Тема 1.3 Основні положення проектування сільськогосподарських будівель і

споруд

Питання:

1. Проект. Вимоги до проекту.

2. Розробка і походження завдання на проектування.

3. Організація будівельного проектування. Стадії проектування.

4. Походження проектної документації.

1. Нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення цивільного та промислового призначення (далі будівництво) незалежно від форми власності здійснюється, як правило, при наявності проектної документації.

Проектна документація - це затверджена в установленому порядку сукупність необхідних документальних матеріалів для будівництва, що вміщує пояснювальну записку, креслення, розрахунки, кошторисну документацію, проект організації будівництва, макети, схеми, обґрунтування тощо.

Пояснювальна записка містить вихідні дані для проектування, проектну характеристику підприємства (будинку, споруди) та його склад, опис і обґрунтування проектних рішень, основні техніко-економічні показники, досягнуті в проекті.

Креслення ‑ графічне зображення об'ємно-планувального та конструктивного вирішення об'єкта будівництва, генерального плану, благоустрою та інженерних мереж, технологічного та інженерного обладнання.

Кошторисна д о у м е н т а ц і я у вигляді кошторисно - фінансового розрахунку або кошторису визначає вартість будівництва. Використовують її при плануванні, фінансуванні, контролі фактичних видатків, а також при розрахунках між замовниками та підрядниками.

Розробка проекту ведеться у відповідності з Державними будівельними нормами України (ДБН).

Для будівель різного призначення ,норми установлюють залежність між місткістю або пропускною здатністю будівлі — з одного боку і розмірами необхідних приміщень — з іншого. Вони мають мету: забезпечити необхідні експлуатаційні якості будівель, санітарно-гігієнічні умови і пожежну безпеку при найменшій вартості будівлі.

До проекту ставлять такі вимоги: повна відповідність будівлі її призначенню, як за величиною (місткістю, пропускною здатністю), так і в функціональному, технічному і художньому відношенні; економічність у будівництві і в експлуатації; достатня повнота і виразність розробки проектних матеріалів, що забезпечує зручне користування ними при здійсненні робіт.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва регламентуються Державними будівельними нормами України - ДВН А.2.2.-3-97. Проектні або проектно-вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками.

Основним документом для проектування будь-якого об'єкта служить завдання на проектування, затверджене замовником, архітектурно-планувальне завдання (АП3).

У складі завдання на проектування та АПЗ передбачається:

- назва та місцезнаходження об'єкта; підстава для проектування;

- дані про замовника;

- дані про проектувальника (генерального проектувальника);

- дані про підрядника (генерального підрядника ‑ за наявності такого);

- стадійність проектування;

- інженерні вишукування (за їх наявністю);

- вихідні дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, група просідання ґрунтів, підроблюванні чи підтоплювані території тощо);

- основні архітектурно-планувальні, містобудівні вимоги і характеристики об'єкта, що проектується;

- вказівки про необхідність: розроблення окремих проектних рішень в декількох варіантах і на конкурсних засадах; попередніх погоджень проектних рішень із зацікавленими відомствами; виконання демонстраційних матеріалів, макетів і креслень інтер'єрів, їх склад та форма тощо;

- дані про вид палива та попереднє погодження щодо його використання, якщо передбачається власне теплопостачання;

- дані про інженерне забезпечення;

- потужність або така характеристика об'єкта, як виробнича програма;

- вимоги до благоустрою майданчика;

- вимоги до інженерного захисту території і споруд;

- вимоги до режиму безпеки та охорони праці тощо;

Завдання на проектування затверджує замовник, погоджує проектувальник. Рекомендований перелік вихідних даних, які надаються замовником, наведений у додатку 4 ДБН А.2.2.3-97. Вихідні дані замовник зобов'язаний передати проектувальнику до початку проектних робіт.

Процесу проектування звичайно передують вишукувальні (геодезичні, геологічні, гідрологічні, кліматологічні та ін.) роботи з вивчення будівельної ділянки і збору необхідних відомостей, без яких не можна правильно виконати завдання проектування і спорудження будівель. Ділянка для будівництва визначається органами містобудування та архітектури на підставі планувальних містобудівних матеріалів та в залежності від рішення органів місцевого самоврядування про право інвестора на проведення проектних робіт або документа про його право на власність чи оренду земельної ділянки згідно з чинним законодавством. При відсутності перелічених матеріалів замовником створюється комісія для вибору ділянки будівництва об'єкта.

До складу комісії входять відповідальні представники:

- замовника проекту;

- проектувальника (генерального проектувальника);

- органів місцевого самоврядування та визначених ними представників зацікавлених організацій;

- органів містобудування та архітектури;

- і органів охорони навколишнього природного середовища;

- органів державного санітарного нагляду;

- пожежної інспекції;

- інших органів державного нагляду (в залежності від специфіки об'єкта).

Для об'єктів промислового призначення — також представники територіальної проектної організації. За необхідності до складу комісії можуть включатися представники інших зацікавлених організацій. Ділянка для будівництва обирається згідно з земельним, водним, лісовим та іншим законодавством, матеріалами інженерних вишукувань, а також з урахуванням впливу екологічного середовища на об'єкт, що проектується, і впливу від експлуатації цього об'єкта на навколишнє природне середовище.

