Тема 3. Витрати, дохід і прибуток корпорації Програмна анотація

3.1. Склад витрат корпорації.

3.2. Виручка (дохід) організації.

3.3. Цінова політика корпорації та її вплив на виручку від реалізації продукції.

3.4. Планування прибутку.

Основні терміни і поняття

Явні витрати; неявні витрати; умовно-постійні витрати; умовно-змінні витрати; прямі витрати; непрямі витрати; поточні витрати; капітальні витрати; основні витрати; допоміжні витрати; одноелементні витрати; комплексні витрати; нормовані витрати; ненормовані витрати; виручка (дохід) корпорації; основні доходи; позареалізаційні доходи; цінова політика корпорації; принципи розробки цінової політики; етапи розробки цінової політики; фактори впливу на визначення цін на продукцію підприємства; методи встановлення цін; типові стратегії ціноутворення; прибуток; функції прибутку; методи планування прибутку; види прибутку; фактори впливу на прибуток; бухгалтерський прибуток; оподатковуваний прибуток.

3.1. Склад витрат корпорації

У процесі господарської діяльності підприємства виникає комплекс грошових та інших витрат, які можуть бути виражені у грошовій формі.

Витрати можуть бути явними (вираженими у кількісних показниках) і неявними (такі, як витрати праці власника підприємства, які кількісно не визначені). Явні витрати підприємства є бухгалтерськими, неявні – економічними.

З огляду на економічний склад і призначення витрати поділяються на кілька груп:

1. витрати на відтворення основного і оборотного капіталу. Вони пов’язані із створенням, реконструкцією, розширенням основного і оборотного капіталів, здійснюються за рахунок власних коштів підприємства і прибутку;

2. витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Вони пов’язані з використанням основного, оборотного капіталу і трудових ресурсів на відповідні цілі. Відшкодовуються з виручки від реалізації продукції, робіт, послуг;

3. витрати на соціально-культурні програми. Вони включають у себе витрати на підвищення кваліфікації робітників, підготовку кадрів, побутові послуги робітникам. Відшкодовуються за рахунок власних коштів підприємства і прибутку.

Усі витрати підприємства поділяються за елементами витрат, що входять до собівартості, на:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизаційні відрахування;

• інші витрати.

Вибір форми обліку витрат здійснюється підприємством самостійно.

За джерелами покриття витрати поділяються на витрати за рахунок:

• власних і залучених джерел;

• бюджетних коштів;

• кредитних (позичених) ресурсів.

Витрати, що за економічним змістом та призначенням відносяться на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), є собівартістю. Відповідно у планових розрахунках використовуються показники таких видів собівартості продукції:

• цехової, яка складається з витрат за центрами відповідальності;

• виробничої, яка включає сукупність усіх витрат, пов’язаних з виготовленням продукції (робіт, послуг);

• торговельної, яка поєднує всі витрати на збут продукції (робіт, послуг);

• повної, що включає витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Крім того, усі витрати поділяються на:

• умовно-постійні (що не залежать від обсягів виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг) і умовно-змінні (що залежать від даних обсягів);

• поточні і капітальні;

• основні і допоміжні (накладні);

• нормовані і ненормовані.

Витрати у бухгалтерському обліку визнаються у тому звітному періоді, в якому вони мали місце.

За звичайними видами діяльності визнають витрати, пов’язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням та продажем товарів. До них також належать витрати, здійснення яких пов’язано з виконанням робіт, наданням послуг. Витрати за звичайними видами діяльності формуються з:

• витрат, пов’язаних з придбанням сировини, матеріалів, товарів та інших матеріально-виробничих запасів;

• витрат, що виникають безпосередньо у процесі переробки (доробки) матеріально-виробничих запасів для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та їх продажу;

• витрат, що виникають у процесі продажу (перепродажу) товарів (витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та інших необоротних активів, а також на утримання їх у належному стані);

• комерційних витрат;

• управлінських витрат.

При формуванні витрат із звичайних видів діяльності повинно бути проведено їх групування з таких елементів витрат:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні потреби;

• амортизація;

• інші витрати.

Перелік витрат установлюється організацією самостійно.

Операційними витратами є:

• витрати, пов’язані з наданням за плату у тимчасове користування (тимчасове володіння і користування) активів організації;

• витрати, пов’язані з наданням прав за плату, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та з інших видів інтелектуальної власності;

• витрати, пов’язані з участю у статутних капіталах інших організацій;

• витрати, пов’язані з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів (крім іноземної валюти), товарів, продукції;

• відсотки, що сплачуються організацією за надання їй кредитів, позик;

• витрати, пов’язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями;

• інші операційні витрати.

Інші позареалізаційні витрати. До інших позареалізаційних витрат належать:

• штрафи, пені, неустойки за порушення договорів;

• відшкодування збитків; збитки минулих років;

• списання заборгованості; курсові різниці;

• уцінка й інші витрати;

• активи, отримані безплатно;

• надходження у відшкодування збитків, завданих організації;

• прибуток минулих років, виявлений у звітному році;

• курсові різниці;

• інші позареалізаційні витрати.

Інші надзвичайні витрати. Надзвичайними витратами вважають втрати, що виникають як наслідок надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха, пожежі, аварії, націоналізації тощо).

При плануванні витрат у фінансових розрахунках застосовується така формула:

В_З = В_ПП + В_П – В_КП, (3.1)

де В_З – загальні витрати на виробництво і реалізацію продукції;

В_ПП – витрати на виробництво і збут продукції на початок розрахункового періоду;

В_П – витрати на виробництво і збут продукції;

В_КП – витрати на виробництво і збут продукції на кінець розрахункового періоду.

При розрахунку витрат по нарахуванню (відвантаженню) до складу витрат на початок і кінець планового періоду входять витрати у готовій продукції на складі і у відвантажених товарах, строк сплати яких не настав. При розрахунку витрат (при касовому методі) з оплати до складу залишків на початок року додатково включаються:

• витрати в товарах на відповідному зберіганні;

• витрати у відвантажених товарах, строк сплати яких вийшов.

Витрати у залишках на початок планового року обов’язково перераховуються у планові умови з урахуванням рівня інфляції, зміни цін на сировину, рівень заробітної плати тощо. Сукупність витрат підприємства являє собою:

• зменшення економічних вигід у результаті вибуття активів та (або) виникнення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу організації;

• склад витрат на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), які враховуються при оподаткуванні прибутку;

• обґрунтування й документальне підтвердження витрат, здійснюваних підприємством відповідно до чинного податкового законодавства.

Вказана сукупність витрат у бухгалтерському обліку відображається у повному обсязі і для цілей оподаткування коригується відповідно до встановлених законодавчих лімітів, норм і нормативів, а також інших обмежень.