи повинен бути організований табельний облік робочого часу. Табель – це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Він складається в одному примірнику табельником, майстром або іншими особами, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії у встановлені на підприємстві терміни. В табелі наводяться дані про кількість відпрацьованих і невідпрацьованих днів (явки і неявки на роботу за кожен день і разом за місяць) за допомогою умовних позначок – шифрів. Табелі ведуться в розрізі цехів, відділів, дільниць та інших структурних підрозділів підприємства. Контроль за своєчасною явкою працівників на роботу та її закінчення організовується за системами: картковою, жетонною, перепусткою, рапортно-відомістною. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також цехах і відділах та передаються до бухгалтерії. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу і для нарахування заробітної плати працівникам підприємства за звітний місяць.

Відрядна форма оплати праці вимагає обов’язкового підтвердження обсягу виконаної роботи методом відображення даних у первинних документах.  У міру виконання обсяги робіт фіксуються в індивідуальних або бригадних нарядах. Наряд – це комбінований документ, в якому вказується завдання на виконання певних робіт і підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Наряд містить такі реквізити: номер наряду, дату видачі, ПІП, табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид оплати, операції, деталі, виробничі витрати, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу, розцінку за розрядом роботи. Первинними документами з обліку виробітку є рапорти або відомості виробітку бригад. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.

Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так, операції, які передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати – за листками на доплату. Оплата часу простоїв, які сталися не з вини працівника, оформляється листком обліку простоїв. На оплату робіт із виправлення браку продукції виписується окремий наряд з відміткою “Виправлення браку”.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (на основі штатного розкладу); про присвоєні розряди (на основі наказів директора підприємства), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо). Для нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати обсяг їх виробітку за відповідними розцінками.

Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць у розрахунковій або розрахунково-платіжній відомостях. Розрахунково-платіжна відомість – це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями з оплати праці. Містить наступні дані: ПІП, посада, оклад, суму нарахованої зарплати, премії, доплати, утримання із заробітної плати, сума до виплати. Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Дані про суму заробітної плати, яка належить виплаті працівникам, з розрахунково-платіжної відомості переносять до платіжної відомості, яка є основою для виплати заробітної плати. Платіжна відомість містить лише дані про табельний номер, ПІП, сума до видачі, підпис в одержанні. Основою для нарахування і виплати заробітної плати може слугувати також розрахунково-платіжна відомість, до якої додатково вноситься графа “підпис про одержання або відмітка про видачу”.

Відповідно до Кодексів законів про працю оплата за невідпрацьований час і за особливі умови праці передбачається за певних умов і включає різноманітні види виплат:

-    поєднання (суміщення) професій чи посад;

-    робота в понаднормовий час: оплачується при відрядній формі оплати праці – 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікації, при погодинній – у подвійному розмірі годинної тарифної ставки.;

-    робота у святкові дні та неробочі (оплачується у подвійному розмірі);

-    оплата браку: з вини працівника – не здійснюється, частковий – залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками, брак у результаті прихованого дефекту в матеріалі і не з вини працівника – оплачують нарівні з придатними виробами;

-    оплата часу простою, допущеного не з вини працівників: оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду або окладу. Час простою з вини працівника оплаті не підлягає.

Підставою для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист непрацездатності). Допомога у зв'язку  з тимчасовою непрацездатністю призначається у наступних випадках: 1) при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездатності; 2) при санаторно-курортному лікуванні; 3) при хворобі члена сім'ї у випадку необхідності догляду за ним; 4) при карантині; 5) при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням; 6) при протезуванні із перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються залежно від загального трудового стажу працівника: до 3 років – 50 % середньої зарплати, від 3 до 5 років – 60 %, від 5 до 8 років – 70 %, більше 8 років – 100%. Сума допомоги визначається шляхом множення середньоденної зарплати за попередні 6 місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, – на число календарних днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника. Середній заробіток визначається виходячи з розміру оплати праці за останні шість місяців роботи працівника шляхом ділення суми заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів (годин), тобто  знаходиться середньоденна чи середньогодинна заробітна плата. Оплата праці за середнім заробітком визначається методом множення днів чи годин, які підлягають оплаті, на середньоденну чи середньогодинну заробітну плату.

