Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Р_12.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
518.14 Кб
Скачать

Потенціал локальних цивілізацій [265, с. 210]

Цивілізації

Кількість держав

Населення, млн чол.

ВВП,млрд дол.

Площа,млн км2

На одну людину

ВВП, дол/рік

Території, км2

Конфуціанська частка

До світу, %

1

0,5

1203

21,1

671,1

2,4

9,6

7,2

558

11

0,005

21

Ісламська частка

До світу, %

46

22,1

1100,2

19,4

1252,4

4,4

30,722,9

113823

0,028117

Індуістська частка

До світу, %

31,4

951,116,7

1710,960,8

3,42,5

3507

0,004

17

Західна частка

До світу, %

38

18,3

850,2

14,9

17110,960,6

35,7

26,6

20119

405

0,042

175

Латиноамериканська частка

До світу, %

2311,1

455,38,0

1586,15,6

19,114,3

348470

0,04

175

Африканська частка

До світу, %

2311,1

308,45,4

205,10,7

10,78,0

66513

0,035

146

Буддійська частка

До світу, %

115,3

306,75,4

1115,53,9

3,92,9

363773

0,013

54

Православна частка

До світу, %

14

6,7

283,5

5,0

587,6

2,1

18,71

3,9

2073

42

0,066

275

Сінтоїстська частка

До світу, %

10,5

125,22,2

5110,518,1

0,40,3

40721820

0,003

12

Індуїстська частка

До світу, %

10,5

5,60,1

87,20,3

0,014—

15571314

0,003

12

Усього по цивілізаціяхЧастка до світу, %

16177,4

5589,898,2

2805899,3

132,298,5

5020101

0,024100

Світ в цілому

208

5690,0

28243,4

28243,4

4964

0,024

Динаміка частки локальних цивілізацій у світовому економічному продукті свідчить, що останніми роками найбільш значно зросла частка ісламської і китайської цивілізацій — відповідно у 3,8 і 3 рази за 42 роки, сумарна частка цих цивілізацій зросла з 6,4 до 21 %. Високий рівень і швидкі темпи зростання показала в перші два десятиліття XX ст. японська цивілізація, проте потім її частка стабілізувалася і навіть почала дещо падати. Латиноамериканська цивілізація показала помірковане зростання власної ваги в світовій економіці — з 5,6 до 8,3 % за 42 роки. В 1950—1970-ті роки стрімко зростала африканська цивілізація — в 8,5 раза за 20 років, проте потім потенціал ривка був в основному вичерпаний, частка в світовій економіці підвищувалася посту­пово — 2 % у 1980 р. і 2,1 % у 1992 р., а наприкінці XX ст. почала знижуватися. Західна цивілізація за перші два десятиліття після Другої світової війни втратила у власній економічній вазі — з 64,1 до 48 %. Проте на подальше її частка стабілізу­валася. Найбільш значних втрат відчула в останній час євра­зійська цивілізація. Якщо в перші десятиліття після другої світової війни її частка навіть дещо підвищилася (з 16 до 17,4 %), то в 1970 вона почала знижуватися і далі стала стрімко втрачати в економічній вазі — з 16,4 % в 1980 р. до 6,2 % в 1992 р., тобто в 2,6 раза. В останні роки, хоча і повільними темпами, її частка продовжувала знижуватися — впритул до 2000 р., коли почала проявлятися зворотна тенденція. Докладніше структурні зсуви в глобальній економіці з 1950 по 2000-ий р. і на перспективу до 2020 р. представлені в табл. 2.10 [265, с. 213].

Першість у світовій економіці належить західним цивілізаціям. Проте їх сукупна питома вага у світовому ВВП, що була розрахованою за паритетом купівельної спроможності валют, знизилася з 54,5 у 1950 р. до 44,6 у 2000 р., а в перспективі до 2015 р. очікується зниження до 37,5 %. На протилежному полюсі зростає вплив трьох східних цивілізацій — японської, китайської і індійської: з 9,3 в середині XX ст. до 22,5 наприкінці цього періоду і 25,5 % в 2015 р. Якщо додати до них мусульманські і буддійські країни, то зсув на користь цивілізацій стане ще більш очевидним: відповідно 12,3, 36,0, 39,3 %. На цьому фоні не дуже оптимістично виглядає частки євразійської і східноєвропейської цивілізацій. Питома вага постсоціалістичних країн у світовому ВВП досягла максимумуу 1960 р. — 21,4, у 1990 р. знизилася до 13,6 і у 2000 р. зросла до 7,8 %, хоча у 2015 р. ймовірним є невелике зростання частки — до 8,8 %. Особливо помітним є падіння частки СНД — з 13,8 %у 1960 р. до 8,8 % у 1990 р. і 4,1 % у 2000 р. [265, с. 215].