Замовник проекту, за участю генерального проектувальника, а у необхідних випадках і спеціалізованих проектних та вишукувальних організацій, здійснює одержання у відповідних виконавчих органах місцевого самоврядування технічних умов на підключення проектованого об'єкта до джерел постачання, інженерних мереж та комунікацій, термін дії яких повинен бути не меншим за нормативну тривалість проектування та будівництва.

Замовник проекту за участю генерального проектувальника погоджує з відповідними органами та організаціями з урахуванням одержаних висновків рішення, які приймаються щодо:

- місця розташування і розмірів ділянки для будівництва;

- можливостей застосування основних місцевих будівельних матеріалів та конструкції.

- прокладання трас нових позамайданчикових інженерних мереж та комунікацій;

- місць приєднання об'єкта до існуючих інженерних мереж та комунікацій, джерел енергопостачання, теплопостачання, місць скидання стічних вод;

- заходів по охороні навколишнього природного середовища;

- заходів пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

Відповідальність за вибір ділянки для будівництва, підготовку необхідних матеріалів та повноту погоджень рішень, які при цьому намічаються, несе замовник.

Комісія складає акт про вибір майданчика для будівництва, який підписується усіма членами. Строк дії погоджень, що встановлюється в зазначеному акті, повинен бути не меншим за нормативну тривалість проектування та будівництва. Акт підписує замовник з урахуванням виконання вимог земельного кодексу України.

Акт про вибір майданчика для будівництва є підставою для прийняття рішення про право проведення проектних та вишукувальних робіт, а також про передачу ділянки інвестору у власність або оренду, але не дає права на початок будівництва.

Проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, якщо це передбачено завданням на проектування, ескізним проектом або техніко – економічним обґрунтуванням інвестицій. В цьому разі ескізний проект і техніко – економічне обґрунтування інвестицій розроб -

ляються в цілому на об'єкт, а проект або робочий проект та робоча документація розробляються по чергах будівництва.

Ескізний проект (ЕП) містить принципові рішення містобудівних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог, він підтверджує принципову можливість створення об'єкта, визначає його вартість.

У складі графічної частини та пояснювальної записки ескізного проекту (для обґрунтування прийняття архітектурних рішень за завданням на проектування) можуть додатково виконуватися інженерно-технічні та конструктивні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта та обґрунтування ефективності інвестицій. Ескізний проект після схвалення органами містобудування та архітектури або затвердження є основою для подальшої розробки проектної документації. Ескізний проект може розроблятися на замовлення замовника або на конкурсних засадах. Конкурсна форма проектування і передбачає проведення відкритого або закритого конкурсів. Переможцям конкурсу надається право на подальше розроблення наступних стадій проектування та їх реалізацію. Замовник має право доручити проектувальнику виконати ескізні передпроектні проробки без спеціального дозволу, вихідних даних та попередніх погоджень органами місцевого самоврядування.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій

(ТЕО інвестицій) обґрунтовує необхідність та доцільність будівництва і реконструкції промислових об'єктів, їх технічну здійсненність та ефективність інвестицій.

В ТЕО інвестицій повинні розглядатися рішення щодо розміщення, потужності об'єкта, оцінки впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище (ОВНС), відповідність архітектурним вимогам та ін., згідно з завданням на проектування.

ТЕО інвестицій після його схвалення або затвердження є підставою для подальшого розроблення проектної документації.

Проект (П) на будівництво об'єкта цивільного призначення розробляється на підставі вихідних даних та завдання на проектування, погодженого ескізного проекту (за його наявністю).

Проект на будівництво, розширення або реконструкцію об'єкта промислового призначення розробляється на підставі вихідних даних та завдання на проектування, погодженого ТЕО інвестицій (за його наявністю).

Розділи проектів слід розробляти без надмірної деталізації у складі та у обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення базисної кошторисної вартості будівництва та капітальних вкладень (розрахункова кошторисна вартість будівництва).

Проект на будівництво об'єктів цивільного призначення, як правило, повинен складатися з таких розділів;

- пояснювальна записка з вихідними даними;

- архітектурно-будівельне рішення, генплан, благоустрій території, транспорт (при необхідності);

- технологічна частина (при необхідності);

- рішення по інженерному обладнанню та зовнішніх інженерних мережах;

- оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) (за необхідністю, яка визначається за участю державних органів охорони навколишнього середовища);

- кошторисна документація;

- організація будівництва;

- відомості про обсяги робіт;

- демонстраційні матеріали, макети (відповідно до завдання на проектування);

Проект на будівництво об'єктів промислового та сільськогосподарського призначення складається з таких же розділів, як і проект на будівництво об'єктів цивільного призначення, але, крім того, включає такі розділи:

- генеральний план та транспорт

- збірники специфікацій на устаткування, матеріали, конструкції та вироби;

- техніко-економічна частина, економічні показники.

Робочий проект (РП) . є суміщеною стадією проектування, він призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта.

