6.2. Оцінка окремих елементів власного капіталу

Поелементна оцінка вартості власного капіталу сприяє зміцненню фінансової стійкості корпорації на основі вибору найбільш недорогих джерел його залучення.

Механізм поелементної оцінки власного капіталу корпорації-емітента має такі складові:

по-перше, розрахунок вартості власного капіталу, використовуваного у звітному періоді. Його визначають за формулою:

(6.7)

де ВК_ВЗ – вартість використовуваного власного капіталу у звітному періоді, %;

ЧП_З – сума чистого прибутку, виплаченого акціонерам у процесі його використання;

–середня величина власного капіталу у звітному періоді.

Процес управління вартістю даного елемента власного капіталу здійснюється перш за все у поточній (звичайній) діяльності. Відповідно вартість використовуваного капіталу у майбутньому (прогнозованому) періоді може бути встановлена за формулою:

ВК_ВП = ВК_ВЗ х І, (6.8)

де ВК_ВП – вартість використовуваного власного капіталу в майбутньому періоді, %;

І – прогнозований індекс зростання виплат з чистого прибутку по корпорації в цілому, долі одиниці.

Як вже зазначалося, вартість нерозподіленого прибутку прирівнюють до ціни використовуваного власного капіталу у майбутньому періоді:

В_НП = ВК_ВП (6.9)

де В_НП – вартість нерозподіленого прибутку, %.

Якщо вартість використовуваного власного капіталу в майбутньому періоді і вартість нерозподіленого прибутку в тому ж періоді ідентичні, то при оцінці середньозваженої вартості капіталу (WACC) у плановому періоді дані елементи капіталу можна розглядати як єдиний елемент, тобто включати до оцінки із загальною сумованою питомою вагою.

По-друге, вартість додатково залученого акціонерного капіталу розраховується в процесі оцінки окремо – за звичайними і привілейованими акціями, оскільки норма дивіденду, що передбачається за ними, неоднакова.

Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії звичайних акцій потребує наявності таких показників:

1. суми довгострокової емісії звичайних акцій;

2. суми дивіденду, виплаченого у звітному періоді на одну звичайну акцію;

3. планового індексу зростання виплат чистого прибутку акціонерам у формі дивідендів;

4. прогнозованих витрат за емісією звичайних акцій.

У процесі залучення даного виду власного капіталу слід ураховувати, що за вартістю він є більш дорогим, оскільки витрати на його обслуговування не знижують оподатковуваний прибуток, а фінансовий ризик найбільш високий, оскільки ця частина акціонерного капіталу при банкрутстві акціонерного товариства захищена найменше.

Розрахунок вартості додаткового капіталу, який залучають за рахунок емісії звичайних акцій (ВК_ЗА), рекомендують здійснювати за формулою:

, (6.10)

де ВК_ЗА – вартість власного капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій, шт.;

К_ЗА – кількість додатково випущених звичайних акцій, шт.;

Д_ЗА – сума дивіденду, що припадає на одну звичайну акцію у звітному періоді, грн.;

І – плановий індекс зростання дивідендів з чистого прибутку акціонерам;

- сума власного (акціонерного) капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій;

В_Е – витрати з емісії звичайних акцій щодо загальної суми емісії акції, долі одиниці.

Приклад. К_ЗА = 1,2 млн. шт.; Д_ЗА = 18 грн.; І = 1,05; =72 млн. грн.; В_Е = 0,03 (3%).