Порядок виконання роботи

У даній роботі досліджується витік акустичної інформації через електромагнітну і електродинамічну системи.

Як електромагнітної системи використовується реле. Для виконання лабораторної роботи необхідно зібрати наступну схему. Підключити акустичну систему до генератора звукових частот (до клем ). Приєднати реле через гнізда до входу осцилографа. Установити реле вертикально перед акустичною системою. Встановити «Межі шкали вольтметра» на 10 V. Перемикач «Зовнішня навантаження Ω» повинна бути на розподілі 5. Включити генератор і осцилограф і дати їм прогрітися. Подати напругу на акустичну систему, повернувши ручку «Регулювання виходу».

На осцилографі встановити перемикач «Множник» на 1, перемикач mv/см в положення 1. Розгортка променя знаходиться в положенні ms/см. Змінюючи частоту генератора зняти і побудувати амплітудно-частотну характеристику акустичного каналу витоку через реле. Для чого виставити напругу на шкалі вольтметра 8 вольт. Підтримуючи цю напругу постійним і змінюючи частоту генератора, за допомогою осцилографа виміряти напругу небезпечного сигналу, наведеної на реле.

Вимкнути реле і підключити гучномовець, який імітує радіотрансляційну радіоточку. Провести аналогічні вимірювання та побудувати АЧХ як і для попереднього випадку, змінюючи рівень виходу акустичної системи та змінюючи чутливість осцилографа. Розмовляючи, переконатися, що рівень сигналу з радіоточки сильніший, ніж з реле, тобто чутливість в даному випадку вище.

Наступне завдання - вивчити канал витоку акустичних сигналів через підключений до мережі телефон, але не підключений до АТС, тобто через телефон, який відключений в розподільній шафі. Для цих досліджень підключити телефон через гнізда до входу осцилографа. Акустоелектричні перетворення по ланцюга дзвінка можна відчути тільки застосовуючи високочутливий підсилювач. У той же час, якщо зняти трубку з важелів, то в цьому випадку сигнал буде мати достатню величину, щоб провести вимірювання за допомогою осцилографа.

Для подальших вимірювань зняти телефонну трубку з важелів і, змінюючи частоту генератора і вимірюючи величину сигналу за допомогою осцилографа, побудувати АЧХ для телефонного апарату, підключеного до лінії, але відключеного від АТС. Розмовляючи, переконатися в тому, що в цьому випадку рівень небезпечного сигналу досить високий.

Оформити роботу відповідно до вимог викладача.

Лабораторна робота №5

Пошук радіозакладних пристроїв

Мета роботи: Розглянути особливості практичного пошуку радіозакладних пристроїв.

Завдання: Провести дослідження з практичного пошуку різних радіозакладних пристроїв.

Теоритичні відомості

Розглянемо особливості практичного пошуку радіомікрофонів (РМ), телефонних радіопередавачів (ТРП). Відзначимо найбільш загальні тактичні аспекти, які необхідно враховувати при виконанні пошукових робіт (подробиці роботи з пошуковими приладами викладені в описах до цих приладів):

• перед початком пошуку необхідно відключити від мережі електро-, радіоприлади та освітлювальні прилади (вони повинні бути досліджені кожен окремо);

• для активізації шуканих засобів НЗІ (несанкціонованого зйому інформації) необхідно включати тестове джерело звуку - «озвучку»;

• якщо не потрібно скритність проведення робіт, то найкращий ефект для виявлення і локалізації ЗП (закладний пристрій) дає поєднання амплітудного методу (AM) та методу акустозавязки (A3);

• при проведенні таємного пошуку ЗП необхідно орієнтуватися тільки на AM з прослуховуванням детектованих сигналів через головні телефони;

• особливу увагу при пошуку необхідно звертати на радіовипромінювання в діапазоні 60 - 640 МГц, як найбільш типові для використання РМ та ТРП.

Пошук ЗП за допомогою пошукових приладів традиційно здійснюється шляхом планомірного обходу приміщення з переміщенням уздовж стін, обстеженням меблів та інших, розташованих в ньому потенційно небезпечних предметів. Важливо відзначити (цю процедуру часто ігнорують користувачі), що при обстеженні конкретної зони, антену необхідно орієнтувати в різних площинах (в межах максимального тілесного кута 360 градусів), здійснюючи плавні, повільні повороти антени, домагаючись при цьому максимального рівня сигналу. Для досягнення більшої ймовірності виявлення і виключення помилкових спрацьовувань в процесі пошуку, антену приладу доцільно тримати на відстані не більше 20 - 25 см від обстежуваних поверхонь і предметів, не торкаючись при цьому оглядають поверхні об'єктів.