Відпустка – тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору. Законом України “Про відпустки” встановлено такі види відпусток: щорічна (основна, додаткова за роботу в шкідливих і важких умовах праці, додаткова за особливий характер праці, інші додаткові відпустки), додаткова у зв’язку з навчанням, творча, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова для працівників, які мають дітей, інші види соціальних відпусток), без збереження зарплати. Порядок обчислення суми відпускних: 1) розраховується середньоденна зарплата; 2) встановлюється тривалість відпустки в календарних днях; 3) обчислюється сума відпускних. Середньоденна зарплата = заробіток за останні 12 міс. перед наданням відпустки або за менший фактично відпрацьований період / відповідна кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за виключенням 10 святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). З метою рівномірного розподілу витрат на виплату відпусток протягом звітного періоду на підприємствах створюються резерви на виплату відпусток.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці, а також про недоодержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати праці ведеться на рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. За кредитом рахунка 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Для аналітичного обліку необхідно правильно організувати документообіг. Бухгалтерськими документами (обліковими регістрами синтетичного обліку) є розрахункові або розрахунково-платіжні відомості, які складаються на кожну одиницю підприємства (цехи, ділянки, відділи). Кожен запис у них повинен бути обґрунтований первинними документами.

Приклади господарських операцій:

1.        Нараховано зарплату Дт 15, 23, 24, 39, 91, 92, 93, 473 Кт 661

2.        Нараховано зарплату (при використанні 8 класу рахунків): Дт 811 Кт 661

3.        Нараховано працівникам винагороду за вислугу років та інші премії за рахунок коштів цільового фінансування: Дт 48 Кт 661

4.        Створено резерв виплати відпусток із щомісячних відрахувань:

Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471

5.        Використано частину резерву: Дт 471 Кт 661

6.        Нараховано працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування: Дт 652 Кт 661

7.        Виплачено з каси заробітну плату:  Дт 661 Кт 301

8.        Депоновано зарплату не отриману в строк: Дт 661 Кт 662

9.        Виплачено депоновану зарплату: Дт 662 Кт 301

З оплати праці членів колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи,  відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємства. Обов'язкові утримання включають податок з доходів фізичних осіб, утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний соціальний внесок), військовий збір, утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо. До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав  застрахованих  осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ставки єдиного соціального внеску:

3,6% – із суми нарахованої зарплати;

2% – із суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця та суми допомоги з тимчасової непрацездатності.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. При цьому слід зауважити, що такий дохід визначається без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Податок з доходів фізичних осіб – це обов'язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування. Якщо ж заробітна плата перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового року (на 01.01.15 р. – 1218 грн.), застосовується ставка 20% (лише до суми перевищення ліміту). Тобто податок буде складатися з двох частин: податок з суми, що не перевищує зазначеного ліміту і оподатковується за ставкою 15%, та податок з суми, що перевищує і оподатковується за ставкою 20%.

Податок з доходів фізичних осіб утримується із заробітної плати після вирахування єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги за її наявності.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати,  компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (1710 грн. на 2015 рік).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання  податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, визначається як добуток суми, визначеної в попередньому абзаці (1710 грн. на 2015 рік), та відповідної кількості дітей.

З урахуванням норм Податкового кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

      у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.15 р. – 1218 грн.), – для будь-якого платника податку (609,00 грн.);

      у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.15 р. – 1218 грн.), – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину (609,00 грн.);

      у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги (пільга – 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року), — для платника податку (913,50 грн.), який:

а) одинокою   матір'ю  (батьком),  вдовою  (вдівцем)  або опікуном,  піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б";

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої  світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту",  крім  осіб,  визначених  у  підпункті "б";

      у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги (пільга – 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року), — для платника податку (1218,00 грн.), який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких  поширюється дія Закону України "Про статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту";

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, крім випадку, передбаченого підпунктом "б", податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року,  якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

Приклади господарських операцій:

Утримано із зарплати:

1) єдиний соціальний внесок Дт 661 Кт 651

2) податок з доходів фізичних осіб Дт 661 Кт 641

3) військовий збір: Дт 661 Кт 642

Єдиний соціальний внесок нараховується для роботодавців на  суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – з 01.01.15 р. – 20706 грн., з 01.12.15 р. – 23426 грн.).

Єдиний соціальний внесок для платників, встановлюється у відсотках бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів  професійного  ризику  виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва визначено 67, відповідно ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Для бюджетних установ єдиний соціальний внесок встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування.

Облік єдиного соціального внеску ведеться на субрахунку 651 "3а розрахунками із  загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Нараховано на зарплату єдиний соціальний внесок:

Дт 23, 91, 92, 93 Кт 651

Сплачено єдиний соціальний внесок:  Дт 651 Кт 311

Проведено утримання із заробітної плати працівників страхових внесків на індивідуальне страхування: Дт 661 Кт 654.

Нараховано страхові платежі зі страхування майна підприємства: Дт 92 Кт 655.

 

Востаннє редаговано: Понеділок, 23 березня 2015, 18:16. Версія: 3. Опубліковано: Неділя, 28 жовтня 2012, 21:00.