Характеристики 4-х моделей “Public Relations” Характеристики

	Прес- агентство	Інформація громадськості	Двостороння асиметрична	Двостороння симетрична
Призначення	Пропаганда	Розповсюдження інформації	Переконання, засновані на науковому дослідженні	Взаєморозуміння
Характер комунікативних потоків	Однонаправлений (повна правда інформації не обов'язкова)	Однонаправлений (важлива правдивість інформації)	Двосторонній, нерівноважний ефект	Двосторонній, рівноважний ефект
Комунікаційні зв'язки	Джерело- приймач	Джерело- приймач	Джерело- приймач зворотній зв'язок	Група-група зворотній зв'язок
Характер діяльності	Вузький, локальний розрахунок	Вузький, для широкого круга громадськості	Комплексний, такий, що оцінює відносини	Комплексний, такий, що оцінює розуміння
Провідний представник використання моделей	Р.Г. Барнум	А.Ли	Едвард Бернаус	Е.Бернаус, педагоги, професіональні керівники
Області сучасного застосування	Спорт, театр, просування продукту	Урядові органи, громадські організації, бізнес	Комерційні організації з високим рівнем конкуренції	Спорт, театр, просування продукту
Застосування на сьогоднішній день у відсотках (%)	15%	15%	50%	20%

Змістовий модуль 2. Паблік рилейшнз у дії

Тема 3. Паблік рилейшнз у функціональній структурі організації

План

1. Організаційна структура й обов’язки підрозділу паблік рилейшнз.

2. PR–відділ організації: переваги і недоліки.

3. Консультативна PR-фірма

Рис. 3.1. ПР як діяльність

Рис. 3.2. Структура PR-відділу великої виробничої компанії

Рис. 3.3. ПР як менеджмент

Тема 4. Громадськість у сфері паблік рилейшнз

План

1. Поняття громадськості.

2. Типологія груп громадськості.

3. Визначення цільових груп громадськості.

4. Сутність громадської думки.

5. Установка і громадська думка.

6. Дослідження громадської думки.

Громадськість – це сукупний суб’єкт соціальної комунікації, що представлений окремими людьми, соціальними групами, інститутами або організаціями, які сприймають інформацію щодо певного комунікатора та реагують на неї.

Особливості громадськості :

– до громадськості належить не все населення, а лише частина його;

– “об’єднують” людей у громадськість їхні погляди (інтереси, позиції) або свідоме ставлення до певної проблеми;

– ті, кого відносять до громадськості, проявляють певну активність (реагують на ситуацію).

Структура зовнішньої громадськості:

– потенційні та реальні споживачі продукції чи послуг, що виробляється певною організацією;

– партнери певної організації (постачальники, інвестори, організації, торгові та посередницькі організації тощо);

– державні органи (як центральні – міністерство, відомство тощо, так і місцеві);

– засоби масової інформації, які в системі комунікацій організації з громадськістю виконують різні комунікативні ролі – комуніканта, комунікатора, посередника та лідера думок.

Технологія Пріоритизації

Визначення цільової громадськості

Технологія сегментації

Рис. 4.1. Технології визначення цільових груп громадськості