4. Створення структури комп’ютерної презентації і слайдів

У процесі розроблення презентації можна виокремити кілька етапів:

1) розробка змісту і структури комп’ютерної презентації;

2) створення окремих слайдів;

3) формування послідовності показу слайдів, або створення набору слайдів, у яких передбачені переходи зі слайду на слайд за командою користувача ("дерева" слайдів);

4) створення допоміжної підтримки презентації (відеозаписів, програмних засобів тощо);

5) планування презентації (визначення часу демонстрування окремих слайдів, необхідності повернення до початкових слайдів тощо).

Насамперед слід визначити мету створення презентації та спосіб її відтворення у процесі демонстрування (рис. 2.5). Від цього залежатиме як продуктивність роботи над її створенням, так і успішність застосування.

В залежності від мети створення презентації її слайди можуть відтворюватись або послідовно один за одним, або в іншій послідовності, можуть бути використані зображення, текстові документи, програмні засоби, звукові та відео записи, які зберігаються за межами файлу комп’ютерної презентації.

Для ефективного використання всіх можливостей, що забезпечує система створення презентацій, необхідно застосувати низку прийомів, які засновані на автоматизації процесу створення презентації, зокрема – шаблони презентації.

Рис. 2.5. Перші кроки створення комп’ютерної презентації

Для створення презентації використовується команда Створити, яка подається зі стрічки команд (кнопка Office). При цьому відкриється вікно (рис. 2.6), в якому можна вибрати шаблон для створюваної презентації.

Рис. 2.6. Вікно з шаблонами презентацій

Шаблон презентації

У наборі шаблонів PowerPoint є значна кількість вже готових шаблонів, які можна вибрати, скориставшись опцією "Інстальовані шаблони".

Найпростіший і найбільш поширений спосіб визначення зовнішнього вигляду презентації – це використання шаблону презентації: кнопка Offise  Створення презентації  Інстальовані шаблони  Створити (рис.2.6). Вибір шаблону забезпечує встановлення зовнішнього вигляду презентації. Шаблон є найбільш потужним засобом управління дизайном презентації.

Зміна шаблону дає змогу:

змінювати схему кольорів, від якої залежать кольори складових слайдів презентації;

змінювати зразок заголовка і зразок слайда, від яких, у свою чергу, залежать вигляд слайдів і параметри форматування тексту, що використовуватимуться за промовчанням.

Змінюючи шаблон, можна надати презентації абсолютно нового зовнішнього вигляду: всі слайди отримають однаково тло, колірну схему і набір шрифтів тексту. Проте кожним з цих елементів дизайну можна управляти окремо, не застосовуючи новий шаблон. Є можливість змінити вигляд окремого слайда, не поширюючи його на інші слайди , тобто залишити їх оформлення у вигляді, визначеному шаблоном.

Також користувачі мають можливість створити свій шаблон шляхом розробки базових елементів презентації і збереження їх у вигляді файлу-шаблону (табл.2.2).

Складові слайду і колірна схема презентації

Одним з компонентів шаблону є схема кольорів, яка визначає кольори окремих елементів оформлення слайдів.

Нижче подано перелік об’єктів слайду, колір яких формує схему кольорів і визначає кольорове оформлення елементів слайда:

Тло – колір, використовуваний для оформлення всього слайду. На окремих слайдах колір фону може перекриватись іншим кольором фону, вказаним користувачем.

Текст і лінії – колір тексту в маркірованих списках і текстових блоках. Цей самий параметр використовується для ліній і стрілок, намальованих за допомогою інструментів Лінія (Line) і Стрілка (Arrow), для контурів автофігур та інших об'єктів, намальованих за допомогою інструментів малювання.

Тіні — колір тіней, якими буде оформлено графічні об’єкти і текст.

Заголовок — напис на слайді, який, разом з номером слайду, ідентифікує слайд у презентації. Може бути визначений колір заголовків і підзаголовків слайдів. Заголовок використовується у відтворенні схеми презентації.

Заливка – колір автофігур і об'єктів, створених за допомогою інструментів малювання. Цей самий колір використовується для заливки першого ряду даних на діаграмах.

Акцент – колір, використовуваний як другий колір на діаграмах та інших екранних об'єктах.

Акцент з гіперпосиланням³. – колір, використовуваний як третій колір на діаграмах та інших упроваджених об'єктах. Цей самий колір застосовується для об'єктів — носіїв гіперпосилань.

Акцент з подальшим гіперпосиланням — колір, використовуваний як четвертий колір на діаграмах та інших вставлених об'єктах. Він також застосовується для об’єктів – носіїв гіперпосилань.

Гіперпосилання на об’єкти, що зберігаються не у файлі презентації, потрібно здійснювати з вказівкою шляху до них. Наприклад, якщо програма GRAN1W, яку необхідно запустити на виконання, розташована на пристрої пам’яті у каталозі, в якому зберігається презентація, достатньо вказати тільки назву файлу, інакше – вказати повний шлях, наприклад: d:\Program\gran1w. Якщо здійснюється посилання на сайт мережі Інтернет, потрібно вказати шлях до нього таким же чином, яким він вказується для браузера.