Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Р_12.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
518.14 Кб
Скачать

Деякі обмеження міжнародної торгівлі, що існують у сша

Основні обмеження

Зміст

Екстериторіальність і однобічність політики

Відповідно до прийнятого адміністрацією США в серпні 1996 р. законом про санкції проти Ірану та Лівії є передбачуваними заходи впливу на іноземні компанії, що інвестували більше 20 млн дол. у розвиток нафтогазового сектору вищеназваних країн.

Хоча американська адміністрація часто звертається до СОТ за підтримкою, в тому числі використовує її систему розв’язання суперечок, вона продовжує вжи­вати однобічні заходи в сфері зовнішньої торгівлі (наприклад, санкції проти окремих країн чи компаній), що ґрунтуються на оцінці ситуації, яка була зроблена урядом США і не узгоджується з міжнарод­ними правилами, а іноді суперечить їм

Тарифні бар’єри

Незважаючи на зниження чи усунення більшості митних бар’єрів у ході реалізації угоди, що була досягнута в результаті завершення «Уругвайського раунду» переговорів у межах ГАТТ, у США все ще зберігається значна кількість митних податей на ввезення різноманітних товарів, включаючи продукти харчування, текстиль, одяг, вироби з кожі, ювелірні прикраси, вироби з кераміки, скла, залізничні вагони. Так, США відхилили пропозицію ЄС, що було висунута в ході «Уругвайського раунду» переговорів, скасувати митні тарифи на вироби з кераміки і скла, хоча для Мексики, яка є одним з головних конкурентів країн ЄС на американському ринку, через деякий час згідно з угодами, укладеними в межах НАФТА, митна подать на дані вироби була скасована.

Відповідно до рішень, що були досягнуті в межах «Уругвайського раунду», США здійснять середньозважене скорочення податей на текстиль і одяг на 12 % (набере чинності протягом 10 років після прий­няття рішення), на взуття — на 5,2 %. Це означає, що митні податі на значну кількість товарних груп, які є важливими статтями експорту ЄС, збережуться. До їх кількості належать, наприклад, тканини і одяг з вовни, мита на які в 2002 р. досягли 27,6 % (плюс спеціальна ставка 97 ц. за кг стосовно окремих тканин і в 32,5 % на деякі види одягу).

Тарифні бар’єри

На деякі види взуття митна подать на поточний час досягає 48 %. Була ініційована також подать у розмірі 25 % на автомобілі, які призначені для транспортування вантажів вагою більше 5 т., але менше 20 т. Щодо деяких сільськогосподарських товарів, що експортуються з країн ЄС, США використовують митні квоти

Нетарифні бар’єри

Експортери з країн ЄС, як зазначається у доповіді, стикаються і з іншими митними перешкодами. Наприклад, США вимагають надання додаткових рахунків-фактури на деякі товари, що ввозяться з ЄС до США, в чому немає необхідності, тому що всі документи і інформація про дані товари є досяжними для США в процесі їх проходження через митний кордон (відповідно до Кіотської конвенції). Ці формальності, як наголошують експерти ЄС, створюють додаткові труднощі і призводять до зростання витрат, що позна­чається на діяльності малих європейських компаній-експортерів на американському ринку. Ще однією проблемою для європейських експортерів є невизнання США ЄС у статусі митного союзу і відмова прий­мати сертифікати про походження, які видаються ЄС. Це означає, що фірми з країн ЄС повинні готувати додаткові супроводжувальні документи і проходити відповідні процедури. Зі значними трудно­щами стикаються європейські компанії, що експортують на американський ринок текстиль, одяг і взуття (від них вимагається детальна і поширена інформація про товари), рибу, а саме тунець (товар повинен пройти додаткову сертифікацію), алкогольні напої (заборонено поширення, розлив і роздрібний продаж власної продукції, вимагається подвійне маркування). В США існують податки на деякі послуги (формально безкоштовні), які, як передбачається, покривають вартість їх надання. Так, відповідно до законів, прийнятих у 1985 і 1986 рр., США започаткували введення комісійних зборів на прибуття в країну товарів, суден, вантажівок, залізничних составів, приватних човнів і літаків тощо. Найбільш значною була і подать «Merchandise Processing Fee» (скасована у 2003 р.), якою обкладаються всі товари, що імпортувалися до США, крім продукції виробленої в найменш розвинутих країнах

Заборона на імпорт

Ґрунтуючись на необхідності захисту національної безпеки, адміністрація США нерідко накладає заборону на імпорт деяких товарів з метою послаблення іноземної конкуренції на американському ринку і підтримки місцевих виробників

Стандарти та інші технічні вимоги

Серйозною проблемою для фірм, що планують здійснення експорту в США, є діюча складна система технічного регулювання, яка стосується захисту спо­живачів і охорони навколишнього середовища. Нерідко влада різних штатів і муніципальна влада вимагають абсолютно різні сертифікати безпеки на товари. Однією з проблем для європейських компаній-екс­портерів є вимога додаткового маркування і опису товарів. До того ж нерідко потрібно надати і докладну інформацію про країну походження компонентів того чи іншого товару (наприклад, автомобілів)

Санітарний і фітосанітарний контроль

США демонструють достатньо жорсткі санітарні і фітосанітарні вимоги, а також розбіжності національних стандартів зі стандартами ЄС. Так, незважаючи на те, що набула чинності угода «EU-US Veterinary Equiva­lence Agreement», виробники м’яса і іншої продукції тваринництва з країн ЄС стикаються з чисельними бар’є­рами під час ввезення власних товарів до США, перш за все, з необґрунтованими обмеженнями, пов’язаними з контролем за хворобами домашньої худоби

