Тема 2.6.Перекриття і покриття

Лекція 1.

Питання.

1. Конструктивні вирішення горищних перекриттів. Сфера їх застосування .

2. Типи суміщених покриттів. Конструктивні вирішення вентильованих і не вентильованих суміщених покриттів.

3. Вузли з’єднання конструкцій покриттів по залізобетонних, металевих і дерев’яних несучих конструкціях.

В умовах континентального клімату горищні перекриття, що огороджують опалювані приміщення від зовнішнього горищного простору повинні забезпечувати високу ступінь теплозахисту не тільки в період зимових голодів, але і влітку в жаркий період року горищні перекриття захищають приміщення від перегрівання. Разом з тим горищні перекриття повинні бути легкими і достатньо міцними, щоб протистояти діючим навантаженням; вони повинні мати мінімальну будівельну масу, і мати відповідну межу вогнестійкості.

В одноповерхових сільськогосподарських будівлях, що відносяться до другого і третього класу капітальності і до IIIтаIVступеню вогнестійкості, допускається улаштування важкоспалимих горищних перекриттів і дахів по дерев’яних балках .

Горищні перекриття по дерев’яних балках звичайно застосовують в районах, де ліс є місцевим матеріалом. Основними несучими елементами таких перекриттів являються балки і прогони з круглого лісу, брусів, пластин або дощок. Вони забезпечують міцність і жорсткість перекриттів і, сприймаючи все навантаження від перекриття передають його на стіни і стовпи.

Основною огороджуючою частиною перекриття служить накат, зроблений з обаполів, півобрізних дошок, арболітових, фібролітових або деревностружкових плит укладених зверху балок або по черепних брусках. Балки залишаються відкритими знизу що особливо важливо при застосуванні таких перекриттів в приміщеннях з підвищеною вологістю повітря. По накату роблять змащування товщиною 20...30 мм з м’ятої глини, в яку для зменшення розтріскування додають 30% піску. Після того як змазка просохне, по ній укладають утеплюючи засипку.

Для утеплення горищних перекриттів використовують глиносолом’яну суміш з відношенням компонентів 1:1. Така суміш достатньо вогнестійка, має низьку теплопровідність.

В якості утеплюючих засипок, крім того застосовують сухий грунт, прожарений пісок, хвою, суху тирсу з добавками 10% вапна, трепел в порошку, шлак, камишитові мати.

Товщину шару утеплювача визначають по теплотехнічному розрахунку.

Сипучі утеплювачі укладають на перекриття в сухому вигляді. Для боротьби з гнилостними процесами засипки перед укладанням оброблюють антисептиками. В якості засобів боротьби з гризунами в органічні засипки додають вапно. Утеплюючи засипки з органічних матеріалів, наприклад хвоя, комиш, зверху покривають другим шаром змащування з глини або шаром сухого ґрунту товщиною 20...30мм.

Перекриття по дерев’яним балкам застосовують в простих будівлях виробничого призначення.

Недоліком таких перекриттів в тваринницьких будівлях є недовгий термін їх служби внаслідок враження деревини гнилостними грибками.

Горищні дахи складаються з несучих конструкцій і огороджуючої частини.

Найпростішим типом несучих конструкцій скатних дахів сільськогосподарських будівель є дерев’яні приставні крокви. Їх виконують з колод, брусів або дошок для перекриття прольотів до 12м. Двохскатний горищний дах складається з крокв, що опираються нижніми кінцями на мауерлити, а верхніми – на верхній горизонтальний прогін.

Конструктивні елементи двосхилих горищних дерев’яних дахів

а – загальний вигляд

горищного даху;

б – розташування

крокв в будівлях;

в – деталь вузлів двосхилих

дерев’яних дахів;

1 – горищне перекриття ;

2 - підкіс;

3 – лати;

4 – пілястра;

5 – кобилка;

6 – кроква;

7 – прогін;

8 - мауерлат;

9 – толь;

10 - костиль;

11 – дротяна скрутка.

Відстань між кроквами з пиляного лісу (крок крокв) приймається в залежності від типу покрівлі в межах 1...2 м. Кінці крокв, частіше через одну, кріплять ( для попередження відривання даху вітром ) скрутками з холодно тягнутого дроту діаметром 4мм до вбитих в стіну костилів. По кроквам улаштовують настил з дошок вздовж нижнього краю даху, до крокв прибивають кобилки – з дошок.

Огороджуючи частиною даху є покрівля, тобто водонепроникний шар даху, який захищає будівлю від атмосферних опадів.

В залежності від матеріалу покрівлі можуть бути з черепиці, дерева, азбестоцементних хвилястих листів і рулонних матеріалів. Горище таких покрівель при наявності незгораємої покрівлі ( черепиця, азбестоцементні листи) і залізобетонного перекриття використовується для зберігання інвентарю, підстилки і окремих видів кормів ( сіно і солома ). При наявності дерев’яних горищних перекриттів їх варто захищати від займання з боку горищного приміщення глиняним змащуванням товщиною 20 мм по згораємому утеплювачу.

Залізобетонні збірні настили, які являються несучими елементами огороджуючої частини перекриттів і покриттів, укладаються по балкам, прогонам, фермам і рамам.

Для улаштування настилів покриттів в номенклатуру збірних залізобетонних виробів включено залізобетонні крупнопанельні ребристі плоскі плити з номінальними розмірами 6000х1500 і 6000х3000 мм.