Таблиця 2.10

Частка цивілізацій та окремих країн у ВВП світу, в цінах і за ПКС 1995 р., % [265, с. 214]

1950 р.

1990 р.

2000 р.

2015 р.

2000 р.до 1950 р.

2015 р.до 2000 р.

Північна Америка в тому числі

США

28,95

27,20

22,24

20,38

22,85

21,06

20,33

18,59

79

77

89

88

Західна Європа в тому числі:

Німеччина

Великобританія

24,37

5,40

5,69

22,02

4,96

3,34

20,47

4,57

3,02

17,01

3,79

2,47

84

85

53

83

83

82

Франція

3,72

3,65

3,39

2,82

91

83

Італія

2,92

3,45

3,08

2,52

105

82

Східна Європа та Балтія в тому числі:

Польща

Балтія

6,18

1,82

0,39

4,86

1,46

0,32

3,76

1,56

0,15

3,65

1,42

0,17

61

86

38

97

91

113

СН Д в тому числі:

Росія

Україна

10,29

6,57

2,12

8,76

5,48

1,54

4,08

2,66

0,60

5,20

3,22

0,82

40

40

27

127

121

137

Північна Африка, Близькийта

Середній Схід

в тому числі

:Іран

Саудівська Аравія

3,77

0,58

0,57

5,57

0,92

1,27

5,67

0,98

1,05

5,64

0,96

0,99

150

169

184

99

98

94

Мусульманські країни Азіїв тому числі: Індонезія

Пакистан

2,39

1,09

0,88

2,92

1,75

0,71

3,18

1,79

0,83

3,66

2,02

1,01

133

164

94

115

113

122

Японія

2,77

8,50

7,36

5,77

266

78

Китай

3,79

5,86

10,85

14,19

286

131

Індія

2,77

3,08

4,26

5,54

154

130

Буддійські країни

в тому числі:

В’єтнам

Південна Корея

Таїланд

1,80

0,31

0,39

0,53

2,79

0,27

1,21

1,02

4,56

0,39

1,5

01,10

4,52

0,55

2,03

1,36

253

126

385

208

99

141

135

124

Латинська Америка в тому числі:

Бразилія

Мексика

6,52

1,39

1,02

7,57

2,46

1,72

7,73

2,32

1,84

8,00

2,50

2,05

119

167

180

103

108

111

Африка (на південь від Сахари)в тому числі:

ПАР

Нігерія

3,41

0,69

0,58

2,35

0,59

0,37

2,35

0,56

0,38

2,08

0,52

0,35

69

118

66

89

93

92

Австралія та Нова Зеландія

1,22

1,18

1,24

1,17

102

94

Чимало проблем у розвитку аутсайдерів техногенної цивілізації виникло саме в зв’язку з ліберальним диктатом СОТ. Причиною стало не лише обмеження державного суверенітету, що тільки-но сформувався, і навіть не очевидна нерівність конкурентних позицій лідерів і аутсайдерів техногенного етапу глобалізації,а загальна невідлагодженість ринкових відносин у країнах, що розвиваються, внаслідок відсутності чи небездоганного досвіду ринкового регулювання. Проблема ще полягає в тому, що під час перетворення ГАТТ на СОТ, яке відбувалося під безпосереднім впливом країн—лідерів світу, не були елімінованими економічні перекоси, що корінилися в їх власній економіці. Ці перекоси були викликаними підтримкою сільського господарства і текстильної промисловості, яка явно затягнулася внаслідок багатьох причин. До їх числа крім природного піклування про підтримку певного рівня самозабезпеченості продовольством і зайнятості, входять і наміри в політичних цілях зберегти традиційні важелі впливу на країни, що розвиваються. Про це, зокрема, свідчать не тільки імпортні квоти, що зберігаються на більшість промислових і продовольчих товарів, а і ескалація нетарифних бар’єрів, масштабне субсидіювання західноєвропейського сільського господарства та американського аграрного експорту, а також лібералізація торгів­лі фінансовими послугами поряд з одночасним її гальмування стосовно будівельних і каботажних послуг, у виробництві яких низка країн, що розвиваються, досяг порівняльних переваг. Без відповідного врахування інтересів країн, що розвиваються, вирішуються і проблеми, які пов’язані з захистом прав інтелектуальної власності. Такий митний режим поряд з природоохоронними стандартами і заходами, які стали більш жорсткими, загальним прискоренням НТП і потребою у вивільненні додаткового економічного простору для безперервно зростаючого асортименту видів виробництва сприяли переміщенню на периферію матеріало- і працемістких, екологічно небезпечних і морально застарілих виробництв, але в той же час ускладнили становлення і розвиток там оброблювальної промисловості середнього, а тим більше високого технологічного рівня. Винятком стали лише окремі малопродуктивні її ланки, що входять до складу транснаціональних виробничих комплексів. У результаті основні вигоди від глобалізації одержали самі глобалізатори.

