8.4. Оцінка ефективності фондового портфеля

Для характеристики ефективності інвестицій у фінансові активи використовують величину, що дорівнює відношенню повного доходу до початкового обсягу інвестицій (у річному інтервалі):

, (8.16)

Інвестор прагне вкласти свої грошові кошти у найбільш доходні фінансові активи. Однак невизначеність майбутніх доходів потребує обліку можливих відхилень рівня доходності від бажаного значення, тобто обліку ризику, пов’язаного з вкладеннями у даний фінансовий інструмент.

Фондовий портфель має обмеження за строком життя, а також за мінімальною і максимальною сумами інвестицій. Його доходність визначають трьома величинами: очікуваною, можливою і середньою.

Очікувана (мінімальна) доходність– величина, яка буде одержана по закінченні строку життя портфеля за сукупності найменш сприятливих обставин.

Можлива (максимальна) доходність– величина, одержувана при найбільш сприятливому розвитку подій. Більш висока дохідність пов’язана з підвищенням ризику для інвестора. Тому в процесі інвестування слід враховувати обидва фактори, які порівнюють з середньоринковим рівнем доходності. Базова формула сукупної доходності портфеля при використанні річного періоду має вигляд:

, (8.17)

де ОДП – одержані дивіденди і проценти;

РКП – реалізований курсовий прибуток;

НКП – нереалізований курсовий прибуток;

ПІ – початкові інвестиції у фондовий портфель;

ДК – додаткові кошти, що вкладають у фондовий портфель;

Т₁ – число місяців наявності грошових коштів, вкладених у фінансові інструменти, що знаходяться у портфелі;

ВК – вилучені з фондового портфеля грошові кошти;

Т₂ – число місяців відсутності грошових коштів, вкладених у фінансові інструменти, що знаходяться у портфелі.

Дана формула містить як реалізовані (поточні надходження плюс приріст курсової вартості), так і нереалізовані доходи в результаті приросту вартості цінних паперів за рік. Внесені додаткові суми і вилучені з портфеля кошти зважують за кількістю місяців, коли вони були вкладені у портфель і вилучені з нього.

Значення показника „доходності портфеля” може бути використане при аналізі прибутковості, скорегованої з урахуванням ризику і середньоринкових параметрів. Даний спосіб порівняльного дослідження ефективності портфеля зручний для інвестора, оскільки він може показати, наскільки позитивно себе зарекомендував фондовий портфель відносно ринку цінних паперів в цілому.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають основні принципи інвестиційної політики?

2. Які фактори враховують при розробці інвестиційної політики?

3. Який склад має бізнес-план інвестиційного проекту?

4. У чому полягає комерційна і бюджетна ефективність проектів?

5. Якими є основні пріоритети реалізації інвестиційної політики?

6. У чому полягає зміст амортизаційної політики держави?

7. Які основні джерела фінансування капітальних вкладень в Україні?

8. У чому полягає сутність амортизаційних відрахувань, як джерела фінансування капіталовкладень від прибутку?

9. Яким є порядок відображення суми дооцінки основних засобів в обліку та звітності підприємства?

10. Які існують методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів?

11. Як здійснюється розрахунок рентабельності інвестицій за бухгалтерським балансом?

12. Які переваги й недоліки оцінки проекту на основі простої норми прибутку?

13. Які параметри можна прийняти за ставку дисконтування?

14. Як здійснюється розрахунок чистої поточної вартості проекту?

15. Що є критерієм прийняття інвестиційних рішень?

16. Що розуміють під „життєвим циклом товару на ринку”?

17. Як здійснюється оцінка ефективності фондового портфеля?

18. Які чинники мають найбільший вплив на ризики при реальному інвестуванні?

19. Що розуміють під інвестиційним ризиком?

20. Які існують способи реалізації проектних ризиків?