Державні закупівлі

У США й досі діє закон «Купуй американське» (Buy America Act»), відповідно до якого американські федеральні установи повинні закупати тільки ті товари, в яких принаймні 50 % вартості вироблено в США. Загальна сума контрактів, реалізованих в США, склала 35 млрд дол. у 2005 р. Серед перешкод для імпорту товарів і послуг, що ґрунтуються на необхідності захисту національної безпеки, є такі, як відсутність мож­ливості у представників іноземних компаній брати участь в торгах чи інших заходах, на яких є можливість одержати право участі в контракті; необхідність дотримання вимог контролю за експортом технологій, відповідно до яких іноземні фірми не мають права вивозити власну технічну документацію за межі США доти поки американська філія не одержить ліценцію на експорт цих даних. Окрім прямих обмежень імпорту, що пов’язані з державними закупівлями, існують і непрямі бар’єри. Так, в деяких штатах США діють закони вибіркових закупівель, згідно з якими до участі в контрактах не допускаються іноземні компанії, що мають ділові стосунки з фірмами з деяких третіх країн. Федеральний уряд США підтримує участь американського малого бізнесу в контрактах на державні закупівлі. На малі і середні компанії припадає приблизно 30 % загаль­ного обсягу федеральних витрат на державні закупівлі.

Державні закупівлі

У 1999 р. Адміністрація малого бізнесу США почала реалізацію програми «HUBZone», згідно з якої переваж­не право на участь у контрактах на державні закупівлі мають малі компанії, що розташовані в «ділових зонах, що історично недостатньо використовуються». Основна мета програми — забезпечити таким фірмам 1 % загального обсягу державних закупівель

Обмеження експорту

Відповідно до діючої в США складної системи контролю за експортом товарів подвійного призначення, що була введена відповідно до «Export Administration Act» та «US Export Administration Regulation», компанії-експортери повинні дотримуватися норми діючого в США контролю за реекспортом, включаючи заборону на реекспорт з причини охорони національної безпеки

Субсидії і державна підтримка

США демонструють значні обсяги прямої та непрямої державної підтримки низки галузей американської промисловості за допомогою прямих субсидій, протекціоністських законів та податкової політики. Відповідно до механізму «Foreign Sales Corporations» передбачається надання американським компаніям, які діють за кордоном, експортних субсидій, що суперечить вимогам СОТ. Не відповідає міжнародним нормам права і прийнятий Конгресом США у 2002 р. «Farm Act», в межах якого істотно зростають держав­ні субсидії американським фермерам

Таким чином, джерелом світової економічної нестабільності на сьогодні виступає глибокий антагонізм, що утворився внаслідок планетарної експансії інтересів американського капіталу, який намагається експлуатувати увесь світ і вибудовує відповідну власній цілі систему управління глобальними процесами.

Отже, і розвинуті країни, що не входять до англосаксонської еліти, і країни, що розвиваються, опинилися в непримиренній суперечності з гегемоністською політикою США, яка неухильно генерує напруженість, що є надмірною і непосильною для конструкцій, побудованих з метою забезпечення глобального «американського» лідерства.

Експерти ООН у своїх доповідях «World Economy» практично довели загрозу світової залежності від США, що перетворилися на «генератор зростання». Ця залежність є наслідком зростання частки США у світовій торгівлі. Частка США в світовому імпорті зросла з 14,8 % у 1995 р. до 18,5 % у 2000 р. В зв’язку з цим зрозуміло, чому коливання від 15 % зростання американського імпор­ту в 2000 р. до його падіння на 3 % в 2001 р. стало «одним знайважливіших факторів уповільнення зростання світової економіки» [138, с. 5]. Однополюсний світ як сценарій в довготерміновій перспективі насправді є ілюзорним, відірваним від реалій світового розвитку. ЄС, Китай, Індія де-факто позначили як мінімум ще два полюси сучасної економічної системи: європейський та китайський. І не випадково глобалізація американської гегемонії час від часу не спрацьовує саме на європейському і китайському напрямах. Вона ще буде намагатися реалізовувати агресивну, наступальну стратегію, що передбачає використання обхідних маневрів у бік чутливих для інтересів ЄС та КНР нафтоносних регіонів Азії та Африки, але вже тепер зрозуміло, що чим рішуче США будуть обстоювати власні інтереси за межами власного кон­тиненту, тим більшої шкоди вони завдадуть самим собі. Одна справа — розділ сфер впливу спільно з розвинутими країнами піс­ля розпаду СРСР, а зовсім інша — перерозподіл світу всупереч інтересам розвинутих країн. Адже, драматизм ситуації, що переживає нині людство, полягає зовсім не в конфлікті світів, релігій чи цивілізацій. Насправді наочною є криза глобалізації, що реалізується у вигляді геополітичної стратегії, відповідно до якої решта країн світу повинна повністю підпасти під вплив американського капіталу і працювати на нього.

Однополюсна глобалізація несе безпрецедентні виклики. Раніш вважалося, що глобалізація поєднує світ. Тепер на практиці відкривається протилежне, оскільки однополюсна глобалізація роз’єднує світ, більш того, протидіє інтеграції. Раніш вважалося, що глобалізація несе людству прогрес, на сьогодні вона проявляє власний реакційний характер і протистоїть прогресу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]