Робочий проект виконується на підставі погодженої планувальної документації, державних програм розвитку галузі або погоджених передпроектних пророблень, завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робоча документація (РД). До складу робочої документації для будівництва повинні входити:

- робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами державних стандартів;

- паспорт оздоблювальних робіт;

- кошторисна документація;

- відомість обсягів будівельних та монтажних робіт;

- збірники специфікацій обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95);

- опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

- вихідні вимоги на розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), по якому вихідні вимоги в проекті не розроблялися.

Обсяг та деталізація робочих креслень повинні відповідати вимогам стандартів «Системи проектної документації для будівництва» (СПДБ) і бути доведені до мінімально необхідних розмірів.

Після затвердження проекту (ескізного проекту, ТЕО інвестицій) за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятися підрядником або іншим проектувальником (за наявності ліцензії) її залученням авторів або при їх письмовій згоді на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого проекту та додержанням авторських прав.

Авторське право на проектну документацію охороняється згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» та іншими законодавчими актами.

В разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатись.

Розроблена проектна документація підлягає погодженню:

а) ТЕО інвестицій, ЕП:

- з місцевими органами містобудування та архітектури — стосовно розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених проектом рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, чинній містобудівній документації;

- з органами місцевого самоврядування — стосовно розміщення, можливості використання наявних джерел постачання, інженерних комунікацій, умов їх розвитку (як етап підготовки отримання офіційних технічних умов при підготовці комплексу вихідних даних для розроблення П та РД);

- з уповноваженими установами органів місцевого самоврядування - стосовно використання трудових ресурсів (при створенні нових робочих місць на виробничих об'єктах);

б) проекти, робочі проекти:

- з місцевими органами містобудування та архітектури ‑ з питань, зазначених у пункті "а", при розробленні проекту або робочого проекту без попереднього розроблення ЕП та ТЕО інвестицій або за умови додаткового погодження, визначеного при погодженні попередньої розробки у відповідному документі;

- з органами місцевого самоврядування, які видавали технічні умови на підключення до джерел постачання або інженерних комунікацій.

Відповідальною особою за технічні, естетичні і екологічні якості проекту у цілому є головний архітектор проекту (ГАП) або головний інженер проекту (Г1П).

ГАП (ГІП) готує договори, координує дії виконавці, веде переговорити з замовниками, субпідрядниками і підрядниками.

ГАП (ГІП) є одночасно і автором проекту, тобто проект створюється під його безпосереднім керівництвом і при безпосередній участі. Відповідальною особою за якість проекту є керівник проектного підрозділу та головний спеціаліст.

Проектна документація (ЕП, ТЕО інвестицій, П, РП) до її затвердження підлягає обов'язковій експертизі згідно з чинним законодавством незалежно від форм власності.

Служби Укрінвестекспертизи, як відповідальні виконавці, формують склад виконавців та забезпечують проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, реалізація яких здійснюється із залученням коштів бюджетів усіх рівнів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності

- у повному обсязі, з усіх питань, що вирішуються в інвестиційних програмах або проектах будівництва, а саме:

- державної інвестиційної експертизи, включаючи питання міцності, надійності і потрібної довговічності будинків і споруд, архітектурних вимог ‑ інвестиційних програм та проектів будівництва;

- державної санітарно-гігієнічної експертизи ‑ інвестиційних програм та проектів будівництва;

- державної екологічної експертизи ‑ інвестиційних програм та проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, а також тих, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються у робочому порядку Мінекобезпеки та його органами на місцях;

- державної експертизи щодо пожежної безпеки ‑ проектно-кошторисної документації;

- державної експертизи з охорони праці ‑ проектів будівництва об'єктів виробничого призначення;

- державної експертизи з енергозбереження ‑ інвестиційних програм, енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.

Інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, підлягають комплексній державній експертизі в такому самому порядку, за винятком підготовки висновку щодо показників розрахункової кошторисної вартості будівництва.

Інвестори, які здійснюють будівництво за рахунок власних коштів, самостійно визначають порядок проходження експертизи відповідних інвестиційних проектів. При цьому обов’язковій державній експертизі підлягає рівень додержання вимог щодо безпеки для життя і здоров'я населення, охорони навколишнього середовища та енергозабезпечення.

Проектна документація (ЕП, ТЕО інвестиції, П, РП) набирає чинності після її затвердження інвестором (замовником).

Проекти розробляються у спеціалізованих або комплексних проектних організаціях, проектних майстернях, рідше — одним спеціалістом або групою спеціалістів, які мають відповідну ліцензію, відповідно до прийнятих в державі норм, нормативів і правил проектування і встановленого порядку затвердження.

Питання для самоперевірки

1. Яка документація входить до складу проекту?

2. Назвати дані які містяться в завданні на проектування.

3. На основі яких нормативних документів здійснюється розробка проектів.

4. Етапи розробки проекту?

5. З якими органами погоджується проектна документація?

Література: Л 20 ст. 160 - 169

Розділ 2 Конструкційні схеми і елементи сільськогосподарських будівель і

споруд.