Відзначимо найбільш суттєві моменти для процедури виявлення ЗП. Чим довше телескопічна антена пошукового приладу, тим вона чутливіша. При наближенні антени приладу до місця розміщення ЗП напруженість електромагнітного поля зростає, відповідно підвищується і рівень сигналу на його вході. При цьому з перевищенням рівня вхідного сигналу щодо встановленого ПВ (порога виявлення) збільшується свідчення на панелі індикації і, якщо включений відповідний режим, може відбутися «акустозавязки».

Відзначимо найбільш суттєві моменти для процедури локалізації ЗП. Локалізацію місцезнаходження ЗП доцільно проводити з використанням методу A3. При цьому (у разі відсутності обмежень на використання методу A3) динамік вбудованого гучномовця приладу слід орієнтувати в бік обстежуваних поверхонь. Значення гучності в разі використання методу АЗ повинно бути встановлено не менше 3/4 від максимуму. В іншому випадку ефект «акустозавязки» може проявлятися недостатньо явно.

Відзначимо найбільш важливі для користувача процедурні моменти при виявленні і локалізації різних видів сигналів. Процедура локалізації ЗП з частотно-модульованим сигналом проводиться методом A3 шляхом звуження зони обстеження до 10 - 15 см. Для цього необхідно поступово зменшувати гучність, змінювати межі динамічного діапазону, збільшуючи вручну до зникнення сигналу. При цьому необхідно постійно спостерігати за показаннями частотоміра (якщо частотомір передбачено конструкцією): значення частоти не повинно змінюватися при звуженні зони обстеження. Шляхом переміщення приладу необхідно домогтися появи сигналу від джерела випромінювання, потім повторити дії до локалізації джерела випромінювання.

При виявленні ЗП, що має маскованих радіоканал, а також цифрову модуляцію, ефект A3 і прослуховування демодульованого сигналу відсутня, і відповідно процедура локалізації закладки утруднена. Тому в основі виявлення таких ЗП лежить використання методу AM в чистому вигляді. Доповнюючим фактором для виявлення таких сигналів може бути простий прийом. Якщо вимкнути джерело тестової фонограми і створити в приміщенні короткий різкий звук (сильний хлопок, удар по кришці столу тощо), то можна зафіксувати характерні зміни демодульованого сигналу на слух через динамік пошукового приладу або (якщо передбачений такий режим) зміна осцилограми .

Розглянемо тактичні особливості пошуку ТРП. Перед початком пошуку необхідно зняти трубку телефонного апарату. Власне пошук ТРП проводиться в два етапи. Спочатку на наявність ТРП перевіряються самі телефонні апарати. Встановлений у апараті ТРП проявляється точно так само, як і РМ. При наближенні антени приладу до телефонного апарату реагують засоби звукової індикації, індикатор рівня сигналу і (якщо передбачено) частотомір. В динаміці або в головних телефонах прослуховується або безперервний, або переривчастий звуковий сигнал телефонної станції. Далі пошук ТРП здійснюється шляхом обходу приміщення вздовж абонентської телефонної лінії та виявлення на ній місць із зростанням до максимуму потужності сигналу. У цих випадках практично завжди існує необхідність перевірки лінії аж до основного розподільного щита. Особливу увагу при пошуку слід звертати на розподільні коробки і місця, де лінія прокладена прихованою проводкою. Встановлені на лінії ТРП локалізуються в основному методом AM, доповнюються перевіркою на виникнення «акустозавязки».

Виявлення радіозасобів НЗІ, встановлених в електромережі, і їх локалізація здійснюється тими ж методами, які були описані вище. У процесі пошуку по черзі досліджуються: власне контур електромережі (з відключенням споживачів), наявні освітлювальні прилади та електроапаратура шляхом послідовного їх підключення і перевірки. Пошук радіостетоскопами має певні особливості, зумовлені способами їх застосування. Тому для виявлення сигналу радіостетоскопами необхідно обстежити всі реально доступні зовнішні поверхні огороджувальних конструкцій приміщення. У контрольовану зону необхідно включити також труби опалення та водопостачання. Як показує практика, в переважній більшості радіостетоскопи використовують відкритий радіоканал, що певною мірою спрощує ідентифікацію сигналу за рахунок можливості аналізу прийнятого сигналу «на слух».