Частка країн, що розвиваються, у світовій торгівлі товарами зросла у 1,8 рази і досягла 32,1 %. Причому ця експансія відбулася головним чином за рахунок продукції добуваючої промисловості. Її частка у світовому експорті промислових виробів підвищилася за ті ж роки майже у 5 разів (з 5,5 % до 26,8 %), в тому числі в експорті машинотехнічних виробів — у 12 разів (з 2 до 24,3 %). До того ж у 1981—1998 рр. в експорті цих країн вдвічі (з 8,2 до 16,8 %) зросла частка виробів середньої техномісткості і майже у 2,7 раза (з 11,6 до 31 %) — високотехнологічної промислової продукції. Насправді, твердження про облагородження експорту країн, що розвиваються, яке фіксується стандартною торговельною статистикою, не відповідає дійсності [263, с. 10].

Експерти ЮНТАД саме і звертають увагу на те, що так зване облагородження не супроводжувалося відповідним приростом промислового виробництва і не сприяло зменшенню розриву між двома групами країн за їх середньодушовими обсягами. Виняток становить лише обмежена група країн на чолі з четвіркою далекосхідних нових індустріальних країн (НІК), які глибоко інтегрувалися у міжнародний розподіл праці ще до початку лібералізації, інспірованою Вашингтонським консенсусом. Участь біль­шості країн, що розвиваються, у виробництві техномісткої продукції обмежувалася найпростішими збиральними операціями, котрі створюють лише невелику частку доданої власності, яка міститься у продукції, що експортується ними. Так, в 1981—1997 рр., незважаючи на зниження частки країн-лідерів в світовому експорті промислових виробів з 82,3 до 70,9 %, їхня частка у доданій оброблюваною промисловістю вартості (на базі якої власне і розраховуються реальні обсяги виробництва), навпаки, зросла з 64,5 % до 73,3 %. [263, с. 10]. Це фактично означало, що помітна частка приросту промислового виробництва індустріально розвинутих країн у розглянутий період була забезпечена завдяки «оптимізації» його структури за рахунок перенесення збиральних виробництв з малим додаванням вартості у країни, що розвиваються.

Глобалізація на динаміку промислового зростання країн, що розвиваються, чинила досить слабкий вплив, особливо у порівнянні з державами економічного авангарду. За умов підвищення у 1981—1997 рр. частки країн, що розвиваються, у світовому промисловому експорті на 15,9 % (з 10,6 до 26,5 %) їх частка у світовому промисловому виробництві зросла тільки на 7,2 % (з 16,6 до 23,8 %) [263, с. 10]. Проблема полягає і в тому, що численні тарифні й нетарифні обмеження на імпорт промислових виробів у промислово розвинуті країни поряд з забороною на використання країнами, що розвиваються, деяких апробованих інструментів промислової політики істотно ускладнили просування останніх у більш продуктивні ніші світового ринку, які формуються товарами середньої і високої техномісткості. Між тим зростаюча концентрація на вузькому економічному просторі дешевих трудомістких операцій містить реальну загрозу виникнення ситуації, коли через надмірну концентрацію продуцентів на обмеженій ділянці економіки загостриться конкуренція, відбудеться обвал цін на конкуруючі товари і послуги.

Прибічники сучасної моделі глобалізації для того щоб підтвердити її сприятливий вплив на країни, що розвиваються, нерідко посилаються на прискорення економічного зростання цих країн в останні десятиліття минулого століття. Наприкінці XX ст. дійсно відбулася деяка динамізація їх економічного зростання, яка з уповільненням темпів приросту населення сприяла підвищенню рівня добробуту країн, що розвиваються. У 1971—2000 рр. серед­ньодушовий ВВП світу, що розвивається, зріс майже у 2,3 рази, в тому числі за останні 15 років — у 1,5 рази. Проте навряд чи можна говорити про скорочення їх розриву з економічним авангардом, тому що це прискорення у кращому разі лише компенсувало відставання, яке було накопиченим у перші післявоєнні десятиліття. За одними оцінками, середньодушовий ВВП світу, що розвивається, у 2000 р. склав 13,7 % аналогічного показника країн авангарду проти 15,7 % у 1950 р., а за іншими — 13,6 проти 12,2 % відповідно [263, с. 13].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]